Ухвала суду № 63638040, 23.12.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

№760/22210/16-к

№1-кс/760/17337/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., за участю секретаря судових засідань Беро В.Ю., слідчого Кобець У.В., прокурора Рамус І.В., підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Кобець У.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Рамус І.В. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, Черкаської обл., українця, громадянина України, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.12.2016 р. за №12016100090015199,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Кобець У.В. за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Рамус І.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 будучи раніше судимим, а саме: 27.04.2007 р. Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнився 27.04.2015 р. з Черкаської виправної колонії №62, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисний злочин у Солом'янському районі міста Києва при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_2 22.12.2016 року близько о 09 год. 25 хв. перебуваючи у салоні маршрутного таксі №411, на перегоні між зупинками громадського транспорту «вул. Польова» та «Політехнічна», побачив поруч стоячу ОСОБА_6, яка у руках тримала жіночу сумку.

По раптово виниклому злочинному умислу направленому на повторне таємне викрадення чужого майна та бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна переконався що за його дійми ніхто не спостерігає знаходячись поруч біля ОСОБА_6, лівою рукою проник до зовнішньої кишені сумки останньої звідки таємно викрав наступне майно:

- мобільний телефон марки «HUAWEI», вартістю 3000 гривень, який був у чохлі силіконовому прозорому вартістю 200 гривень, захисна плівка вартістю 150 гривень, в якому знаходилося дві сім картки «Київстар» НОМЕР_1 вартістю 50 гривень, на рахунку грошей не було та сім картка мобільного оператора «МТС» НОМЕР_2, вартістю 50 гривень, на рахунку було ЗО гривень, картка додаткової пам'яті на 16 GB, вартістю 200 гривень, а всього повторно викрав майно що належить ОСОБА_6 на загальну суму 3680 гривень.

ОСОБА_2 тримаючи при собі викрадений мобільний телефон марки «HUAWEI» з місця скоєння злочину зник, а саме вийшов на зупинці громадського транспорту «Політехнічна», що за адресою місто Київ, вул. Борщагівська, але через деякий час був затриманий потерпілою ОСОБА_6 та викрадене ним майно у нього було вилучене.

22.12.2016 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінальне правопорушення, протоколом огляду місця події від 22.12.2016, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 22.12.2016, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 22.12.2016, протоколом пред'явлення особи для впізнання від 22.12.2016, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 22.11.2016 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості, який відповідно до ч. 2 ст. 185 КК України карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, просили його задовольнити, мотивуючи, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжити злочинну діяльність, тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, копії матеріалів, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів клопотання та кримінального провадження випливає, що ОСОБА_2 раніше судимий, не працює, без постійного місця реєстрації.

22.12.2016 року о 19:40 год. ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Фактичний час затримання 10:30 год 22.12.2016 р.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жодні з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_9

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.

Враховуючи обставини, що ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі та відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, раніше судимий з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі, не працює, не має постійного джерела доходу, не має постійного місця реєстрації та постійного місця проживання в м. Києві, які свідчать про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_2 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та застосування більш м'яких запобіжних заходів вбачається недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчим та прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється вчинений без застосуванням насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_2, розмір завданої злочином шкоди, а також те, що він не працює, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 10-ти розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває.

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, Черкаської обл., українця, громадянина України, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з 22 грудня 2016 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 заходу у виді тримання під вартою до 19.02.2017 року.

Розмір застави визначити у межах 10-ти мінімальних заробітних плат в сумі 13780,00 грн. (тринадять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк УДК м. Києва, МФО 820019, депозитний рахунок 37319001004186, отримувач Солом'янський районний суд міста Києва, Код ЄДРПОУ 02896762.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Кобець У.В. із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, а саме з м. Черкаси, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокуратуру Солом'янського району м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя С.І. Кушнір