Ухвала суду № 63633128, 22.12.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

__________

У Х В А Л А

Іменем України

22 грудня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого: судді Іващука В.Я.,

суддів: Шпинти М.Д.., ОСОБА_1

секретаря Мельник С.Ю.,

за участю прокурора Теслюка В.І.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі засідань апеляційного суду апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Дубенського міськрайонного суду від 22 червня 2016 року у кримінальному провадженні № 12015180160000497, щодо обвинуваченого ОСОБА_2

встановила :

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, неодружений, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючий, згідно ст.89 КК України не судимий,

засуджений:

-за ч.1 ст.162 КК України на 3 (три) роки обмеження волі;

- за ч.2 ст.121 КК України на 10 (десять) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь Млинівської районної державної адміністрації р/р 31416544700242 МФО 833017 код 37914958 УДКСУ у Млинівському районі, код доходів 24060300 інші доходи, 766 (сімсот шістдесят шість) грн. 51 коп. витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави 3381 (три тисячі триста вісімдесят одну) грн. 78 коп. витрат за проведення експертиз у справі.

Вирішено питання стосовно речових доказів.

За вироком суду 13 вересня 2015 року, ОСОБА_2, приблизно о 01 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного спяніння, маючи умисел на незаконне проникнення до чужого житла, протиправно, проти волі ОСОБА_4, через двері проник в її житловий будинок, що розташований на вул.Незалежна, 20 в с.Війниця Млинівського району Рівненської області.

Крім цього, 13 вересня 2015 року, приблизно о 01 год. 30 хв., ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного спяніння, перебуваючи в житловому будинку ОСОБА_4, що розташований по вул.Незалежна, 20 в с.Війниця Млинівського району Рівненської області, діючи з раптово виниклим умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4, умисно наніс їй тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи №99 від 15.10.2015 року розглядаються в єдиному механізмі і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку із смертю ОСОБА_4, яка настала 16 вересня 2015 року.

В поданій на вирок суду апеляційні скарзі із доповненнями, обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати через невідповідність висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильності застосування закону України про кримінальну відповідальність, а провадження у справі закрити. Покликається на те, що даного злочину він не вчиняв, а зізнання було вибито з нього працівниками міліції за допомогою фізичного та морального тиску. Всі докази у справі побудовані на припущеннях ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_4, які вони давали під диктовку працівників міліції. Протоколи огляду місця події, вилучення одягу та обшуку в його помешканні проведені з порушенням закону та є недопустимими доказами. Незаконними є і висновки експертиз проведених за результатами названих слідчих дій. У вечір вчинення даного злочину він був на зустрічі випускників школи та знаходився у зовсім іншому кінці села.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора про залишення апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, є обґрунтованими та підтверджені сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та детально викладених у вироку доказів.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.162 та ч.2 ст.121 КК України.

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_5Й, ( даних ним у суді першої інстанції) сама ОСОБА_6М розповіла йому, що серед ночі до неї в будинок зайшов невідомий. Ображаючи нецензурними словами вимагав від неї займатися сексом при цьому кидав її з ліжка на ліжко, доганяв і скакав на груди, бив кулаками по голові, по тілу, а вона захищаючись прикривалася руками. Стверджувала, що нападник був великий та товстий, описала його одяг. Вирвавшись від кривдника вона на мить ввімкнула світло, а нападник підняв комір, вимкнув світло, забрав ліхтарик та пішов з хати. При цій розмові був також присутній і потерпілий ОСОБА_7

Аналогічні показання дав і свідок ОСОБА_8

Згідно показань свідка ОСОБА_9, ОСОБА_4 також розповіла йому про обставини її побиття, які співпадають з показаннями потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Потім зявилася інформація, що до злочину причетний ОСОБА_2. В присутності матері та баби, ОСОБА_2 добровільно видав свої речі. При цьому обвинувачений розповів, що в той вечір хотів їхати в Демидівку, але в автомобілі закінчився бензин, він пішов пішки і вирішив зайти до ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_10, також ствердив, що йому ОСОБА_4 детально розповіла про обставини нападу на неї невідомого. У будинку обвинуваченого мав з ним розмову, де він розповів йому як вчинив злочин, Добровільно виніс із хати свої речі та ліхтарик. При цьому ОСОБА_2 сам сказав матері, що заліз до ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_11 показав, що він проводив деякі слідчі дії у даній справі та ствердив, що ОСОБА_2 добровільно видав йому одяг в якому він був одітий під час вчинення даного злочину. Це були біла і світло-синього кольору футболка, бриджі, спортивний светер, чорні труси. На футболці світло-синього кольору були забруднені в районі плечей. ОСОБА_2 пояснював, що це від ніг потерпілої та детально розповів про механізм вчинення ним злочину, каявся, а тоді попросив захисника.

За висновком експертизи №10\360 генетичні ознаки слідів крові на футболці блакитного кольору, належній обвинуваченому, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 та не збігаються із зразками крові ОСОБА_2 (т.2, а.с.32-40).

Відповідно до висновку дактилоскопічної експертизи вилучений на місці події слід, залишений великим пальцем лівої руки ОСОБА_2 (т.2, а.с.107-121).

Наведене, спростовує доводи апелянта про те, що в той вечір він не був у будинку ОСОБА_4

Характер та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_4 встановлена висновком судово-медичної експертизи. (т.1, а.с.90-99).

Що стосується тверджень апелянта щодо спричинення йому тілесних ушкоджень, то згідно матеріалів прокурорської перевірки, підстав для прокурорського реагування не встановлено, обвинувачений від своєї заяви відмовився, давати свідчення з цього приводу також відмовився ( т.2, а.с.200-201, т.3, а.с.113-120, 151-156).

Порушень норм кримінального процесуального законодавства, які б були підставою для скасування вироку, у справі не виявлено.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому судом належним чином враховано тяжкість вчиненого ним злочину, його особу, обставини, що помякшують та обтяжують вину та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню нових злочинів.

Водночас, у відповідності до ч.5 ст. 72 КК України, колегія суддів вважає необхідним зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі - з 16 вересня 2015 року по 22 грудня 2016 року включно.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційних підстав для скасування чи зміни вироку суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА

Вирок Дубенського міськрайонного суду від 22 червня 2016 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення.

На підставіч.5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного покарання ОСОБА_2 строк його попереднього ув`язнення з 16 вересня 2015 року по 22 грудня 2016 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_1