Ухвала суду № 63643450, 22.12.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9079/13-к

н/п 1-кс/640/9872/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2016 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

при секретарі - Щербаковій А.С.,

за участю прокурора - Таркана О.М.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУ НП в Харківській області Балабіної Тетяни Олександрівни про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012220060000084 від 24.11.2012 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, -

встановив:

20.12.2016 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП в Харківській області Балабіної Т.О., погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції Тарканом О.М., про накладення арешту на квартири, які розташовані за адресами:

1) АДРЕСА_19, яка згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 на праві власності належить ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» код ЄДРПОУ 39586791, зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 34, кв. 56;

2) АДРЕСА_12, яка згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 на праві власності належить ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» код ЄДРПОУ 39586791, зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 34, кв. 56;

3) АДРЕСА_1, яка згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 на праві власності належить ОСОБА_5 (прож: АДРЕСА_2;

4) АДРЕСА_16, яка згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 квартира на праві власності належить ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» код ЄДРПОУ 39586791, зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 34, кв. 56;

5) АДРЕСА_9, яка згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 квартира на праві власності належить ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» код ЄДРПОУ 39586791, зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 34, кв. 56;

6) АДРЕСА_22, яка згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 квартира на праві власності належить ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» код ЄДРПОУ 3958679, зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 34, кв. 56;

а також на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) за адресою: АДРЕСА_3, яка згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 на праві власності належить ОСОБА_6 - із забороною вчинення будь яких дій, в тому числі в рамках виконання виконавчих проваджень.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_7, володіючи пізнаннями в області юриспруденції і економіки, оскільки здобув вищу юридичну і вищу економічну освіту, усвідомлюючи, що багато громадян і юридичні особи потребують готівкових грошових коштів, проте за різними підставами не мають можливості отримати кредити в банківських установах, при цьому не мають пізнань в області законодавства, регулюючого правовідносини, пов'язані з отриманням кредиту під заставу майна, не знайомі з процедурою нотаріального оформлення таких операцій, але готові з метою отримання позики надавати в заставу об'єкти рухомого і нерухомого майна, що мають значну вартість, у 2008 році вирішив зайнятися злочинною діяльністю, яка полягала в заволодінні об'єктами власності, що мали значну вартість, шляхом обману.

З цією метою, ОСОБА_7 розробив злочинну схему, згідно якої підшукувалися особи, які мали об'єкти власності великої вартості та бажали отримати готівку в позику.

Після цього, ОСОБА_7, за допомогою своїх довірених осіб, заздалегідь маючи намір на заволодіння об'єктами власності, переконував вищезгаданих підшуканих громадян у вигідності отримання позики під заставу об'єктів власності саме у нього, а коли останні, не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_7, погоджувалися на його пропозицію, пропонував майбутнім позичальникам оформити їх правовідносини шляхом укладення договору позики, договору іпотеки, договору про задоволення вимог іпотекодержателя, договору купівлі-продажу, договір міни та договір комісії, при цьому, насправді, маючи намір шляхом приховування кількості і змісту підписуваних документів, в момент їх нотаріального оформлення отримати документ, який би надавав йому можливість розпоряджатися об'єктом іпотеки без необхідності отримання згоди іпотеко держателя, а саме договір комісії.

Таким чином, створювалися умови, які дозволяли ОСОБА_7 розпоряджатися об'єктами іпотеки, вартість яких значно перевищувала розмір позики, в будь-який зручний для нього момент, незалежно від дотримання або не дотримання позичальниками своїх зобов'язань перед ним.

Усвідомлюючи, що для здійснення вищезгаданого злочинного плану знадобляться співучасники, ОСОБА_7 ознайомив з ним ОСОБА_8, якому з метою отримання спільної матеріальної вигоди запропонував його сумісну реалізацію.

Отримавши згоду ОСОБА_8 брати участь у вчиненні злочинів, ОСОБА_7 так само вирішив використовувати в злочинній діяльності ряд інших осіб, з якими підтримував довірчі стосунки і для яких мав незаперечний авторитет, при цьому вирішивши не посвячувати їх в злочинний план. Даними особами виступили його батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_9, які повністю йому довіряли, ОСОБА_10, яка знаходилася в матеріальній залежності від нього, ОСОБА_11, що була його довіреною особою, а так само інші особи, які, будучи знайомі з ОСОБА_7, рекомендували його своїм знайомим як порядну людину, яка надавала гроші в позику під заставу нерухомості.

З метою систематичного підшукування власників об'єктів рухомого і нерухомого майна ОСОБА_7 залучив ОСОБА_11, яка, розраховуючи на отримання матеріальної винагороди за надання посередницьких послуг, через засоби масової інформації розмістила оголошення про надання позики під заставу нерухомості, а після звернення до неї громадян від імені ОСОБА_7 проводила з ними попередні переговори, в ході яких роз'яснювала, що ОСОБА_7 надає позику на вигідних умовах шляхом укладення двох договорів, а саме договору позики і договору іпотеки, через що громадяни, які в подальшому приходили до нотаріальної контори для оформлення цих операцій із ОСОБА_7, не здогадувалися про те, що ними так само будуть підписані інші документи.

Місцем здійснення обману потерпілих ОСОБА_7 вибрав нотаріальну контору приватного нотаріуса ОСОБА_12, розташовану по АДРЕСА_4, нотаріальну контору приватного нотаріуса ОСОБА_13, розташовану за адресою: АДРЕСА_5, нотаріальну контору приватного нотаруса ОСОБА_14, розташовану за адресою: АДРЕСА_6, нотаріальну контору приватного нотаріуса ОСОБА_15, розташовану за адресою: АДРЕСА_7, оскільки він був з ними знайомий, систематично оформляв правочини зі своєю участю, підтримував з ними довірчі стосунки, а також знав, що дані приватні нотаріуси під час оформлення операцій за його участю і участю його довірених осіб, таких як ОСОБА_8 та ОСОБА_10, недбало відносяться до своїх обов'язків. Недбалість приватних нотаріусів, яких ОСОБА_7 вирішив використовувати для вчинення злочинів, не посвячуючи їх в злочинний намір, полягала в тому, що вони не роз'яснювали сторонам суті документів, що оформлюються, допускали підписання договорів без одночасної присутності всіх учасників правочину, не видавали копії документів позичальникам, що дозволяло ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вводити в оману потерпілих, приховуючи від них факт підписання договору комісії, оформлення якого було основною метою ОСОБА_7 і ОСОБА_8

Також, ОСОБА_7, використовуючи довірчі стосунки із нотаріусом ОСОБА_12, просив останню про одночасне нотаріальне оформлення як договорів позики і іпотеки з його участю, так і договору комісії, комісіонерами в якому виступали або ОСОБА_16, або ОСОБА_10, що так само дозволяло вводити в оману потерпілих, які, не будучи заздалегідь попереджені ОСОБА_7 про необхідність підписання договору комісії, несвідомо підписували його в кількості інших наданих ним документів і не надавали значення факту знаходження в приміщенні нотаріальної контори ОСОБА_10 або ОСОБА_8, які приходили разом з ОСОБА_7 і яких потерпілі не сприймали як учасників договору.

Використовуючи умови розробленого ОСОБА_7 договору комісії, який підписувався і оформлявся шляхом обману при вищезгаданих обставинах, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 отримували право розпоряджатися майном потерпілих, а також виконувати без їх відома ряд дій, направлених на відчуження цього майна.

Створивши таким чином шляхом обману і зловживання довірою умови для заволодіння майном потерпілих, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 після цього, незалежно від виконання або невиконання потерпілими умов договору позики, реалізовували сумісний злочинний намір шляхом оформлення безгрошової і уявної оборудки по купівлі - продажу предмету комісії, в ході якої право власності переходило від потерпілих до ОСОБА_8, членів сім'ї ОСОБА_7 або іншим довіреним особам, що дозволяло ОСОБА_7 і ОСОБА_8 або самостійно або опосередковано через фіктивних власників розпоряджатися даним майном.

Так, ОСОБА_7, з метою заволодіння правом на майно ОСОБА_17 та ОСОБА_18, заздалегідь маючи намір на заволодіння об'єктом нерухомості та переслідуючи умисел спрямований на використання для своїх власних потреб чужого майна, 20.12.2006, приблизно о 14 годині 00 хвилин прибув до приміщення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_6, де на той час його вже очікували ОСОБА_17, яка прибула за декілька годин до приїзду самого ОСОБА_7, який з метою найбільш слушного моменту для обману ОСОБА_17, призначив їй зустріч заздалегідь, з тією метою, щоб остання за час очікування стомилася психологічно і втратила увагу до змісту підписуваних документів.

ОСОБА_17, прибула за даною адресою з метою укладання з ОСОБА_7 договору позики на суму 30900 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 5,05 гривень) та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, предметом якого виступала квартира розташована за адресою: АДРЕСА_8, яка на праві сумісної приватної власності належала ОСОБА_17 та її донці, ОСОБА_18

Місцем укладання договорів з ОСОБА_17, ОСОБА_7 обрав саме нотаріальну контору приватного нотаріуса ОСОБА_19, розташовану по АДРЕСА_6, оскільки він був з ним знайомий, періодично оформляв правочини зі своєю участю, підтримував з ним довірливі стосунки, а також знав, що ОСОБА_19 під час оформлення операцій з його участю недбало відноситься до своїх обов'язків. Недбалість приватного нотаріуса ОСОБА_19, якого ОСОБА_7 вирішив використовувати для вчинення злочину, не посвячуючи його в злочинний намір, полягала в тому, що нотаріус не роз'яснював сторонам суті документів, що оформлюються та не видавав учасникам правочинів копій підписаних ними документів.

Також, ОСОБА_7, використовуючи довірливі стосунки із нотаріусом ОСОБА_19, попросив останнього про одночасне нотаріальне оформлення договорів позики і договору про задоволення вимог іпотекодержателя з його участю, так і довіреності на себе з правом розпорядження об'єктом нерухомого майна, яке виступало предметом договору про задоволення вимог іпотекодержателя, від другої сторони правочину.

ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_17, що готовий на вигідних умовах дати їй в позику вищевказану суму грошей під заставу її з донькою нерухомого майна. У момент підписання договору позики та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, ОСОБА_17 діючи від свого імені та від імені своєї доньки ОСОБА_18, на підставі довіреності №2674 від 19.12.2006 посвідченої нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_19, несвідомо, підписали ОСОБА_7 довіреність №2674 від 20.12.2006 посвідчену нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_19, обізнаною про яку не була. Довіреність №2692 від 20.12.2006 надавала право ОСОБА_7 на продаж вищевказаної квартири. Далі, ОСОБА_7 переслідуючи злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння правом на чуже майно та використання його для своїх власних потреб, умисно ввів в оману ОСОБА_17 щодо своїх справжніх злочинних намірів, а саме - під приводом укладання цивільно-правового договорів серед яких була обманом отримана довіреність №2692 від 20.12.2006, отримав доступ та право розпорядження нерухомим майном - квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_8. З метою подальшої реалізації з злочинного наміру, посилаючись на передбачені договором про задоволення вимог іпотекодержателя зобов'язання іпотекодателей, ОСОБА_7 отримав від потерпілої технічний паспорт та інші документи, що встановлювали право власності на вищевказану квартиру, а так само завірив ОСОБА_17 в можливості погашення заборгованості і після закінчення терміну договору.

20.12.2006 між ОСОБА_7 та ОСОБА_17 був укладений договір позики строком на 6 місяців, а саме - до 20.05.2007 на суму 30900 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 5,05 гривень), договір про задоволення вимог іпотекодержателя, предметом якого виступила квартира розташована за адресою: АДРЕСА_8 та довіреність №2674 від 20.12.2006 на своє ім'я.

Так само, ОСОБА_7, усвідомлюючи, що вартість предмету іпотеки значно перевищує розмір зобов'язань ОСОБА_17 та ОСОБА_18 по поверненню грошових коштів за договором позики, з метою штучного завищення їх розміру, без відома потерпілих, передбачив в договорі позики наявність необґрунтовано великих штрафних санкцій за прострочення в погашенні заборгованості, які він, надалі, використав для покриття різниці між сумою, нібито, вирученою ним від майбутнього продажу майна ОСОБА_17 та ОСОБА_18 і розміром основного зобов'язання позичальника перед ним. Таким чином, ОСОБА_7 заздалегідь передбачив спосіб штучного ухилення від кримінальної і цивільної відповідальності за продаж ним квартири та не повернення грошових коштів ОСОБА_17 та ОСОБА_18 від продажу квартири.

У свою чергу, ОСОБА_17 будучи впевненими в тому, що реалізовує свої законні права, спрямовані на користь її інтересів, та не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_7, ОСОБА_17 серед інших підписуваних договорів несвідомо, добровільно підписала довіреність №2674 на ім'я ОСОБА_7, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цією довіреністю, а саме, не маючи наміру продавати квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_8, оскільки іншого житла вона не мала.

При цьому, приватний нотаріус ОСОБА_19, знаходячись в довірчих відносинах з ОСОБА_7, не здогадуючись про наявність у нього злочинного наміру, направленого на заволодіння чужим майном, вважаючи, що ОСОБА_17 ознайомлена ОСОБА_7 з умовами отримання позики, а так само із змістом довіреності №2674 від 20.12.2006, не роз'яснив потерпілій умови підписаних нею документів.

Скориставшись недбалим відношенням до своїх обов'язків приватного нотаріуса ОСОБА_19, довірою з його боку, ОСОБА_7, шляхом обману і зловживання довірою, отримав оформлену довіреність на своє ім'я від ОСОБА_17 , на підставі якої, ОСОБА_7 отримав фактичну можливість розпоряджатися вищезгаданою квартирою без відома і волі потерпілих.

30.10.2008 ОСОБА_17 зі своїм сином ОСОБА_20 звернулися до ОСОБА_7 з метою наданням їм можливості укласти ще один договір позики із можливістю додатково запозичити грошові кошти у сумі 17000 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 7,65 гривень), оскільки попередньо узятих коштів не вистачало для їх потреб, на що ОСОБА_7 погодився продовжуючи реалізацію свого злочинного плану.

Цього ж дня, в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_19, ОСОБА_17 та ОСОБА_20, уклали із ОСОБА_7 договір позики строком на 4 місяці, а саме до 01.03.2009, отримавши від ОСОБА_7 гроші в сумі 17000 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 5,76 гривень).

Продовжуючи не здогадуватися про злочинний намір ОСОБА_7 заволодіти правом на квартиру, що належить ОСОБА_17 та ОСОБА_18 на праві приватної власності, ОСОБА_17, виконуючи умови договорів від 20.12.2009 та 30.10.2008, продовжила сплачувати останньому гроші в рахунок погашення заборгованості.

Надалі, 30.01.2009, ОСОБА_7, не чекаючи виконання ОСОБА_17 своїх зобов'язань за договорами позики від 20.12.2006 та 30.10.2008 в повному обсязі, з метою реалізації злочинного наміру, , направленого на заволодіння шляхом шахрайства вищевказаною квартирою, про який вже знав та діяв в групі з останнім ОСОБА_8, в приміщенні приміщення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 по АДРЕСА_4, здійснив продаж квартири за адресою: АДРЕСА_8, таємно від потерпілих, використовуючи право розпорядження квартирою, яке йому надала довіреність №2674 від 20.12.2006 несвідомо видана ОСОБА_17 на його ім'я, посвідченої ПН ХМНО ОСОБА_19, уклав з ОСОБА_8, формальний договір купівлі-продажу квартири за вищевказаною адресою, внаслідок чого майно потерпілих вибуло з їх власності.

Надалі, продовжуючи реалізацію сумісного злочинного плану з ОСОБА_7, ОСОБА_8 11.09.2009, в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_12 по АДРЕСА_4, виконуючи відведену йому в реалізації злочинної схеми роль, ОСОБА_8, використовуючи право розпорядження чужим майном, яке йому надавав формальний договір купівлі-продажу від 30.01.2009, уклав із ОСОБА_7 та ОСОБА_9, яка не була обізнана про їх злочинний намір, уявний договір міни квартири АДРЕСА_8.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7 в групі з ОСОБА_8 згідно з раніше розробленим злочинним планом, ігноруючи виконання ОСОБА_17 покладених на неї цивільно-правовими правочинами обов'язків, обернув в свою користь квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_8, чим завдали ОСОБА_17 та ОСОБА_18, згідно з висновком судово-будівельної експертизи №10569 від 26.04.2016 матеріальну шкоду на суму 335574 гривень.

Так, ОСОБА_7, з метою заволодіння правом на майно ОСОБА_21, заздалегідь маючи намір на заволодіння об'єктом нерухомості та переслідуючи умисел спрямований на використання для своїх власних потреб чужого майна, 04.04.2007, приблизно о 16 годині 00 хвилин прибув до приміщення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_6 де на той час його вже очікували раніше знайомі ОСОБА_21 та її цивільний чоловік ОСОБА_22, які прибули за декілька годин до приїзду самого ОСОБА_7, який з метою найбільш слушного моменту для обману ОСОБА_21 та ОСОБА_22, призначив їм зустріч заздалегідь, з тією метою, щоб останні за час очікування стомилися психологічно і втратили увагу до змісту підписуваних документів. ОСОБА_21 та ОСОБА_22, прибули за даною адресою з метою укладання з ОСОБА_7 договору позики на суму 196000 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 5,05 гривень) та договору іпотеки, предметом якого виступала квартира ОСОБА_21 розташована за адресою: АДРЕСА_9, (відповідно до дарування квартири від 14.10.2003, праві власності належало на квартиру належало ОСОБА_21.).

Місцем укладання договорів з ОСОБА_21 та ОСОБА_22, ОСОБА_7 обрав саме нотаріальну контору приватного нотаріуса ОСОБА_14, розташовану по АДРЕСА_6, оскільки він був з ним знайомий, систематично оформляв правочини зі своєю участю, підтримував з ним довірливі стосунки, а також знав, що ОСОБА_14 під час оформлення операцій з його участю недбало відноситься до своїх обов'язків. Недбалість приватного нотаріуса ОСОБА_14, якого ОСОБА_7 вирішив використовувати для вчинення злочину, не посвячуючи його в злочинний намір, полягала в тому, що він не роз'яснював сторонам суті документів, що оформлюються, допускав підписання договорів без одночасної присутності всіх учасників правочину.

ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_21 та ОСОБА_22, що готовий на вигідних умовах дати їм в позику вищевказану суму грошей під заставу нерухомого майна ОСОБА_21, на що останні погодились, так як вже давно були знайомі з ОСОБА_7 та довіряли йому.

04.04.2007 між ОСОБА_7, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 був укладений договір позики строком на 11 місяців, а саме - до 04.03.2008 на суму 196000 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 5,05 гривень), з яких останні на руки отримали 160000 доларів США, а 36000 доларів США склали відсотки за користування позикою, щомісяця позичальники повинні були сплачувати ОСОБА_7 по 3000 доларів США, та останній платіж складав 166000 доларів США, також, був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя між ОСОБА_7 та ОСОБА_21, який був укладений як засіб забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором позики, предметом якого виступала квартира ОСОБА_21 яка розташована за адресою: АДРЕСА_9. З метою подальшої реалізації злочинного наміру, посилаючись на передбачені договором про задоволення вимог іпотекодержателя, зобов'язання іпотекодателей, ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_21 технічний паспорт та інші документи, що встановлювали право власності на вищевказану квартиру, а так само завірив ОСОБА_21 та її цивільного чоловіка ОСОБА_22 в можливості погашення заборгованості і після закінчення терміну договору позики.

Продовжуючи не здогадуватися про злочинний намір ОСОБА_7 заволодіти правом на квартиру ОСОБА_21, що належить їй на праві власності, ОСОБА_22, з травня 2007 виконуючи умови договору позики від 04.04.2007, розпочав сплачувати останньому гроші в рахунок погашення заборгованості.

04.11.2008, ОСОБА_7 переслідуючи злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння правом на чуже майно та використання його для своїх власних потреб, несподівано для ОСОБА_21 та ОСОБА_22, під приводом браку особистого часу та для зручності, запропонував ОСОБА_21 надати його помічниці ОСОБА_10 довіреність на належну їй квартиру, на що остання погодилась.

Місцем надання довіреності, ОСОБА_7 обрав нотаріальну контору приватного нотаріуса ОСОБА_12, розташовану по АДРЕСА_4, оскільки він був з нею знайомий, систематично оформляв правочини зі своєю участю, підтримував з нею довірливі стосунки, а також знав, що ОСОБА_12 під час оформлення операцій з його участю недбало відноситься до своїх обов'язків. Недбалість приватного нотаріуса ОСОБА_12, яку ОСОБА_7 вирішив використовувати для вчинення злочину, не посвячуючи її в злочинний намір, полягала в тому, що вона не роз'яснювала сторонам суті документів, що оформлюються.

04.11.2008 ОСОБА_21 та ОСОБА_22 прибули до контори приватного нотаріуса ОСОБА_12, розташованої по АДРЕСА_4, де ОСОБА_21 будучи впевненими в тому, що реалізовує свої законні права, спрямовані на користь їх з чоловіком інтересів, та не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_7, добровільно односторонньо підписала договір комісії з ОСОБА_10, будучи впевненою, що підписує довіреність ОСОБА_10, яка на момент підписання даного договору не була присутньою в приміщення нотаріуса. ОСОБА_21, будучи введеною в оману, підписала даний договір без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а саме, не маючи наміру продавати квартиру розташоване за адресою: АДРЕСА_9, оскільки іншого житла вони не мали.

При цьому, приватний нотаріус ОСОБА_12, знаходячись в довірчих відносинах з ОСОБА_7, не здогадуючись про наявність у нього злочинного наміру, направленого на заволодіння чужим майном, вважаючи, що ОСОБА_21 ознайомлена ОСОБА_7 з умовами договору комісії, не роз'яснила потерпілій умови підписаного нею договору.

Скориставшись недбалим відношенням до своїх обов'язків приватного нотаріуса ОСОБА_12, та довірою з її боку, ОСОБА_7, шляхом обману і зловживання довірою, отримав оформлений договір комісії, який ОСОБА_10 як комісіонер підписала вже після того, як потерпілі пішли з нотаріальної контори, на підставі якого, ОСОБА_7 отримав фактичну можливість розпоряджатися вищезгаданою квартирою без відома і волі потерпілих, шляхом контролю дій ОСОБА_10, яка, не здогадуючись про його протиправні дії і довіряючи йому, виконувала всі його вказівки

Так само, ОСОБА_7, усвідомлюючи, що вартість предмету іпотеки і комісії значно перевищує розмір зобов'язань які ОСОБА_21 та ОСОБА_22 по поверненню грошових коштів за договором позики залишилось виконати, з метою штучного завищення їх розміру, передбачив в договорі позики наявність необґрунтовано великих штрафних санкцій за прострочення в погашенні заборгованості, які він, надалі, використав для покриття різниці між сумою, нібито, вирученою комісіонером ОСОБА_10 від майбутнього продажу майна ОСОБА_21 і розміром основного зобов'язання позичальника перед ним. Таким чином, ОСОБА_7 заздалегідь передбачив спосіб штучного ухилення від кримінальної і цивільної відповідальності комісіонера за порушення договору комісії, використовуючи, передбачене цивільним правом правило заліку взаємних вимог сторін.

Надалі, 05.06.2010 ОСОБА_7, не чекаючи ОСОБА_21 та ОСОБА_22 своїх зобов'язань за договором позики від 04.04.2007 в повному обсязі, з метою реалізації злочинного наміру, направленого на заволодіння шляхом шахрайства вищевказаною квартирою, передав технічний паспорт та інші документи, що встановлюють право на вищевказану квартиру та надав вказівку ОСОБА_10, яка не здогадуючись про протиправні дії ОСОБА_7 і довіряючи йому, виконувала всі його вказівки, прибула до приміщення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 по АДРЕСА_4, та не отримавши прямої згоди ОСОБА_21 на продаж їх квартири, таємно від потерпілої, використовуючи право розпорядження квартирою, яке їй надавав договір комісії з ОСОБА_21, уклала з ОСОБА_8, формальний договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_9, внаслідок чого майно потерпілих вибуло з їх власності.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7, повторно, згідно з раніше розробленим злочинним планом, ігноруючи виконання ОСОБА_21 та ОСОБА_22 покладених на них цивільно-правовими правочинами обов'язків, обернув в свою користь квартиру ОСОБА_21, розташовану за адресою: АДРЕСА_9, чим завдав останнім, згідно з висновком судово-будівельної експертизи №7154 від 29.07.2016 року матеріальну шкоду на суму 327957 гривень.

Крім того, ОСОБА_7, з метою заволодіння правом на майно ОСОБА_23, заздалегідь маючи намір та переслідуючи умисел спрямований на використання для своїх власних потреб чужого майна, 15.10.2008, приблизно о 17 годині 00 хвилин прибув до приміщення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_24 за адресою: АДРЕСА_10, де на той час його вже очікувала ОСОБА_23 яка прибула за декілька годин до приїзду самого ОСОБА_7, який з метою найбільш слушного моменту для обману останніх, призначив їй заздалегідь зустріч, через ОСОБА_11, яка виступала довіреною особою останнього, з тією метою, щоб ОСОБА_23 за час очікування стомилась психологічно і втратили увагу до змісту підписуваних документів.

ОСОБА_23 прибула за вищевказаною адресою з метою укладання з ОСОБА_7 договору позики на суму 20000 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 4,92 гривень) та договору іпотеки, предметом якого виступала її квартира розташована за адресою: АДРЕСА_11.

Далі, ОСОБА_25 вміючи розташувати до себе співрозмовника в процесі спілкування з ОСОБА_23, переслідуючи намір направлений на використання для своїх особистих потреб довіру останньої, впевнила ОСОБА_23 з метою уникнення будь яких сумнівів, у вигідності отримання грошових коштів саме у ОСОБА_7

Місцем укладання договорів з ОСОБА_23, ОСОБА_7 обрав саме нотаріальну контору приватного нотаріуса ОСОБА_26, розташовану по АДРЕСА_10, оскільки він був з нею знайомий, систематично оформляв правочини зі своєю участю, підтримував з нею довірливі стосунки, а також знав, що ОСОБА_26 під час оформлення операцій з його участю недбало відноситься до своїх обов'язків. Недбалість приватного нотаріуса ОСОБА_26, яку ОСОБА_7 вирішив використовувати для вчинення злочину, не посвячуючи її в злочинний намір, полягала в тому, що вона не роз'яснювала сторонам суті документів, що оформлюються.

У момент укладання договору позики, ОСОБА_7 переслідуючи злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння правом на чуже майно та використання його для своїх власних потреб, несподівано для ОСОБА_23 змінив умови надання грошових коштів у борг, а саме, замість договору позики та договору іпотеки запропонував укласти договір міни належної їй на праві власності квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_11.

При цьому ОСОБА_7, маючи досвід спілкування з громадянами та використовуючи ці навички, з метою особистого збагачення, запевнив ОСОБА_23 в тому, що даний договорів міни є рівнозначним договору позики та договору іпотеки, крім того, він не буде здійснювати державної реєстрації даного договору до закінчення строку виконання усного договору позики, а саме до 21.12.2010, тим самим умисно ввів в оману останню, щодо своїх справжніх злочинних намірів, а саме - під приводом укладання цивільно-правового договору міни отримав доступ та право на майно ОСОБА_23 - квартири розташованої з адресою: АДРЕСА_11.

У свою чергу, будучи впевненими в тому, що реалізовує свої законні права, спрямовані на користь її інтересів, ОСОБА_23 добровільно підписала формальний договір міни зареєстрованої на неї квартири, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а саме, не маючи наміру міняти квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_11, оскільки іншого житла вона не мала.

З метою подальшої реалізації злочинного наміру, посилаючись на передбачені усним договором іпотеки, зобов'язання іпотекодателей, ОСОБА_7 отримав від потерпілої технічний паспорт та інші документи, що встановлювали право власності на вищевказану квартиру, а так само завірив ОСОБА_23 в можливості погашення заборгованості і після закінчення терміну усного договору.

Таким чином, скориставшись довірою з боку ОСОБА_23, ОСОБА_7 шляхом обману отримав підписаний ОСОБА_23 нотаріально посвідчений договір міни квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_11, на кухонний комбайн торгової марки «Philips HR 7768» з доплатою 150000 гривень. На підставі даного договору міни, ОСОБА_7 отримав можливість розпоряджатися вищевказаною квартирою без відома і волі потерпілої.

Надалі, ОСОБА_23 продовжуючи не здогадуватися про злочинний намір ОСОБА_7 заволодіти правом на квартиру, що належала їм на праві приватної власності, виконуючи умови усного договору позики, продовжила сплачувати ОСОБА_7 гроші в рахунок погашення заборгованості.

Надалі, ОСОБА_7, 02.09.2010 не зважаючи на виконання ОСОБА_23 своїх зобов'язань за його умовами від 15.10.2008, з метою реалізації злочинного наміру, направленого на заволодіння шахрайським шляхом вищевказаною квартирою, прибув до КП «Харківське міське БТІ» та звернувся із завою про реєстрацію права власності на нерухоме майно, при цьому надав формальний договір міни квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_11 , після чого, 02.09.2010 КП «Харківське міське БТІ», за ОСОБА_7 було зареєстроване право власності на квартиру розташовану за вищевказаною адресою, в наслідок чого майно потерпілої остаточно вибуло з її власності.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7, повторно, згідно з раніше розробленим злочинним планом, ігноруючи виконання ОСОБА_23 покладених обов'язків, заволодів правом на належну їм квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_11 , чим завдав останній, згідно з висновком судово-будівельної експертизи №10393 від 20.02.2016 матеріальну шкоду на суму 308278 гривень.

Так, ОСОБА_7, з метою заволодіння правом на майно ОСОБА_6 та ОСОБА_27, заздалегідь маючи намір на заволодіння об'єктом нерухомості та переслідуючи умисел спрямований на використання для своїх власних потреб чужого майна, 13.11.2008, приблизно о 16 годині 00 хвилин прибув до приміщення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_6, де на той час його вже очікували ОСОБА_6 та ОСОБА_27, які прибули за декілька годин до приїзду самого ОСОБА_7, який з метою найбільш слушного моменту для обману ОСОБА_27 та ОСОБА_6 , призначив їм зустріч заздалегідь, з тією метою, щоб останні за час очікування стомилися психологічно і втратили увагу до змісту підписуваних документів.

ОСОБА_6 та ОСОБА_27, прибули за даною адресою з метою укладання з ОСОБА_7 договору позики на суму 59000 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 5,78 гривень) та договору іпотеки, предметом якого виступало їх спільно нажите домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (відповідно до договору купівлі - продажу житлового будинку та земельної ділянки від 15.10.2002, яке на праві власності належало ОСОБА_6.).

Місцем укладання договорів з ОСОБА_6 та ОСОБА_27, ОСОБА_7 обрав саме нотаріальну контору приватного нотаріуса ОСОБА_12, розташовану по АДРЕСА_6, оскільки він був з нею знайомий, систематично оформляв правочини зі своєю участю, підтримував з нею довірливі стосунки, а також знав, що ОСОБА_12 під час оформлення операцій з його участю недбало відноситься до своїх обов'язків. Недбалість приватного нотаріуса ОСОБА_12, яку ОСОБА_7 вирішив використовувати для вчинення злочинів, не посвячуючи її в злочинний намір, полягала в тому, що вона не роз'яснювала сторонам суті документів, що оформлюються, допускала підписання договорів без одночасної присутності всіх учасників правочину.

ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6 та ОСОБА_27, що готовий на вигідних умовах дати їм в позику вищевказану суму грошей під заставу їх нерухомого майна. У момент укладання договору позики, ОСОБА_7 переслідуючи злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння правом на чуже майно та використання його для своїх власних потреб, несподівано для ОСОБА_6, та ОСОБА_27 змінив умови надання грошових коштів у борг, а саме, додатковою умовою надання грошових коштів у борг ОСОБА_7, стало укладання договору комісії з довіреною особою ОСОБА_10, який надавав останній право на продаж вищевказаного домоволодіння. При цьому ОСОБА_7, маючи досвід спілкування з громадянами та використовуючи ці навички, з метою особистого збагачення, запевнив власників вищевказаного домоволодіння в тому, що даний договір комісії є формальністю, тим самим умисно ввів в оману ОСОБА_6 та ОСОБА_27, щодо своїх справжніх злочинних намірів, а саме - під приводом укладання цивільно-правового договору комісії з ОСОБА_10 отримав доступ та право на нерухоме майно ОСОБА_6 та ОСОБА_27 - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3.

13.11.2008 між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 був укладений договір позики строком на 6 місяців, а саме - до 13.05.2009 на суму 5900доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 5,78 гривень), договір іпотеки, предметом якого виступав житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_3 та земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_3 та договір комісії з ОСОБА_10

Так само, ОСОБА_7, усвідомлюючи, що вартість предмету іпотеки і комісії значно перевищує розмір зобов'язань ОСОБА_6 та ОСОБА_27 по поверненню грошових коштів за договором позики, з метою штучного завищення їх розміру, без відома потерпілих, передбачив в договорі позики наявність необґрунтовано великих штрафних санкцій за прострочення в погашенні заборгованості, які він, надалі, використав для покриття різниці між сумою, нібито, вирученою комісіонером ОСОБА_10 від майбутнього продажу майна ОСОБА_6 та ОСОБА_27 і розміром основного зобов'язання позичальника перед ним. Таким чином, ОСОБА_7 заздалегідь передбачив спосіб штучного ухилення від кримінальної і цивільної відповідальності комісіонера за порушення договору комісії, використовуючи, передбачене цивільним правом правило заліку взаємних вимог сторін.

У свою чергу, ОСОБА_6 та ОСОБА_27 будучи впевненими в тому, що реалізовують свої законні права, спрямовані на користь їх інтересів, та не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_7, ОСОБА_6 отримавши згоду ОСОБА_27 добровільно односторонньо підписала договір комісії з ОСОБА_10, яка на момент підписання даного договору не була присутньою в приміщення нотаріуса, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а саме, не маючи наміру продавати домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_3, оскільки іншого житла вони не мали.

При цьому, приватний нотаріус ОСОБА_12, знаходячись в довірчих відносинах з ОСОБА_7, не здогадуючись про наявність у нього злочинного наміру, направленого на заволодіння чужим майном, вважаючи, що ОСОБА_6 та ОСОБА_27 ознайомлені ОСОБА_7 з умовами отримання позики, а так само із змістом договору комісії, не роз'яснила потерпілим умови підписаних ними всіх договорів.

Скориставшись недбалим відношенням до своїх обов'язків приватного нотаріуса ОСОБА_12, довірою з її боку, ОСОБА_7, шляхом обману і зловживання довірою, отримав оформлений договір комісії, який ОСОБА_10 як комісіонер підписала вже після того, як потерпілі пішли з нотаріальної контори, на підставі якого, ОСОБА_7 отримав фактичну можливість розпоряджатися вищезгаданим домоволодінням без відома і волі потерпілих, шляхом контролю дій ОСОБА_10, яка, не здогадуючись про його протиправні дії і довіряючи йому, виконувала всі його вказівки.

Таким чином, скориставшись довірою з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_27, ОСОБА_7 шляхом обману отримав підписаний ОСОБА_6 та нотаріально посвідчений договір позики, договір іпотеки та договір комісії з ОСОБА_10, на домоволодіння та земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_3, на підставі якого отримав можливість розпоряджатися вищевказаним домоволодінням без відома і волі потерпілих.

13.05.2009 ОСОБА_6 та ОСОБА_27 звернулися до ОСОБА_7 з метою наданням їм можливості внести зміни до договору позики від 13.11.2008 із можливістю додатково запозичити грошові кошти у сумі 7500 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 7,65 гривень), оскільки попередньо узятих коштів не вистачало для їх потреб, на що ОСОБА_7 погодився продовжуючи реалізацію свого злочинного плану.

Цього ж дня, в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_12, ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_27, уклала із ОСОБА_7 додатковий договір до договору позики від 13.11.2008, отримавши від ОСОБА_7 гроші в сумі 7500 доларів США і зобов'язалися в строк до 13.11.2009 виплатити грошові кошти в загальній сумі 66500 доларів США.

Продовжуючи не здогадуватися про злочинний намір ОСОБА_7 заволодіти правом на домоволодіння та земельної ділянки, що належить їм на праві приватної власності, ОСОБА_6 та ОСОБА_27, виконуючи умови ОСОБА_7 від 13.05.2009, продовжили сплачувати останньому гроші в рахунок погашення заборгованості.

В грудні 2009 ОСОБА_7 почав уникати зустрічі та переховуватись від ОСОБА_27, створивши при цьому штучні перешкоди для останнього, у зв'язку з чим потерпілий був позбавлений можливості належним чином виконати умови договору займу від 13.05.2009.

Надалі, 02.03.2011 ОСОБА_7, не чекаючи виконання ОСОБА_6 та ОСОБА_27 своїх зобов'язань за договором позики від 13.05.2009 в повному обсязі, з метою реалізації злочинного наміру, направленого на заволодіння шляхом шахрайства вищевказаним домоволодінням, передав технічний паспорт та інші документи, що встановлюють право на вищевказане домоволодіння та земельну ділянку та надав вказівку ОСОБА_10, яка не здогадуючись про протиправні дії ОСОБА_7 і довіряючи йому, виконувала всі його вказівки, прибула до приміщення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_15 по АДРЕСА_7, та не отримавши прямої згоди ОСОБА_6 та ОСОБА_27 на продаж їх домоволодіння та земельної ділянки, таємно від потерпілих, використовуючи право розпорядження домоволодінням та земельною ділянкою, яке їй надавав договір комісії з ОСОБА_6, уклала з ОСОБА_8, який є представником ОСОБА_28, фіктивний договір купівлі-продажу будинку за адресою: АДРЕСА_3 та земельної ділянка розташованої за адресою: АДРЕСА_3, внаслідок чого майно потерпілих вибуло з їх власності.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7 повторно, згідно з раніше розробленим злочинним планом, ігноруючи виконання ОСОБА_6 та ОСОБА_27 покладених на них цивільно-правовими правочинами обов'язків, обернув в свою користь їх домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_3, чим завдав останнім, згідно з висновком судово-будівельної експертизи №13077 від 26.03.2014 матеріальну шкоду на суму 1393005 гривень.

Так, ОСОБА_7, з метою заволодіння правом на майно ОСОБА_29 та ОСОБА_30, заздалегідь маючи намір на заволодіння об'єктом нерухомості та переслідуючи умисел спрямований на використання для своїх власних потреб чужого майна, 01.12.2008, приблизно о 17 годині 30 хвилин прибув до приміщення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_6, де на той час його вже очікували ОСОБА_29 та ОСОБА_30, які прибули за декілька годин до приїзду самого ОСОБА_7, який з метою найбільш слушного моменту для обману ОСОБА_29 та ОСОБА_30, призначив їм зустріч заздалегідь, з тією метою, щоб останні за час очікування стомилися психологічно і втратили увагу до змісту підписуваних документів.

ОСОБА_29 та ОСОБА_30, прибули за даною адресою з метою укладання з ОСОБА_7 договору позики на суму 24200 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 6,87 гривень) та договору іпотеки, предметом якого виступало їх спільна квартира розташована за адресою: АДРЕСА_12

Місцем укладання договорів з ОСОБА_29 та ОСОБА_30, ОСОБА_7 обрав саме нотаріальну контору приватного нотаріуса ОСОБА_12, розташовану по АДРЕСА_6, оскільки він був з нею знайомий, систематично оформляв правочини зі своєю участю, підтримував з нею довірливі стосунки, а також знав, що ОСОБА_12 під час оформлення операцій з його участю недбало відноситься до своїх обов'язків. Недбалість приватного нотаріуса ОСОБА_12, яку ОСОБА_7 вирішив використовувати для вчинення злочинів, не посвячуючи її в злочинний намір, полягала в тому, що вона не роз'яснювала сторонам суті документів, що оформлюються, допускала підписання договорів без одночасної присутності всіх учасників правочину.

Також, ОСОБА_7, використовуючи довірливі стосунки із нотаріусом ОСОБА_12, попросив останню про одночасне нотаріальне оформлення як договорів позики і іпотеки з його участю, так і договору комісії, комісіонером в якому за попередньою злочинною змовою виступив ОСОБА_8

ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_29 та ОСОБА_30, що готовий на вигідних умовах дати їм в позику вищевказану суму грошей під заставу їх нерухомого майна. У момент підписання договору позики та договору іпотеки, останні несвідомо, односторонньо підписали договір комісії з ОСОБА_8, про укладання якого ОСОБА_29 та ОСОБА_30 обізнані не були. Договір комісії надавав ОСОБА_8 право на продаж вищевказаної квартири. Тож, ОСОБА_7 переслідуючи злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння правом на чуже майно та використання його для своїх власних потреб, умисно ввів в оману ОСОБА_29 та ОСОБА_30, щодо своїх справжніх злочинних намірів, а саме - під приводом укладання цивільно-правового договорів серед яких був обманом отриманий договір комісії з ОСОБА_8, спільно з останнім отримали доступ та право на нерухоме майно - квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_12

01.12.2008 між ОСОБА_7, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 був укладений договір позики строком на один рік, а саме - до 01.12.2009 на суму 24200доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 6,87 гривень), договір іпотеки, предметом якого виступила квартира розташована за адресою: АДРЕСА_12, та договір комісії з ОСОБА_8 З метою подальшої реалізації з ОСОБА_8 злочинного наміру, посилаючись на передбачені договором іпотеки зобов'язання іпотекодателей, ОСОБА_7 а.В отримав від потерпілих технічний паспорт та інші документи, що встановлювали право власності на вищевказану квартиру, а так само завірив ОСОБА_29 та ОСОБА_30 в можливості погашення заборгованості і після закінчення терміну договору.

Так само, ОСОБА_7, усвідомлюючи, що вартість предмету іпотеки і комісії значно перевищує розмір зобов'язань ОСОБА_29 та ОСОБА_31 по поверненню грошових коштів за договором позики, з метою штучного завищення їх розміру, без відома потерпілих, передбачив в договорі позики наявність необґрунтовано великих штрафних санкцій за прострочення в погашенні заборгованості, які він, надалі, використав для покриття різниці між сумою, нібито, вирученою комісіонером ОСОБА_8. від майбутнього продажу майна ОСОБА_29 та ОСОБА_30 і розміром основного зобов'язання позичальника перед ним. Таким чином, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 заздалегідь передбачив спосіб штучного ухилення від кримінальної і цивільної відповідальності комісіонера за порушення договору комісії, використовуючи, передбачене цивільним правом правило заліку взаємних вимог сторін.

У свою чергу, ОСОБА_29 та ОСОБА_30, будучи впевненими в тому, що реалізовують свої законні права, спрямовані на користь їх інтересів, та не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_7, серед інших документів, не усвідомлюючи правової суті, односторонньо підписали договір комісії з ОСОБА_8, який на момент підписання даного договору не був присутнім в приміщення нотаріуса, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а саме, не маючи наміру продавати квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_13, оскільки іншого житла вони не мали.

При цьому, приватний нотаріус ОСОБА_12, знаходячись в довірчих відносинах з ОСОБА_7, не здогадуючись про наявність у нього злочинного наміру, направленого на заволодіння чужим майном, вважаючи, що ОСОБА_29 та ОСОБА_30 ознайомлені ОСОБА_7 з умовами отримання позики, а так само із змістом договору комісії, не роз'яснила потерпілим умови підписаних ними всіх договорів.

Скориставшись недбалим відношенням до своїх обов'язків приватного нотаріуса ОСОБА_12, довірою з її боку, ОСОБА_7, шляхом обману і зловживання довірою, отримав оформлений договір комісії, який ОСОБА_8 як комісіонер підписав вже після того, як потерпілі пішли з нотаріальної контори, на підставі якого, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 отримали фактичну можливість розпоряджатися вищезгаданою квартирою без відома і волі потерпілих.

Таким чином, скориставшись довірою з боку ОСОБА_29 та ОСОБА_30, ОСОБА_7 шляхом обману отримав підписаний ОСОБА_29 та ОСОБА_30 та нотаріально посвідчений договір позики, договір іпотеки та договір комісії з ОСОБА_8, на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_13, на підставі якого отримали можливість розпоряджатися вищевказаною квартирою без відома і волі потерпілих.

Продовжуючи не здогадуватися про злочинний намір ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заволодіти правом на квартиру, що належить їм на праві приватної власності, ОСОБА_29 та ОСОБА_30, виконуючи умови договору від 01.12.2008, продовжили сплачувати останньому гроші в рахунок погашення заборгованості.

10.06.2009, точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можлим, в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_13 по АДРЕСА_5, виконуючи відведену йому в реалізації злочинної схеми роль, ОСОБА_8, використовуючи право розпорядження чужим майном, яке йому надавав отриманий шляхом обману договір комісії з ОСОБА_29 та ОСОБА_30, уклав із ОСОБА_10 , яка не була обізнана про його злочинний намір, уявний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_12, внаслідок чого майно потерпілих вибуло з їх власності.

25.06.2009 за вказівкою ОСОБА_7, ОСОБА_10 звернулась до КП «Харківське міське БТІ» із заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно, після чого 25.06.2009 року КП «Харківське міське БТІ» за ОСОБА_10 було зареєстровано право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_12, ринкова вартість якої, згідно висновку будівельно-технічної експертизи №7695 від 02.12.2013, на червень 2009 складала 236880 гривень.

Вчинивши вищезгадані злочинні дії, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 таким чином, обернули в свою користь належну ОСОБА_29 та ОСОБА_30 квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_12, розпоряджатися якою могли шляхом контролю дій ОСОБА_10, яка, не здогадуючись про протиправні дії ОСОБА_7 і довіряючи йому, виконувала всі його вказівки.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7, повторно, спільно з ОСОБА_8 згідно з раніше розробленим злочинним планом, ігноруючи виконання ОСОБА_29 та ОСОБА_30 покладених на них цивільно-правовими правочинами обов'язків, обернули в свою користь їх квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_12, чим завдали отаннім матеріальну шкоду на суму 236880 гривень.

Крім того, ОСОБА_7, з метою заволодіння правом на майно ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34, заздалегідь маючи намір переслідуючи умисел спрямований на використання для своїх власних потреб чужого майна, 22.05.2009, приблизно о 14 годині 00 хвилин прибув до приміщення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_6, де на той час його вже очікували ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 які прибули за декілька годин до приїзду самого ОСОБА_7, який з метою найбільш слушного моменту для обману останніх, призначив їм зустріч заздалегідь, з тією метою, щоб ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 за час очікування стомилися психологічно і втратили увагу до змісту підписуваних документів.

ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 прибули за вищевказаною адресою з метою укладання з ОСОБА_7 договору позики на суму 12000 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 7,61 гривень) та договору іпотеки, предметом якого виступала їх спільна квартира розташована за адресою: АДРЕСА_14.

Місцем укладання договорів з ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34, ОСОБА_7 обрав саме нотаріальну контору приватного нотаріуса ОСОБА_12, розташовану по АДРЕСА_4, оскільки він був з нею знайомий, систематично оформляв правочини зі своєю участю, підтримував з нею довірливі стосунки, а також знав, що ОСОБА_12 під час оформлення операцій з його участю недбало відноситься до своїх обов'язків. Недбалість приватного нотаріуса ОСОБА_12, яку ОСОБА_7 вирішив використовувати для вчинення злочинів, не посвячуючи її в злочинний намір, полягала в тому, що вона не роз'яснювала сторонам суті документів, що оформлюються.

У момент укладання договору позики, ОСОБА_7 переслідуючи злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння правом на чуже майно та використання його для своїх власних потреб, несподівано для ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 змінив умови надання грошових коштів у борг, а саме, замість договору позики та договору іпотеки запропонував укласти договір купівлі продажу належної на праві спільної сумісної власності квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_14. При цьому ОСОБА_7, маючи досвід спілкування з громадянами та використовуючи ці навички, з метою особистого збагачення, запевнив власників вищевказаної квартири в тому, що даний договорів купівлі-продажу є рівнозначним договору позики та договору іпотеки, крім того, він не буде здійснювати державної реєстрації даного договору, тим самим умисно ввів в оману ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34, щодо своїх справжніх злочинних намірів, а саме - під приводом укладання цивільно-правового договору купівлі -продажу отримав доступ та право на майно ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 - квартири, яка належала їм на праві спільної сумісної власності за адресою: АДРЕСА_14.

У свою чергу, будучи впевненими в тому, що реалізовують свої законні права, спрямовані на користь їх інтересів, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 добровільно підписали договір купівлі-продажу належної їм квартири, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а саме, не маючи наміру продавати квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_14, оскільки іншого житла вони не мали.

З метою подальшої реалізації з злочинного наміру, посилаючись на передбачені усним договором іпотеки, зобов'язання іпотекодателей, ОСОБА_7 отримав від потерпілих технічний паспорт та інші документи, що встановлювали право власності на вищевказану квартиру, а так само завірив ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 в можливості погашення заборгованості і після закінчення терміну усного договору.

Таким чином, скориставшись довірою з боку ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34, ОСОБА_7 шляхом обману отримав підписаний власниками квартири та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_14, на підставі якого отримав можливість розпоряджатися вищевказаною квартирою без відома і волі потерпілих.

01.07.2009 ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 звернулися до ОСОБА_7 із наданням їм додатково у борг 8000 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 7,64 гривень), оскільки попередньо узятих коштів не вистачало для їх потреб, на що ОСОБА_7 погодився. У підтвердження узятих у борг грошових коштів ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 односторонньо та солідарно написали розписку.

Продовжуючи не здогадуватися про злочинний намір ОСОБА_7 заволодіти правом на квартиру, що належить їм на праві приватної власності, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34, виконуючи умови ОСОБА_7 від 22.05.2009, продовжили сплачувати останньому гроші в рахунок погашення заборгованості.

Надалі, ОСОБА_7,12.08.2010 не зважаючи на виконання ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 своїх зобов'язань за його умовами від 22.05.2009 в повному обсязі, з метою реалізації злочинного наміру, направленого на заволодіння шахрайським шляхом вищевказаною квартирою, прибув до КП «Харківське міське БТІ» та звернувся із завою про реєстрацію права власності на нерухоме майно, при цьому надав формальний договір купівлі-продажу квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_14, після чого, 12.08.2010 КП «Харківське міське БТІ», за ОСОБА_7 було зареєстроване право власності на квартиру розташовану за вищевказаною адресою, в наслідок чого майно потерпілих остаточно вибуло з їх власності.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7 згідно з раніше розробленим злочинним планом, ігноруючи виконання ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 покладених на них обов'язків, заволодів правом на належну ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_14, чим завдав останнім, згідно з висновком судово-будівельної експертизи №10576 від 25.12.2015 матеріальну шкоду на суму 412980 гривень.

Так, ОСОБА_7, з метою заволодіння правом на майно ОСОБА_35, спільно та в групі з ОСОБА_11, заздалегідь маючи намір на заволодіння об'єктом нерухомості та переслідуючи умисел спрямований на використання для своїх власних потреб чужого майна, 17.12.2009, приблизно о 18 годині 00 хвилин прибув до приміщення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_6, де на той час його вже очікував ОСОБА_35 ОСОБА_7 з метою найбільш слушного моменту для обману останнього, призначив йому заздалегідь зустріч, через ОСОБА_11, яка виступала довіреною особою ОСОБА_7, з тією метою, щоб ОСОБА_35 за час очікування стомився психологічно і втратив увагу до змісту підписуваних документів.

ОСОБА_35, прибув за даною адресою з метою укладання з ОСОБА_7 договору позики на суму 17700 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 7,97 гривень) та договору іпотеки, предметом якого виступала належна йому на праві приватної власності нежитлова будівля літ «М» розташована за адресою: АДРЕСА_15.

Далі, ОСОБА_25 вміючи розташувати до себе співрозмовника в процесі спілкування з ОСОБА_36, переслідуючи намір направлений на використання для своїх особистих потреб довіру останнього, впевнила ОСОБА_36 з метою уникнення будь яких сумнівів у останнього, у вигідності отримання грошових коштів у ОСОБА_7

Місцем укладання договорів з ОСОБА_35, ОСОБА_7 обрав саме нотаріальну контору приватного нотаріуса ОСОБА_12, розташовану по АДРЕСА_4, оскільки він був з нею знайомий, систематично оформляв правочини зі своєю участю, підтримував з нею довірливі стосунки, а також знав, що ОСОБА_12 під час оформлення операцій з його участю недбало відноситься до своїх обов'язків. Недбалість приватного нотаріуса ОСОБА_12, яку ОСОБА_7 вирішив використовувати для вчинення злочинів, не посвячуючи її в злочинний намір, полягала в тому, що вона не роз'яснювала сторонам суті документів, що оформлюються.

ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_35, що готовий на вигідних умовах дати їй в позику вищевказану суму грошей під заставу його нерухомого майна. Перед укладанням договору позики, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_11, переслідуючи злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння правом на чуже майно та використання його для своїх власних потреб, надав вказівку нотаріусу ОСОБА_37 крім договору позики, договору про задоволення вимог іпотеко держателя підготувати договір комісії з ОСОБА_11, про укладання якого ОСОБА_35 обізнаний не був. Договір комісії надавав ОСОБА_11 за узгодженням з ОСОБА_7, право на продаж вищевказаної нежитлового будівлі.

17.12.2009 між ОСОБА_7 та ОСОБА_35 був укладений договір позики строком на6 місяців, а саме - до 17.06.2010 на суму 17700 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 7,97 гривень), договір про задоволення вимог іпотекодержателя, предметом якого виступала нежитлова будівля літ. «М» за адресою: АДРЕСА_15, та договір комісії з ОСОБА_11, який був підписаний шляхом обману та без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а саме, ОСОБА_35 не мав наміру продавати нежитлову будівлю літ. «М» розташовану за адресою: АДРЕСА_15.

При цьому, приватний нотаріус ОСОБА_12, знаходячись в довірчих відносинах з ОСОБА_7, не здогадуючись про наявність у нього злочинного наміру, направленого на заволодіння чужим майном, вважаючи, що ОСОБА_35 ознайомлений ОСОБА_7 з умовами отримання позики, а так само із змістом договору комісії, не роз'яснила потерпілому умови підписаних ним всіх договорів.

Так само, ОСОБА_7, усвідомлюючи, що вартість предмету іпотеки і комісії значно перевищує розмір зобов'язань ОСОБА_35 по поверненню грошових коштів за договором позики, з метою штучного завищення їх розміру, без відома потерпілого, передбачив в договорі позики наявність необґрунтовано великих штрафних санкцій за прострочення в погашенні заборгованості, які він, надалі, використав для покриття різниці між сумою, нібито, вирученою комісіонером ОСОБА_11 від майбутнього продажу майна ОСОБА_35 і розміром основного зобов'язання позичальника перед ним. Таким чином, ОСОБА_7 заздалегідь передбачив спосіб штучного ухилення від кримінальної і цивільної відповідальності комісіонера за порушення договору комісії, використовуючи, передбачене цивільним правом правило заліку взаємних вимог сторін.

Після укладання вищевказаного договору, в приміщенні нотаріуса ОСОБА_12, ОСОБА_11 умисно ввела ОСОБА_35 в оману, щодо своїх справжніх намірів з надання йому допомоги по виплаті суми боргу грошових коштів узятих у ОСОБА_7, а саме, ОСОБА_25 запропонувала ОСОБА_35 у присутності ОСОБА_7 свої послуги щодо передачі щомісячних платежів ОСОБА_7, наголошуючи на тому, що вона є довіреною особою у ОСОБА_7, на що останній в присутності ОСОБА_35 дав згоду.

Надалі, починаючи з січня 2010 та до червня 2010 включно, ОСОБА_11 ввівши в оману ОСОБА_35 з корисливих мотивів та для власних потреб, отримувала від останнього щомісячні платежі та основну суму боргу в рахунок погашення суми займу за договором позики від 17.12.2009, обернувши їх на свою користь.

Таким чином, скориставшись довірою з боку ОСОБА_35, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_11 шляхом обману отримали підписаний ОСОБА_35 та нотаріально посвідчений договір комісії на нежитлову будівлю розташовану за адресою: АДРЕСА_15, на підставі якого отримали можливість розпоряджатися вищевказаною будівлею без відома і волі потерпілого.

Але, довести свій злочинний умисел ОСОБА_7 з ОСОБА_11 по заволодінню правом на нерухоме майно ОСОБА_35, а саме нежитловою будівлею літ «М» по АДРЕСА_15, яка згідно з висновком судово- будівельної експертизи № 7155/10487 від 24.10.2016 становить 511680 гривень- не змогли, у зв'язку з тим, що був ув'язнений та позбавлений можливості надавати вказівки та дозвіл ОСОБА_11 та здійснювати будь-які формальні правочини.

Крім того, ОСОБА_7, з метою заволодіння правом на майно ОСОБА_38 та ОСОБА_38, заздалегідь маючи намір переслідуючи умисел спрямований на використання для своїх власних потреб чужого майна, 03.07.2009, приблизно о 15 годині 00 хвилин прибув до приміщення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_5, де на той час його вже очікували ОСОБА_38 та ОСОБА_39 які прибули за декілька годин до приїзду самого ОСОБА_7, який з метою найбільш слушного моменту для обману останніх, призначив їм зустріч заздалегідь, з тією метою, щоб ОСОБА_38 та ОСОБА_38 за час очікування стомилися психологічно і втратили увагу до змісту підписуваних документів.

ОСОБА_38 та ОСОБА_38 прибули за вищевказаною адресою з метою укладання з ОСОБА_7 договору позики на суму 22000 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 7,70 гривень) та договору іпотеки, предметом якого виступала їх спільно нажита квартира розташована за адресою: АДРЕСА_16.

Місцем укладання договорів з ОСОБА_38 та ОСОБА_38, ОСОБА_7 обрав саме нотаріальну контору приватного нотаріуса ОСОБА_13, розташовану по АДРЕСА_17, оскільки він був з нею знайомий, систематично оформляв правочини зі своєю участю, підтримував з нею довірливі стосунки, а також знав, що ОСОБА_13 під час оформлення операцій з його участю недбало відноситься до своїх обов'язків. Недбалість приватного нотаріуса ОСОБА_13, яку ОСОБА_7 вирішив використовувати для вчинення злочинів, не посвячуючи її в злочинний намір, полягала в тому, що вона не роз'яснювала сторонам суті документів, що оформлюються.

У момент укладання договору позики, ОСОБА_7 переслідуючи злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння правом на чуже майно та використання його для своїх власних потреб, несподівано для ОСОБА_38 змінив умови надання грошових коштів у борг, а саме, замість договору позики та договору іпотеки запропонував укласти договір купівлі продажу належної йому на праві власності квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_16, на що останній погодився, прийнявши самостійно дане рішення не узгодивши даний факт з дружиною.

При цьому ОСОБА_7, маючи досвід спілкування з громадянами та використовуючи ці навички, з метою особистого збагачення, запевнив ОСОБА_38 в тому, що даний договорів купівлі-продажу є рівнозначним договору позики та договору іпотеки, крім того, він не буде здійснювати державної реєстрації даного договору, тим самим умисно ввів в оману ОСОБА_38, щодо своїх справжніх злочинних намірів, а саме - під приводом укладання цивільно-правового договору купівлі -продажу отримав доступ та право на майно ОСОБА_38 та ОСОБА_38 - квартири розташованої з адресою: АДРЕСА_16, яка була зареєстрована на ОСОБА_38, але фактично належала на праві сумісної власності йому та його дружині ОСОБА_38

У свою чергу, будучи впевненими в тому, що реалізовують свої законні права, спрямовані на користь їх інтересів, ОСОБА_38 добровільно підписав договір купівлі-продажу зареєстрованої на ньому квартири, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а саме, не маючи наміру продавати квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_16, оскільки іншого житла вони не мали.

З метою подальшої реалізації з злочинного наміру, посилаючись на передбачені усним договором іпотеки, зобов'язання іпотекодателей, ОСОБА_7 отримав від потерпілих технічний паспорт та інші документи, що встановлювали право власності на вищевказану квартиру, а так само завірив ОСОБА_38 та ОСОБА_38 в можливості погашення заборгованості і після закінчення терміну усного договору.

Таким чином, скориставшись довірою з боку ОСОБА_38 та ОСОБА_38, ОСОБА_7 шляхом обману отримав підписаний ОСОБА_38 нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_16, на підставі якого отримав можливість розпоряджатися вищевказаною квартирою без відома і волі потерпілих.

Надалі, ОСОБА_38 продовжуючи не здогадуватися про злочинний намір ОСОБА_7 заволодіти правом на квартиру, що належить йому з дружиною на праві приватної власності, виконуючи умови усного договору позики, продовжив сплачувати останньому гроші в рахунок погашення заборгованості.

Надалі, ОСОБА_7,12.08.2010 не зважаючи на виконання ОСОБА_38 своїх зобов'язань за його умовами від 03.07.2009, з метою реалізації злочинного наміру, направленого на заволодіння шахрайським шляхом вищевказаною квартирою, прибув до КП «Харківське міське БТІ» та звернувся із завою про реєстрацію права власності на нерухоме майно, при цьому надав формальний договір купівлі-продажу квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_16, після чого, 12.08.2010 КП «Харківське міське БТІ», за ОСОБА_7 було зареєстроване право власності на квартиру розташовану за вищевказаною адресою, в наслідок чого майно потерпілих остаточно вибуло з їх власності.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7, повторно, згідно з раніше розробленим злочинним планом, ігноруючи виконання ОСОБА_38 покладених обов'язків, заволодів правом на належну ОСОБА_40 та ОСОБА_38 квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_16, чим завдав останнім, згідно з висновком судово-будівельної експертизи №7698 від 16.12.2013 матеріальну шкоду на суму 266130 гривень.

Так, ОСОБА_7, з метою заволодіння правом на майно ОСОБА_41 та ОСОБА_42, заздалегідь маючи намір на заволодіння об'єктом нерухомості та переслідуючи умисел спрямований на використання для своїх власних потреб чужого майна, 21.08.2009, приблизно о 18 годині 00 хвилин прибув до приміщення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_5, де на той час його вже очікували ОСОБА_41 та ОСОБА_42, які прибули за декілька годин до приїзду самого ОСОБА_7, який з метою найбільш слушного моменту для обману ОСОБА_41 та ОСОБА_42, призначив їм зустріч заздалегідь, з тією метою, щоб останні за час очікування стомилися психологічно і втратили увагу до змісту підписуваних документів.

ОСОБА_41 та ОСОБА_42, прибули за даною адресою з метою укладання з ОСОБА_7 договору позики на суму 25800 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 7,88 гривень) та договору іпотеки, предметом якого виступала їх спільна квартира розташована за адресою: АДРЕСА_18.

Місцем укладання договорів з ОСОБА_41 та ОСОБА_42, ОСОБА_7 обрав саме нотаріальну контору приватного нотаріуса ОСОБА_13, розташовану по АДРЕСА_5, оскільки він був з нею знайомий, періодично оформляв правочини зі своєю участю, підтримував з нею довірливі стосунки, а також знав, що ОСОБА_13 під час оформлення операцій з його участю недбало відноситься до своїх обов'язків. Недбалість приватного нотаріуса ОСОБА_13, яку ОСОБА_7 вирішив використовувати для вчинення злочинів, не посвячуючи її в злочинний намір, полягала в тому, що вона не роз'яснювала сторонам суті документів, що оформлюються, допускала підписання договорів без одночасної присутності всіх учасників правочину.

Також, ОСОБА_7, використовуючи довірливі стосунки із нотаріусом ОСОБА_13, попросив останню про одночасне нотаріальне оформлення як договорів позики і іпотеки з його участю, так і договору комісії, комісіонером в якому виступила ОСОБА_10

ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_41 та ОСОБА_42, що готовий на вигідних умовах дати їм в позику вищевказану суму грошей під заставу їх нерухомого майна. У момент підписання договору позики та договору іпотеки, ОСОБА_41 несвідомо, односторонньо підписали договір комісії з ОСОБА_10, про укладання якого ОСОБА_41 та ОСОБА_42 обізнані не були. Договір комісії надавав ОСОБА_10 право на продаж вищевказаної квартири. Далі, ОСОБА_7 переслідуючи злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння правом на чуже майно та використання його для своїх власних потреб, умисно ввів в оману ОСОБА_41 та ОСОБА_42 щодо своїх справжніх злочинних намірів, а саме - під приводом укладання цивільно-правового договорів серед яких був обманом отриманий договір комісії з ОСОБА_10, отримав доступ та право на нерухоме майно - квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_18. З метою подальшої реалізації з злочинного наміру, посилаючись на передбачені договором про задоволення вимог іпотекодержателя зобов'язання іпотекодателей, ОСОБА_7 отримав від потерпілих технічний паспорт та інші документи, що встановлювали право власності на вищевказану квартиру, а так само завірив ОСОБА_41 та ОСОБА_42 в можливості погашення заборгованості і після закінчення терміну договору.

21.08.2009 між ОСОБА_7 та ОСОБА_41 був укладений договір позики строком на два роки, а саме - до 21.08.2011 на суму 25800доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 7,88 гривень), договір іпотеки, предметом якого виступила квартира розташована за адресою: АДРЕСА_18, та договір комісії з ОСОБА_10

Так само, ОСОБА_7, усвідомлюючи, що вартість предмету іпотеки і комісії значно перевищує розмір зобов'язань ОСОБА_41 та ОСОБА_42 по поверненню грошових коштів за договором позики, з метою штучного завищення їх розміру, без відома потерпілих, передбачив в договорі позики наявність необґрунтовано великих штрафних санкцій за прострочення в погашенні заборгованості, які він, надалі, використав для покриття різниці між сумою, нібито, вирученою комісіонером ОСОБА_10 від майбутнього продажу майна ОСОБА_41 і розміром основного зобов'язання позичальника перед ним. Таким чином, ОСОБА_7 заздалегідь передбачив спосіб штучного ухилення від кримінальної і цивільної відповідальності комісіонера за порушення договору комісії, використовуючи, передбачене цивільним правом правило заліку взаємних вимог сторін.

У свою чергу, ОСОБА_41 та ОСОБА_42 будучи впевненими в тому, що реалізовують свої законні права, спрямовані на користь їх інтересів, та не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_7, ОСОБА_41 серед інших підписуваних договорів несвідомо, добровільно односторонньо підписала договір комісії з ОСОБА_10, яка на момент підписання даного договору не була присутньою в приміщення нотаріуса, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а саме, не маючи наміру продавати домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_18, оскільки іншого житла вона зі своїм чоловіком не мали.

При цьому, приватний нотаріус ОСОБА_43, знаходячись в довірчих відносинах з ОСОБА_7, не здогадуючись про наявність у нього злочинного наміру, направленого на заволодіння чужим майном, вважаючи, що ОСОБА_41 та ОСОБА_42 ознайомлені ОСОБА_7 з умовами отримання позики, а так само із змістом договору комісії, не роз'яснила потерпілим умови підписаних ними всіх договорів.

Скориставшись недбалим відношенням до своїх обов'язків приватного нотаріуса ОСОБА_13, довірою з її боку, ОСОБА_7, шляхом обману і зловживання довірою, отримав оформлений договір комісії, який ОСОБА_10 як комісіонер підписала вже після того, як потерпілі пішли з нотаріальної контори, на підставі якого, ОСОБА_7 отримав фактичну можливість розпоряджатися вищезгаданою квартирою без відома і волі потерпілих, шляхом контролю дій ОСОБА_10, яка, не здогадуючись про його протиправні дії і довіряючи йому, виконувала всі його вказівки.

Таким чином, скориставшись довірою з боку ОСОБА_41 та ОСОБА_42, ОСОБА_7 шляхом обману отримав підписаний ОСОБА_41 та нотаріально посвідчений договір позики, договір про задоволення вимог іпотекодержателя та договір комісії з ОСОБА_10, на квартиру за адресою: АДРЕСА_18 на підставі якого отримав можливість розпоряджатися вищевказаною квартирою без відома і волі потерпілих.

Продовжуючи не здогадуватися про злочинний намір ОСОБА_7 заволодіти правом на квартиру, що належить їм на праві приватної власності, ОСОБА_41 та ОСОБА_42, виконуючи умови договору від 21.08.2009, продовжили сплачувати останньому гроші в рахунок погашення заборгованості.

В грудні 2009 ОСОБА_7 почав уникати зустрічі та переховуватись від ОСОБА_41, створивши при цьому штучні перешкоди для останньої, у зв'язку з чим потерпілі були позбавлені можливості належним чином виконати умови договору займу від 21.08.2009.

Надалі, 26.07.2010 ОСОБА_7, не чекаючи виконання ОСОБА_41 та ОСОБА_42 своїх зобов'язань за договором позики від 21.08.2009 в повному обсязі, з метою реалізації злочинного наміру, направленого на заволодіння шляхом шахрайства вищевказаною квартирою, передав технічний паспорт та інші документи, що встановлюють право на вищевказану квартиру та надав вказівку ОСОБА_10, яка не здогадуючись про протиправні дії ОСОБА_7 і довіряючи йому, виконувала всі його вказівки, прибула до приміщення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13 по АДРЕСА_5, та не отримавши прямої згоди ОСОБА_41 на продаж квартири, таємно від потерпілих, використовуючи право розпорядження квартирою, яка їй надавав договір комісії з ОСОБА_41, надала довіреність від 16.07.2010 посвідченої ПН ХМНО ОСОБА_12, ОСОБА_44, яка діяла в інтересах останньої, уклала з ОСОБА_8, формальний договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_18, внаслідок чого майно потерпілих вибуло з їх власності.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7, повторно, згідно з раніше розробленим злочинним планом, ігноруючи виконання ОСОБА_41 та ОСОБА_42 покладених на них цивільно-правовими правочинами обов'язків, обернув в свою користь їх квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_18, чим завдав останнім, згідно з висновком судово-будівельної експертизи №10712 від 23.03.2016 матеріальну шкоду на суму 283153 гривень.

Крім того, ОСОБА_7, з метою заволодіння правом на майно ОСОБА_45 та ОСОБА_46, заздалегідь маючи намір та переслідуючи умисел спрямований на використання для своїх власних потреб чужого майна, 21.12.2009, приблизно о 18 годині 00 хвилин прибув до приміщення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_6 , де на той час його вже очікували ОСОБА_47 та ОСОБА_48 які прибули за декілька годин до приїзду самого ОСОБА_7, який з метою найбільш слушного моменту для обману останніх, призначив їм заздалегідь зустріч, через ОСОБА_11, яка виступала довіреною особою останнього , з тією метою, щоб ОСОБА_47 та ОСОБА_48 за час очікування стомилися психологічно і втратили увагу до змісту підписуваних документів.

ОСОБА_47 та ОСОБА_48 прибули за вищевказаною адресою з метою укладання з ОСОБА_7 договору позики на суму 20000 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 7,97 гривень) та договору іпотеки, предметом якого виступала їх спільно придбана квартира розташована за адресою: АДРЕСА_19, яка була зареєстрована на ОСОБА_45

Далі, ОСОБА_25 вміючи розташувати до себе співрозмовника в процесі спілкування з ОСОБА_47 та ОСОБА_46, переслідуючи намір направлений на використання для своїх особистих потреб довіру останніх, впевнила ОСОБА_45 та ОСОБА_48 з метою уникнення будь яких сумнівів, у вигідності отримання грошових коштів саме у ОСОБА_7

Місцем укладання договорів з ОСОБА_47 та ОСОБА_46, ОСОБА_7 обрав саме нотаріальну контору приватного нотаріуса ОСОБА_12, розташовану по АДРЕСА_4, оскільки він був з нею знайомий, систематично оформляв правочини зі своєю участю, підтримував з нею довірливі стосунки, а також знав, що ОСОБА_12 під час оформлення операцій з його участю недбало відноситься до своїх обов'язків. Недбалість приватного нотаріуса ОСОБА_12, яку ОСОБА_7 вирішив використовувати для вчинення злочину, не посвячуючи її в злочинний намір, полягала в тому, що вона не роз'яснювала сторонам суті документів, що оформлюються.

У момент укладання договору позики, ОСОБА_7 переслідуючи злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння правом на чуже майно та використання його для своїх власних потреб, несподівано для ОСОБА_45 та ОСОБА_46 змінив умови надання грошових коштів у борг, а саме, замість договору позики та договору іпотеки запропонував укласти договір купівлі продажу належної їм на праві власності квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_19.

При цьому ОСОБА_7, маючи досвід спілкування з громадянами та використовуючи ці навички, з метою особистого збагачення, запевнив ОСОБА_45 та ОСОБА_48 в тому, що даний договорів купівлі-продажу є рівнозначним договору позики та договору іпотеки, крім того, він не буде здійснювати державної реєстрації даного договору до закінчення строку виконання усного договору позики, а саме до 21.12.2010, тим самим умисно ввів в оману останніх, щодо своїх справжніх злочинних намірів, а саме - під приводом укладання цивільно-правового договору купівлі -продажу отримав доступ та право на майно ОСОБА_45 та ОСОБА_49 - квартири розташованої з адресою: АДРЕСА_19.

У свою чергу, будучи впевненими в тому, що реалізовують свої законні права, спрямовані на користь їх інтересів, ОСОБА_47 за згодою дружини ОСОБА_46 добровільно підписав договір купівлі-продажу зареєстрованої на ньому квартири, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а саме, не маючи наміру продавати квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_19, оскільки іншого житла вони не мали.

З метою подальшої реалізації з злочинного наміру, посилаючись на передбачені усним договором іпотеки, зобов'язання іпотекодателей, ОСОБА_7 отримав від потерпілих технічний паспорт та інші документи, що встановлювали право власності на вищевказану квартиру, а так само завірив ОСОБА_45 та ОСОБА_48 в можливості погашення заборгованості і після закінчення терміну усного договору.

Таким чином, скориставшись довірою з боку ОСОБА_45 та ОСОБА_46, ОСОБА_7 шляхом обману отримав підписаний ОСОБА_50 нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_19, на підставі якого отримав можливість розпоряджатися вищевказаною квартирою без відома і волі потерпілих.

Після укладання вищевказаного договору, в приміщенні нотаріуса ОСОБА_12, ОСОБА_11 умисно ввела ОСОБА_45 та ОСОБА_48 в оману, щодо своїх справжніх намірів з надання їм допомоги по виплаті суми боргу грошових коштів узятих у ОСОБА_7, а саме, ОСОБА_25 запропонувала ОСОБА_45 та ОСОБА_51 у присутності ОСОБА_7 свої послуги щодо передачі щомісячних платежів ОСОБА_7, наголошуючи на тому, що вона є довіреною особою у ОСОБА_7, на що останній дав згоду.

Надалі, починаючи з січня 2010 та до червня 2010 включно, ОСОБА_11 ввівши в оману ОСОБА_52 та ОСОБА_48 з корисливих мотивів та для власних потреб, отримувала від останніх щомісячні платежі в рахунок погашення суми займу за усним договором позики від 21.12.2009, обернувши їх на свою користь.

Надалі, ОСОБА_47 та ОСОБА_48 продовжуючи не здогадуватися про злочинний намір ОСОБА_7 заволодіти правом на квартиру, що належала їм на праві власності, виконуючи умови усного договору позики, продовжив сплачувати ОСОБА_7 через ОСОБА_11 гроші в рахунок погашення заборгованості.

Надалі, ОСОБА_7,02.09.2010 не зважаючи на виконання ОСОБА_47 та ОСОБА_46 своїх зобов'язань за його умовами від 21.12.2009, з метою реалізації злочинного наміру, направленого на заволодіння шахрайським шляхом вищевказаною квартирою, прибув до КП «Харківське міське БТІ» та звернувся із завою про реєстрацію права власності на нерухоме майно, при цьому надав формальний договір купівлі-продажу квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_19, після чого, 02.09.2010 КП «Харківське міське БТІ», за ОСОБА_7 було зареєстроване право власності на квартиру розташовану за вищевказаною адресою, в наслідок чого майно потерпілих остаточно вибуло з їх власності.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7, повторно, згідно з раніше розробленим злочинним планом, ігноруючи виконання ОСОБА_47 та ОСОБА_46 покладених обов'язків, заволодів правом на належну їм квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_19, чим завдав останнім, згідно з висновком судово-будівельної експертизи №7697 від 18.10.2013 матеріальну шкоду на суму 253779 гривень.

Так, ОСОБА_7, з метою заволодіння правом на майно ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55 та ОСОБА_56, заздалегідь маючи намір на заволодіння об'єктом нерухомості та переслідуючи умисел спрямований на використання для своїх власних потреб чужого майна, 27.09.2010, приблизно о 16 годині 30 хвилин прибув до приміщення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_7, де на той час його вже очікували ОСОБА_53, яка діяла від свого імені та на підставі довіреності від імені своє матері ОСОБА_54, ОСОБА_55 та ОСОБА_56, які прибула за декілька годин до приїзду самого ОСОБА_7, який з метою найбільш слушного моменту для обману останніх, призначив їм зустріч заздалегідь, з тією метою, щоб остання за час очікування стомилася психологічно і втратила увагу до змісту підписуваних документів.

ОСОБА_53, ОСОБА_55 та ОСОБА_56, прибули за даною адресою з метою укладання з ОСОБА_7 договору позики на суму 21000 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 5,78 гривень) та іпотечного договору, предметом якого виступала їх спільна квартира розташована за адресою: АДРЕСА_20.

Місцем укладання договорів з ОСОБА_53, ОСОБА_55 та ОСОБА_56, ОСОБА_7 обрав саме нотаріальну контору приватного нотаріуса ОСОБА_15, розташовану по АДРЕСА_21, оскільки він був з нею знайомий, систематично оформляв правочини зі своєю участю, підтримував з нею довірливі стосунки, а також знав, що ОСОБА_15 під час оформлення операцій з його участю недбало відноситься до своїх обов'язків. Недбалість приватного нотаріуса ОСОБА_15, яку ОСОБА_7 вирішив використовувати для вчинення злочинів, не посвячуючи її в злочинний намір, полягала в тому, що вона не роз'яснювала сторонам суті документів, що оформлюються.

ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_53, ОСОБА_55 та ОСОБА_56, що готовий на вигідних умовах дати їм в позику вищевказану суму грошей під заставу їх нерухомого майна.

27.09.2010 між ОСОБА_7, очікували ОСОБА_53, яка діяла від свого імені та на підставі довіреності від імені своє матері ОСОБА_54, ОСОБА_55 та ОСОБА_56, був укладений договір позики строком на три роки, а саме - до 27.06.2013 на суму 210000 доларів США (згідно з офіційним курсом валют Національного банку України на дату укладання договору 1 долар США коштував 5,78 гривень), з яких останні на руки отримали 13000 доларів США, а 8000 доларів США склали відсотки за користування позикою, щомісяця позичальники повинні були сплачувати ОСОБА_7, платежі згідно із графіком виплати щомісячних платежів, останній платіж складав 5120 доларів США, також, був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя між ОСОБА_7 та ОСОБА_53, яка діяла від свого імені та на підставі довіреності від імені своє матері ОСОБА_54, ОСОБА_55 та ОСОБА_56, який був укладений як засіб забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором позики, предметом якого виступала їх спільна квартира розташована за адресою: АДРЕСА_20. З метою подальшої реалізації злочинного наміру, посилаючись на передбачені договором про задоволення вимог іпотекодержателя, зобов'язання іпотекодателей, ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_53 технічний паспорт та інші документи, що встановлювали право власності на вищевказану квартиру, а так само завірив очікували ОСОБА_53, ОСОБА_55 та ОСОБА_56, в можливості погашення заборгованості і після закінчення терміну договору позики, чим навмисно ввів в оману потерпілих, з метою використання у майбутньому прострочених платежів на свою користь.

При цьому, приватний нотаріус ОСОБА_15, знаходячись в довірчих відносинах з ОСОБА_7, не здогадуючись про наявність у нього злочинного наміру, направленого на заволодіння чужим майном, вважаючи, що ОСОБА_53, ОСОБА_55 та ОСОБА_56,ознайомлені ОСОБА_7 з умовами отримання позики, а так само із змістом договору про задоволення вимог іпотекодержателя, не роз'яснила потерпілим умови підписаних ними всіх договорів.

Продовжуючи не здогадуватися про злочинний намір ОСОБА_7 заволодіти правом на квартиру, що належить їй на праві приватної власності, ОСОБА_1, виконуючи умови договору позики від 15.05.2009, продовжила сплачувати останньому гроші в рахунок погашення заборгованості.

Продовжуючи не здогадуватися про злочинний намір ОСОБА_7 заволодіти правом на квартиру, що належить їй на праві власності, ОСОБА_53, ОСОБА_55 та ОСОБА_56, з жовтня 2010 виконуючи умови договору позики від 27.09.2010, розпочали періодично сплачувати останньому гроші в рахунок погашення заборгованості.

Але, довести свій злочинний умисел ОСОБА_7 по заволодінню правом на нерухоме майно ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55 та ОСОБА_56, а саме квартиру АДРЕСА_20, яка згідно з висновком судово- будівельної експертизи № 10719 від 23.03.2016 становить 287705 - не зміг, у зв'язку з тим, що був ув'язнений та позбавлений можливості надавати вказівки довіреним особам та здійснювати будь-які формальні правочини.

У ході досудового розслідування в якості потерпілої була допитана ОСОБА_1, котра пояснила, що 15.05. 2009 році вона уклала договір позики з ОСОБА_7, сума займу якого склала 22100 доларів США. Як гарант виплати узятих у борг грошових коштів, між нею та ОСОБА_7 був укладений договір іпотеки та договір про задоволення вимог іпотекодержателя, а також між нею та ОСОБА_8 був укладений договір комісії. Предметом договору іпотеки виступала належні їй квартира АДРЕСА_1. За договором позики вона була зобов'язана щомісяця сплачувати ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 350 доларів США. Свій обов'язок вона виконувала у повному обсязі. Але в грудні 2010 року зв'язок з ОСОБА_7 обірвався у зв'язку з чим виплачувати грошові кошти ОСОБА_7 вона припинила.

01.12.2016 року отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, згідно якої квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_5

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що 03.07.2009 року ОСОБА_38 (помер 29.08.2012 року), взяв у борг грошові кошти в сумі 22000 доларів США у ОСОБА_7, при цьому він був ознайомлений з договором позики вищевказаних грошових коштів, але при підписанні даного договору необізнано підписав договір купівлі-продажу належної йому квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_16. Даний договір був підписаний ОСОБА_38, будучи впевненим, що він підписує даний договір на умовах договору позики.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 квартира АДРЕСА_16 на праві власності належить ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» код ЄДРПОУ 39586791.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що в грудні 2009 року ОСОБА_47 узяв у борг у ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 20000 доларів США. Як гарант виплати узятих у борг грошових коштів, між ним та ОСОБА_7 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_19 за 25400 доларів США. Вказаний договір купівлі-продажу був укладений не з метою відчуження квартири, а з метою забезпечення виконання зобов'язань перед ОСОБА_7 по виплаті узятих в борг грошових коштів.

ОСОБА_47, спільно зі своєю дружиною ОСОБА_46 був введений в оману, тому не розуміючи юридичного значення даного договору, та будучи впевненим у добросовісності ОСОБА_7, підписав даний договір, не бажаючи настання правових наслідків укладеного договору.

Свій обов'язок ОСОБА_47 перед ОСОБА_7 виконував у повному обсязі, узяті в борг грошові кошти виплачував своєчасно.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 квартира АДРЕСА_19 на праві власності належить ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» код ЄДРПОУ 39586791.

Крім того, в ході досудового було встановлено, що в грудні 2008 року ОСОБА_30 та ОСОБА_29 уклали договір позики грошових коштів в сумі 24200 доларів США з ОСОБА_7 Грошові кошти вони виплачувала вчасно щомісяця. Через деякий час їм стало відомо, що крім договору позики, ОСОБА_30 та ОСОБА_29 будучи введеними в оману, підписали договір про задоволення вимог іпотекодержателя та договір комісії з ОСОБА_8, даним договором вони наділили ОСОБА_8 правом продати належну їм квартиру за адресою: АДРЕСА_12 Підписуючи дані договори вони були впевненими, що укладають тільки договір позики, про існування договору комісії та договір про задоволення вимог іпотекодержателя їм відомо не було.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 квартира АДРЕСА_12 на праві власності належить ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» код ЄДРПОУ 39586791.

Крім того, 04.04.2007 року ОСОБА_22 спільно зі своєю дружиною ОСОБА_21 взяли у борг у ОСОБА_7 гроші в сумі 196000 доларів США, про що був складений та посвідчений приватним нотаріусом договір позики. Як гарант виплати суми боргу, також був укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_21 договір про задоволення вимог іпотеко держателя, предметом якого виступала квартира розташована за адресою: АДРЕСА_9. Через деякий час, а саме, 04.11.2008 року, будучи введеною в оману, ОСОБА_21 підписала договір комісії з ОСОБА_10, чим надала останній право розпоряджання вищевказаною квартирою без її відома, при цьому, ОСОБА_21 не мала наміру відчуження належної їй квартири.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 квартира АДРЕСА_9 на праві власності належить ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» код ЄДРПОУ 39586791.

Крім того, 15.12.2008 між ОСОБА_57, ОСОБА_58 та ОСОБА_59 та ОСОБА_7 укладений договір позики на суму 14700 доларів США. Як гарант виплати суми боргу, також був укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_57, ОСОБА_58 та ОСОБА_59 договір іпотеки, предметом якого виступала квартира розташована за адресою: АДРЕСА_22. Через деякий час, з метою продовжити договір позики ,а саме, 19.02.2010 року, будучи введеними в оману, ОСОБА_57, ОСОБА_58 та ОСОБА_59 підписали договір купівлі-продажу вищевказаної квартири з ОСОБА_60, що надало останній право розпоряджання вищевказаною квартирою без їх відома, при цьому, ОСОБА_57, ОСОБА_58 та ОСОБА_59 не мали наміру відчуження належної їй квартири.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 квартира АДРЕСА_9 на праві власності належить ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» код ЄДРПОУ 39586791.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 в квітні 2008 року уклала договір позики грошових коштів в сумі 59000 доларів США з ОСОБА_7 Через деякий час їй стало відомо, що крім договору позики вона, будучи введеною в оману, підписала договір про задоволення вимог іпотекодержателя та договір комісії з ОСОБА_10 Даним договором вона наділила останню правом продати належний їй житловий будинок та земельну ділянку площею 0,12 га, котрі розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

Підписуючи дані договори вона була впевненою, що укладає тільки договір позики, про існування договору комісії їй відомо не було.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_1) за адресою: АДРЕСА_3 на праві власності належить ОСОБА_6

25.10.2016 органом досудового розслідування ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцю м. Харкова, українцю, одруженому, громадянину України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_23, засуджений вироком Дзержинського районного суду м. Харкова до 13 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 18.04.2016 року Ухвалою Апеляційного суду м. Харкова покарання зменшено до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна відповідно до ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року із змінами, внесеними згідно із Законом №1246-VІІІ від 06 травня 2014 року - звільнений від відбування призначеного покарання - повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Сторона обвинувачення зазначає в клопотанні, що, враховуючи викладене, а також той факт, що вище перелічені квартири є предметом кримінального правопорушення, який одержаний внаслідок вчинення кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_21, ОСОБА_38, ОСОБА_45, ОСОБА_30 та ОСОБА_29, ОСОБА_57, ОСОБА_58 та ОСОБА_59, ОСОБА_6, а також з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, просить накласти арешт на зазначені в клопотанні квартири та земельну ділянку, із забороною вчинення будь-яких дій, в тому числі в рамках виконання виконавчих проваджень (а.с. 2-31).

В судовому засіданні прокурор Таркан О.М. підтримав подане клопотання.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 підтримала клопотання про арешт майна, просила накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка раніше їй належала.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 підтримав клопотання про арешт майна, просив накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_9, яка раніше належала йому та його сім'ї.

Власник майна ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання про арешт майна.

Крім того, в судовому засіданні 21.12.2016 потерпілі ОСОБА_17, ОСОБА_48 підтримали клопотання про арешт майна, в дане судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про день, час, розгляду клопотання.

Представник власника майна ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання (а.с. 187, 227), до канцелярії суду 21.12.2016 директор ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» ОСОБА_61 надав заперечення з додатками (а.с. 196-199, 200-214), в яких просить на підставі ч. 1 ст. 173 КПК України відмовити в задоволенні клопотання, вважає його недостатньо вмотивованим, необґрунтованим і незаконним, таким, що не містить правової підстави для його задоволення, прямо суперечить нормам ч. ч. 10, 12 ст. 170 КПК України, позбавлене доцільності та не відповідає цілям, що ставляться процесуальним законом перед таким процесуальним заходом як арешт майна, зазначаючи, зокрема, наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 642 КПК України, підприємство ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» набуло статусу особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, та в силу п. 26 ч. 1 ст. 3 КПК України надає заперечення. Посилаючись на положення ч. 2 ст. 171, ст. 170, 98, ч. ч. 2, 4 ст. 173, ч. ч. 10, 12 ст. 170 КПК України, зазначає, що знаряддям злочину належне підприємству майно не було і бути не могло, якихось слідів чи відомостей, які слідчий хотіла б використати як доказ і будь-якого факту чи обставини, - не містить. Належне підприємству майно набуте ним не кримінально протиправним шляхом, а на абсолютно законних і правомірних підставах. Про вчинення підприємством кримінального правопорушення взагалі не йдеться. Належне підприємству нерухоме майно не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, і не може бути арештованим задля забезпечення збереження його в якості речових доказів. Належне підприємству майно одержане не внаслідок вчинення злочину та не є доходами від такого майна, не призначене та ніколи не використовувалось для схиляння когось до вчинення злочину, фінансування чи матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення, не було виготовлене чи пристосоване або використане як засоби чи знаряддя злочину. Належне підприємству майно не було предметом злочину, а якби і могло бути предметом якогось злочину, то підлягало б поверненню законному володільцю, і, отже, так само не підпадає під ознаки майна, що може підлягати спеціальній конфіскації, - в тому числі в силу заборони згідно ч. 5 ст. 962 КК України. Зазначає, що ТОВ «Агентство нерухомості Естейт-Сервіс» є добросовісним набувачем належного йому майна, у зв'язку з чим, в силу норми абз. З ч. 4 ст. 962 КК України, не може підлягати спеціальній конфіскації. Таким чином, задля забезпечення якоїсь спеціальної конфіскації арешт на майно підприємства також накладений бути не може.

Директор ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» ОСОБА_61 вказує в письмових запереченнях також, що керівництву ТОВ «АН Естейт-Сервіс» не відомі обставини, що могли б свідчити про те, що відносно нього здійснювалося б якесь провадження. Відповідно, і арешт на майно ТОВ «АН Естейт-Сервіс», з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо підприємства, накладений бути не може. Вказує, що ніяких проваджень щодо підприємства ніхто ніде не здійснює, і підприємство не несе відповідальності за жодних осудних чи неосудних осіб. Отже, й арешт на майно ТОВ «АН Естейт-Сервіс» з метою нібито забезпечення відшкодування шкоди від кримінального правопорушення чи стягнення можливої неправомірної вигоди підприємства, накладений бути не може. Крім того, зазначає, що належне підприємству нерухоме майно неможливо приховати. Майже неможливо таке майно також і знищити, перетворити чи непомітно відчужити. Що стосується можливого псування майна, то з огляду на основні напрями діяльності підприємства, які є загальнодоступною інформацією, що міститься у відкритих державних реєстрах, та, навіть, з очевидністю вбачаються з назви підприємства, це було б просто нелогічно і, навіть, абсурдно.

Також зазначає, що, з огляду на основні напрями діяльності підприємства, будь-яке обмеження прав ТОВ «Агентство нерухомості Естейт-Сервіс» на володіння, користування або розпорядження належним йому нерухомим майно призведе до надзвичайного порушення його прав та законних інтересів, зриву його роботи на довгий строк та інших вкрай негативних явищ тощо (а.с. 196-199).

Власники майна ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином про час, місце розгляду клопотання (а.с. 185, 186, 194, 224, 225, 233).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття власників майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна. Враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України, відповідно до якої клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання у відсутність зазначених власників майна, на підставі наданих даних. Більш того, відповідно до вимог ст. 174 КПК України, власник майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, наділений правом заявити у встановленому порядку клопотання про його скасування повністю або частково.

Крім того, на виконання вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчим суддею здійснено виклик в судове засідання підозрюваного ОСОБА_7, який в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання (а.с. 188, 226, 243), до канцелярії суду 21.12.2016 подав заперечення, в яких зазначив, що 20.12.2016 його телефонограмою викликано в приміщення Київського районного суду м. Харкова задля участі в судовому засіданні з розгляду подання слідчого Балабіної Т.О. про арешт майна. Зі змістом подання слідчого Балабіної Т.О. не ознайомлений, але категорично заперечує проти його задоволення слідчим суддею, оскільки переконаний, що вся діяльність слідчої ОСОБА_62 взагалі та кожна окрема конкретна її дії зокрема, є незаконними та спрямовані виключно на неправомірне переслідування його задля заволодіння його майно та відчуження його на користь третіх осіб, у зв'язку з чим він не має бажання приймати в цьому участі. Впевнений, що внесене слідчому судді подання слідчої ОСОБА_62 є протиправним і незаконним, покладені в його обґрунтування обставини, як і завжди, є нічим не доведеними припущеннями, мета його внесення є неочевидною, доцільність його задоволення не розкрита. Просить не приймати доводи слідчої ОСОБА_62 на віру, критично поставитися до викладених в поданні слідчої пояснень, ретельно перевірити подані на їх підтвердження докази (якщо це подання містить посилання на щось схоже на докази), зіставити доцільність задоволення клопотання слідчої з можливими в результаті такого задоволення наслідками у вигляді порушення його прав та законних інтересів третіх осіб, обов'язково відобразити всі ці моменти в прийнятому за результатами розгляду подання судовому рішенні і відмовити в задоволенні подання слідчої ОСОБА_62 (а.с. 195).

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, встановив, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за № 12012220060000084 від 24.11.2012, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України (а.с. 33-54).

В межах даного кримінального провадження 18.11.2016 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 4 ст. 190 КК України, тобто, придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах; за 8 епізодами - ч. 4 ст. 190 КК України, тобто, придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно в особливо великих розмірах; за 2 епізодами - ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, тобто, закінчений замах на придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групи осіб, вчинене повторно в особливо великих розмірах (а.с. 148-181).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Стороною обвинувачення доведено, що вищевказані квартири та земельна ділянка мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

За вказаних стороною обвинувачення у клопотанні обставин, які внесені до ЄРДР та на теперішній час здійснюється досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, в межах якого, як зазначено вище, ОСОБА_7 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 КК України, за 8 епізодами, передбаченими ч. 4 ст. 190 КК України, за 2 епізодами, передбаченими ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України (а.с. 148-181), вказані об'єкти нерухомості можуть бути об'єктами кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Враховуючи обставини, викладені стороною обвинувачення в клопотанні про арешт майна, в повідомленні про підозру, зазначене стороною обвинувачення нерухоме майно як предмет кримінального правопорушення, одержаний внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відповідає критеріям речового доказу, передбаченим в ст. 98 КПК України.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, як суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Враховуючи викладене, вказані в клопотанні квартири та земельна ділянка підлягають арешту шляхом заборони їх відчуження та розпорядження, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор в цій частині довів слідчому судді необхідність арешту майна та правові підстави для такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження шляхом арешту вказаних квартир, земельної ділянки шляхом заборони їх відчуження та розпорядження.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

З урахуванням положень ст. ст. 2, ст. 7, 132, 170, 171, 173 КПК України, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні виправдовують на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні прокурора, слідчого, а тому клопотання в цій частині підлягає задоволенню.

При цьому, прийшовши до висновку про необхідність арешту зазначеного майна саме з метою збереження речових доказів шляхом заборони їх відчуження та розпорядження, в цій частині щодо доводів представника власника майна ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» про неможливість арешту майна підприємства як добросовісного набувача, який не має відношення до даного кримінального провадження, та до якого неможливе застосування спеціальної конфіскації, слідчий суддя вважає необхідним також зазначити наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, дійсно згідно вимог чинного кримінального процесуального законодавства, арешт майна можливий за наявності до того правових підстав з метою забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні. Проте, як вказано вище, метою арешту майна, який застосовується в даному випадку, є збереження речових доказів. З іншою метою такий захід забезпечення в межах даного кримінального провадження слідчим суддею не застосовується.

Однак, не підлягає задоволенню клопотання сторони обвинувачення в частині арешту вказаного нерухомого майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), виходячи з наступного.

За змістом ч. 1, 2 ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 КПК України, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні прокурором надано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріального збитку, заподіяного злочином на суму 200000 грн. і моральної шкоди на суму 200000 грн., та позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріального збитку, заподіяного злочином на суму 400000 грн. і моральної шкоди на суму 400000 грн. від 28.11.2016 (а.с. 235, 236).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Як зазначено вище, згідно п. п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та матеріальної шкоди, слідує, що вказаний цивільний позов потерпіла обґрунтовує діями ОСОБА_7, спрямованими за заволодіння її грошовими коштами та квартирою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 235).

Однак, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_5 (а.с. 106-108).

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та матеріальної шкоди, слідує, що вказаний цивільний позов потерпілий обґрунтовує діями ОСОБА_7, спрямованими за заволодіння його грошовими коштами та квартирою за адресою: АДРЕСА_9 (а.с. 236).

Однак, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 квартира за адресою: АДРЕСА_9, на праві власності зареєстрована за ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» код ЄДРПОУ 39586791 (а.с. 109-112).

Як зазначено вище, у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 повідомлено про підозру (а.с. 33-54, 148-181).

Матеріли, що надані слідчому судді, не містять належних та допустимих доказів, які б містили відомості про те, що ОСОБА_5 є підозрюваним, фізичною особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також, що ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Отже, за вказаних обставин, правові підстави до арешту зазначеного нерухомого майна саме з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), на теперішній час відсутні.

Більш того, в клопотанні слідчого, прокурора міститься вимога про арешт вказаного вище майна також із забороною вчинення дій в рамках виконання виконавчих проваджень. В цій частині слідчий суддя приходить висновку про відсутність до того правових підстав, виходячи з наступного.

В ч. 1 ст. 131 КПК України прямо вказано, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Нормами КПК України, зокрема, ст. ст. 7, 131, 132, 170-173 КПК України, не передбачено застосування заходів забезпечення кримінального провадження із метою заборони вчинення дій в рамках виконання виконавчих проваджень.

Принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду, а у статті 14 ЦПК України визначені ознаки обов'язковості судових рішень. Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна шляхом заборони вчинення дій в рамках виконання виконавчих проваджень суперечить гарантованому нормами міжнародного та вітчизняного права принципу доступу до правосуддя.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУ НП в Харківській області Балабіної Тетяни Олександрівни про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012220060000084 від 24.11.2012 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України -задовольнити частково.

Накласти арешт на квартири, які розташовані за адресами:

1) АДРЕСА_19, яка згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 на праві власності належить ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» код ЄДРПОУ 39586791, зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 34, кв. 56;

2) АДРЕСА_12, яка згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 на праві власності належить ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» код ЄДРПОУ 39586791, зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 34, кв. 56;

3) АДРЕСА_1, яка згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 на праві власності належить ОСОБА_5 (прож: АДРЕСА_2;

4) АДРЕСА_16, яка згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 квартира на праві власності належить ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» код ЄДРПОУ 39586791, зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 34, кв. 56;

5) АДРЕСА_9, яка згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 квартира на праві власності належить ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» код ЄДРПОУ 39586791, зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 34, кв. 56;

6) АДРЕСА_22, яка згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 квартира на праві власності належить ТОВ «Агенство нерухомості Естейт-Сервіс» код ЄДРПОУ 3958679, зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 34, кв. 56;

а також на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) за адресою: АДРЕСА_3, яка згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.12.2016 на праві власності належить ОСОБА_6 - шляхом заборони їх відчуження та розпорядження - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

В іншій частині в задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя С.О. Муратова