Постанова № 63648932, 16.12.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2016 року справа № 823/1498/16

10 год. 20 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Золотоніської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась Золотоніська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - позивач) з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 2 067 грн. 88 коп.

В обґрунтування вимог зазначено, що в порушення вимог Податкового кодексу України відповідач невчасно та не в повному обсязі сплачує податки та збори, внаслідок чого виник податковий борг на загальну суму 2 067 грн. 88 коп. Вказана сума заборгованості добровільно сплачена не була, що зумовило необхідність звернення з відповідним позовом до суду.

Представник позивача до зали судового засідання не прибув, просив провести розгляд справи за його відсутності, на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та заперечення на позов не подавав.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Частиною 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 23.03.2010, за ідентифікаційним номером - НОМЕР_1.

З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що 28.07.2011 ОСОБА_1 подала до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та є платником єдиного податку ІІ групи.

За даними картки особового рахунку платника податків, розмір заборгованості відповідача по сплаті єдиного податку становить 2 067 грн. 88 коп.

У звязку з несплатою податкового зобовязання, Золотоніською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області була сформована та направлена відповідачеві податкова вимога форми «Ф» від 09.02.2016 р. № 1-25 на суму 5 266 грн 68 коп., яка отримана відповідачем 11.02.2016.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-IV (надалі ПК України).

У відповідності до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно приписів ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Згідно вимог п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 10.1.2 п.10.1 ст. 10 ПК України передбачено, що до місцевих податків і зборів належить єдиний податок.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку, що передбачено п. 299.1 ст. 299 ПК України.

Пунктом 291.4. ст. 291 ПК України зазначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до другої групи відносяться фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: - не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; - обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Пунктом 293.1 ст. 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, що передбачено п. 293.2 зазначеної статті.

У відповідності до п. 294.1 ст. 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (п. 295.1 ст. 295 ПК України).

Пунктом 300.1 ст. 300 ПК України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що оскільки зобовязання по сплаті єдиного податку в розмірі 2 067 грн. 88 коп не було сплачене відповідачем у встановлені законом строки, то таке зобовязання визнається податковим боргом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки не сплатила вищевказану суму податкового боргу по єдиному податку, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд також взяв до уваги діючу на час вирішення спору ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що у справах за позовами суб'єкта владних повноважень до фізичної чи юридичної особи судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 254 - 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (19732, Черкаська область, Золотоніський район, с. Ковтуни, вул. Перемоги, 16, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету через Золотоніську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 153, ідентифікаційний код 39494512) податковий борг в сумі 2 067 (дві тисяч шістдесят сім) грн. 88 коп.

Копію рішення направити особам, що беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель

Постанова складена в повному обсязі 21.12.2016 року.