Ухвала суду № 63635438, 22.12.2016, Деснянський районний суд міста Києва

4-с/754/165/16

Справа № 754/16137/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

22 грудня 2016 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Грегуль О.В.

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність і дії начальників та старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернувшись до суду з вищевказаною скаргою і не погоджуючись із постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 10.08.2016 року, просить: 1. Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця щодо винесення цієї постанови на виконання ухвали та постанов про накладення арешту на грошові кошти та не направлення її сторонам виконавчого провадження і банківським установам, 2. Визнати бездіяльність начальників Шевченківського РВ ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві щодо незатвердження постанови про закінчення виконавчого провадження за постановами про накладення арешту на грошові кошти, відсутність контролю за бездіяльністю старшого державного виконавця щодо не направлення копій постанови сторонам виконавчого провадження і банківським установам, 3. Визнати неправомірною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження за постановами про накладення арешту на грошові кошти.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 24.11.2016 року зазначену скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків з тих підстав, що скарга не відповідає вимогам ст. 119 та розділу VІІ ЦПК України.

Зокрема, скаргу подано в порядку, визначеному розділом VІІ ЦПК України.

Згідно зі ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07,11.2014 року, скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3-5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: стаття 122 ЦПК - про відкриття провадження у справі; статті 26, 27, 45 ЦПК - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків; статті 74-77 ЦПК - про судові виклики та повідомлення; глави 4 розділу III ЦПК - про судовий розгляд; глав 1, 2 розділу V ЦПК - щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо. З урахуванням передбаченого законом строку розгляду такої скарги проведення попереднього судового засідання не є обов'язковим.

Як вбачається з доданої до скарги оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 10.08.2016 року, виконавче провадження з примусового виконання ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 17.06.2016 року, було закінчено в зв'язку із виконанням ухвали суду.

У порушення п. 3, п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, зміст скарги не містить і у скарзі не викладено обставин і не зазначено доказів того, в чому конкретно полягає порушення прав чи свободи заявниці при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки ухвалу суду виконано.

Також у порушення п. 3, п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, зміст скарги не містить і в скарзі не викладено обставин і не зазначено доказів, які б свідчили про неповідомлення належним чином старшим державним виконавцем учасників виконавчого провадження про хід виконання ухвали суду і чим конкретно це підтверджується.

У порушення п. 3, п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, зміст скарги не містить і в скарзі не викладено обставин і не зазначено доказів, які б свідчили, що в Шевченківському РВ ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, є одночасно два начальника Шевченківському РВ ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві і що саме обидва начальники одночасно повинні були затверджувати оскаржувану постанову, здійснювати контроль за роботою старшого державного виконавця та чим конкретно це підтверджується.

Крім того, в порушення п. 3, п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, зміст скарги не містить і в скарзі не викладено обставин і не зазначено доказів, про які конкретно постанови про накладення арешту йдеться в п. 1 і п. 3 прохальної частини скарги.

У наданий строк від ОСОБА_1 до суду в одному примірнику надійшла заява про усунення недоліків скарги, в якій ОСОБА_1 зазначає, що копію ухвали від 24.11.2016 року вона отримала 12.12.2016 року.

Так ухвалою від 24.11.2016 року зверталась увага заявниці на те, що в порушення п. 3, п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, зміст скарги не містить і у скарзі не викладено обставин і не зазначено доказів того, в чому конкретно полягає порушення прав чи свобод заявниці при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки ухвалу суду виконано.

З даного приводу в заяві про усунення недоліків скарги заявниця вказує на фальсифікацію та незаконність постанови про закінчення виконавчого провадження і нічого взагалі не зазначає в чому конкретно полягає порушення її прав чи свободи, оскільки ухвалу суду виконано.

Крім того, в прохальній частині скарги заявниця просить, дослівно:

«1. Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва Бєлінської Ілони Віталіївни щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на виконання Ухвали та постанов про накладення арешту на грошові кошти Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» в межах суми 59483 грн. 50 коп. та бездіяльність старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва Бєлінської Ілони Віталіївни щодо не направлення її копій поштою рекомендованим листом стягувачу ОСОБА_1, боржнику Державному підприємству «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка», банківським установам: Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Києві, МФО 300711, м. Київ, вул. Предславська, 19, філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 380333, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська (колишня Воровського), 11 б.

2. Визнати неправомірною бездіяльність Начальників Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ головного територіального управління юстиції у м. Києві Хорішко Олександра Олександровича, Гоція Богдана Івановича щодо не затвердження постанови про закінчення виконавчого провадження за постановами про накладення арешту на грошові кошти Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» в межах суми 59483 грн. 50 коп., відсутність контролю за бездіяльністю старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва Бєлінської Ілони Віталіївни щодо не направлення її копій поштою рекомендованим листом стягувачу ОСОБА_1, боржнику Державному підприємству «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка», банківським установам: Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Києві, МФО 300711, м. Київ, вул. Предславська, 19, філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 380333, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська (колишня Воровського), 11 б;

3. Визнати неправомірною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження за постановами про накладення арешту на грошові кошти Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» в межах суми 59483 грн. 50 коп., винесеною старшим державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва Бєлінською Ілоною Віталіївною.».

Ухвалою від 24.11.2016 року зверталась увага заявниці на те, що в порушення п. 3, п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, зміст скарги не містить і в скарзі не викладено обставин і не зазначено доказів, про які конкретно постанови про накладення арешту йдеться в прохальній частині скарги.

З даного приводу в заяві про усунення недоліків скарги заявниця вказує, що в скарзі оскаржуються дії, бездіяльність та постанова про закриття провадження виконавчого провадження, а не постанова про накладення арешту, а тому такі зауваження суду є надуманими та свідчать про його упередженість. Разом з тим судом не враховано необхідність суду витребувати матеріали виконавчого провадження для огляду та дослідження в судовому засіданні, а тому такі висновки суду передчасні та надумані.

В ухвалі від 24.11.2016 року взагалі не вказувалось про оскарження постанов про накладення арешту, а лише зверталась увага заявниці на те, що зміст скарги не містить і в скарзі не викладено обставин і не зазначено доказів, про які конкретно постанови про накладення арешту йдеться в прохальній частині скарги.

Вищевикладене, дає правові підстави для висновку, що у наданий строк, остаточно недоліки скарги не усунуто.

За таких обставин, скаргу слід вважати неподаною.

Що ж стосується вимог, зазначених в п. 1 прохальної частини заяви про усунення недоліків скарги про відвід головуючому судді, з цього приводу звертається увага заявниці на наступне.

Згідно зі ст. 20 ЦПК України, 1. Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання; 2) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 3) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; 4) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді; 5) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦПК України, на підставах, зазначених у статтях 20, 21, 22 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 24 ЦПК України, 1. у разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. 2. Заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

За скаргою ОСОБА_1 провадження у справі не відкривалось і справа для розгляду по суті в судовому засіданні не призначалась та судом по суті скарга не розглядається. Крім того, в своїй заяві про відвід судді, заявниця не навела конкретних правових доказів у підтвердження своїх доводів, які б свідчили про упередженість судді та давали правові підстави для відводу або самовідводу судді.

Згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За таких обставин, заява про відвід судді, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про відвід судді.

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність і дії начальників та старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, вважати неподаною і після набрання даною ухвалою чинності, скаргу з додатками до неї повернути заявниці.

Роз'яснити, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ: