Ухвала суду № 63639460, 22.12.2016, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 1-кс/331/4271/2016

331/8607/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Скользнєва Н.Г., при секретарі Постарнак М.М., за участю: прокурора Деревянко Т.Є., слідчого Малинка О.В., захисника ОСОБА_1, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12016080020004375 від 20.12.2016 року, відносно підозрюваного ОСОБА_3, 05.10.1973 р.н, який народився в м.Запоріжжі, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одружений, який на утримання неповнолітніх дітей не має, не працюючий, який зареєстрований та мешкає за адресою: м.Запоріжжя, вул. Чарівна б. 36 кв. 48, раніше судимий: - 25.11.1993, Шевченківським районним судом м.Запоріжжя за ст.140 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 43 КК України частково приєднати 2 роки невідбутого покарання за вироком Шевченківського районного суду від 08.1991, за яким він був засуджений за ст.. 140 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з відстрочкою на 2 роки і до відбуття визначити 6 років позбавлення волі. 01.08.1997 звільнений з Жовтоводської ВК Дніпропетровської області на підставі ст.. 3 ЗУ «Про амністію» від 26.06.1997; - 17.04.2000 Шевченківським районим судом м. Запоріжжя за ст.. 140 ч.3 КК України до 6 років позбавлення волі; - 29.01.2004 Вільнянським районним судом Запорізької області за ст.. 391 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.. 71 КК України, частково приєднати невідбутий строк по вироку Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.04.2000 і визначити 1 рік 6 місяців позбавлення волі. 11.05.2005 року звільнений з Луганського СІЗО по відбуттю строку покарання; - 24.10.2007 Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за ст.. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки; - 24.11.2008 Ленінським районним судом за ст.. 185 ч.3, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підст. ст. 71 КК України приєднати вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.10.2007 і визначити 4 роки 3 місяці позбавлення волі. 15.08.2012 звільнений з Оріхівської ВК Запорізької області по відбуттю строку покарання; - 13.01.2015 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ст. 309 ч. 1 КК України. 21.01.2015 припинено,

- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12016080020004375 від 20.12.2016 року, відносно підозрюваного ОСОБА_3, 05.10.1973 р.н, погодженим з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4

В клопотанні органу досудового розслідування зазначено, що 20 грудня 2016 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, з метою особистого збагачення, будучи впевненим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом зламу замка вхідних дверей квартири ОСОБА_5, проник до її помешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно останньої, а саме:

-мобільний телефон «НТС» , ІМЕІ: 351768066370688, вартістю 800 гривень;

-кольє з металу жовтого кольору, вартістю 100 гривень;

-браслет з металу жовтого кольору, вартістю 100 гривень, а всього майна на загальну суму 1000 гривень, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ч.3 ст.185, КК України, який кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна(крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

За даним фактом слідчим відділенням Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080020004375 від 20 грудня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

20 грудня 2016 року о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_3, 05.10.1973 р.н, затримано в порядку ст. 208 КПК України.

21 грудня 2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

22 грудня 2016 року об 09 год. 00 хв. підозрюваному ОСОБА_3 та його захиснику ОСОБА_1 вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими обґрунтовується необхідність запобіжного заходу.

Слідчий, прокурор у судовому засідання внесене клопотання підтримали.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник, кожен в окремості, в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували та просили суд обрати запобіжний захід не повязаний з триманням під вартою, вважають, що в рамках цього кримінального провадження йому може бути обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, прийшов до наступного.

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою, що підтверджується: 1. протоколом про прийняття повідомлення про скоєне кримінальне правопорушення від 20.12.2016р.; проведеним ОМП, а саме місця події; 2. протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5; 3. протоколом затримання ОСОБА_3 в порядку ст.208 КПК України; 4. допитами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, 5. протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

В матеріалах провадження є наявними ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого чи свідків; вчинити інші кримінальні правопорушення, чи продовжити свою злочинну діяльність.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу слідчим суддею також враховується, що підозрюваний ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, віднесене до категорії тяжкого, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років; не працює та не має стійких соціальних звязків, що в свою чергу свідчить про те, що ОСОБА_3 усвідомлює, що вчинив корисливий злочин, який має незворотливий характер, а тому може вчинити дії щодо переховування від органу досудового слідства з метою уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.

Крім того, суд приймає до уваги і той факт, що ОСОБА_3, будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив корисливий злочин, що свідчить про схильність підозрюваного до вчинення злочинів з корисливих мотивів.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких обєктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

На підставі викладеного, а також з урахуванням ступеня порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню: переховуванню від органів досудового розслідування та/або суду, вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, а також забезпечить високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів громадян України.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання старшого слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 є доведеним та обґрунтованим, у звязку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, таким чином, відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України у розмірі 50000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12016080020004375 від 20.12.2016 року, відносно підозрюваного ОСОБА_3, 05.10.1973 р.н, погодженим з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4, задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, 05.10.1973 р.н, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів у Запорізькому СІЗО.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України, у розмірі 50000 (пятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, яку необхідно внести на р/р № 37319085001205, відкритий в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області , ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_3, 05.10.1973 р.н, провадження по справі № 1-кс/331/4271/2016, ЄУН 331/8607/16-к від 22.12.2016 року.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_3, 05.10.1973 р.н, обовязки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,

2)не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду,

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Розяснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обовязків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали слідчого судді доручити співробітникам Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області.

Термін дії ухвали закінчується 18 лютого 2017 року о 15 год. 00 хв..

Строк тримання ОСОБА_3, 05.10.1973 р.н, під вартою відраховувати з 20 грудня 2016 року 15 год. 00 хв..

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом пяти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Н.Г.Скользнєва

22.12.2016