Справа № 524/5798/16-а
Провадження № 2-а/524/356/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.09.2016 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:
головуючого судді Кривич Ж.О.,
секретаря судового засідання Коваль Т.М.,
з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Кременчуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії.
Позов обґрунтувала тим, що 16.02.2016 року їй призначена пенсія за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
Перебуває на обліку в Кременчуцькому обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області з 2016 року та повинна отримувати пенсію за віком довічно. Проте пенсія їй не виплачувалася.
На запит позивачки, відповідач повідомив, що не проведення виплати їй пенсії було здійснено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.2015 року, яким визначено порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам протягом 2016 року.
Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України Про державну службу, Про прокуратуру, Про судоустрій і статус суддів, призначені пенсії не виплачуються.Також у вказаному листі відповідач зазначив, що оскільки посада на якій позивачкапродовжує працювати після набуття права на пенсійне забезпечення, дає право напризначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державнуслужбу», виплата пенсії з 16.02.2016 року не проводиться.
Позивачка ОСОБА_1 суду повідомила, що 12 серпня 2016 року звільнилась із займаної посади в Кременчуцькому обєднаному УПФУ Полтавської області, і отримує пенсію відповідно до ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», уточнивши позовні вимоги просила суд: визнати дії відповідача, які полягають в невиплаті пенсії за період з 16.02.2016 року по 12.08.2016 року неправомірними та зобовязати Кременчуцьке обєднане управління Пенсійного фонду Полтавської області здійснити виплату пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за період з 16 лютого 2016 року по 12 серпня 2016 року.
Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1ст. 46 ОСОБА_3 Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Позивачка перебуває на обліку в Кременчуцькому обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області з 2016 року, номер особового рахунку 821540/610/ та повинна отримувати пенсію за віком з 16 лютого 2016 року.
16 лютого 2016 року позивачці була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
ОСОБА_1 працювала на посаді державного службовця по 12 серпня 2016 року.
З 12 серпня 2016 року ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування. За період з 16 лютого 2016 року по 12 серпня 2016 року позивачці пенсія не виплачувалась.
На запит позивача, відповідач у листі за № 98/Г-02 від 15.07.2016 року повідомив, що не проведення виплати пенсії ОСОБА_1 було здійснено на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 911-VIII від 24.12.2015 року, яким визначено порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам протягом 2016 року.
Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України Про державну службу, Про прокуратуру, Про судоустрій і статус суддів, призначені пенсії не виплачуються.
Вирішуючи спір, суд виходить із такого:
Відповідно до ч. 1ст. 46 ОСОБА_3 Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 5 розділу III Прикінцевих положень 2 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року № 213-УІІІ у разі не прийняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про судоустрій і статус суддів, Про статус народного депутата України, Про Кабінет Міністрів України, Про судову експертизу, Про Національний банк України, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про дипломатичну службу, Податкового та Митного кодексів України. Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Вказаний в пункті 5 розділу III Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року № 2013-УІІІ закон щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, на загальних підставах у період з 01 квітня 2015 року по 01 червня 2015 року не був прийнятий, у зв'язку з чим із зазначеної дати втратив чинність, зокрема норми Закону України Про державну службу щодо пенсійного забезпечення і, відповідно пенсії за цим Законом не призначаються та призначаються на загальних умовах.
З 01 червня 2015 року посада, на якій позивачка працювала, не дає право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України Про державну службу, у зв'язку з чим відпали, передбачені п.1 розділу 1 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року № 213-УІІІ, підстави, на які посилається відповідач у листі № 98/Г-02 від 15.07.2016 року, для невиплати ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, з 16.02.2016 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.
Пенсійне забезпечення громадян України, в т.ч. Порядок призначення та виплати, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України Про пенсійне забезпечення, Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та іншими нормативно-правовими актами. В частині першій статті 4 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (від 9 липня 2003 року) зазначено, що законодавство України про загальнообов'язкове державне страхування, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України (далі закони про пенсійне забезпечення), а також законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення України.
Відповідно до ст..19 ОСОБА_3 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені ОСОБА_3 та законами України.
Україна є соціальною, правовою державою, в якій визначається і діє принцип верховенства права: людина, її життя і здоров»я, честь і гідність, недоторканість і безпека зазнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії зазначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов»язком держави, яка відповідає перед людиною за свою пильність: усі люди є вільні у своїй гідності і правах; конституційні права і свободи гарантуються не можуть бути скасовані: при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених ОСОБА_3 України (статті 1,3,8,21, ч.2,3 ст.22, ст.23, ч.1 ст.24, ст. 46. ст.58. ч.1 ст.64 Основного Закону України).
У статті 8 ОСОБА_3 України зазначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії. Звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується.
У рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та право захисну діяльність. Зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті перед усім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Згідно з ч.1 ст.46 ОСОБА_3 України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обовязок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов»язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
В Основному законі України гарантується, відповідно ст..21, що права свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Тобто, конституційні права та свободи гарантовані державою не можуть бути скасовані. Згідно з нормою ч.3 ст.22 ОСОБА_3 України визначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається їх звуження за змістом та обсягом існуючих прав та свобод.
Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод людини є фактичним посяганням на державний і суспільний лад. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови ї засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. При цьому Конституційний Суд України вказав, що загальновизнаним є правило, за яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушено.
Отже, ОСОБА_3 України не допускає порушенню прав і свобод людини, в тому числі права на соціальний захист, закріпленого у її ст..46 і віднесеного до Основоположних прав і свобод абзац 2 підпункту 3:1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009).
Враховуючи вищевикладене, необхідно визнати дії відповідача, які полягають в невиплаті ОСОБА_1 пенсії за період з 16.02.2016 року по 12.08.2016 року неправомірними та зобовязати Кременчуцьке обєднане управління Пенсійного фонду Полтавської області здійснити виплату пенсії за віком ОСОБА_1, відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за період з 16 лютого 2016 року по 12 серпня 2016 року.
Згідно із частиною першою статті 94 КАС України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1102 грн. 40 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ :
Позов ОСОБА_1 до Кременчуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Кременчуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, які полягають в невиплаті ОСОБА_1 пенсії за період з 16.02.2016 року по 12.08.2016 року неправомірними.
Зобовязати Кременчуцьке обєднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити виплату пенсії за віком ОСОБА_1, відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за період з 16 лютого 2016 року по 12 серпня 2016 року.
Стягнути з Кременчуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1102 грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а особою, яка не брала участь у справі, з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.
Суддя Кривич Ж.О.
Судове рішення № 63629628, Автозаводський районний суд м. Кременчука було прийнято 26.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 524/5798/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: