Постанова № 63636196, 23.12.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/2629/16-п провадження № 33/795/312/2016 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Ільченко О. І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2016 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області в складі:

судді судової палати у кримінальних справах ОСОБА_1

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2016 року,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: 1-й провулок П.Комуни, 2/1, м. Прилуки Чернігівської області,

притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 275 (двісті сімдесят пять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Судом першої інстанції ОСОБА_2 був визнаний винним в тому, що 31 серпня 2016 року близько 22 години 20 хвилин в м. Прилуки по вул. Ю.Коптєва він керував автомобілем KIA-SEPHIA, державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного спяніння, про що свідчить висновок № 123 Прилуцької ЦМЛ щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим порушив п.2.9 Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій порушив питання про скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ОСОБА_2 вказав, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того зазначив, що суд першої інстанції під час розгляду адміністративної справи допустив порушення вимог законодавства, зокрема порушив його право на захист та участь у розгляді справи, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Також ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просив поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки він пропущений з поважних причин.

Відповідно до статті 294 КУпАП, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, має право подати апеляційну скаргу на постанову судді протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Зважаючи, на те що в день розгляду справи в суді першої інстанції

26 жовтня 2016 року ОСОБА_2 перебував на лікарняному, що підтверджується наданою випискою із медичної карти хворого №8750, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки причина його пропуску є поважною.

Повідомлений своєчасно про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 в суд апеляційної інстанції не зявився, причини неявки суду не повідомив та від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Заслухавши свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що остання задоволенню не підлягає.

Висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.

Факт скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, який за своїм змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, є документом що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів.

Відповідно до висновку № 123 Прилуцької ЦМЛ, складеного о 00 годин 00 хвилин 01 вересня 2016 року, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння, ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного спяніння (а.с.3).

Допитані в суді апеляційної інстанції в якості свідків поліцейські Прилуцького відділу поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що 31.08.2016 року під час патрулювання міста Прилуки у вечірній час був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_2, який перебував в стані алкогольного спяніння, про що свідчило порушення у останнього координація руху та різкий запах алкоголю. Водія ОСОБА_2 було доставлено до Прилуцької ЦРЛ де його оглянув лікар та встановив діагноз алкогольне спяніння.

В судовому засіданні апеляційного суду інспектор дорожнього нагляду ОСОБА_5 пояснив, що 01.09.2016 року на підставі рапортів поліцейських ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та висновку про результати медичного огляду з метою встановлення алкогольного спяніння, він склав протокол про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Протокол був складений в присутності особи.

Твердження апелянта про порушення судом першої інстанції його права на захист є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно поштових конвертів (а.с. 7, 9,13,15), ОСОБА_2 направлялись повідомлення про дату, час і місце розгляду адміністративної справи за вказаною адресою як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і зокрема в поданій апеляційній скарзі.

Проте в судові засідання місцевого суду ОСОБА_2 не зявлявся, причини неявки суду не повідомляв та не надавав клопотань про відкладення розгляду справи.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд першої інстанції з додержанням вимог статті 33 КУпАП, обґрунтовано дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, яке визначено санкцією частини статті за вчинене адміністративне правопорушення, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається.

Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Прилуцького міськрайонного Чернігівської області від 26 жовтня 2016 року, залишити без задоволення.

Постанову Прилуцького міськрайонного Чернігівської області від 26 жовтня 2016 року, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.С. Карнаух