Ухвала суду № 63644870, 09.12.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5757/16-ц

У Х В А Л А

"09" грудня 2016 р. Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді: Котельва К.О.,

при секретарі: Остапчук М.Ю.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави.

В порядку забезпечення позову позивач просить, передати автомобіль марки BMW, модель Х5, номер шасі 4USFE83567LY64491, 2007 р. на відповідальне зберігання третій особі представнику ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія».

Заяву мотивує тим, що невжиття заходів забезпечення даного позову надасть можливість відповідачу, передати автомобіль у власність третіх осіб, що утруднить або зробить неможливим в подальшому виконання судового рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позивачем не подано жодного належного доказу на підтвердження обставин, викладених у заяві, а тому у суду відсутні достатні підстави вважати, що існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав та інтересів позивача, а також до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

За таких обставин, з врахування вищевикладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, так як вважає доводи такої недостатніми та не доведеними належними засобами, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні заяви.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 5-ти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя К.О. Котельва