Постанова № 63622141, 13.12.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 645/4299/16-п Головуючий 1 інстанції:Бабкова Т.В.

Провадження: 33/790/973/16 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.12.2016 року Апеляційний суд Харківської області у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1, при секретареві Кравченко К.О., без участі ОСОБА_2, належним чином повідомленого про розгляд справи за умови, що від нього не надійшло заяв про відкладення розгляду справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою правопорушника ОСОБА_2 на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.10.2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.10.2016 року -

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік та стягнуто судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 04.09.2016 року о 04 -50 годині в м. Харкові по б-ру Юрєва, 1, керував автомобілем ВАЗ 21104 ЗНГ, номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного спяніння. Огляд на стан спяніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків.

Не погодившись із рішенням судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, та провадження у справі про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, закрити, посилаючись на те, що 04.09.2016 року він не керував вищезазначеним автомобілем, так як ним керував його товариш ОСОБА_3, який віз ОСОБА_2 додому. На момент зупинки його працівниками поліції, ОСОБА_3 вже покинув керування автомобілем, забравши із собою ключі від нього.

Крім того, до апеляційної скарги ОСОБА_2 додав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді районного суду, з посиланням на те, що 11.11.2016 року ним вже подавалась апеляційна скарга, яка була повернута у звязку із відсутністю клопотання про поновлення строку. Проте, апелянт вважає, що не заявив такого клопотання в перший раз, оскільки строк ним пропущено не було. Оскаржувану постанову було отримано ним 01.11.2016 року, а апеляційну скаргу було ним подано 11.11.2016 року, тобто у передбачений законом строк.

Апеляційний суд, відповідно до положень ст.268 КУпАП, поновляє ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді як пропущений з поважних причин.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Так, суддя, з огляду на матеріали адміністративної справи, обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Що стосується винуватості ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку і це підтверджується зібраними відділом поліції та перевіреними судом матеріалами справи.

Згідно пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 04.09.2016 року їх було залучено працівниками поліції у якості свідків того, що водій ОСОБА_2 пройшов огляд на стан спяніння з використанням приладу «Драгер»6810, за результатами якого встановлено, що вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 2,56 проміле.

Крім того, вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 097742 від 04.09.2016 року, результатами тестування на алкоголь за допомогою алкотестеру «Драгер»; актом огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів, поясненнями свідків та іншими матеріалами справи.

Враховуючи дані обставини, суд з огляду на матеріали справи, обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ :

Поновити апелянту строк на оскарження, як пропущений з поважних причин.

Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.10.2016 року про визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним за ч.1 ст.130 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, із стягненням судового збору, залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

В порядку ст. 294 КУпАП оскарження даної постанови не передбачено.

Суддя Апеляційного суду

Харківської області ОСОБА_1