Ухвала суду № 63626350, 23.12.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

488/4581/15-к 23.12.2016

Провадження № 11-кп/784/1037/16

Категорія: ст. ст. 263 ч. 1, 187 ч. 4, 115 ч. 2 п. 6 КК України

Головуючий 1 інстанції суддя Коротков Т.В.

Доповідач апеляційної інстанції суддя Гребенюк В.І.

У Х В А Л А

Про залишення апеляційної скарги без руху

23 грудня 2016 року м. Миколаїв

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області Гребенюк В.І., розглянувши матеріали кримінального провадження № 1201515005000206 за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 вересня 2016 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 вересня 2016 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 70 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На зазначений вирок суду потерпіла ОСОБА_1 у встановленому законом порядку подала апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам, встановленим ст. 396 КПК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 393, 395 КПК України потерпіла має право подати апеляційну скаргу, яка повинна відповідати вимогам, встановленим ст. 396 КПК України.

Зокрема, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі зазначаються, окрім іншого, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Виходячи із положень цієї норми закону вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, повинні бути сформульовані у чіткій формі, а тим більш, коли в апеляційній скарзі ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого.

За змістом апеляційної скарги потерпіла вважає, що за вбивство її чоловіка (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України) обвинувачений ОСОБА_2 заслуговує найвищої міри покарання - довічного позбавлення волі, але в резолютивній частині своєї скарги вона просить про призначення покарання у виді довічного позбавлення волі лише за сукупністю скоєних ОСОБА_2 злочинів.

Проте, такий вид рішення не передбачений нормами ст. 70 КК України.

Так, відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 70 КК України:

1. При сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

2. При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

Тобто, без призначення покарання у виді позбавлення волі за один із вчинених злочинів (в даному випадку за злочин, передбачений п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України) не допускається призначення такого виду покарання за сукупністю злочинів.

Таким чином, потерпіла просить про призначення обвинуваченому більш суворого покарання у спосіб, що суперечить вищенаведеним приписам ч. ч. 1, 2 ст. 70 КК України.

За такого, потерпіла ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі допустила такі суперечності, які унеможливлюють відкриття провадження та подальший апеляційний розгляд як такий.

Згідно ч. 1 ст. 399 КПК України суддя - доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати пятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.

З огляду на наведені недоліки апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_1, яка не відповідає вимогам п. 4 ч. 2, ч. 5 ст. 396 КПК України, вона підлягає залишенню без руху з наданням потерпілій строку для усунення зазначених недоліків в десять днів з дня отримання нею даної ухвали; та розясненням, що у разі, якщо недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк не будуть усунуті, апеляційна скарга буде повернутапотерпілій ОСОБА_1 відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Керуючись ч. 1 ст. 399 КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 вересня 2016 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, залишити без руху.

Надати потерпілій ОСОБА_1 строк десять днів для усунення зазначених недоліків з дня отримання даної ухвали.

Розяснити потерпілій ОСОБА_1, що у разі, якщо недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений строк не будуть усунуті, апеляційна скарга буде повернута їй відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати у кримінальних

справах апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_3