Постанова № 63648074, 22.12.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 року 810/3775/16

Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Спільного Українсько-Великобританське Товариств з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

СП ТОВ «Нива Переяславщини» звернулось до суду з позовом до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2016 №0004761401.

У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що СП ТОВ «Нива Переяславщини» отримало податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 07.11.2016 №0004761401, яким занижено суму ПДВ, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок у травні 2015 року у розмірі 55275,00 грн., та штрафні санкції – в розмірі 27636,00 грн.

Пояснює, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту від 17.10.2016 №277/10-06-14-01/25564175 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки СП ТОВ «Нива Переяславщини» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «ТЕХНО АВТО» за січень 2015 року, ТОВ «СПЕЦПРОМСЕРВІС» за травень 2015 року та ТОВ «ТД» СУМСЬКИЙ ЗАВОД УЩІЛЬНЕНЬ» за липень 2015 року» (далі-Акт перевірки).

Вказує, що позивач не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

Представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві. Надав суду заяву про розгляд справи у письмовому провадженні та просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Направив на адресу суду заперечення на адміністративний позов, просив відмовити в задоволенні позовних вимог та розгляди справу в порядку письмового провадження, без участі представника відповідача.

Відповідно ст. 128 КАС України, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну виїзну позапланову перевірку СП ТОВ «Нива Переяславщини» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «ТЕХНО АВТО» за січень 2015 року, ТОВ «СПЕЦПРОМСЕРВІС» за травень 2015 року та ТОВ «ТД» СУМСЬКИЙ ЗАВОД УЩІЛЬНЕНЬ» за липень 2015 року, за результатами якої складено Акт перевірки в якому були зафіксовані виявлені порушення п.198.1 ст.198 ПК України, що призвело до заниження суми ПДВ, що сплачується до державного бюджету у липні 2015 року у розмірі 91697,00 грн. та заниження суми ПДВ, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок у травні 2015 року у розмірі 55275,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 07.11.2016 №0004761401, яким позивачу занижено суму ПДВ, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок у травні 2015 року у розмірі 55275,00 грн., та штрафні санкції – в розмірі 27636,00 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд вважає за необхідне вказати наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, основними напрямками діяльності СП ТОВ «Нива Переяславщини» є вирощування зернових та технічних культур, розведення свиней, м’ясопереробна діяльність, виготовлення комбікормів для годівлі тварин та інші.

У травні 2015 року СП ТОВ «Нива Переяславщини» здійснювало фінансово-господарські операції з ТОВ «СПЕЦПРОМСЕРВІС» згідно договору № 03-14 від 03.03.2014 року, а саме купівлю сантехнічних виробів та запірної арматури.

Судом встановлено, що вказані матеріали були використані для ведення власної сільськогосподарської діяльності, а саме будівництва свинокомплексу № 7 у зв’язку з чим СП ТОВ «Нива Переяславщини», виконуючи норми ПК України, суми податкового кредиту згідно податкових накладних № 42 від 14.05.2015-ПДВ 842,95 грн., №46 від 25.05.2015-ПДВ 6 000,98 грн., №48 від 25.05.2015-ПДВ 4 087,20 грн., №41 від 14.05.2015-ПДВ 14 785,60 грн., № 49 від 25.05.2015-ПДВ 3 831,49 грн. та №51 від 27.05.2015-ПДВ 25 727,17 грн. включило до декларації з ПДВ (0121) «Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства».

Усі вищевказані податкові накладні включені СП ТОВ «Нива Переяславщина» до податкового кредиту.

З огляду на вищевикладене вбачається, що реальність господарських операцій між СП ТОВ «Нива Переяславщина» та ТОВ «СПЕЦПРОМСЕРВІС» є документально підтвердженою, а відтак позивачем правомірно включено відповідні суми до податкового кредиту з податку на додану вартість, а також сформовано витрати підприємства з дотриманням вимог ПКУ.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11 судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Усі вищевказані податкові накладні включені СП ТОВ «Нива Переяславщина» до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, умови вищезазначеного Договору сторонами були виконані належним чином, а саме Замовником було сплачено Постачальнику кошти в сумі 434 832,28 грн., а Постачальником, в свою чергу, поставлено Замовнику Товар на суму 434 832,28 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, видатковими та товарно-транспортними накладними.

Поставлене обладнання та матеріали були використані при будівництві свинокомплексу №7, що підтверджується сертифікатом про готовність об’єкту до експлуатації.

З огляду на вищевикладене вбачається, що реальність господарських операцій між СП ТОВ «Нива Переяславщина» та ТОВ «СПЕЦПРОМСЕРВІС» є документально підтвердженою, а відтак Підприємством правомірно включено відповідні суми до податкового кредиту з податку на додану вартість.

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний договір між СП ТОВ «Нива Переяславщина» та ТОВ «СПЕЦПРОМСЕРВІС» носив реальний характер.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Таким чином, висновки податкового органу про заниження суми ПДВ, що сплачується до державного бюджету у липні 2015 року у розмірі 91697,00 грн. та заниження суми ПДВ, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок у травні 2015 року у розмірі 55275,00 грн., є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 07.11.2016 №0004761401, є таким, що винесено протиправно та підлягає скасуванню.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1378,00 грн. згідно платіжного доручення №4751 від 16.11.2016.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1378,00 грн. підлягають стягненню з Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до положень статті 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 128, 158-163, 167, 2442 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2016 №0004761401 Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

3. Стягнути судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. на користь Спільного Українсько-Великобританське товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень - Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.