Ухвала суду № 63630238, 20.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2970/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Кравця Ю.І., Сегеди С.М.,

при секретарі Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 21 грудня 2015 року,

встановила:

У жовтні 2015 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 16 серпня 2013 року між ПАТ «ОТП Банк» ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1, згідно умов якого відповідачка отримала кредит в сумі 29944,40 грн., з яких: на споживчі цілі - 26800,00 грн., на придбання послуг у продавця 1 - ПАТ «Страхова компанія «СК Ренесанс Життя» - 2894,40 грн., на придбання послуг у продавця 2 - СК Альфа Страхування - 250,00 грн. Кредит надається строком на 36 місяців з 16 серпня 2013 року по 16 серпня 2016 року, розмір процентної ставки складає 0,01 % річних.

Пунктом 1.5. кредитного договору встановлено, що за порушення позичальником строків або суми сплати щомісячного платежу, з дня, наступного за датою платежу, визначеною графіком платежів позичальник сплачує штраф за кожен факт порушення, у розмірі 25 гривень.

У разі порушення позичальником строків або суми оплати будь-якого з щомісячних платежів, банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором. В цьому разі позичальнику рекомендованим листом надсилається вимога. Підстави виникнення права на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав регулюється чинним законодавством України (п.1.5.4. кредитного договору).

Враховуючи допущені відповідачем порушення, позивач відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. 1.9 кредитного договору пред'явив відповідачу вимогу про виконання боргових зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі - повне повернення кредиту, сплату нарахованих за користування кредитом відсотків, сплату пені та штрафу, нарахованих за прострочення виконання зобов'язань (досудова вимога № 200238812 від 05.01.2015 року).

Якщо банк на основі умов даного договору вимагає повернення споживчого кредиту, таке повернення здійснюється позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання вимоги. Якщо протягом цього періоду позичальник усуне порушення умов даного договору, вимога банку втрачає чинність. У випадку невиконання позичальником умов вимоги, банк має право звернутися до відповідного суду для стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку (п. п. 1.5.5. -1.5.6.).

Відповідно до умов договору факторингу від 22 грудня 2014 року ПАТ «ОТП Банк» у відповідності ст. ст. 512, 514, 1077 - 1079, 1082, 1084 ЦК України відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № НОМЕР_1 від 16.08.2013 р., укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем.

У зв'язку з невиконанням відповідачкою зобов'язань за кредитним договором № НОМЕР_1 від 16.08.2013 року, станом на 25.08.2015 року за відповідачкою існує заборгованість перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна», що складає 32 122,54 грн., а саме: залишок заборгованості за кредитом - 25565,17 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 2,37 грн.; комісія за РО - 6555,00 грн.

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» позов підтримало, надало заяву про слухання справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» визнала у повному обсязі, надавши до суду відповідну заяву. (а.с. 40)

Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 21 грудня 2015 року позовну заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № НОМЕР_1 від 16.08.2013 року у сумі 32 122,54 грн., що складається: залишок заборгованості за кредитом - 25565,17 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 2,37 грн.; комісія за РО - 6555,00 грн. Вирішено питання судових витрат.

Зазначене рішення суду оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_2 В скарзі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 16 серпня 2013 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1, згідно умов якого відповідачка отримала кредит в сумі 29944,40 грн., з яких: на споживчі цілі - 26800,00 грн., на придбання послуг у продавця 1 - ПАТ «Страхова компанія «СК Ренесанс Життя» - 2894,40 грн., на придбання послуг у продавця 2 - СК Альфа Страхування - 250,00 грн. Кредит надається строком на 36 місяців з 16 серпня 2013 р. по 16 серпня 2016 р., розмір процентної ставки складає 0,01 % річних.

Пунктом 1.5. кредитного договору встановлено, що за порушення позичальником строків або суми сплати щомісячного платежу, з дня, наступного за датою платежу, визначеною графіком платежів позичальник сплачує штраф за кожен факт порушення, у розмірі 25 гривень.

У разі порушення позичальником строків або суми оплати будь-якого з щомісячних платежів, банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором. В цьому разі позичальнику рекомендованим листом надсилається вимога. Підстави виникнення права на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав регулюється чинним законодавством України (п.1.5.4. кредитного договору).

Враховуючи допущені відповідачем порушення, позивач відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. 1.9 кредитного договору пред'явив відповідачу вимогу про виконання боргових зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі - повне повернення кредиту, сплату нарахованих за користування кредитом відсотків, сплату пені та штрафу, нарахованих за прострочення виконання зобов'язань (досудова вимога № 200238812 від 05.01.2015 року).

Якщо банк на основі умов даного договору вимагає повернення споживчого кредиту, таке повернення здійснюється позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання вимоги. Якщо протягом цього періоду позичальник усуне порушення умов даного договору, вимога банку втрачає чинність. У випадку невиконання позичальником умов вимоги, банк має право звернутися до відповідного суду для стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку (п. п. 1.5.5. -1.5.6.).

Відповідно до умов договору факторингу від 22 грудня 2014 року ПАТ «ОТП Банк» у відповідності ст. ст. 512, 514, 1077 - 1079, 1082, 1084 ЦК України відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № НОМЕР_1 від 16.08.2013 року, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем.

У зв'язку з невиконанням відповідачкою зобов'язань за кредитним договором № НОМЕР_1 від 16.08.2013 року, станом на 25.08.2015 року за відповідачкою існує заборгованість перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна», що складає 32 122,54 грн., а саме: залишок заборгованості за кредитом - 25565,17 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 2,37 грн.; комісія за РО - 6555,00 грн.

Обґрунтованих заперечень щодо наданого банком розрахунку апелянтом до апеляційного суду не надано, тому доводи апеляційної скарги щодо непогодження із розміром заборгованості є безпідставними.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику у строк - та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов. визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно з ст. 514 вказаного кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Враховуючи встановлене, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги про порушення прав апелянта є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. 213-214 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести допустимими та належними доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Іванівського районного суду Одеської області від 21 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді

ОСОБА_3

ОСОБА_4