Вирок № 63631427, 12.12.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/5116/16-к

ВИРОК

Іменем України

Дата документу 12.12.2016

12 грудня 2016 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого судді Антонова С.В.,

секретаря Плаксюк І.Ю.,

за участю прокурора Мисюри С.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження №12016170040001415 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в:

16 квітня 2016 року, близько 12 години 20 хвилин, ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем «Opel-record» 2.0 д.н.з. ВІ 9950 AM, рухався по вулиці Івана Мазепи від вулиці Конституції в напрямку вулиці Стрітенської, де в районі перехрестя вулиць ОСОБА_3 та Стрітенської, при виконанні маневру розворот перед початком маневру не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, не надав перевагу в русі мотоциклу НОМЕР_1, який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого допустив зіткнення своєю лівою передньою частиною автомобіля з передньою частиною мотоцикла НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4

В результаті дорожньо-транспортної події, водій мотоциклу НОМЕР_3 ОСОБА_4, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 658 від 22.04.2016, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому на межі середньої та нижньої третини лівої плечової кістки зі зміщенням та кутовою деформацією із розвитком вторинної після травматичної нейропатії лівого променевого нерва; садна шкіри лівої гомілки, які кваліфікується як ушкодження середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоровя.

Згідно з висновком судової-автотехнічної експертизи № 154 від 16.05.2016 року, причиною дорожньо-транспортної події та її наслідків стало порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.1 та п. 16.13 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, згідно з якими: перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.

Суд, розяснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, позбавлення права на оскарження фактичних обставин в апеляційному порядку, переконавшись в добровільності їх позиції, та за їх згодою, визнав недоцільним дослідження тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому учасники процесу вважали за можливе з'ясування фактичних обставин за відсутності потерпілого та його представника, які не з'явились в судове засідання.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав повністю та показав, що 16 квітня 2016 року він рухався на автомобілі «Opel-record» по вул. Івана Мазепи в напрямку центру міста. На перехресті з вул. Стрітенською, так як остання була закрита на ремонт, він вирішив здійснити розворот. Виконуючи маневр розворот він не пропустив мотоцикл, що рухався у зустрічному напрямку та допустив зіткнення лівою передньою частиною свого автомобіля із лівою стороною мотоцикла. Внаслідок цього водій мотоциклу втратив керування та впав. У вчиненому щиро розкаюється. Заявлений прокурором цивільний позов визнав повністю.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України знайшла своє підтвердження у суді, оскільки встановлено, що він керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Згідно з ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та помякшують покарання. У відповідності до ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд враховує, що ОСОБА_1, діючи необережно, вчинив злочин, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, за місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працює, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, до кримінальної відповідальності раніше не притягався.

Обставиною, що в силу ст. 66 КК України помякшує покарання є щире каяття.

Обставин, що в силу ст. 67 КК України обтяжують покарання не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів є покарання у виді обмеження волі та вважає за можливе виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства із звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Вирішуючи питання щодо застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді «позбавлення права керувати транспортними засобами», суд враховує те, що ОСОБА_1 в момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди був тверезий, до події злочину до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався, має на утриманні дружину і неповнолітню дитину та отримує дохід пов'язаний із виконанням будівельних робіт, для чого використовує транспортні засоби. А тому, з урахуванням вказаних вище обставин, суд вважає за можливе не застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі Бюджетно-фінансового управління Виконавчого комітету Полтавської міської ради про відшкодування витрат повязаних із лікуванням потерпілого ОСОБА_4 в сумі 5354 гривні 35 копійок підлягає частковому задоволенню, оскільки витрати на лікуванні підтверджені наданим розрахунком на суму лише 3417 гривень 54 копійки (а.с. 46-47). В іншій частині позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_4 про відшкодування завданої йому кримінальним правопорушення матеріальної, моральної шкоди та витрат на правову допомогу, за клопотанням потерпілого, підлягає залишенню без розгляду.

Витрати на залучення експерта відсутні. Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання за вказаною статтею у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Задовольнити частково цивільний позов, заявлений прокурором, стягнувши із ОСОБА_1 на користь Бюджетно-фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради (р/р 3154201146854, ГУДКСУ у м. Полтава Полтавської області, ЄДРПОУ 01999655, МФО 831019) 3417 гривень 54 копійки витрат на стаціонарне лікування потерпілого.

В задоволенні позовних вимог прокурора в іншій частині відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави протягом 30 діб з моменту його проголошення.

СуддяОСОБА_5