Постанова № 63631318, 14.12.2016, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3484/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі : головуючого судді Ю. А. Іващенка

при секретарі Карпенко Т.П.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Лубенського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що він є пенсіонером та учасником ЛНА на ЧАЕС І- категорії, та інвалідом II групи. Пенсію отримує через Лубенське обєднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області. Працюючи на Лубенському м'ясокомбінаті, був відряджений на проведення робіт на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01.06.1986 по 05.09.1986 року. Після виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС знову повернувся до попереднього місця роботи.

Отримавши захворювання під час виконання обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримав 2 групу інвалідності 28.05.2009 року, що пов'язана з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримував пенсію через Лубенське обєднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

23.11.2011 року було прийнято постанову КМУ №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На даний час йому стало відомо, що грошове забезпечення було йому нараховане та виплачене без врахування документів, які на той час були під грифом таємно та для службового користування і діяли на той час та є чинними тепер:

- Постанова від 10 червня 1986 року №207-7 Ради міністрів УРСР та Української республіканської ради професіональних спілок ;

- Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» п.1 ст.54 ЗУ №796-ХП;

- Постанова від 07.05.1986 р. № 524-156 ЦК КПРС Президії верховної ради СРСР Ради міністрів СРСР всесоюзна центральна рада професіональних спілок;

- Розпорядження №1031 рс від 23 травня 1986 року РМ СРСР Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

- Розпорядження №964 рс від 17 травня 1986 року РМ СРСР Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати;

- Постанова № 665-195 від 05 червня 1986 року РМ СРСР всесоюзна центральна рада професіональних спілок ;

- Постанова № 168-5 від 08 травня 1986 року РМ УРСР Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств організацій зони ЧАЕС;

- ОСОБА_3 УРСР від 23 вересня 1986 року №136-с;

- ОСОБА_3 №03-3/1652-018-213 від 13 квітня 2001 року Міністерства праці та соціальної політики України від 29 жовтня 1992 року №09-3751;

- Постанова №1210 від 23 листопада 2011 року КМ України Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи.

З приводу перерахування позивачу заробітної плати за час перебування на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видачі довідки для подачі її до УПФ України в м. Лубнах та Лубенському районі він звернувся до ВАТ «Лубенський мясокомбінат», де така довідка за №58 від 27.03.2012 року і №58/12л-23/23 була видана з урахуванням нормативних документів,які діяли на час його перебування на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, і була подана ним до Управління Пенсійного фонду в м. Лубнах та Лубенському районі, згідно якої він і отримував пенсію.

Пізніше йому стало відомо, що заробітна плата на підприємстві, де він працював та звідки був призваний на військові збори, за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС була йому нарахована та виплачена без врахування документів, які на той час були під грифом «таємно» та «для службового користування», діяли на той час та є чинними тепер.

Позивачу, який звернувся до ВАТ "Лубенський мясокомбінат", керуючись первинними документами та Постановами Уряду, з яких був знятий гриф «таємно», розрахував розмір заробітної плати з урахуванням всіх нормативно-правових документів. Для перевірки правильності донарахування заробітної плати за роботу в зоні відчуження Полтавське бюро судово-економічної експертизи та аудиту 20.11.2014 року склало звіт незалежного аудитора стосовно суми нарахованої заробітної плати за період з 01.07.1986 року по 31.08.1986 року, в якому зазначалося, що розрахунок донарахування заробітної плати відповідає чинному законодавству.

20.11.2014 року ВАТ «Лубенський мясокомбінат» був виданий наказ про проведення донарахування позивачу заробітної плати у сумі 2864,05 крб., відкривши особовий рахунок без проведення виплати та стягнення страхових внесків, податків, відповідно до нормативного документа №09-3751 від 29.10.1992 року, наданого департаментом Пенсійного фонду України.

На підставі наказу позивачу була надана довідка про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження №71 від 20.11.2014 року і відомість (особовий рахунок) донарахування заробітної плати №72 від 20.1 1.2014 року , які відобразили його заробітну плату, отриману за роботу в зоні відчуження , з урахуванням Постанов та Розпоряджень Уряду про оплату праці в 30 км зоні ЧАЕ( які були під грифом «таємно». Однак, в довідці, яка була видана за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за липень, серпень 1986 року вказано помилкове посиланням на постанову КМУ №1240 2004 року, яка втратила чинність з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

При зверненні 04.03.2016 року до ВАТ "Лубенський мясокомбінат" з проханням перерахувати позивачу оплату праці в зоні відчуження ЧАЕС за період з 01 по 31 липня 2016 року, тобто тільки за один календарний місяць, з урахуванням вищезазначених постанов Уряду з грифами "таємно" , «для службового користування та постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 06.05.2016 року за вих. № 02-01/11 він отримав відмову, в зв'язку з чим звернувся до суду з цивільним позовом до ВАТ "Лубенський мясокомбінат про зобов'язання вчинити певні дії, який був задоволений, про що винесено рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 08.08.2016 року. Рішення суду вступило в законну силу, є чинним.

На виконання рішення суду від 08.08.2016 року ВАТ "Лубенський м'ясокомбінат" надав позивачу наказ №6 від 15.08.2016 року про перерахунок йому заробітної плати, довідку про заробітну плату, одержану ним за роботу в зоні відчуження за липень 1986 року та розрахунково-платіжну відомість по нарахуванню заробітної плати за липень 2016 року в сумі 2244,30 крб.

Отримавши дану довідку з перерахованою заробітною платою (грошовим забезпеченням), він звернувся до Лубенського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з приводу перерахунку та виплати пенсії згідно довідки , виданої ВАТ "Лубенський м'ясокомбінат" за №90 від 15.08.2016 року

Рішенням Лубенського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 425 від 21.10.2016 року йому було відмовлено в перерахунку та виплаті пенсії у відповідності до довідки виданої ВАТ "Лубенський м'ясокомбінат" за №90 від 15.08.2016 року.

Вважав, що йому було безпідставно відмовлено в перерахунку пенсії.

На підставі викладеного, позивач ОСОБА_1 прохав суд: визнати дії Лубенського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови йому у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до довідки, виданої ВАТ «Лубенський мясокомбінат» від 15.08.2016 року № 90 неправомірними, рішення Лубенського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 425 від 21.10.2016 року про відмову йому в перерахунку пенсії згідно заяви від 07.09.2016 року та довідки, виданої ВАТ "Лубенський м'ясокомбінат" за №90 від 15.08.2016 року скасувати та зобов'язати Лубенське обєднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплачувати йому пенсію відповідно до довідки, виданої ВАТ "Лубенський м'ясокомбінат" за №90 від 15.08.2016 року, починаючи з 07.09.2016 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, прохав їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечувала, вважала, що по справі відсутні підстави для задоволення позову, оскільки дії управління є правомірними.

Суд, дослідивши матеріали справи та наявні по справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Субєкт владних повноважень - відповідач у справі зобовязаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані - на користь відповідача чи навіть позивача.

Згідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1І є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 -ї категорії, має ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково, отримує пенсію по інвалідності через Лубенське обєднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

Позивач ОСОБА_1 працював на Лубенському м'ясокомбінаті, правонаступником якого являється ВАТ "Лубенський м'ясокомбінат", звідки був відряджений на проведення робіт на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно Архівної довідки, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України № 48149 від 08.07.2009 року ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 01.06.1986 р. по 05.09.1986 р.

Після виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 повернувся до попереднього місця роботи, де після повернення йому і було нараховано та виплачено заробітну плату (грошове забезпечення) за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_1 отримавши захворювання під час виконання обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 28.05.2009 року отримав 2 групу інвалідності, що пов'язана з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримує пенсію через Лубенське обєднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

Згідно з довідкою, виданою за №90 від 15.08.2016 ВАТ "Лубенський м'ясокомбінат" підприємством перераховано заробітну плату (грошове забезпечення) ОСОБА_1 за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період із 01.07.1986 року по 31.07.1986 року в сумі 2244,30 крб.

07.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Лубенського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою з приводу перерахунку та виплати йому пенсії згідно довідки за №90 від 15.08.2016року, виданої ВАТ"Лубенський м'ясокомбінат", однак рішенням Лубенського обєднаного управління Пенсійного фонду України № 425 від 21.10.2016 року в перерахунку та виплаті пенсії у відповідності до довідки виданої ВАТ "Лубенський м'ясокомбінат"за №90 від 15.08.2016 року було відмовлено.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення встановлено ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року N 796-XII. (далі - Закон № 796).

Згідно ч. 1 ст. 54 Закону № 796 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

На виконання делегованих повноважень Кабінет Міністрів України 23.11.2011 року прийняв постанову №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до п.2 якої зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Згідно п.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01.06.1986 р. по 05.09.1986 р., що підтверджується наданою Архівною довідкою, виданою Галузевим державним архівом Міністерства оборони України № 48149 від 08.07.2009 року та не оспорюється сторонами.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Відповідно до ч. 7 Порядку, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» зазначено, що листом ОСОБА_3 УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф «секретно» з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи ОСОБА_3 УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: № 4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища» від 5 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Таким чином Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області визначена кратність із врахуванням розсекреченої постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N207-7.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. №665-195 «Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Відповідно до постанови ОСОБА_3 СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС» передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.

Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці.

Крім того, постановою ОСОБА_3 СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 жовтня 1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Зі змісту спірної довідки вбачається, що розрахунок заробітної плати (грошового забезпечення) проводився на підставі постанови Ради Міністрів УРСР 10 червня 1986 року № 207-7 та постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210.

Таким чином, здійснений перерахунок ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат» відповідає вищезазначеним нормативно - правовим актам.

Викладене також підтверджується правовими висновками Верховного Суду України викладеними у постанові від 24.11.2015 р. справа №539/3949/14-а та постанові від 24.11.2015 р. справа №539/339/14-а.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем на виконання вимог частини 2 статті 71 КАС України не надано суду жодних доказів, що дані, які містяться в довідці про заробіток позивача, виданої ВАТ «Лубенський м'ясокомбінат» від 15 серпня 2016 року, містять неправдиві або недостовірні дані.

Керуючись ст.ст. 5,9-12,122,128, 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Лубенського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати дії Лубенського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до довідки, виданої ВАТ «Лубенський мясокомбінат» від 15.08.2016 року № 90 неправомірними.

Рішення Лубенського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 425 від 21.10.2016 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до довідки, виданої ВАТ «Лубенський мясокомбінат» від 15.08.2016 року № 90 - скасувати.

Зобов'язати Лубенське обєднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки від 15.08.2016 року № 90, яка видана ВАТ «Лубенський мясокомбінат», починаючи з 07.09.2016 року з урахуванням сплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_4