Вирок № 63624520, 22.12.2016, Березанський районний суд Миколаївської області

22.12.2016

Справа № 469/705/16-к 1-кп/469/90/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року Березанський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді- Тавлуя В.В. за участі: секретаря судових засідань - Рогозевич С. О.прокурора - Левченка А. М.обвинуваченого- ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016150150000310 від 28.05.2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

в с т а н о в и в :

27.05.2016 року, приблизно о 22.45 год, точної дати не встановлено, ОСОБА_4, перебуваючи навпроти магазину «24 Години», який розташований за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, проспект Курортний, буд. 5/3, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, які виникли між ним та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, розуміючи, що його діяння є незаконним та протиправним, маючи злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень останньому, цілеспрямовано завдав одного удару кулаком лівої руки в область обличчя ОСОБА_5

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи справа, яке за ступенем тяжкості відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості, яке не є небезпечним для життя і не потягло наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Вказані дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Злочин є закінченим, і вчиненим з прямим умислом на ґрунті неприязних відносин.

Зазначені обставини підтверджуються наступними доказами.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому йому злочині та усі обставини вчинення злочину, визнав повністю.

Пояснив та підтвердив суду, що за обставин викладених у обвинувальному акті, він 27.05.2016 року, приблизно о 22.45 годині, перебуваючи навпроти магазину «24 Години», який розташований за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, проспект Курортний, буд. 5/3, завдав одного удару кулаком лівої руки в область обличчя ОСОБА_5 на ґрунті неприязних відносин. Внаслідок удару ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи. У скоєному щиро розкаюється.

Оскільки обвинувачений свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, а також всі фактичні обставини вчинення злочину, за згоди всіх учасників судового провадження із запропонованим судом обсягом дослідження доказів, суд, з'ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового провадження обставин, які ніким не оспорюються, та, переконавшись у добровільності їх позиції, роз'яснивши процесуальні наслідки такого порядку дослідження доказів, встановлені ч.3. ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

В зв'язку з цим, у відповідності з положеннями ч.3. ст.349 КПК України суд ухвалив, обсяг доказів, що підлягають дослідженню в судовому засіданні, обмежити допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що підтверджують наявність тілесних ушкоджень у потерпілого та ступінь їх тяжкості, а також дослідженням письмових доказів, що містять характеризуючі дані про особу обвинуваченого.

Крім показань обвинуваченого, його вина в інкримінованому йому злочині підтверджується також наявними в матеріалах кримінального провадження письмовими доказами.

Так, згідно Висновку експерта №946 від 06.06.2016 року (а.п.80) у гр. ОСОБА_5 були наявні ушкодження у вигляді перелому щелепи зправа, які виникли внаслідок дії тупих твердих предметів, якими могли бути руки, ноги та ін., у строк та за обставин, зазначених у постанові. За ступенем тяжкості зазначені ушкодження відносяться до категорія середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я. Утворення ушкоджень при падінні з висоти власного росту виключено.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого та досліджений висновок експерта, суд вважає зазначені докази належними і допустимими та такими, що підтверджують вину ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

Призначаючи обвинуваченому покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, суд у відповідності з положеннями ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, та особу обвинуваченого, а саме, що за місцем проживання обвинувачений ОСОБА_4 характеризується позитивно (а.п.86), раніше не судимий (а.п.84), на «Д» обліку у лікаря нарколога не перебуває (а.п.87).

Обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.122 КК України, у виді обмеження волі.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини справи, суд дійшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, і вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

До початку судового розгляду у даному кримінальному провадженні прокурором заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4, у якому він просить стягнути з обвинуваченого 807,50 грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5

Вирішуючи питання чи підлягає задоволенню зазначений цивільний позов, суд виходить з наступного.

Згідно положень ч.1., ч.3 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, за загальним правилом, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Як вбачається з доданої до матеріалів справи в обґрунтування цивільного позову Довідки Миколаївської обласної лікарні від 04.07.2016 року (а.п.81) загальний розмір витрат, які поніс медичний заклад на стаціонарне лікування ОСОБА_5 складає 807,50 грн.

Таким чином, оскільки позовні вимоги ґрунтуються на положеннях закону, і є обґрунтованими, заявлений цивільний позов прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України надані суду документи зберігати при справі.

Керуючись ст.100, ч.3 ст.349, ст.ст.368-371, 373-374, 376, КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту проголошення вироку.

Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі департаменту фінансів Миколаївської облдержадміністрації (р/р 35413001046637, код ЄДРПОУ 01998383, банк - ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 24060300 «Інші надходження») кошти, витрачені Миколаївською обласною лікарнею на лікування потерпілого ОСОБА_5 у сумі 807,50 грн.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України надані суду документи зберігати при справі.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області через Березанський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: