Вирок № 63628810, 23.11.2016, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4813/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

смт.Овідіополь

23 листопада 2016 року

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Осадченко С.В.,

за участю: прокурора Боднара М.М.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Білгород-Дністровський Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Прилиманське Овідіопольського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с.Прилиманське Овідіопольського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:

- 26.11.2010 року Овідіопольським районним судом Одеської області за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки;

- 15.05.2012 року Малиновським районним судом м.Одеси за ст.185 ч.2 КК України, на підставі ст.71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 24.03.2014 року не відбута частина покарання строком 1 рік 10 місяців 28 днів замінена на виправні роботи, на підставі ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.06.2015 року звільнений від покарання за вироком Малиновського районного суду м.Одеси від 15.02.2012 року, судимість не знята та не погашена,

у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29.08.2015 року, приблизно о 19 годині, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, знаходячись в невстановленому місці на території с.Прилиманське Овідіопольського району Одеської області, вступили в попередню змову, спрямовану на таємне викрадення будівельних матеріалів потерпілої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10. З цією метою, цього ж дня, приблизно о 20 годині, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, на автомобілі «ІЖ-2717230», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, прибули до будинку потерпілої ОСОБА_1, розташованого по АДРЕСА_4, де припаркували автомобіль біля воріт вказаного будинку. Після цього, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, керуючись корисливим мотивом, діючи з прямим умислом, спільно за попередньою змовою, за допомогою ключа, який відшукав на території вказаного домоволодіння ОСОБА_2, відчинили замок вхідних дверей будинку АДРЕСА_5, через які проникли до його приміщення, звідки таємно викрали 1 мішок будівельного цементу «М-400» вартістю 35 гривень, 1 мішок клею «Ceresit СМ-11» вартістю 72 гривні, металеву арматуру загальною довжино 135 метрів, діаметром 10 мм, вартістю 904 гривні 50 копійок, які завантажили до вказаного автомобіля та під керуванням ОСОБА_5 зникли на ньому з викраденим майном, розпорядившись в подальшому цим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_1 матеріальні збитки на загальну суму 1011 гривень 50 копійок.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю і у скоєному ним злочині щиросердо розкаявся, підтвердивши суду, що він дійсно скоїв злочин при вищенаведених фактичних обставинах, які ним не заперечуються. Цивільний позов потерпілої визнав частково, в частині пред'явленого обвинувачення, в іншій частині позов не визнав.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю і у скоєному ним злочині щиросердо розкаявся, підтвердивши суду, що він дійсно скоїв злочин при вищенаведених фактичних обставинах, які ним не заперечуються. Цивільний позов потерпілої визнав частково, в частині пред'явленого обвинувачення, в іншій частині позов не визнав.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю і у скоєному ним злочині щиросердо розкаявся, підтвердивши суду, що він дійсно скоїв злочин при вищенаведених фактичних обставинах, які ним не заперечуються. Цивільний позов потерпілої визнав частково, в частині пред'явленого обвинувачення, в іншій частині позов не визнав.

Крім повного визнання провини обвинуваченими, їх вина у скоєнні інкримінованого їм злочину повністю підтверджується наступними, дослідженими у судовому засіданні доказами:

- показами потерпілої ОСОБА_1 про те, що у с.Прилиманському у неї є земельна ділянка та не завершене будівництво. Вона найняла бригаду будівельників, серед яких був ОСОБА_2 Пізніше завезли будівельні матеріали на суму 34000 грн., але коли через пару днів приїхала, будівельні матеріали зникли. Вона вважає, що їх в повному обсязі вкрали обвинувачені, у зв'язку з чим просить суд стягнути з обвинувачених на її користь 32755 грн. заподіяної матеріальної шкоди та 32000 грн. моральної шкоди. Цивільний позов підтримала та просить суд задовольнити в повному обсязі;

- заявою потерпілої ОСОБА_1 від 07.09.2015 року;

- протоколом огляду місця події з фототаблицею від 07.09.2015 року;

- заявою ОСОБА_6 від 16.09.2015 року;

- протоколом огляду місця події з фототаблицею від 16.09.2015 року;

- протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_2 від 24.09.2015 року, за участю потерпілої ОСОБА_1, з фототаблицею до нього;

- протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_3 від 24.09.2015 року, за участю потерпілої ОСОБА_1, з фототаблицею до нього.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними та допустимими, а провину обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України повністю доведеною. Дії обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст. 185 ч.3 КК України.

Призначення покарання обвинуваченим підлягає в межах санкції ст.185 ч.3 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, а у відповідності зі ст.12 КК України скоєний обвинуваченим злочин відноситься до тяжких злочинів.

Крім того, при призначенні покарання суд враховує особи обвинувачених:

- обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, не одружений, офіційно не працює, характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;

- обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, не одружений, офіційно не працює, характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;

- обвинувачений ОСОБА_4 раніше був тричі засуджений, остання судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, не одружений, офіційно не працює, характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Також при призначенні покарання суд враховує:

відсутність обставин, що обтяжують покарання (ст.67 КК України),

наявність обставини, що пом'якшує покарання:

- щире каяття (п.1 ч.1 ст.66 КК України).

З урахуванням наявності обставини, що пом'якшує покарання, особи обвинувачених, позиції прокурора, який вважає можливим виправлення обвинувачених без ізоляції від суспільства, призначаючи покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає за можливим застосування ст.75 КК України та звільнення обвинувачених від відбуття покарання з встановленням іспитового строку та покладенням на них обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не обирався.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_4 слід залишити у вигляді застави, яка після вступу вироку в законну силу підлягає поверненню заставадавцю.

Речові докази відповідно до ст.100 КПК України, металеві прути арматури в кількості 45 штук, довжиною 3 метри кожний, які передані потерпілій на відповідальне зберігання, слід вважати повернутими потерпілій ОСОБА_1

Потерпілою ОСОБА_1 до обвинувачених заявлений цивільний позов про стягнення з них на її користь 32755 грн. заподіяної матеріальної шкоди та 32000 грн. заподіяної моральної шкоди.

Суд вважає зазначений цивільний позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно пред'явленого обвинувачення доведено заподіяння обвинуваченими матеріальної шкоди потерпілій на загальну суму 1011 грн. 50 коп., з яких повернуті потерпілій прути металевої арматури на суму 904 грн. 50 коп., отже не відшкодована сума матеріальної шкоди складає 107 грн.

Потерпілою не надано суду жодних належних та допустимих доказів заподіяння обвинуваченими їх матеріальної шкоди у більшому обсязі, ніж зазначеного у обвинуваченні, в зв'язку з чим позов в цій частині підлягає частковому задоволенню та стягненню з обвинувачених на користь потерпілої у солідарному порядку підлягає 107 грн. заподіяної матеріальної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі, відшкодовується особою, що її заподіяла, при наявності його провини.

Цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди також підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням характеру кримінального правопорушення, глибини душевних страждань потерпілої, інших обставин, які мають істотне значення та враховуючи вимогу розумності і справедливості, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 6000 грн., що є адекватним моральним стражданням потерпілої.

Процесуальних витрат немає.

Керуючись ст.ст.349, 370, 373, 374 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання 3 (три) роки позбавлення волі.

У відповідності до ст.ст.75, 76 КК України визнати можливим звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить іншого злочину та виконає покладені на нього зобов'язання не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції (уповноваженого органу з питань пробації), повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання (уповноважений орган з питань пробації), періодично з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації (до уповноваженого органу з питань пробації).

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання 3 (три) роки позбавлення волі.

У відповідності до ст.ст.75, 76 КК України визнати можливим звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить іншого злочину та виконає покладені на нього зобов'язання не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції (уповноваженого органу з питань пробації), повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання (уповноважений орган з питань пробації), періодично з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації (до уповноваженого органу з питань пробації).

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі.

У відповідності до ст.ст.75, 76 КК України визнати можливим звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить іншого злочину та виконає покладені на нього зобов'язання не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції (уповноваженого органу з питань пробації), повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання (уповноважений орган з питань пробації), періодично з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації (до уповноваженого органу з питань пробації).

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді застави.

Після вступу вироку у законну силу повернути заставодавцю ОСОБА_7 заставу в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн., внесену 30 вересня 2015 року на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Одеській області (р/р 37310014000123, ЄДРПОУ 26302945, МФО 828011, отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Одеській області).

Речові докази відповідно до ст.100 КПК України, металеві прути арматури в кількості 45 штук, довжиною 3 метри кожний, які передані потерпілій на відповідальне зберігання, вважати повернутими потерпілій ОСОБА_1

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_1 107 грн. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 6000 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом 30 днів після його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою в той же строк з дня отримання копії вироку.

Суддя Бочаров А.І.