Ухвала суду № 63640479, 21.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №331/6352/16 Головуючий у 1-й інстанції: Жукова О.Є.

Провадження № 22-ц/778/5164/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3.

при секретарі: Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя, про індексацію грошового зобовязання та сплату трьох процентів річних,-

ВСТАНОВИЛА :

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до УПФУ в Олександрівському районі м. Запоріжжя, про індексацію грошового зобовязання та сплату трьох процентів річних.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2011 року зобовязано відповідача здійснити їй перерахунок та виплатити державну пенсію та додаткову пенсію,як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду 2 групи, з 04.07.2010 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

На підставі зазначеної постанови Жовтневим районним судом було видано виконавчий лист за яким відповідач здійснив перерахунок пенсії та нарахував грошові кошти до виплати у сумі 61532,90 грн. Проте, зазначені грошові кошти так і не були їй виплачені.

В звязку з викладеним вважає, що відповідач повинен виплатити їй три проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати.

Враховуючи вищевикладене просила суд стягнути з УПФУ в Олександрівському районі м. Запоріжжя нараховані інфляційні втрати та три проценти річних за період з 12.08.2011 року по 16.09.2016 року на суму заборгованості , нарахованої на виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.02.2011 року у загальній сумі 62776,08 грн.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2011 року по справі 2а-406/11 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя зобов»язано відповідача здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_4 пенсію в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 04.07.2010 року , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового міннімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» .

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року вказана постанова Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2011 року залишена без змін .

На виконання постанови суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_4 та нарахована доплата в розмірі 61532,90 гривень, однак вказані кошти позивачу не сплачені до теперішнього часу.

Статтею625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, ч.1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У ч.2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції ,розглянувши справу правомірно виходив з того, що зазначеною нормою закону регулюються зобовязальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобовязання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. При цьому ч.5 ст.11 ЦК, в якій ідеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень ст.625 ЦК у разі наявності між сторонами не договірних зобовязань.

Окрім цього слід зазначити, що за судовим рішенням ,а саме постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2011 року ,яка на думку апелянта є підставою для застосування вимог ст.625 ЦК України питання саме про стягнення будь яких грошових коштів не вирішувалося.

На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.307,308,317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 відхилити .

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2016 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: