Постанова № 63640830, 23.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №320/6680/16-п Головуючий в 1 інст. Дараган Л.В.

Провадження №33/778/393/16 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Городовенко В.В.,

за участю особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2, та його захисника - адвоката ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за апеляційною скаргою останнього на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10листопада 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 15 жовтня 2016 року, приблизно о 15-00 годині, керував мопедом «HONDA DIO GESTA», державний номер відсутній, з явними ознаками алкогольного спяніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, млява мова, хитка хода, почервоніння шкіряного покриву обличчя, почервоніння очей). Від проходження у встановленому порядку медичного огляду відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, а справу закрити у звязку з відсутністю в його діях складу правопорушення. В обґрунтування своїх вимог вказує на порушення порядку огляду на стан спяніння, зазначаючи, що йому не пропонувалося пройти огляд на стан на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу, дозволеного до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Вказує, що у Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, який затверджений наказом МВС №33 від 01 березня 2010 року, відсутній такий технічний засіб як Drager чи Druger, відомості про який містяться в протоколі та поясненнях свідків.

Вважає, що показання ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не можна вважати допустимим доказом, оскільки вони є заздалегідь виготовленими за допомогою технічного друкованого засобу, свідки не попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, їхні пояснення суперечать протоколу.

Зазначає, що суд не звернув увагу на вказані недоліки, на дав належної оцінки доказам і прийшов до неправильного висновку про винуватість ОСОБА_2

Вислухавши ОСОБА_2, його захисника - адвоката ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу і наполягав на скасуванні постанови суду першої інстанції; перевіривши матеріали адміністративної справи та розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що остання задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується: відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 №321383 від 15 жовтня 2016 року (а.с.5), поясненнями свідків (а.с.6, 7).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах адміністративної справи докази, надав їм належну оцінку, та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

Є безпідставними посилання в апеляційній на порушення порядку огляду на стан спяніння, встановленого ч.5 ст. 266 КУпАП та Інструкцією, затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735, оскільки як інспектор, який склав протокол лейтенант поліції ОСОБА_6, так і свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, підтвердили факт відмови водія ОСОБА_2 від проходження медичного огляду на стан алкогольного спяніння як на місті, так і в медичному закладі.

Судом апеляційної інстанції перевірені і доводи апелянта про те, що зазначений в протоколі та поясненнях свідків технічний засіб, не міститься у Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.

Так, пунктом 2 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015р. передбачено, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Відповідно до п.5 розділу ІІ вказаної Інструкції поліцейський на вимогу особи надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, але у звязку з тим, що ОСОБА_2 відповідної вимоги не висував, такі дії поліцейського не можна вважати такими, що суперечать інструкції.

Крім того, ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного спяніння, а не за керування транспортним засобом в такому стані, а відтак відповідні доводи апеляційної скарги правильність висновків районного суду не спростовують.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, врахувавши характер вчиненого правопорушення, та особу правопорушника.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10листопада 2016 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1