Ухвала суду № 63646612, 06.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5761/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Короткова В.Д., Погорєлової С.О.,

при секретарі: Колмакові В.І.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про повернення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Зобовязано Публічне акціонерне товариство комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, Код ЄДРПОУ 14360570) повернути ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в місті Севастополі 10.02.2009 р., ІПН : НОМЕР_2, що проживає за адресою : 65058, АДРЕСА_1) грошові кошти у розмірі 515 (пятсот п'ятнадцять) доларів США 22 центи, що в еквіваленті по курсу НБУ на 14 червня 2016 року становить 12864 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 36 коп., які зберігаються на депозитній картці № 26355618115198 за депозитним договором № SAMDN80000733002369, укладеним між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» 12.02.2013 року, та грошові кошти у розмірі 23829 (двадцять три тисячі вісімсот двадцять девять) грн. 01 коп., які знаходяться на зарплатній карті № 6762468307078893 ОСОБА_4 в Публічному акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк».

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в сумі 366 (триста шістдесят шість) грн. 37 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» подало до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі..

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, судом першої інстанції було вірно встановлено, що 12.02.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» в м. Севастополь та ОСОБА_3 був укладений депозитний договір № SAMDN80000733002369, відповідно до якого сума банківського вкладу складала 100,00 дол. США, на яку нараховуються відсотки у розмірі 8% річних, вклад оформлюється на 366 днів по 12.12.2014 року включно, відсотки по вкладу нараховуються на рахунок № 26355618115198; у випадку, якщо по закінченню строку вкладу, клієнт не заявив банку про відмову від продовження строку, вклад автоматично рахується продовженим ще на 6-ть місяців (п.7 договору); строк вкладу продовжується неодноразово без явки клієнта в банк (п.8 договору). Станом на дату судового розгляду даної справи на вказаному рахунку позивача зберігаються грошові кошти в сумі 515,22 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ (24,968681 грн. 1 дол. США) на 14 червня 2016 року становить 12864,36 грн.

Крім того, ПАТ КБ «ПриватБанк» було випущено та видано позивачу зарплатну картку № 6762468307078893, на якій зберігаються грошові кошти в сумі 23829,01 грн.

Вказані обставини повністю підтверджуються наданою позивачем суду копією депозитного договору № SAMDN80000733002369у від 12.02.2013 р., копією квитанції № 13 від 12.02.2013 р., копією її зарплатної карти та роздруківкою з її мобільного телефону SMS-повідомлень ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо руху грошових коштів на рахунках № 26355618115198 та № 6762468307078893, відкритих на імя позивача в ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 20, 125, 128, 129-138).

Відповідно до п. 20 депозитного договору № SAMDN80000733002369 від 12.02.2013 року, при укладенні договору банком використовується факсимільне відтворення підпису Голови Правління Банку, а також відтворення печатки банку технічними печатними засобами.

Відповідно до п. 1.1.3.2.29 Умов та правил банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», під час укладання договору банк може використати факсимільне відтворення підпису особи, уповноваженої підписувати такі договори, а також відтворення відбитка печатки технічними друкованими засобами.

Відповідно до п. 1.1.3.2.30 вказаних Умов на правил надання банківських послуг, банк має право проставляти на документах печатку шляхом використання технічних друкованих пристроїв, що дозволяють перетворювати і роздруковувати електронний зразок відбитка механічної печатки в зображенні його на папері.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що навесні 2014 року, у звязку з тимчасовою окупацією Криму, позивач з членами своєї сімї переїхала з окупованої території Автономної Республіки Крим, а саме з м. Севастополь до м. Одеси, та у вересні 2014 року, у грудні 2014 року та в березні 2015 року зверталася до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявами про розблокування її зарплатної картки та депозитного рахунку й повернення грошових коштів, але отримала відмову, з посиланням на складнощі з обслуговування депозитів і рахунків, відкритих у кримських відділеннях ПАТ КБ «ПриватБанк», які виникли через політичні події в країні та окупацію території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, що зробило неможливою роботу банківської системи з регіонів.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1061 ЦК України Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.

Відповідно до вимог ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із п.п. 7.1.1.,7.1.5. Закону України «Про платіжні системи» вкладний (депозитний) рахунок рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Відповідно глави 2 Постанови Національного банку від 03.12.2003р. № 516 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами", грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

Додержання письмової форми договору є обов'язковою умовою взаємовідносин між банком і вкладником.

Договори банківського рахунку та банківського вкладу (депозиту) визначають права, зобов'язання суб'єктів вкладних (депозитних) операцій (власників грошових коштів або банківських металів і банку) та інші умови, визначені Цивільним кодексом України, і мають бути підписані сторонами договору (уповноваженими ними особами). Договір, укладений з фізичною особою, скріплюється печаткою банку, а договір, укладений з юридичною особою, скріплюється печатками сторін.

Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов'язаний надати клієнту під підпис.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зобовязання ПАТ КБ «Приватбанк» повернути ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 515,22 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 14 червня 2016 року становить 12864,36 грн., які зберігаються на депозитній картці, та грошові кошти у розмірі 23829,01 грн., які знаходяться на зарплатній картці.

Необґрунтованим є довід апеляційної скарги про те, що позивачем оригіналу договору банківського вкладу із квитанцією надано не було, як і не надано оригіналу навіть копії договору про відкриття рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи на аркуші справи №20 міститься копія договору банківського вкладу №SAMDN80000733002369 вклад «Універсальний» від 12.02.2013 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 та копія квитанції про внесення коштів по вказаному договору в сумі 100 доларів США (а.с.125).

Письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України № 6-118цс14 від 29.10.2014 року, яка відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обовязковою для застосування.

Згідно з пунктом 2.9. глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постанови Правління Національного банку України від 1 червня 20111 року №174 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 червня 2011 року за №790/19528, яка прийнята на зміну Інструкції про касові операції в банку України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року №337, банк (філія, відділення) зобовязаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що підтверджує внесення готівки у відповідній платіжний системі. Квитанція або інший документ, що підтверджує внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронний підписом САБ.

Більш того, в суді апеляційної інстанції позивачем було надано на огляд суду оригінал договору банківського вкладу №SAMDN80000733002369 вклад «Універсальний» від 12.02.2013 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 та оригінал квитанції про внесення коштів по вказаному договору в сумі 100 доларів США.

Необґрунтованим є довід апеляційної скарги про те, що надана позивачем довідка №38175166 від 25.05.2014 року не могла бути прийнята судом на підтвердження укладання договору банківського вкладу та знаходження коштів на рахунках банку, оскільки вона не завірена уповноваженою особою банку та видана позивачу після припинення діяльності відокремленого підрозділу Кримського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк».

Так, з протоколу № 18 засідання правління ПАТ КБ «Приватбанк» від 15 травня 2014 року вбачається, що припинено діяльність відокремлених підрозділів Філії «Кримське регіональне управління «ПАТ КБ «Приватбанк» (а. с. 137). Постановою Правління Національного Банку України від 06.05.2014 року № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», банки, у тому числі ПАТ КБ «Приватбанк», зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів.

Отже, відомостей про те, що на період 25.05.2014 року Кримське регіональне управління ПАТ КБ «Приватбанк», яке було розташоване за адресою м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая, 1 було закрито, матеріали справи не містять.

Доказів про те, що працівники філії 25.05.2014 року не виконували свої трудові обовязки матеріали справи також не містять. Довідка № 38175166 Кримського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк» від 25.05.2014 року містить підпис начальника департаменту по координації роботи з клієнтами Кримського РУ ОСОБА_5, завірена печаткою Кримського регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк» та виготовлена на бланку Банку.

Довід апеляційної скарги про те, що банк з свого боку не може перевірити інформацію щодо спірних банківських договорів (їх існування, поповнення рахунків тощо) через окупацію території АР Криму та конфіскацію його майна, є неспроможним.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» тимчасово окупована територія України є невідємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно із п. 5 Постанови Правління Національного Банку України від 06.05.2014 року № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», банки, у тому числі ПАТ КБ «Приватбанк», зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів.

Статтею 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Оскільки договір укладено між позивачем та юридичною особою ПАТ КБ «Приватбанк», місцезнаходження якої є м. Дніпропетровськ, а тому припинення діяльності відокремленого підрозділу само по собі не дає підстав для невиконання юридичною особою взятих зобов'язань відповідно до умов договору. Філія «Кримське регіональне управління» ПАТ КБ «Приватбанк», яка прийняла грошові кошти, діяла не у власних інтересах (інтересах філії), а в інтересах юридичної особи - ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову ОСОБА_3

Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду є законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані, тому висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст.307, 308, 314, 315, 317 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про повернення грошових коштів залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: В.Д. Коротков

ОСОБА_6