Постанова № 63647913, 24.11.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2016 року м. Київ№810/1132/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Військового інституту телекомунікацій та інформатизації до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації (далі також позивач, Військовий інститут, ВІТІ) з позовом до ОСОБА_1 (далі також відповідач) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі в розмірі 18473,49 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 позовну заяву Військового інституту телекомунікацій та інформатизації до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 апеляційну скаргу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (суддя Басай О.В.).

30.06.2016 адміністративна справа №810/1132/16 надійшла на адресу Київського окружного адміністративного суду.

У зв'язку з використанням суддею Басаєм О.В. днів відпочинку було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду, в результаті якого адміністративну справу №810/1132/16 було передано на розгляд судді Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 прийнято адміністративну справу №810/1132/16 до провадження судді Кушнової А.О.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2016 відкрито провадження у справі №810/1132/16, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 15.09.2016.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 визнано поважними причини пропуску Військовим інститутом телекомунікацій та інформатизації строку звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що з 01.08.2011 ОСОБА_1 наказом Військового інституту від 01.08.2011 №145 зараховано курсантом першого курсу та поставлено на всі види забезпечення.

01.09.2012 між відповідачем та Міністерством оборони України було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, згідно якого ОСОБА_1 зобов'язаний проходити військову службу (навчання) у ВІТІ, сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів і начальників, свої службові обов'язки. Після закінчення навчання він повинен був проходити військову службу в Міністерстві оборони України на посадах офіцерського складу протягом 5 років.

Позивач вказує, що 07.04.2014 наказом начальника Військового інституту №70 ОСОБА_1 відраховано зі списків інституту у зв'язку із розірванням контракту. Тобто, відповідач, всупереч вимог статті 526 ЦК України порушив умови контракту та відповідно статті 623 ЦК України повинен відшкодувати позивачу завдані збитки.

Позивач вважає, що збитками, в даному випадку, є витрати, пов'язані з навчанням і утриманням відповідача у ВІТІ, які складаються з різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за період з 01.08.2011 по 07.04.2014, при цьому загальна сума витрат на утримання ОСОБА_1 складає 18473,49 грн., з яких витрати, пов'язані з послугами харчування протягом навчання 10791,68 грн., з речовим забезпеченням 3896,81 грн., з грошовим забезпеченням 3256,00 грн., по медичному забезпеченню 529,00 грн., що підтверджується довідками-розрахунками відповідних служб Військового інституту.

Відповідачем письмових заперечень проти позову до суду не було надано.

Представник позивача 14.09.2016 через канцелярію суду подав клопотання №190/3465 від 14.09.2016 про розгляд справи без участі представника позивача, вказаним клопотання представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки відповідач суд не повідомив.

При цьому суд звертає увагу на повідомлення Українського державного підприємства поштового звязку "Укрпошта" про відмову Кримської сторони від отримання внутрішніх поштових відправлень та тимчасове зупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, викладені у листах від 24.04.2014 №33-20-690 та від 25.03.2015 №33-20-546, а тому судом було застосовано виключний спосіб судового виклику та повідомлення відповідача, а саме шляхом розміщення тексту повістки про виклик у судове засідання по справі 24.11.2016 в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі "Судова влада України" в розділі оголошень Київського окружного адміністративного суду за адресою (http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/).

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, протокольною ухвалою суду від 24.11.2016 було постановлено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №810/1132/16 в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

З 01.08.2011 ОСОБА_1 наказом начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (по стройовій частині) від 01.08.2011 №145 зараховано в списки особового складу інституту, на всі види забезпечення по курсантській нормі, на продовольче забезпечення з обіду з 01.08.2011 (а.с.67).

01.09.2012 між відповідачем та Міністерством оборони України було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, згідно якого ОСОБА_1 зобов'язаний проходити військову службу (навчання) у ВІТІ, сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів і начальників, свої службові обов'язки. Після закінчення навчання він повинен був проходити військову службу в Міністерстві оборони України на посадах офіцерського складу протягом 5 років (а.с.69).

07.04.2014 наказом начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій (по стройовій частині) від 07.04.2014 № 70 ОСОБА_1, курсанта 3 курсу 114 навчальної групи факультету №3 у звязку з достроковим розірванням контракту через небажання продовжувати навчання, відповідно до статті 227 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та статті 26 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», звільнено з військової служби у запас за частиною 6, пунктом «и» (у звязку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) та направлено для постановки на військовий облік до Алуштинського міського військового комісаріату Автономної Республіки Крим (а.с.68).

З 07.04.2015 виключено відповідача із списків особового складу інституту, всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення з 08.04.2014.

Також вищевказаним наказом згідно пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 «Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат, повязаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» вирішено стягнути з ОСОБА_1 кошти на відшкодування за утримання в інституті встановленим порядком.

Відповідачем не було самостійно сплачено витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі в розмірі 18473,49 грн., а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 вищевказаних витрат.

В силу положень ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною 6 статті 2 цього Закону визначені види військової служби, якими є: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Статтею 25 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі Закон №2232) передбачено порядок підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах офіцерського складу.

Так, зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань (ч.3 ст. 25 Закону №2232).

Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів для здобуття певних освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами (ч.4 ст. 25 Закону №2232)

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і п'ятим частини другої статті 23 цього Закону (ч.5 ст. 25 Закону №2232).

Установлення правових відносин між курсантами, яким не виповнилося 18 років, і державою здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Порядок проходження ними військової служби (навчання) встановлюється положеннями про проходження військової служби громадянами України та іншими нормативно-правовими актами України (ч.6 ст. 25 Закону №2232).

Згідно з п. 15, 16 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 № 1153 з громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладаються: контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, який є письмовою угодою, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби (навчання). Право на укладення від імені Міністерства оборони України контракту про проходження військової служби надається: керівнику вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - з курсантами цих закладів про проходження військової служби на посадах осіб сержантського та старшинського складу, офіцерського складу після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.

Курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "і", "й" частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку (ч. 10 ст. 25 Закону №2232).

Частиною 11 статті 25 Закону №2232 встановлено, що курсанти чоловічої статі, відраховані з вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів (за винятком випадків, передбачених пунктами "б", "г", "д" чи "з" ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ), направляються у військові частини для подальшого проходження військової служби, якщо вони не вислужили встановленого строку строкової військової служби.

Курсанти чоловічої статі, відраховані з вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів відповідно до пунктів "б", "г", "д" чи "з" ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, направляються у районні (міські) військові комісаріати за місцем проживання для взяття на військовий облік (ч.12 ст. 25 Закону №2232).

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначено у Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 (далі - Порядок № 964).

На виконання Постанови №964 прийнято Порядок розрахунку витрат пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений спільним наказом Міністра оборони України, Міністра фінансів України, Міністра внутрішніх справ України, Міністра транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України 419/831/240/605/537/219/534, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2007 за №863/14130.

Пунктом 3 Порядку № 964 передбачено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідно до п.4 Порядку № 964 розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Пунктом 6 Порядку №964 передбачено, що витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.

Судом встановлено, що з 01.08.2011 ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу та поставлено на всі види забезпечення.

28.03.2014 відповідачем подано рапорт про відрахування його з інституту у звязку з розірванням контракту (а.с.147). При цьому суд зазначає, що з аркушів бесіди від 28.03.2014 вбачається, що відповідач був повідомлений про утримання з нього коштів, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі (а.с.150-151).

07.04.2014 наказом начальника Військового інституту від 07.04.2014 №70 ОСОБА_1 відраховано зі списків інституту у звязку з достроковим розірванням контракту через небажання продовжувати навчання.

Суд також зазначає, що відповідачем було підписано гарантійний лист, за яким ОСОБА_1 зобовязується відшкодувати фактичні витрати, повязані з його утриманням у інституті, які складаються із грошового, продовольчого, речового, медичного забезпечення, перевезення до місця щорічної основної та канікулярної відпустки, які визначені наказом начальника інституту про відрахування (а.с.77).

Як вбачається з матеріалів справи, збитками, в даному випадку, є витрати, пов'язані з навчанням і утриманням відповідача у ВІТІ, які складаються з різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за період з 01.08.2011 по 07.04.2014.

Судом встановлено, що загальна сума витрат на утримання ОСОБА_1 у ВНЗ складає 18473,49 грн., з яких витрати пов'язані з послугами харчування протягом навчання 10791,68 грн., з речовим забезпеченням - 3896,81 грн., з грошовим забезпеченням - 3256,00 грн., по медичному забезпеченню - 529,00 грн., що підтверджується довідками-розрахунками відповідних служб Військового інституту.

Грошове забезпечення проводилося відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.07 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» та наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 №260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за №638/15329. Видача грошового забезпечення проводилася через АКБ «Приват-Банк» шляхом нарахування на пластикові картки відповідно до платіжних доручень.

Судом встановлено, що грошове забезпечення за період навчання ОСОБА_1 складає 3256,00 грн., що підтверджується розрахунком фактичних витрат, на грошове забезпечення, повязане з утримання курсантів (а.с.72).

Речове забезпечення ОСОБА_1 проводилося за нормами забезпечення згідно Постанови Кабінету міністрів України від 28.10.2004 №1444 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» та Порядку відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 31.01.2006 № 45 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1444», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2006 за № 125/11999.

Судом встановлено, що вартість речового забезпечення за період навчання ОСОБА_1 зазначена в Довідці про вартість речового майна, яке підлягає відшкодуванню та встановлює 3896,81 грн., з яких витрати на речове майно 2153,88 грн., витрати з лазнево-прального обслуговування 1742,93 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком №2 від 07.04.2014 (а.с.71).

Забезпечення ОСОБА_1, продовольством проводилося відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та державної служби спеціального звязку та захисту інформації».

Нормами харчування визначені асортимент та кількість продовольства, яке відпускається для харчування однієї людини на добу.

При цьому вартість норми харчування, обрахованої за цінами продуктів у даній їдальні, і витрати на приготування їжі та обслуговування особового складу в межах націнок, установлених в цій їдальні, сплачується за рахунок коштів Міністерства оборони.

За умови організації харчування на давальницьких умовах (продукти Міністерства оборони) сплачуються тільки витрати за приготування їжі й обслуговування особового складу.

У Збройних Силах України забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави.

Курсанти військових навчальних закладів за весь період навчання (до отримання військовим навчальним закладом наказу про присвоєння офіцерського звання) до дня їх випуску забезпечуються безкоштовним харчуванням через їдальні військових навчальних закладів або грошовою компенсацією замість нього.

Грошова компенсація замість норм харчування за окреме приймання їжі при триразовому харчуванні не виплачується.

Відшкодування курсантами військових навчальних закладів витрат на продовольче забезпечення за весь період навчання здійснюється на підставі Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 р. №964 та Порядку розрахунку витрат пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого спільним наказом Міністра оборони України, Міністра фінансів України, Міністра внутрішніх справ України, Міністра транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України 419/831/240/605/537/219/534, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2007 за №863/14130.

Витратами на продовольче забезпечення є витрати, повязані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом та відображається у довідках-розрахунках.

У довідці-розрахунку відображається кількість діб перебування на харчуванні та фактична його вартість, яка підраховується на підставі відповідних норм харчування.

Вартість харчування за період навчання ОСОБА_1 зазначена в Довідці №2 про вартість витрат, повязаних з послугами з харчування протягом навчання від 07.04.2014, які підлягають відшкодуванню та встановлює 10791,68 грн. (а.с.70).

Відповідно до п. 4.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 громадяни, які бажають навчатися у ВВНЗ, проходять первинний, повторний і остаточний медичний огляд. У воєнний час повторний медичний огляд не проводиться.У процесі медичного огляду проводяться необхідні дослідження, у тому числі (за необхідності) обстеження кандидата в лікувальному закладі.

Пунктом 4.4 вказаного Положення встановлено, що кожний кандидат на навчання у ВВНЗ і військовому ліцеї оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.

Відповідно до п.2.1.4.2 Порядку розрахунку витрат, повязаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого спільним наказом Міністра оборони України, Міністра фінансів України, Міністра внутрішніх справ України, Міністра транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України 419/831/240/605/537/219/534, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2007 за 863/14130 курсанти, які підпадають під дію п.6 Порядку №964, витрати на медичне забезпечення за відповідний період навчання не відшкодовують, окрім витрат на проведення військово-лікарської комісії.

Відповідно до розрахунку фактичних витрат за медичне забезпечення ОСОБА_1 з 01.08.2011 по 07.04.2014 загальна вартість витрат по медичному забезпеченню за період навчання у військовому навчальному закладі становить 529,00 грн. (а.с.73).

З зазначених належних доказів судом встановлено, що позивачем понесено витрати з утриманням відповідача у вищому військовому навчальному закладі у загальному розмірі 18473,49 грн., а отже у ОСОБА_1 наявна заборгованість по відшкодуванню витрат у сумі 18473,49 грн.

Положеннями пункту 8 Порядку № 964 визначено, що сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.

Однак відповідачем не відшкодовано суму витрат в розмірі 18473,49 грн., пов'язаних з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі.

На момент розгляду даної адміністративної справи у суді, доказів сплати заборгованості, заперечень щодо розрахунку заявленої суми до стягнення відповідачем до суду не надано.

Статтею 3 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» передбачено, що суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Також відповідно до ст. 8 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» кошти, одержані від здійснення військовими частинами господарської діяльності, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на національну оборону відповідно до кошторису Міністерства оборони України.

Порядок обліку коштів, одержаних від господарської діяльності у Збройних Силах України, визначається Міністерством фінансів України та Міністерством оборони України.

Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації є складовою частиною ЗС України, підпорядкований Міністерству оборони України і перебуває на утриманні Державного бюджету.

Фінансування Збройних Сил України, як визначено ст. 15 Закону України «Про Збройні Сили України» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому ВІТІ, як структурний підрозділ Міністерства оборони України, у відповідності до вищевказаної норми, також фінансується за рахунок державного бюджету.

Основні фонди, обігові кошти управління Інституту є державною власністю, належать до сфери управління Міністерства оборони України, закріплені за управлінням на праві оперативного управління.

Згідно із п. 12 ст. 2 Бюджетного кодексу України позивач є бюджетною установою та є розпорядником бюджетних коштів, витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства оборони України, належать до стягнення на відповідний бюджетний рахунок Військового інституту телекомунікацій та інформатизації.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, приймаючи до уваги ту обставину, що суму заборгованості відповідачем не сплачено, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що знаходяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання Автономна Республіка Крим, Алуштинський район, село Сонячногірське, вулиця Шосейна, будинок 38) на користь держави в особі Військового інституту телекомунікацій та інформатизації (ідентифікаційний код 24978555, місцезнаходження 01011, м.Київ, вулиця Московська, будинок 45/1) витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, в сумі 18473,49 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят три грн. 49 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.