Постанова № 63647145, 21.12.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 803/567/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство» Державного Агенства лісових ресурсів України до Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Камінь-Каширське лісове господарство» Державного Агенства лісових ресурсів України (далі ДП «Камінь-Каширське ЛГ») звернулося з адміністративним позовом до ОСОБА_3 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі ОСОБА_3 ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001052200 від 03.12.2014 року.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року замінено відповідача ОСОБА_3 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Волинській області на Ковельську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області (далі Ковельська ОДПІ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 13.10.2014 року по 31.10.2014 року ОСОБА_3 ОДПІ проводилась документальна виїзна позапланова перевірка ДП «Камінь-Каширське ЛГ». Підставою для проведення позапланової перевірки була постанова старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Волинської області про призначення документальної позапланової виїзної перевірки від 29.09.2014 року. Вказаною постановою було визначено перевірити додержання вимог податкового законодавства при укладенні договору №КК ЗЛ-2011 від 16.02.2011 року між ДП «Камінь-Каширське ЛГ» та ТзОВ «Захід Ліс» та визначити правильність декларування податку на додану вартість та податку на прибуток в результаті здійснення господарських операцій між ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» та ТзОВ «Захід Ліс».

За результатами проведеної перевірки ОСОБА_3 ОДПІ було складено акт від 07.11.2014 року №312/22-00991568. Перевіркою встановлено, що внаслідок порушення п.1.2, 1.5 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства від 19.02.2007 року №42 «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини» та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.2007 року за №164/13431, занижено підприємством валові доходи на загальну суму 164 486 грн, внаслідок чого згідно п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток на 37 832 грн. По декларації за II-IV кв. 2012 року в т.ч. по операціях із ТзОВ «Захід-Ліс» по договору №KK ЗЛ-2011 від 16.02.2011 року встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету на 37 832 грн.

На підставі акта перевірки від 07.11.2014 року №312/22-00991568 ОСОБА_3 ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 03.12.2014 року №0001052200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 37 832 грн.

За наслідками адміністративного оскарження рішенням від 29.12.2014 року №1635/10/03-20-10-03-06 про результати розгляду первинної скарги ГУ Міндоходів у Волинській області та рішенням від 05.03.2015 року №460616/99-99-1001-01-25 про результати розгляду повторної скарги ДФС України, оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, а висновки ОСОБА_3 ОДПІ зазначені в акті перевірки, які стали підставою для визначення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 37 832 грн., такими, що суперечать чинному законодавству України, з огляду на що просив визнати його протиправним та скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити повністю. Вказав, що ДП «Камінь-Каширське ЛГ» при укладенні договору №ККЗЛ-2011 від 16.02.2011 року із ТзОВ «Захід Ліс» занизило договірну контрактну вартість лісо продукції і здійснило реалізацію необробленої деревини за цінами нижчими ніж ціни, що склалися на останньому аукціоні, тому при проведенні перевірки інспекцією встановлено заниження ДП «Камінь-Каширське ЛГ» отриманих доходів за ІІ-VІ квартал 2011 року на загальну суму 164 486 грн. З огляду на що, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001052200 від 03.12.2014 року ОСОБА_3 ОДПІ винесене правомірно на підставі чинного на момент його винесення законодавства.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що в період з 13.10.2014 року по 31.10.2014 року ОСОБА_3 ОДПІ проводилась документальна виїзна позапланова перевірка ДП «Камінь-Каширське ЛГ». Підставою для проведення позапланової перевірки була постанова старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Волинської області про призначення документальної позапланової виїзної перевірки від 29.09.2014 року. Вказаною постановою було визначено перевірити додержання вимог податкового законодавства при укладенні договору №КК ЗЛ-2011 від 16.02.2011 року між ДП «Камінь-Каширське ЛГ» та ТзОВ «Захід Ліс» та визначити правильність декларування податку на додану вартість та податку на прибуток в результаті здійснення господарських операцій між ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» та ТзОВ «Захід Ліс».

За результатами проведеної перевірки ОСОБА_3 ОДПІ було складено акт від 07.11.2014 року №312/22-00991568. Перевіркою встановлено, що внаслідок порушення п.1.2, 1.5 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства від 19.02.2007 року №42 «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини» та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.2007 року за №164/13431, занижено підприємством валові доходи на загальну суму 164 486 грн, внаслідок чого згідно п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток на 37 832 грн. По декларації за II-IV кв. 2012 року в т.ч. по операціях із ТзОВ «Захід-Ліс» по договору №KK ЗЛ-2011 від 16.02.2011 року встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету на 37 832 грн.

На підставі акта перевірки від 07.11.2014 року №312/22-00991568 ОСОБА_3 ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 03.12.2014 року №0001052200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 37 832 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та актом перевірки, ДП «Камінь-Каширське ЛГ» оскаржило їх в адміністративному порядку.

Рішенням від 29.12.2014 року №1635/10/03-20-10-03-06 про результати розгляду первинної скарги ГУ Міндоходів у Волинській області оскаржуване податкове повідомлення-рішення ОСОБА_3 ОДПІ залишено без змін, а первинну скаргу ДП «Камінь-Каширське ЛГ» - без задоволення.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням ГУ Міндоходів у Волинській області ДП «Камінь-Каширське ЛГ» 12.01.2015 року подало повторну скаргу до Державної Фіскальної Служби України.

Рішенням від 05.03.2015 року №460616/99-99-1001-01-25 про результати розгляду повторної скарги ДФС України залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення та рішення ГУ Міндоходів у Волинській області.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ОСОБА_3 ОДПІ, з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України ), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 135.4 статті 135 ПК України визначено, що дохід від операційної діяльності визначається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше, ніж сума компенсації, отримана у будь-якій формі, у т.ч. при зменшенні зобов'язань.

Відповідно до норм зазначеної статті доходи визначаються на підставі первинних документів, які підтверджують отримання платником податку на прибуток доходів, обов'язковість ведення обліку і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів відповідно до вимог розділу II Податкового кодексу.

Документи, які засвідчують факт виникнення доходів, повинні відповідати вимогам статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо відображення відомостей про господарську операцію та підтверджувати її здійснення. Незалежно від того, яку форму первинного документа обрав платник податків - типову чи індивідуально розроблену, первинний документ повинен містити всі обов'язкові реквізити, зазначені в п.2 ст. 9 цього закону.

Тип первинного документу, на підставі якого визнається факт здійснення операції та визначається сума доходу, залежить від виду діяльності та оформлення договірних відносин між контрагентами. Так, у випадку здійснення операцій постачання товарів, первинними документами, які свідчать про виникнення доходів, можуть вважатися накладні, товарно-транспортні накладні, при здійсненні робіт або наданні послуг І акти виконаних робіт. У сфері роздрібної торгівлі такими документами виступають звіти РРО. Для платників податків, які визнають дохід за методом касових надходжень такими документами будуть касові ордери, звіти РРО, виписки банку. В окремих випадках доходи можуть визначатися розрахунковим шляхом, для цього складається відповідний розрахунок.

В судовому засіданні встановлено, що при проведенні перевірки інспекторами первинні документи щодо операцій із ТзОВ «Захід Ліс» не перевірялись, так як вони були відсутні на підприємстві в момент проведення перевірки внаслідок їх вилучення УДСБЕЗ УМВС України у Волинській області 31.07.2014 року.

Згідно статті 137.1 ПК України доходи визнаються за принципом нарахувань, що уніфікує визнання доходів у бухгалтерському і податковому обліку згідно ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», в якій зазначено, що бухгалтерський облік і фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, серед яких принцип нарахування і відповідності доходів і витрат, тобто відображення доходів і витрат в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Однак принцип нарахування не є єдиним методом визначення доходів. До окремих видів доходів застосовується принцип касових надходжень. До таких доходів належать, зокрема, суми штрафів, неустойки чи пені, отриманої за рішенням сторін договору або відповідних держорганів, суду, а також дохід на суму отриманих коштів цільового фінансування з бюджету.

На відміну від податкового обліку в бухгалтерському обліку до зазначених операцій може застосовуватися показник «справедлива вартість». В окремих випадках вартісні величини товару (роботи, послуги) в оцінці за звичайною ціною та справедливою вартістю можуть не співпадати, оскільки формуються за різними ознаками.

Фактично до переліку доходів від операційної діяльності включається тільки виручка від основної діяльності підприємства. До доходу з метою оподаткування включається дохід за вирахуванням податку на додану вартість в оцінці за контрактною (договірною) вартістю, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з п. 39.15 ст. 39 ПК України у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов`язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Отже, за загальним правилом база оподаткування операцій з постачання продукції, у тому числі за ціною, нижчою від собівартості продукції, визначається виходячи з її договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайної ціни. Проте орган державної податкової служби під час перевірки має підстави для визначення (нарахування) податкового зобов'язання лише у разі відхилення договірної ціни у бік зменшення або збільшення від звичайної ціни більше ніж на 20 відсотків.

Згідно з пунктом 187.2 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

При цьому, нормами ПК України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства

В п. 3.1.1 Акта перевірки зазначено, що за результатами проведеної перевірки правильності визначення доходів при проведенні операцій із ТзОВ» Захід-Jlic» в період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року встановлено заниження суми доходів на 164 468 грн.

Такий висновок зроблений на підставі того, що необроблена деревина реалізовувалась фірмі ТзОВ «Захід-Ліс» в порушення вимог п. 1.2, 1.5. Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства від 19.02.2007 року №42 «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини».

Проте суд вважає такий висновок податкової інспекції безпідставним з огляду на наступне.

Як встановлено судом реалізація деревини фірмі ТзОВ «Захід-Ліс» відбувалась за укладеним прямим договором, яким було визначено порядок реалізації та ціни на продукцію. Крім того, будь-яка заборона укладення таких договорів відсутня.

Укладений договір не суперечить актам цивільного законодавства, є дійсним, оскільки відсутні факти визнання його недійсним в судовому порядку, а податковим органом не наведено ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків чи свідчить про намір ДП «Камінь-Каширське ЛГ» ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Даний договір був фактично виконаний, ніким не оскаржуваний та не визнаний недійсним (нікчемним). Фактично визнаний таким, що відповідає вимогам Закону, як при проведенні даної позапланової перевірки так і в судовому засіданні.

Факт виконання вказаного договору підтверджується податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.

В п. 3.1.2. акту перевірки перевіркою встановлено, що середня собівартість пиловнику круглого в періоді здійснення взаємовідносин із ТзОВ «Захід-Ліс» коливалася в межах 180-200 грн, що є нижчим за реалізаційну ціну, що також і підтверджує правомірність сплаченого позивачем розміру суми податку на прибуток від суми реалізації деревини в 2011 році. Позивачем умовами даного договору реалізована продукція, отриманий дохід, і від, суми доходу вчасно сплачений податок на прибуток. Так як сума доходу від операційної діяльності із фірмою ТзОВ «Захід-Ліс» була визначена в розмірі договірної вартості на підставі первинних бухгалтерських документів і не нижче собівартості продукції.

Також, сплата податку на прибуток регулюється вимогами статтей 135-138 ПК України, якими не передбачено сплати суми податку на прибуток за не доотриманий чи втрачений дохід.

Крім того, відповідно до статтей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасно слід відмітити, що Положення про проведення та організацію аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства від 19.02.2007 року №42 є підзаконним актом, який не може зумовлювати недійсність господарського договору.

Таким чином, висновок відповідача про недоотримання підприємством доходів на суму 164 486 грн. у зв'язку з реалізацією заготовленої та необробленої деревини самостійно, без участі в аукціонах, за цінами нижчими, ніж склалися по Волинській області, є безпідставним.

Так, відповідно до пп.1.1 Розділу І Положення Держкомлісгоспу від 19.02.2007 року №42, це Положення регулює порядок реалізації усієї необробленої деревини, заготовленої підприємствами, які здійснюють заготівлю деревини як постійні користувачі лісових ресурсів, за винятком дров паливних, деревини, яка використовується для розвитку матеріально-технічної бази (будівництво, ремонт тощо) постійних лісокористувачів відповідно до затверджених кошторисів, деревини, використання якої передбачено колективними договорами, деревини для індивідуального ремонту та будівництва згідно з поданими заявами, деревини для забезпечення потреб соціальної сфери, а також деревини для забезпечення потреб виробничих деревообробних підрозділів постійних лісокористувачів.

Дійсно відповідно до п. п. 1.2, 1.5 Розділу І Положення Держкомлісгоспу від 19.02.2007 року №42, порушення яких відмічає відповідач, реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини на біржі. Не реалізована на товарних біржах необроблена деревина реалізується підприємствами - постійними лісокористувачами по прямих договорах за цінами, не нижчими від тих, що склались на останньому аукціоні.

Поряд з цим суд звертає увагу на те, що в періоді, за який проводилась перевірка, Державним комітетом лісового господарства України (наказом якого раніше було затверджено вказане вище Положення від 19.02.2007 року №42) з метою забезпечення стабільної роботи підприємств та спеціального захисту працівників галузі в умовах фінансової кризи було прийнято наказ «Про прийняття антикризових заходів» від 30.10.2008 року за №272, яким затверджено антикризові заходи, щодо організації діяльності підприємств Держкомлісгоспу України в умовах фінансової кризи, відповідно до п.20 Додатку якого було тимчасово призупинено дію пункту 1.5 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 року №42, порушення якого констатує контролюючий орган. Згідно п.21 Додатку обласним управлінням лісового та мисливського господарств було наказано формування цін на деревину при поставках на внутрішній ринок та експорт проводити з врахуванням витрат на їх виробництво та споживчого попиту, не допускаючи при цьому збитковості виробництва.

Хоча даний наказ не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України, проте, враховуючи, що відповідно до статуту ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» входить до сфери управління Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства та належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України (на даний час Державне агентство лісових ресурсів України) та йому підпорядковується, тому отримавши даний наказ від Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства (яке в свою чергу його отримало від Державного комітету лісового господарства України) позивач не міг його не виконати.

При цьому, жодного терміну такого призупинення не передбачено, а відповідачем під час розгляду справи не надано суду доказів, що дію вказаного пункту було поновлено і позивач зобов'язаний реалізовувати необроблену деревину за цінами не нижчими від тих, що склалися на останньому аукціоні.

Відповідно до - п.п. 3.2.9 Статуту ДП «Камінь-Каширський лісгосп» одним із основних напрямками його діяльності є виробництво та реалізація продукції і товарів народного споживання, проведення лісозаготівельних, лісопильно-деревообробних робіт та реалізація випущеної продукції, п.4.6 Статуту підприємство має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, п.п.6.1.1. Статуту підприємство самостійно планує свою діяльність, визначає стратегію та основні напрямки свого розвитку відповідно до галузевих науково-технічних прогнозів та пріоритетів, кон'юнктури ринку продукції, товарів, робіт, послуг та економічної ситуації.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Поряд з цим не вказано, яким саме нормативним актом передбачена заборона лісгоспу реалізовувати продукцію за прямими договорами та за цінами нижчими ніж вказаними у прейскуранті цін, визначених самим підприємством.

Так як, відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.

Статтею 11 вказаного Закону визначено, що вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Державне регулювання цін не розповсюджується на реалізацію необробленої деревини.

Згідно ч. 3. ст. 189 ГК України суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни. Відповідно до ч. 2 ст. 190 ГК України вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

При реалізації лісопродукції ТзОВ «Захід Ліс» застосовувалися ціни, згідно затвердженого підприємством прейскуранту цін та наказів на встановлення цін.

Ціни в прейскуранті розраховувалися на підставі:

- методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України (наказ Державного комітету лісового господарства № 146 від 08.11.2002р.);

- аналітичної інформації щодо виконання аукціонних договорів, аналізу цін в розрізі сортиментів, яка надається ДП «Укрлісконсалтинг»;

- моніторингу цін в розрізі сортиментів.

Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України, затверджених наказом Держкомлісгоспу України від 08.11.2002 року №146, розраховані на підставі оптової ціни еталону і рекомендованих коефіцієнтів якості, породи, сорту, діаметру, сортименту планово-розрахункові ціни (прейскурант) є основою для вивчення конюнктури ринку, тобто попиту і пропозиції на лісопродукцію, а підставою для застосування вільних цін при реалізації лісопродукції є ціни, погоджені з основними споживачами, які завірені підписами і печатками виготовлювача і споживача (п.15.2).

Пунктом 15.5 вказаних рекомендацій передбачено, що розраховані планово- розрахункові ціни на лісопродукцію чи на продукції деревообробки є основою для вивчення конюнктури ринку тобто попиту і пропозицій, а ціною реалізації є конкретний рівень вільної ціни, погоджений з споживачем.

Формування економічно-обфунтованих вільних цін на лісопродукцію проводиться на підставі планово-розрахункової калькуляції собівартості еталона - пиловника соснового 2 сорту діаметром 20-24 см. Якість цього сортиментна приймається за базову, і йому, як еталону присвоюється коефіцієнт - одиниця. Решті сортиментів лісопродукції, у відповідності з їх якісною оцінкою, встановлюються інші коефіцієнти - вищі чи нижчі відносно еталона - одиниці.

У випадках, коли певний сортимент деревини (через певні обставини) не користується попитом і не реалізується по розрахованих цінах, лісгосп самостійно понижує такий коефіцієнт або сортимент дуже користується попитом - то підвищує коефіцієнт до відповідного розміру.

Розраховані на підставі оптової ціни еталону і рекомендованих коефіцієнтів якості, породи, сорту, діаметру, сортименту, - планово-розрахункові ціни є основою для вивчення конюнктури ринку, тобто, попиту і пропозиції на лісопродукцію, а підставою для застосування вільних цін при реалізації лісопродукції, - є ціни погоджені з основними споживачами і зафіксовані у договорах зі споживачами.

Також відповідач в акті ревізії вказує, що ним проводилось порівняння цін реалізації необробленої деревини ТзОВ «Захід Ліс» із цінами які склались на аукціоні по звіту біржі при цьому не зазначено, яка була стартова ціна на продукцію, так як один і той же вид продукції може бути реалізовано на аукціоні по різним цінам.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки податкового органу про наявність порушень з боку лісгоспу чи його посадових осіб чинного податкового та іншого законодавства України є помилковими та не відповідають фактичним обставинам і наявним документам, висновки податкового органу щодо заниження підприємством податкових зобов'язань є безпідставними.

Також слід зазначити, що п. 86.9 ст. 86 ПК України визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Як встановлено судом, на момент винесення ОСОБА_3 ОДПІ оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було відсутнє будь-яке судове рішення по кримінальному провадженню на підставі якого було призначено та проведено позапланову перевірку.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачем не порушено вимог п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, ДП «Камінь-Каширське ЛГ» не занижено податок на прибуток на 37 832 грн.

Враховуючи спростування судом правомірності збільшення відповідачем суми податку на прибуток позивачу, зокрема на 37 832 грн., суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1 від 03.12.2014 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із наданих частиною другою статті 162 КАС України суду повноважень, з наведених вище підстав адміністративний позов слід задовольнити повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ОСОБА_3 ОДПІ НОМЕР_1 від 03.12.2014 року.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з платіжного доручення №4008 від 19.03.2015 року, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., що підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 94, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_3 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 03.12.2014 року №0001052200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство» Державного Агенства лісових ресурсів України 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок) сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 26 грудня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич