Ухвала суду № 63634343, 23.12.2016, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/2460/16-к

Провадження № 1-кп/654/198/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.12.2016 м. Гола Пристань

Колегія суддів Голопристанського районного суду Херсонської області в складі:

головуючого, судді суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретаріОСОБА_4,за участю прокурора адвоката обвинуваченого ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014230080000390 за обвинуваченням ОСОБА_7 Зубайруєвича у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.263, ч.1 ст.309КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Голопристанського районного суду Херсонської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12014230080000390.

Суд, заслухавши доводи та думку всіх учасників процесу відносно можливості призначення матеріалів кримінального провадження до судового розгляду та продовження обвинуваченому терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вивчивши надані суду матеріали, вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору виходячи з наступного.

Згідно положень ст.291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором та повинен містити відомості, зазначені в частини другій цієї статті.

Доводи надані в судовому засіданні прокурора, про те що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, є безпідставними та спростовуються змістом самого обвинувального акту.

У відповідності до положень ст.2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Згідно положенням ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Згідно ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, вимоги щодо обвинувального акту встановлені у ст.ст.110, 291 КПК України, виходячи з положень яких обвинувальний акт набуває статусу процесуального рішення з моменту його затвердження прокурором.

Частиною 2 статті 291 КПК України визначений вичерпний та обовязковий перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт.

Зокрема, вимоги вищезазначеної статті визначають, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається тільки після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Як вбачається з матеріалів провадження, одночасно з затвердженням та переданням обвинувального акту до суду прокурор не звернув уваги, що всупереч п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт взагалі не містить формулювання обвинувачення.

Судом встановлено, що в обвинувальному акті викладений лише зміст обвинувачення з описом фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7

Суд вважає, що у відповідності до положень ст.277 КПК України, опис тільки фактичних обставин кримінального правопорушення становлять лише зміст повідомлення про підозру, а тому ОСОБА_7 за цим процесуальним рішенням, фактично має статус тільки підозрюваного.

Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України, можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.

В даному випадку викладення тільки фактичних обставин кримінального провадження, які були встановлені слідством, з підсумком про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачено відповідною статтею Кримінального кодексу України, як це зроблено в обвинувальному акті відносно ОСОБА_7, не може замінити безпосередньо формулювання обвинувачення, оскільки за змістом п.5 ч.2 ст.291 КПК України та його структурою, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті обовязково має бути викладено незалежно і окремо від викладених фактичних обставин кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Європейський суд з прав людини у справі «ОСОБА_3 проти Росії» від 09.10.2008 зазначив, що у тексті п.п.«а» п.3 ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу розясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави предявленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії»). Крім того, Європейський суд з прав людини у справі нагадує, що положення п.п.«а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо предявленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»; рішення від 25.07.2000 у справі «Матточіа проти Італії»; рішення від 20.04.2006 у справі «І.Н. та інші проти Австрії»).

З урахуванням того, що в обвинувальному акті відносно ОСОБА_7 фактично відсутнє формулювання обвинувачення в розумінні п.13 ч.1 ст.3 КПК України, а також не дотримання прокурором обовязкових вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України, за таких обставин відповідно до ст.314 КПК України обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

При викладених обставинах, повертаючи обвинувальний акт, суд вважає, що застосований обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити терміном на 60 діб, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику, передбаченого ст.177 КПК України, для застосування стосовно останнього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Керуючись ст.ст.314, 331 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014230080000390 за обвинуваченням ОСОБА_7 Зубайруєвича у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.263, ч.1 ст.309КК України, повернути прокурору, який його затвердив.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 Зубайруєвича на 60 діб, тобто до 20 лютого 2017року.

Ухвала в частині повернення обвинувального акта може бути оскаржена протягом семи діб з дня її оголошення до апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд Херсонської області.

В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Ю.В. Францішко

Судді: В.М. Сіянко

ОСОБА_3