Ухвала суду № 63640787, 22.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 311/4020/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/1859/16 Головуючий в 1-й інстанції: Сидоренко Ю.В.

Єдиний унікальний № 311/4020/15-к

Категорія: ст. 190 ч. 2 КК України Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого-судді Жовніренко В.П.

суддів: Гріпаса Ю.О., Фоміна В.А.

при секретарі Михайловській Т.І.

за участю:

прокурора Сєвальнєва О.А.

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080190002003, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 на вирок Василівського районного суду Запорізької області від 26 жовтня 2016 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зі слів фактично мешкає за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Приморське, вул. Пушкіна, буд. 14,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

встановила:

в апеляційній скарзі обвинувачений просить помякшити призначене йому покарання, посилаючись на те, що він щиро розкаявся у вчиненому, а під час перебування у СІЗО, дуже погіршився його стан здоровя та він потребує стаціонарного лікування;

в апеляційній скарзі захисник просить вирок Василівського районного суду Запорізької області від 26.10.2016 року щодо ОСОБА_3 змінити та зарахувати ОСОБА_3 на підставі ст. 72 ч. 5 КК України в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, за період з 28.06.2016 року по день набрання вироком законної сили, а не по день проголошення вироку, як зазначив суд першої інстанції, вказавши при цьому, що запобіжний захід залишений без змін до дня набрання вироком законної сили, що є невірним.

Оскаржуваним вироком ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за ст. 190 ч. 2 КК України до 1 року позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили залишений тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 постановлено обчислювати з 28.06.2016 року, згідно з ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 30.06.2016 року про зміну запобіжного заходу, в який на підставі ст. 72 ч. 5 КК України зарахований строк попереднього ув'язнення з 28.06.2016 року по 26.10.2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вирок Василівського районного суду Запорізької області від 11.11.2015 року по кримінальному провадженню № 1кп/311/331/2015 відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України постановлено виконувати самостійно (окремо) від даного вироку Василівського районного суду Запорізької області від 26.10.2016 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з проведенням у кримінальному провадженні судової товарознавчої експертизи № 2252 від 01.10.2015 року, в розмірі 184 грн. 14 коп.

Вирішена доля речових доказів на підставі ст. 100 КПК України.

У вироку також зазначено, що ОСОБА_3 раніше судимий:

- 06.08.1997 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 141 КК України до трьох місяців позбавлення волі; 08.08.1997 року звільнений по відбуттю строку покарання;

- 11.11.2000 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 206, ст. 42 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі; 10.04.2001 року звільнений з умовно-достроково на невідбутий строк покарання вісім місяців два дні;

- 05.12.2001 року Кам'янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до трьох років одного місяця позбавлення волі; 03.07.2004 року звільнений по відбуттю строку покарання;

- 08.02.2006 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, за ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ст. 69, 70 КК України до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна; 09.07.2010 року звільнений по відбуттю строку покарання;

- 08.12.2010 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 263, ст. ст. 75, 76 КК України до одного року позбавлення волі з іспитовим строком один рік;

- 31.01.2012 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі; звільнений 01.04.2014 року умовно-достроково на невідбутий строк покарання один рік чотири місяці чотирнадцять днів;

- 11.11.2015 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ст. ст. 75, 76 КК України до одного року позбавлення волі з випробувальним строком три роки, вирок набрав законної сили 12.10.2016 року.

Як вказано у вироку суду, 15.09.2015 року, приблизно о 13.00 годині, в селі Плавні Василівського району Запорізької області, ОСОБА_4, перебуваючи в електропотязі «Мелітополь-Запоріжжя-1», на станції 1138 км, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, повторно, шляхом обману ОСОБА_5, переконавши останнього в направленості своїх дій на здійснення дзвінка з його мобільного телефону, незаконно заволодів мобільним телефоном «Samsung SGH-U300», вартість якого складає 400 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «МТС», яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє, на рахунку якої знаходились грошові кошти в розмірі 20 грн. Після чого, заволодівши шляхом обману, мобільним телефоном «Samsung SGH-U300», ОСОБА_3, з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, в подальшому продавши мобільний телефон, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 420 грн.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та апеляційної скарги, захисника, який підтримав доводи скарг, прокурора, який заперечував проти скарги обвинуваченого та підтримав скаргу захисника частково, просив зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбування покарання, строк його попереднього увязнення за період з 27.10.2016 року по 22.12.2016 року включно із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступного висновку.

Відповідно до норм, передбачених ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується матеріалами провадження, ніким не оспорюються та є обґрунтованими.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 в апеляційній скарзі також не оспорюється і є правильною.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції статті Особливої частини кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин із врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що обтяжують та помякшують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення й попередження нових злочинів.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд першої інстанції, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу та обставини, що обтяжують та помякшують покарання, призначив покарання в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України, яке, на думку колегії суддів, є достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Як вбачається із вироку, суд при призначенні ОСОБА_3 покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, що він повністю визнав провину, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, стан його здоровя, що він раніше судимий, злочин вчинив щодо особи похилого віку, що він не працює, регулярного доходу та постійного джерела прибутку не має, тривалий час перебував у розшуку та обґрунтовано дійшов висновку, що його виправлення можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, дані про його особу, обставини, що обтяжують та помякшують покарання, призначив обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі - мінімальне, передбачене ч.2 ст. 190 КК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_3 покарання та його помякшення.

Проте, оскільки суд відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахував обвинуваченому у строк відбування призначеного покарання, строк його попереднього увязнення за період з 28.06.2016 року по 26.10.2016 року включно із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, а він після ухвалення вироку до розгляду апеляційної скарги, продовжував перебувати під вартою, в строк відбування ним призначеного судом першої інстанції покарання слід зарахувати строк його попереднього увязнення за період з 27.10.2016 року по 22.12.2016 року включно із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Василівського районного суду Запорізької області від 26 жовтня 2016 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 змінити.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання, строк його попереднього увязнення за період з 27.10.2016 року по 22.12.2016 року включно із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

У решті вирок залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той самий трок з дня отримання копії ухвали.

Судді:

В.П. ОСОБА_6 ОСОБА_7 Фомін