Рішення № 63630339, 30.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7613/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Фальчук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Фальчука В.П.,

суддів Кравця Ю.І., Гайворонського С.П.,

секретаря Ліснік Н.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2016 року, в цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, -

встановила;

13.05.2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом, який уточнило в судовому засіданні (а.с.161), та в остаточній його редакції просило звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки БМВ, що належить відповідачу на праві власності, шляхом продажу заставного майна позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою, та зобовязати відповідача передати предмет застави позивачу, який знаходиться у нього або у третіх осіб, а також комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. При цьому позивач зазначив, що заставне майно передане відповідачем у заставу з метою забезпечення виконання грошових зобовязань, які виникли у ОСОБА_2 перед ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором №2005/08/453 від 11.07.2005 року, укладеним між ними. Так, відповідач отримавши кредитні кошти у розмірі 49450 дол. США своєчасно їх не повернув, у звязку із чим за період часу з 10.08.2005 року по 04.03.2015 року утворилася заборгованість з повернення тіла кредиту, відсотків за користування грошима та нарахованих штрафних санкцій, а всього на загальну суму 228467 грн. 50 коп..

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив суд застосувати строки позовної давності до заявлених позивачем вимог зазначивши, що збіг строк позовної давності про стягнення грошових коштів у межах трьох років. Крім того, представник відповідача вважає, що позивач передчасно, в порушення ст.ст.30,37 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не надіслав боржнику письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобовязання, та не зареєстрував у державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06.09.2016 року позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» задоволені у повному обсязі. Суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 228467 грн. 50 коп. звернув стягнення на предмет застави, автомобіль БМВ, що належить відповідачу на праві власності, шляхом продажу заставного майна ПАТ «Укрсоцбанк», з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу, та зобовязав відповідача передати в оперативне управління позивачу предмет застави, яких знаходиться у нього або у третіх осіб, а також комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати у звязку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі вказуючи, що позивач пропустив строк позовної давності за зверненням до суду із цим позовом; позивач збільшив процентну ставку за користування кредитом без згоди відповідача; позивач порушив ст.ст.27,30 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та не надіслав боржнику письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобовязання, та не зареєстрував у державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (передчасні позовні вимоги).

За правилами ч.1ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, що оскаржене, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні проводитися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, за наступних підстав;

Відповідно до вимог п.1п.4ч.1ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для розгляду справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» та звертаючи стягнення на предмет застави, автомобіль БМВ, що належить відповідачу на праві власності в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 228467 грн. 50 коп., суд першої інстанції виходив із того, що заявлені вимоги ґрунтуються на законі і доведені позивачем наданими доказами.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, так як судом не у повному обсязі встановлені обставини, що мають значення для справи, та порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи,11.07.2005 року між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», (який на теперішній час перетворено на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та Баковичем О.М. укладений Кредитний договір №2005/08/453, за умовами якого товариство надало позичальнику кредитні кошти у розмірі 49450 дол.США, зі сплатою річних у сумі 13% Відповідач взяв на себе зобовязання повертати отримані кредитні кошти, нараховані проценти та нараховану неустойку у строки, визначені у цьому договору.

З метою забезпечення виконання зобовязання за вказаним договором з боку позичальника, між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 15.07.2005 року був укладений Договір застави майна, відповідно до умов якого відповідач передав позивачу в заставу автомобіль маркиBMW Е60/523І, 2005 року випуску, сірого кольору, державний реєстраційний номер ВН-1163 -АК, номер кузова НОМЕР_1, що належить йому на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_4 РВС №316765, виданого МРЕВ-1 ДАІ ГУ УМВС України в Одеській області.

В подальшому сторони вносили зміни до умов укладених договорів, та договором про внесення змін №1 до договору застави майна від 15.07.2005 року сторони визначили, що кінцевим терміном повернення кредиту є 10.07.2012 року, з встановленням графіка сплати кредиту. Так, відповідно до п.1.3.1 статті 1 Договору застави кредит повертається:

- щомісячно рівними частками по 824 дол.США з серпня 2005 року по січень 2009 року;

- щомісячно рівними частками по 104 дол.США з лютого 2009 року по липень 2009 року;

- щомісячно рівними частками по 395 дол.США з серпня 2009 року по червень 2012 року,

- в липні 2012 року 393 дол. США.

ОСОБА_2 перестав сплачувати тіло кредиту з 22.08.2010 року, а проценти за користування грошима з 22.12.2011 року.

З наданих позивачем розрахунків заборгованості за кредитним договором видно, що:

- заборгованість за тілом кредиту нарахована за період часу з 11.07.2007 року по 11.07.2012 року у загальному розмірі 12458,90 дол.США, що в національній валюті України на день вчинення розрахунку становило 290252 грн. 34 коп.;

- заборгованість зі сплати відсотків нарахована за період часу з 11.07.2007 року по 11.07.20012 року у загальному розмірі 6466,97 дол.США, що в національній валюті України на день вчинення розрахунку становило 150659 грн. 59 коп.;

- заборгованість зі сплати пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту нарахована за період часу з 18.03.2014 року по 04.03.2015 року у розмірі 75788 грн. 11 коп.,

- заборгованість зі сплати пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом нарахована за період часу з 18.03.2014 року по 04.03.2015 року у розмірі 27965 грн. 59 коп..

Загальна сума заборгованості за кредитним договором визначена у розмірі 544665 грн. 63 коп..

Позивачем у якості доказу сплати відповідачем заборгованості за кредитним договором наданий меморіальний валютний ордер №337368830 від 02.08.2012 року, згідно якого, як вважає позивач, ОСОБА_2 сплатив на користь позивача заборгованість зі сплати процентів у розмірі 196 дол. США за вказаним кредитним договором.

ОСОБА_2 заперечує проти того, що він сплатив заборгованість за казаним меморіальним валютним ордером №337368830 від 02.08.2012 року вказуючи, що він ці кошти на адресу позивача не сплачував, і доказів того, що саме він сплатив ці кошти ПАТ «Укрсоцбанк» до суду не надано.

Колегія суддів не приймає до уваги наданий позивачем меморіальний валютний ордер №337368830 від 02.08.2012 року як доказ сплати відповідачем заборгованості за процентами у розмірі 196 дол. США, оскільки вказаний ордер не містить підпису ОСОБА_2, та сам ОСОБА_2 не визнає таку сплату.

Колегією суддів також встановлено, що строк дії укладеного між сторонами кредитного договору сплив в кінці липня 2012 року, коли відповідач зобовязаний був сплатити останню грошову суму за цим договором у розмірі 393 дол. США. До суду з зазначеною позовною заявою ПАТ «Укрсоцбанк» звернуся 13.05.2015 року.

Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ч.1ст.261 ЦК України.

За зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ч.5ст.261 ЦПК України.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ч.4ст.267 ЦК України.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту ч.5ст.267 ЦПК України.

Колегією суддів встановлено, що відповідач просив суд застосувати строки позовної давності до заявлених позивачем вимог, які спливли після трьох років після того як позивач звернувся до суду із цим позовом.

Як видно із умов кредитного договору та договору застави, позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором зі сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитом спливли до 13 травня 2013 року. Позовні вимоги зі сплати тіла кредиту за відсотків за користування кредитом а також нараховані штрафні санкції за період часу з 14 травня 2012 року не спливли, оскільки позивач заявив такі вимоги у межах строку позовної давності.

Отже, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором не спливли строки позовної давності зі сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитом за період часу починаючи з 15.05.2012 року до 31.07.2015 року у загальному розмірі 895,50 дол. США (1/2 частини за травень 2012 року = 197,50 (395 : 2) + 395 +393), та заборгованість зі сплати пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту за період часу з 15.05.2012 року по 04.03.2015 року, та заборгованість зі сплати пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом за період часу з 15.05.2012 року по 04.03.2015 року.

Згідно ч.3ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобовязаний до початку проведення процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, позивач в порушення приписів ч.3ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не виконав обовязку щодо реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно ст.30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобовязанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі. При цьому обтяжувач зобовязаний у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір реалізувати таке право із зазначенням обраного ним способу, місця та часу проведення процедури продажу.

Відповідно до приписів статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено цим законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобовязаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобовязання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Повідомлення повинне містити таку інформацію:

1. зміст порушення. Вчиненого боржником;

2. загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги;

3. опис предмета забезпечувального обтяження;

4. посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобовязання боржника до моменту реалізації предмета обтяження, або до переходу на нього права обтяжувача,

5. визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосовувати обтяжувач,

6. вимогу до боржника виконати порушене зобовязання, або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Проте, позивачем не надано до суду доказів виконання обовязку щодо відправки на адресу боржника та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлене зареєстроване обтяження, письмового повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобовязання.

Відповідно до ч.3ст.28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження не виконує обовязку щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Отже, у обтяжувача право на позов про звернення стягнення на предмет застави із застосуванням процедури, визначеної статтею 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» виникає лише у випадку та з моменту не виконання боржником, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, обовязку щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача.

Таке не виконання боржником можливе лише у разі одержання боржником повідомлення обтяжувача про порушення забезпеченого обтяженням зобовязання, яке за змістом повинне відповідати вимогам, встановленим статтею 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Приймаючи до уваги, що позивачем не надано до суду доказів відправки зазначеного повідомлення на адресу боржника, неможливо встановити строк виконання боржника про передачу предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача.

Колегією суддів також встановлено, що ПАТ «Укрсоцбанк» звертаючись до суду із зазначеним позовом не зареєстрував у Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, що є обовязковою умовою перед зверненням до суду з зазначеним позовом відповідно до вимог ч.3ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про передчасне звернення ПАТ «Укрсоцбанк» з цим позовом до суду, оскільки право на позов у позивача, через невиконання ним обовязків, визначених приписами статтями 24 і 227 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», станом на час звернення до суду не виникло.

Суд першої інстанції вказаних вище обставин, які мають значення для розгляду справи, не встановив, та в порушення вказаних вище норм матеріального права передчасно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» у повному обсязі.

Отже, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк», так як ці вимоги заявлені передчасно.

Керуючись ст.304 п.2ч.1ст.307, п.1п.4ч.1ст.309 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

вирішила;

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення;

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.П. Фальчук

ОСОБА_5

ОСОБА_4