Постанова № 63647373, 22.12.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 р.Справа №804/5096/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Криворізького центрального обєднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби з надзвичайних ситуацій про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Криворізької місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Криворізького центрального обєднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби з надзвичайних ситуацій про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком №1 в сумі 5217871,38 грн. за період з вересня 2015 року по червень 2016 року.

В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок порушення вимог частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком №1.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, у яких зазначив наступне:

- коло платників, які повинні відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на доставку пільгових виплат, чітко врегульовано діючим законодавством. При цьому, гірничорятувальні частини не відшкодовують пенсійному фонду витрати на доставку пільгових пенсій, доставка таких пенсій здійснюється за рахунок державного бюджету України;

- до суми позову включено витрати на виплату і доставку пенсій особам, які працювали у Олександрійському, Марганецькому, Харківському ВГР (АР) ДСНС України, проте діяльність таких загонів було припинено на підставі наказу ДСНС України №224 від 15 квітня 2004 року, та відповідач не є правонаступником прав та обовязків ліквідованих загонів щодо відшкодування сум на доставку та виплату пільгових пенсій;

- Криворізький воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін було створено як окрему юридичну особу та у подальшому перейменовано в Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувального) загін Державної служби з надзвичайних ситуацій, при цьому новостворений загін не був правонаступником будь-яких інших раніше діючих загонів;

- у розрахунках враховується заборгованість по особам, які ніколи не працювали в Криворізькому ВГРЗ (АЗ) і щодо яких у відповідача немає правонаступництва: ОСОБА_3, ОСОБА_4Я, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27;

- у розрахунках вказана сума відшкодування по особам, які нібито за думкою позивача працювали усі 10 років пільгового стажу в Криворізькому ВГРЗ (АЗ) і тому повинні відшкодовувати доставку пільгових пенсій у повній сумі, а не пропорційно відпрацьованого часу як це передбачено пунктом 6.2 Інструкції, по особам: ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36;

- розрахунки містять зобовязання із відшкодування доставки пільгових пенсій, щодо яких у відповідача навіть нема пояснень, чому саме предявляються вимоги щодо їх сплати: ОСОБА_37, ОСОБА_22, ОСОБА_38, ОСОБА_39 ніколи не працювали на в Криворізькому ВГРЗ, ні в ДВГРЗ ДСНС України; у розрахунках двічі враховується сума відшкодування по одній і тій самій особі ОСОБА_40; у розрахунках враховується як заборгованість нараховані суми відшкодування особам, яким граничний термін відшкодування спливає у середині 2016 року ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43; з незрозумілих причин враховується як заборгованість сума відшкодування у розмірі 30423,17 грн.;

- позивачем не підтверджено належним доказами заявлену до стягнення суму заборгованості.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 121 Конституції України, статей 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Згідно статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У матеріалах справи міститься лист керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 до начальника Криворізького центрального обєднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області ОСОБА_44 від 19 липня 2016 року за вих. №54-4779вих.16, яким повідомлено управління про представництво інтересів держави в особі Криворізького центрального обєднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області шляхом звернення Криворізької місцевої прокуратури №3 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою про стягнення заборгованості з Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Підставою для звернення керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 до суду з цим позовом є порушення відповідачем інтересів держави в сфері надходження коштів до Пенсійного фонду для забезпечення державою соціальних гарантій пільгової категорії населення.

Судом встановлено, що у звязку із відсутністю в управління коштів на сплату судового збору останнє не мало можливості реалізувати власні повноваження.

З матеріалів справи вбачається, що Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувального) загін Державної служби з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33873405) зареєстрований у Криворізькому центральному обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області як платник збору на обовязкове державне пенсійне страхування та платник, що відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі Закон №400/97-ВР) платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

На обовязкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону 100 відсотків від обєкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абзац третій пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР).

Положеннями частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно із пунктом 6.1 частини 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі Інструкція №21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у встановлених відсоткових розмірах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції №21-1).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції №21-1).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції №21-1).

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 Інструкції №21-1).

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «а», «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обовязок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом після 1 січня 2004 року, не повязаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом №1058-IV).

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону №1788-XII.

Оскільки спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам гірничорятувального загону відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список №1), суд приходить до висновку про наявність у відповідача обов'язку покривати витрати на виплату та доставку пенсій таким особам.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 26.01.2016 року (справа №818/1603/14, реєстраційний номер 55953462), від 04.11.2015 року (справа №813/3008/13-а, реєстраційний номер 54004964) від 23.04.2013 року (справа №21-113а15), 10.09.2013 року (справа №21-215а13), 30.06.2015 року (справа №21-171а15), від 10.10.2011 року (справа №21-62а11).

Надаючи оцінку доводам відповідача стосовно відсутності підстав для сплати боржником стягуваних сум у звязку із тим, що відповідач не є правонаступником за такими платежами, суд не знаходить їх обґрунтованими, з огляду на таке.

Згідно наданих відповідачем витягів стосовно Харківського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону (Харківський ВГР (АР) 3), Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Марганецький СВГРЗ МНС України), Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Миколаївський ВГРВРЗ ДСНС України), Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Олександрійський ВГР(АР)З), відносно вищезазначених загонів в графі «дані про юридичних осіб-правонаступників: повне найменування та місцезнаходження юридичних осіб-правонаступників, їх ідентифікаційні коди» зазначено: Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій , код ЄДРПОУ: 33873405, місцезнаходження: 50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Кобилянського, 223А.

До матеріалів справи також долучений наданий відповідачем наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій №224 від 15.05.2013 року щодо припинення шляхом приєднання до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33873405) Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального ) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Вказаним наказом визнано Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайний ситуацій правонаступником всього майна, прав та обовязків вищезазначених загонів, що припиняють свою діяльність.

Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 01.07.2009 року №443 «Про реорганізацію Харківського ВГР(АР)3 шляхом приєднання» встановлено, що Криворізький ВГР(АР)3 (який було перейменовано в Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій згідно з наказом ДСНС України №215 від 13.05.2013 року) є правонаступником прав і обовязків Харківського ВГР(АР)3.

Статутом Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби з надзвичайних ситуацій, викладеним у новій редакції 2013 року, визначено, що Загін є правонаступником Криворізького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, та підпорядкований ДСНС України.

Належить зазначити, що статтею 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, право, да обовязки переходять до правонаступників.

Жодним законодавчим актом не передбачено право правонаступника приймати на свій вибір лише майно, і не приймати права та обовязки. Тому бажання відповідача стосовно прийняття, як правонаступника, лише майна ліквідованих загонів, не має під собою правового підґрунтя.

Також, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.11.2011 року зазначено наступне: судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом №443 від 01.07.2009 року Харківський ВГ(АР)3 реорганізований шляхом приєднання до Криворізького воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону (далі Криворізький ВГРЗ), який є правонаступником прав та обов'язків Харківського ВГ(АР)3.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, вищевказаним судовим рішенням підтверджено факт правонаступництва відповідачем прав та обов'язків Харківського ВГ(АР)3.

На думку суду, наведені обставини не можуть бути підставою для виключення обовязку боржника щодо виконання спірних зобовязань, оскільки суперечать чинному законодавству, в частині самостійного вирішення юридичною особою меж розповсюдження чинного законодавства України на обовязки такого товариства, а також дій судових рішень щодо нього.

За обліковими даними позивача заборгованість Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби з надзвичайних ситуацій по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за вересень 2015 року - червень 2016 року становить 5217871,38 грн. та виникла відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та складених управліннями Пенсійного фонду України, долучених до матеріалів справи.

Щодо зазначення відповідачем про те, що до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) включено суми відшкодування по особам., які ніколи не працювали в Криворізькому ВГРЗ (АЗ) і щодо яких у відповідача відсутнє правонаступництво, такі доводи спростовуються довідками про підтвердження пільгового характеру пенсій по громадянам: ОСОБА_3 - Криворізький ВГРЗ, ОСОБА_4 - Криворізький ВГРЗ, ОСОБА_5 - Криворізький ВГРЗ, ОСОБА_6 JI.A. - Криворізький ВГРЗ, ОСОБА_7 JI.B. - Криворізький ВГРЗ, ОСОБА_8 - Криворізький ВГРЗ, ОСОБА_45 - Криворізький ВГРЗ, ОСОБА_46 - Криворізький ВГРЗ, ОСОБА_11 - Криворізький ВГРЗ, ОСОБА_47 - Криворізький ВГРЗ, ОСОБА_13 - Криворізький ВГРЗ, ОСОБА_14 - Криворізький ВГРЗ, ОСОБА_15 - Криворізький ВГРЗ, ОСОБА_16 - Криворізький ВГРЗ, ОСОБА_17 - Криворізький ВГРЗ, ОСОБА_18 - Олександрійський ВГРЗ, ОСОБА_19 - Олександрійський ВГРЗ, ОСОБА_48 - Олександрійський ВГРЗ, ОСОБА_21 - Олександрійський ВГРЗ, ОСОБА_22 - Олександрійський ВГРЗ, ОСОБА_23 - Криворізький ВГРЗ, ОСОБА_24 - Криворізький ВГРЗ, ОСОБА_25 - Харківський ВГРЗ, ОСОБА_37 - Олександрійський ВГРЗ, ОСОБА_49 - Олександрійський ВГРЗ., ОСОБА_39 - Криворізький ВГРЗ.

На заперечення відповідача стосовно того, що на його думку відшкодування по одній особі, а саме ОСОБА_40, враховується двічі, слід звернути увагу на той факт, що боржнику направлялись розрахунки, які включали відшкодування по виплаті та доставці пільгових пенсій по пенсіонерам ОСОБА_50 та ОСОБА_40, тобто двом різним громадянам.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, особам, які мають стаж що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розміри, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Заперечення відповідача стосовно неправомірності нарахування розміру відшкодування стосовно ОСОБА_28, ОСОБА_51, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 спростовується як довідками щодо пільгового характеру відносно вказаних осіб так і розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, до яких включено суми відшкодування по особам.

Також, належить зазначити, що постановою Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року по справі щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій судом зазначено, що у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини 15 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України не застосовуються.

Судом встановлено, що органами Пенсійного фонду України фактично здійснені пенсійні виплати вказаним пенсіонерам та у зазначених розмірах, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком №1 в сумі 5217871,38 грн. за період з вересня 2015 року по червень 2016 року, оскільки відповідач доказів добровільного погашення заборгованості не надав.

Крім того, судом виявлено наявність аналогічних спорів про стягнення з відповідача заборгованості за попередні періоди, які вирішені адміністративним судом на користь Пенсійного фонду, зокрема, у справах №804/13408/15, №804/13925/15, які набрали законної сили, що свідчить про систематичну несплату підприємством обовязкових платежів.

Відмовляючи у задоволенні клопотання заявника про стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору на користь прокуратури Дніпропетровської області, суд виходить із того, що згідно положень частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, на день розгляду справи судом, чинне законодавство містить заборону на стягнення з відповідача здійснених судових витрат субєктом владних повноважень, будь-який інший порядок повернення субєкту владних повноважень здійснених судових витрат законодавством не передбачений.

Оскільки суд при вирішенні вимог, заявлених у позовних заявах та клопотаннях, керується виключно нормами та вимогами, встановленими в нормативних актах, суд не може без наявності відповідної норми перебирати на себе функції законодавчого органу, та в даному випадку встановлювати порядок повернення здійснених судових витрат субєкту владних повноважень, що може бути визначено виключно законами України.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Криворізького центрального обєднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби з надзвичайних ситуацій про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33873405) на користь Криворізького центрального обєднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за списком №1 в сумі 5217871,38 грн. за період з вересня 2015 року по червень 2016 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 5 грудня 2016 року.

Суддя ОСОБА_1