Ухвала суду № 63643118, 20.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5708/16 Справа № 209/4394/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,

при секретарі Гулієву М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа Головне управління Державного казначейства Дніпропетровської області, про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, матеріальних та моральних збитків,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 квітня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, матеріальних та моральних збитків залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення норм процесуального права, у звязку з чим ставить питання про скасування оскаржуваноїухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.136-138).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не зявився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду місцевий суд виходив з того, що у судові засідання 18.03.2016 року та 21.04.2016 року належним чином повідомлені позивач та його представник ОСОБА_3 не зявились, клопотань про розгляд справи за їх відсутності не подали. Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.

Так, згідно матеріалів справи, позивач та його представник не були належним чином, у відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, повідомлені про час проведення судового засідання 21 квітня 2016 року.

Згідно довідки суду від 18.03.2016 року, розгляд справи було відкладено на 21.04.2016 року на 10 годину 00 хвилин (а.с. 101), однак представнику позивача ОСОБА_3 було повідомлено неправильний час проведення судового засідання 21.04.2016 року о 10 годині 30 хвилин, що стверджується відповідною розпискою на а.с. 105. Дані факти також підтверджуються оскаржуваною ухвалою місцевого суду.

Враховуючи викладене, місцевий суд не виконав обов»язку щодо належного повідомлення позивача про час та місце проведення судового засідання.

Отже, процесуальні підстави для застосування п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України у місцевого суду були відсутні.

Крім того, частиною 1 ст. 191 ЦПК України передбачено, що суд може відкласти розгляд справи у випадках, встановлених цим Кодексом, а також у разі неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі в справі інших осіб.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку поважних причин неявки до суду, а вказана вище норма процесуального права зобовязує суд оцінювати неявку до суду у кожному конкретному випадку залежно від підстав поважності наведених причин із тим, щоб забезпечити учасника процесу конституційною гарантією змагальності у процесі та доведення до суду переконливості своїх доводів (п.4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), а також забезпечити право учасника процесу на доступ до правосуддя, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суду апеляційної інстанції надано оригінал медичної довідки №1038/2016 від 25.03.2016 року, з якої вбачається, що ОСОБА_4 в період з 16.03.2016 року по 25.03.2016 року знаходився на лікуванні в умовах денного стаціонару, що відповідає змісту наданої місцевому суду заяви про відкладення розгляду справи 18.03.2016 року (а.с.100).

Також надано копію судової повістки апеляційного суду Дніпропетровської області про виклик в судове засідання захисника ОСОБА_4 на 09:00 год. 21.04.2016 року по кримінальному провадженню №11-кп/774/718/16 (номер провадження апеляційного суду), що також відповідає змісту заяви представника позивача, представленої місцевому суду 21.04.2016 року про відкладення розгляду справи, призначеної на 21.04.2016 року (а.с.107).

Виходячи з викладеного, враховуючи наявність поважних причин неявки представника позивача у судові засідання суду першої інстанції, колегія дійшла висновку про безпідставне застосування районним судом п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України та залишення позову без розгляду, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 311 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 квітня 2016 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню у справі.

Головуючий

Судді