Постанова № 63626605, 23.12.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2582/16-п Провадження № 33/773/488/16 Суддя в 1 інстанції: Гайдук А. Л. Категорія: ст.ст. 471, 472 МК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" грудня 2016 р. місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, з участю представника Волинської митниці ДФС ОСОБА_2, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу заступника начальника Волинської митниці ДФС на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 10 листопада 2016 року про притягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією в дохід держави 1200 (однієї тисячі двохсот) доларів США, провадження у справі за ст. 472 МК України закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у звязку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 копійок судового збору,

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови ОСОБА_3 визнано винним за те, що 25 вересня 2016 року близько 23 год 40 хв він, слідуючи з України у ОСОБА_4 через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор», в якості пасажира автомобіля марки «Форд Транзит Коннект», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, переміщував при собі, а саме у чоловічій сумочці, окрім дозволеної до вивезення за межі України без письмового декларування та надання дозвільних документів, суми валюти, еквівалентної 10000,00 євро, валюту, яка склала понад допустиму до вивезення за межі України норму готівки у розмірі 1200 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 25.09.2016 року становить 31188,75 грн., яка знаходилася разом з валютою в еквіваленті 10000,00 євро, чим порушив вимоги пункту 2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

Рішенням суду першої інстанції провадження у справі за ст. 472 МК України щодо ОСОБА_3 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у звязку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

На вищевказану постанову Волинською митницею ДФС подано апеляційну скаргу, у якій апелянт стверджує, що у діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. Просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким визнати ОСОБА_3 винним у порушенні митних правил, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України,та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкцій даних статей.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представника Волинської митниці ДФС, який підтримав останню з мотивів, викладених у ній, та просив її задовольнити, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, який заперечив проти задоволення апеляції, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В силу ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Положеннями ст. 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку апеляційного суду, при винесенні постанови вказаних вимог закону місцевим судом дотримано.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого

ст. 471 МК України, за обставин вказаних у постанові, який ніким з учасників судового процесу не оспорюється.

На думку апеляційного суду, рішення суду про закриття провадження щодо ОСОБА_3 за ст. 472 МК України ґрунтується на досліджених судом доказах, якими підтверджується відсутність у діях останнього складу вказаного правопорушення.

У протоколі про порушення митних правил, складеному щодо ОСОБА_3, не розкрито обєктивної сторони правопорушення за ст. 472 МК України, яка передбачає відповідальність за недекларування за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обовязковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

З протоколу незрозуміло, в чому полягало дане правопорушення, якими діями правопорушника воно вчинено і чим це підтверджується.

Оскільки ОСОБА_3 не перетинав митний кордон України зоною митного контролю «червоний коридор», де письмове декларування є обовязковим, тому кваліфікація його дій за ст. 472 МК України є безпідставною.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції з'ясував усі обставини справи, дослідив наявні у ній докази, надавши їм належну юридичну оцінку, і обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_3 порушив порядок проходження митного контролю у зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України, а провадження у справі за ст. 472 МК України закрив на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у звязку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

В силу ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції врахував дані вимоги закону і обґрунтовано обрав ОСОБА_3 стягнення у межах санкції ст. 471 МК України у виді штрафу з конфіскацією валютних цінностей, що склали понад допустиму до вивезення за межі України норму, як такі, що є обмеженими до переміщення через митний кордон України.

За таких обставин постанова суду є законною і обґрунтованою, підстави для її зміни чи скасування відсутні, а тому, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника начальника Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 10 листопада 2016 року щодо ОСОБА_3 без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області ОСОБА_1