Постанова № 63647054, 07.12.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 р. м. Вінниця

Справа № 802/1752/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Немирівська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Вінницькій області (далі - Немирівська ОДПІ, позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 1238,79 грн. Вказану заборгованість відповідач ФОП ОСОБА_1 добровільно не погасила, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами ( а.с. 22, 24, 27 ). Разом з тим, позовній заяві виклав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлялась завчасно та належним чином у спосіб, передбачений ч. 3 ст. 33 КАС України, а саме шляхом направлення на її поштову адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судової повістки, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 23, 25, 28). Заперечень щодо позову відповідач суду не надала.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частин 4, 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Липовецькою районною державною адміністрацією Вінницької області 05.01.2012, що підтверджується обліковою карткою платника податків (а.с. 6-8). На податковому обліку перебуває з 16.01.2012 у Немирівській ОДПІ. Згідно поданої заяви ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2012 перебуває на спрощеній системі оподаткування, обраний вид діяльності згідно з КВЕД 47.52, 47.62, 47.59, 47.51, 47.54, 47.65, 96.03 «Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах», «Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах», «Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах», «Роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах», «Роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах», «Організування поховань і надання суміжних послуг», «Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах» та обрана ставка єдиного податку у розмірі 15% до розміру мінімальної заробітної плати, 2 група ( а.с. 11-13 ).

Згідно з карткою особового рахунку платника податків, станом на 30.09.2016, з урахуванням наявної на початок року переплати в сумі 21,51 грн. та добровільної сплати податку в сумі 600,00 грн., за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного податку з фізичних осіб в сумі 1238,79 грн. ( а.с. 9-10 ).

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов`язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки.

Обов'язок сплати податків платником передбачений і підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України, відповідно до якого платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 291.3 статті 291 глави 1 розділу 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Пунктом 295.1. статті 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Статтею 300 ПК України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність згідно цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за подання податкових декларацій.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, є податковим боргом суб`єкта господарювання.

У відповідності до вимог статті 59 ПК України, а також з метою погашення податкового боргу, відповідачу надіслано податкову вимогу "Ф" №37-22 від 14.07.2016, яка згідно відомостей поштового реєстру отримана відповідачем 22.07.2016 ( а.с. 14 ). В той же час, зазначена податкова вимога залишилась без виконання, в добровільному порядку відповідач податковий борг не сплатила.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, оскільки узгоджені грошові зобов`язання відповідача зі сплати єдиного податку з фізичних осіб на час розгляду справи залишаються непогашеними і доказів сплати боргу в сумі 1238,79 грн. суду не надано, такий борг, відповідно до вимог п.95.2 ст. 95 ПК України, підлягає стягненню з відповідача на підставі судового рішення.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що на день розгляду справи відповідач податковий борг, який підтверджується матеріалами справи, не сплатив, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Частиною 4 статті 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. Шкільна, 28, с. Росоша, Липовецький район, Вінницька область, 22542, РНОКПП НОМЕР_1) кошти в сумі 1238,79 грн. (одна тисяча двісті тридцять вісім гривень 79 коп.) в дохід місцевого бюджету (р/р № 31415699700293, одержувач УК у Липовецькому районі /Липовецький район/ 18050400, банк одержувача - ГУДКСУ у Вінницькій області, код банку 37336986, МФО 802015).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна