Ухвала суду № 63629388, 20.12.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 356/1182/16-ц Головуючий у І інстанції Лялик Р.М.Провадження № 22-ц/780/6636/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 20.12.2016

УХВАЛА

Іменем України

20 грудня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 08 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом про розподіл майна подружжя, мотивуючи позовні вимоги тим, що сторонам на праві спільної сумісної власності належить автомобіль MAZDA 6 2010 року випуску, житловий будинок з господарськими спорудами по вул. К.Маркса 73-а в м. Березань Київської області, земельні ділянки за цією ж адресою, а також подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спільно нажите майно, вважаючи, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 08 червня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, накладено арешт на майно, яке зареєстровано за ОСОБА_4, в тому числі на автомобіль MAZDA 6 2010 року випуску, номер кузову JMZGH12F601219660.

ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що 01 квітня 2015 року придбала даний автомобіль у ОСОБА_4, а отже суд помилково наклав арешт на належне їй майно.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 08 вересня 2016 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

ОСОБА_2, не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Березанського міського суду Київської області від 08 вересня 2016 року та постановити нову ухвалу, якою зняти арешт з її майна. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалася на те, що до даної справи не має жодного відношення, автомобіль придбала в установленому законом порядку, сплатила гроші, провела його реєстрацію.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, виходячи із наступного.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що майно, що якого заявник просить вжити заходи забезпечення позову, є предметом спору, а скасування заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ст. ст. 151, 152 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; позов зокрема забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу MAZDA 6 2010 року випуску, номер кузову JMZGH12F601219660, д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрований 01 квітня 2016 року, на підставі договору купівлі-продажу від 01 квітня 2015 року (а. с. 3, 6).

Колегія суддів приймає до уваги, що при поданні позову ОСОБА_3 та під час накладення арешту ОСОБА_2 не була відповідачем, разом із тим, ухвалою Березанського міського суду Київської області від 09 серпня 2016 року ОСОБА_2 залучена до участі в справі як співвідповідач за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, його поділ, усунення перешкод в користуванні майном та стягнення аліментів, а ОСОБА_3 при збільшенні позовних вимог просила визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля від 01 квітня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, витребувати автомобіль у ОСОБА_2

Відтак, майно, щодо якого судом відмовлено у скасуванні заходів забезпечення позову, є предметом спору, а його власник відповідачем по справі.

Відповідно до ст. 178 ЦК України обєкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невідємними від фізичної чи юридичної особи.

Оскільки транспортні засоби як обєкти цивільних прав не вилучені та не обмежені в обороті, ризик відчуження спірного майна за умови невжиття заходів забезпечення позову є постійним.

З огляду на викладене ґрунтуються на законі та відповідають матеріалам справи висновки суду першої інстанції про те, що скасування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на транспортний засіб може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення заявлених позовних вимог про поділ майна, оскільки майно відповідача, яке є спірним майном у справі, може бути відчужене останнім у будь-який час.

Колегія суддів враховує, що саме по собі накладення арешту на спірне майно без наміру власника його відчужити жодним чином не впливає на правовий статус майна і не впливає на права і законні інтереси такого власника.

Із цих же підстав колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо захисту права власності відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. ст. 321, 391 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Березанського міського суду Київської області від 08 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагєєв В.О.

ОСОБА_5