Ухвала суду № 63624487, 20.12.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 146/1088/16-ц Провадження № 22-ц/772/3592/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 23Доповідач Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Войтка Ю.Б.,

Суддів: Стадника І.М., Іващука В.А.,

При секретарі: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2016 року в справі за позовом

ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зелений клин» про розірвання договору оренди та зобовязання повернути земельну ділянку, -

встановила:

В серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 1 березня 2007 року між ОСОБА_2 та СТОВ «Зелений клин» укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 4,72 га, що розташована на території Рожнятівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.

Зазначена земельна ділянка належить позивачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 000564, виданого 17.07.2001 року на підставі рішення 13 сесії 3 скликання Рожнятівської сільської ради від 20.02.2001 року.

Відповідно до вищевказаного договору оренди землі, договір укладено на 10 років. Згідно п. 8.1. договору сторони домовилися, що по завершенні перших 5 років оренди земельної ділянки орендодавець набуває права одностороннього розірвання даного договору, попередньо попередивши орендаря про свій намір за 2 місяці до 1 серпня 2011 року.

Відповідно до зазначеного пункту договору оренди позивач звернулася до відповідача із заявою від 17 червня 2016 року про розірвання договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку, однак відповідач своїм листом від 4 липня 2016 року № 33 повідомив, що своє право орендодавець про одностороннє розірвання договору може реалізувати лише з 04 вересня 2017 р. так як державна реєстрація договору оренди проведена 4 вересня 2007 р.

Згідно п. 20 Договору оренди встановлено, що передача земельних ділянок орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом прийому-передачі.

Однак вищевказана земельна ділянка була передана за актом прийому-передачі ще 01 березня 2007 року, про що свідчить відповідний акт від 1 березня 2007 року. Тобто, фактично з 1 березня 2007 року відповідач користується належною позивачці земельною ділянкою

Позивач вважає, що сторони відступили від умов договору, оскільки обєкт оренди був переданий орендарю в момент укладення договору, а не в тижневий строк з моменту державної реєстрації такого договору, як передбачено п. 20 договору оренди.

Просила розірвати договір оренди земельної ділянки від 1 березня 2007 року, укладений між нею - ОСОБА_2 та СТОВ «Зелений клин» щодо оренди земельної ділянки № 598 площею 4,72 га, розташованої на території Рожнятівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області. Зобовязати СТОВ «Зелений клин» повернути їй земельну ділянку № 598 площею 4,72 га, що розташована на території Рожнятівської сільської ради Томашпільського району.

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, представник позивача ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Томашпільського районного суду і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які беруть участь у справі та зявилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляції та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 липня 2001 року Рожнятівською сільською радою на підставі рішення 13 сесії 3 скликання Рожнятівської сільської ради народних депутатів ОСОБА_2, яка проживає в с. Рожнятівка, видано державний акт на право приватної власності на землю серії ВН № 000564, згідно якого їй передається у приватну власність площею 4,72 га, що розташована на території Рожнятівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, цільове призначення якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.7).

01 березня 2007 року між ОСОБА_2 та СТОВ «Зелений клин» укладено договір. Орендодавець ОСОБА_2 надає належну їй земельну ділянку площею 4,72, а орендар СТОВ «Зелений клин» в особі директора ОСОБА_4 приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно п. 8 даного договору, договір укладено на десять років. Після закінчення договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (а.с.8-10).

Відповідно до п. 8.1 договору оренди, по завершенні перших 5 років оренди земельної ділянки орендодавець набуває права одностороннього розірвання даного договору, попередньо попередивши орендаря про свій намір за 2 місяці до 1 серпня 2011 року.

Згідно п. 43 - цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Як вбачається із акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 1 березня 2007 року, орендодавець ОСОБА_2 передає, а орендатор сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зелений клин» в особі директора ОСОБА_4 приймає земельну ділянку № 598 площею 4,72 га (державний акт серії ВН № 000564) в оренду, згідно договору, строком на 10 років (а.с.11).

17 червня 2016 р. позивач ОСОБА_2 звернулася до директора СТОВ «Зелений клин» з заявою, в якій просить відрахувати її від спілки пайовиків та виділити належну їй земельну ділянку площею 4,72 га, яка розташована на території Рожнятівської сільської ради (а.с.12).

Згідно відповіді директора СТОВ «Зелений клин» вбачається, що враховуючи положення договору оренди достроково розірвати договір можливо не раніше 4 вересня 2017 року, оскільки земельна ділянка добровільно була передана в оренду СТОВ «Зелений клин» строком на 10 років на підставі договору оренди землі від 1 березня 2007 року, державна реєстрація даного договору була проведена 4 вересня 2007 року (а.с.13).

Частинами 3 та 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Таким чином законодавець допускає розірвання договору в односторонньому порядку в разі, якщо це передбачено умовами договору.

Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позивачем та його представником до суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог та які б давали позивачу право на одностороннє розірвання договору оренди земельної ділянки. Право на одностороннє розірвання договору позивач могла використати лише один раз, попередньо попередивши орендаря про свій намір за 2 місяці до 1 серпня 2011 року, а заяву позивачем було подано лише 17 червня 2016 року, тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до СТОВ «Зелений Клин» задоволенню не підлягають, оскільки заявлені безпідставно.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Із оскаржуваного рішення суду вбачається, що таке рішення є по суті правильним і справедливим, а томускасованим бутине може.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже, правова природа двостороннього договору передбачає волевиявлення обох сторін договору на зміну, припинення або встановлення прав та обов'язків сторін цього договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Судом встановлено, що згідно п. 8 договору оренди землі від 01 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та СТОВ «Зелений клин», договір укладено на десять років. Після закінчення договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (а.с.8-10).

Пунктом 8.1 договору оренди сторони визначили, що по завершенні перших 5 років оренди земельної ділянки орендодавець набуває права одностороннього розірвання даного договору, попередньо попередивши орендаря про свій намір за 2 місяці до 1 серпня 2011 року.

Оскільки сторони не визначили, а закон не вказує на момент припинення зобовязань сторін у випадку розірвання договору в односторонньому порядку, судова колегія вважає, що цей момент слід визначити за аналогією з визначенням моменту укладення договору.

Договір є укладеним, як це зазначено у ст. 640 ЦК України, з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Тож при односторонньому розірванні договору такий договір вважатиметься розірваним з моменту отримання стороною, договір з якою розривається, повідомлення про таке розірвання.

Звернення позивача ОСОБА_2 (а. с. 12) не містить вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки або посилання на відповідний пункт договору. В заяві йдеться про відрахування позивача із спілки пайовиків та виділення її земельної ділянки із загального масиву. Вимога не використовувати земельну ділянку в майбутньому обґрунтовується не розірванням договору оренди землі, а наміром використовувати її самостійно, що не відповідає вимогам закону і укладеного між сторонами договору.

Отже договором не лише передбачено право орендодавця на одностороннє розірвання договору, а й встановлено порядок його реалізації, що полягає в попередньому повідомлені про намір скористатися таким правом.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач не попередила відповідача про свій намір скористатися правом одностороннього розірвання договору, а відтак договір не є розірваним в односторонньому порядку й продовжує діяти.

Вимога ж позивача розірвати договір в судовому порядку суперечить підставам заявленого позову, викладеним в позовній заяві та апеляційній скарзі.

Так, посилаючись на нібито вже реалізоване позивачкою право одностороннього розірвання договору оренди землі, позивач також просить розірвати договір в судовому порядку, не наводячи законних підстав для цього.

Договір оренди земельної ділянки є чинним, підстав для його розірвання по справі не встановлено, що виключає задоволення вимог про повернення земельної ділянки орендодавцю до закінчення його строку дії.

Посилання на неврахування судом першої інстанції правової позиції Верховного Суду України у справі №6-162ц13 є помилковими, так як в зазначеній справі йдеться про підстави визнання договору оренди землі недійсним, а не його розірвання.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_5

Судді: (підпис) ОСОБА_6

(підпис) ОСОБА_7

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.