Постанова № 63627468, 20.12.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3875/16-а

Провадження № 2-а/361/422/16

20.12.2016

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 грудня 2016 року Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Селезньова Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Броварського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач просить визнати неправомірними дії Броварського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області щодо застосування у 2013 році при призначенні йому пенсії за віком показника середньої заробітної плати за 2007 рік та відмови у проведенні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за три роки щодо передували зверненню за призначенням пенсії; зобов'язати здійснити перерахунок пенсії за віком з 05.08.2013р. із застосуванням показника середньої заробітної плати за три попередні роки, що передували року звернення, а також стягнути недоотримані суми пенсії з 05.08.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що з 01.01.2007 р. він перебував на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Київській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка була призначена Київським обласним військовим комісаріатом з 13.01.1994 р. По досягненню пенсійного віку він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» і з 05.08.2013 р. перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком. Разом з тим, при призначенні пенсії за віком, відповідачем був застосований показник середньої заробітної плати за 2007 рік, але, на його думку, відповідач мав би застосувати показник середньої заробітної плати за три роки щодо передували року зверненню за призначенням пенсії, тобто показники за 2010-2012 роки. У зв'язку з чим, у квітні 2016 року він звернувся до відповідача за перерахунком призначеної йому пенсії за віком із застосуванням показників середньої заробітної плати за три роки що передували року зверненню за призначенням пенсії, але листом від 27.04.2016 р. відповідач відмовив йому у перерахунку пенсії посилаючись на те, що переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, тобто за 2007 рік. Таку відмову відповідача вважає неправомірною, оскільки при призначенні йому пенсії за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не застосовувався показник середньої заробітної плати, оскільки основою доходу, з якого розраховувалась пенсія за вислугу років, було грошове забезпечення, а не заробітна плата.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, за наявними у справі доказами, на задоволенні позову наполягав.

Представник відповідача позов не визнав, подав письмові заперечення за змістом яких зазначив, що при переведенні позивача з одного виду пенсії за вислугу років на інший вид за віком, Управлінням було застосовано показник середньої заробітної плати за 2007 рік у відповідності до Постанови КМУ № 327 від 23.04.2012 р., якою передбачено, що перерахунок пенсій призначених до 2007 року відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік. На думку представника, Управління діяло у межах наданих повноважень і у відповідності до чинного законодавства, а тому у задоволенні позову представник відповідача просив відмовити та розглянути справу у його відсутність.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що від обох сторін у справі до суду заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд ухвалив здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

З розпорядження Броварського ОУПФУ № 171264 від 18.05.2016 р. вбачається, що позивач перебуває на обліку в Управлінні, з 05.08.2013 року отримує пенсію за віком, розмір пенсії обрахований із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.

До 05.08.2013 року позивач перебував на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Київській області (з 01.01.2007 р.) та отримував пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка була призначена йому Київським обласним військовим комісаріатом 13.01.1994 р.

З розрахунку пенсії від 28.03.1994 р. вбачається, що основою доходу, з якого розраховувалась пенсія позивача за вислугу років, було грошове забезпечення, яке складалось з посадового окладу, окладу з військового звання, 30% надбавки за вислугу років, продовольчого пайка, 15% надбавки за роботу з особовим складом.

27 квітня 2016 року позивач звернувся до Броварського ОУПФУ із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії за віком - 05.08.2013 р. із застосуванням показників середньої заробітної плати за три роки що передували року зверненню за призначенням пенсії, але листом від 27.04.2016 р. відповідач відмовив йому у такому перерахунку, оскільки при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.

Статтею 1 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального звязку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» призначається одна пенсія за її вибором.

Аналогічна норма закріплена і у статті 10 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» , а саме: особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Частиною 1 статті 9 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства), пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Так, позивач має право на отримання двох видів пенсій за різними законами за вислугу років, як особа, яка проходила військову службу, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та віком відповідно до ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

З матеріалів справи встановлено, що після звільнення з військової служби, позивачу з 13.01.1994 р. була призначена пенсія за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а по досягненню пенсійного віку позивач звернувся до Броварського ОУПФУ за призначенням пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

У своїх запереченнях відповідач наголошує на тому, що 05.08.2013 р. позивач звернувся до Управління із заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а тому у відповідності до ч.3 ст.45 даного закону, при переведенні з одного виду пенсії на інший має враховуватися середній показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії. Крім того, позивачу, як особі із числа військовослужбовців строкової служби, була призначена пенсія за вислугу років до 2007 року без застосування показника середньої заробітної плати, а тому відповідно Постанови КМУ № 327 від 23.04.2012 р. його пенсія підлягає перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2007 рік.

Проте, з такими твердження відповідача суд не може погодитися з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що позивач до 05.08.2013 р. отримував пенсію за вислугу років за іншим законом - «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Крім того, ч. 3 ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що особам, які мають право на пенсію за цим Законом обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) премії в розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск:К), де: Зп- заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

З аналізу даних правових норм слід дійти висновку, що при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується, адже основою доходу, в силу вимог ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», - є грошове забезпечення.

Тобто,у серпні 2013 року позивач звернувся до Управління за призначенням іншого виду пенсії на підставі іншого нормативно правового акту, а не за переведенням з одного виду пенсії на інший у відповідності до ст. 45 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», як стверджує відповідач.

Пенсія позивачу згідно ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» була призначена вперше, отже для її розміру мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше за цим законом, а не формули, які використовуються при переході із одного виду пенсії, призначеної за цим законом на інший.

А відтак, відповідач при обрахунку його пенсії мав би застосувати показники середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2012, 2011 та 2010 роки., як це передбачено ст. 40 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України у справі № 21-612а14 від 31.03.2015 р., у справі № 21-550а15 від 09.06.2015 р.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач необґрунтовано застосував показник середньої заробітної плати за 2007 рік при призначенні позивачу пенсії за віком у 2013 році, тобто діяв неправомірно та порушив пенсійні права позивача. На захист порушеного права позивача, на відповідача має бути покладений обовязок здійснити перерахунок призначеної йому пенсії за віком із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком, як це передбачено ст. 40 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Щодо визначення часу, з якого слід здійснити перерахунок пенсії за віком, суд виходить з наступного:

Позивач просить суду здійснити перерахунок пенсії з 05.08.2013 р., тобто з часу призначення пенсії за віком.

За перерахунком пенсії позивач звернувся до Броварського ОУПФУ 27.04.2016 р.

До суду позивач звернувся 08.07.2016 р.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.07.2016 р. даний позов був залишений без розгляду, як такий, що поданий з порушенням строку звернення до суду за захистом своїх порушених прав у відповідності ст. 99 КАС України.

Але ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2016 р. дана ухвала суду першої інстанції була скасована в частині залишення позовних вимог ОСОБА_1 без розгляду за період з 08.01.2016 р., оскільки пенсійні правовідносини мають триваючий характер і позивачем не зазначено кінцеву дату перерахунку пенсії, в іншій частині ухвала суду про залишення позовних вимог ОСОБА_1 за період з 05.08.2013 р. до 07.01.2016 р. залишена без змін.

За таких обставин, позовні вимоги в частині зобовязання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу за віком із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки за період з 05.08.2013 р. до 07.01.2016 р. не є предметом розгляду в даній справі, оскільки судом залишені без розгляду з причини пропуску строку звернення до суду.

Разом з тим, законодавець пов'язує дату перерахунку пенсії не з періодом звернення до суду з позовом, а з періодом звернення до пенсійного органу за перерахунком.

Так, відповідно до положень ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Оскільки позивач звернувся до відповідача за перерахунком 27.04.2016 р., перерахунок його пенсії підлягає проведенню з 01.05.2016 р.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 70, 159-163 КАС України, суд -

постановив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Броварського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 05 серпня 2013 року.

Зобов'язати Броварське обєднане Управління Пенсійного фонду України Київської області провести перерахунок та виплату з 01 травня 2016 року ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) за 2010-2012 роки, на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» - із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто до 2013 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.

Суддя Т.В. Селезньова