Ухвала суду № 63640842, 19.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 320/11545/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №320/11545/16-к Головуючий в 1 інст. Кучеренко В.В.

Провадження №11-кп/778/1623/16 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ст.ст.185, 186 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Дадашевої С.В.,

суддів Булейко О.Л., Рассуждай В.Я.,

при секретарі Змитраковій А.Д.,

під час розгляду в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінального провадження №12014080330000437 від 13 липня 2014 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який зареєстрований та до затримання проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України,

за участю прокурора Мотренко М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 - в режимі відеоконференції із Запорізьким СІЗО,

ВСТАНОВИЛА:

обвинувачений ОСОБА_2 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 липня 2016 року, яким його засуджено за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, за ч.3 ст.186 КК України - до 5 років позбавлення волі; на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; на підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 березня 2013 року, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.

Застосований до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання постановлено обчислювати з моменту фактичного затримання обвинуваченого, тобто з 13липня 2014 року, зараховано строк попереднього його увязнення з 13 липня 2014 року по 15 липня 2016 року у строк покарання, з розрахунку, визначеному у ч.5 ст.72 КК України.

Вирішена доля речових доказів у кримінальному провадженні.

За змістом апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_2, не оспорюючи обставини провадження, доведеність вини та кваліфікацію його дій, вказуючи на безпідставне неврахування судом у строк відбування покарання періоду з 29 березня 2013 року по 13 липня 2014 року, просив вищевказаний вирок змінити, врахувати зазначений період у строк відбування покарання та обмежитися вже відбутим покаранням.

За вироком суду, ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 13 липня 2014 року приблизно о 03-45 год., діючи з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу пройшов на територію багатокімнатного двоповерхового дачного будинку, розташованого на узбережжі Азовського моря по вул.Набережній, 193-а в с.Приморський Посад Приазовського району Запорізької області, де через незачинені двері проник у приміщення кімнати №2, звідки таємно повторно викрав майно, що належить ОСОБА_3, чим завдав останньому матеріальну шкоду на загальну суму 6380 грн.

Окрім того, 13 липня 2014 року приблизно о 04-00 год., ОСОБА_2, діючи з єдиним умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, через відчинену хвіртку пройшов на територію багатокімнатного двоповерхового дачного будинку, розташованого на узбережжі Азовського моря по вул.Набережній, 193-а в с.Приморський Посад Приазовського району Запорізької області, де через незачинені двері проник у кімнати №7 та №8, розташовані на 2-му поверсі, звідки таємно повторно викрав майно, що належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5, після чого, при спробі покинути місце вчинення злочину, був помічений відпочиваючою ОСОБА_6, через що його дії стали носити відкритий характер, однак, не відмовившись від доведення злочинного наміру до кінця, з викраденим майном залишив місце події, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 5200 грн., та потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 6000 грн.

До початку апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з клопотанням про відмову від своєї апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав свою заяву; прокурора, яка вважала, що відмова обвинуваченого від поданої апеляційної скарги підлягає прийняттю, а апеляційне провадження - закриттю, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши вищевказану заяву обвинуваченого, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.1 ст.403 КПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що зазначений вище вирок суду першої інстанції іншими особами не оскаржений. У судовому засіданні заперечень проти закриття провадження не надійшло.

Згідно з вимогами ч.2 ст.403 КПК України, якщо ухвала суду першої інстанції не була оскаржена іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у звязку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.

Враховуючи викладене, провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає закриттю.

Керуючись ч.ч.1, 2 ст.403 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 липня 2016 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України, закрити у звязку із відмовою обвинуваченого від поданої апеляційної скарги.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_8