Вирок № 63621456, 23.12.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3837/16-к

Номер провадження 1-кп/629/318/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:головуючого судді Дегтярчук М.О.., за участю секретаря судового засідання - Беззубенко Н.В., прокурора - Лук»яненко Д.О., захисника - адвоката Остапенко С.Ю., обвинуваченої - ОСОБА_2, законного представника неповнолітньої обвинуваченої - ОСОБА_3, представника служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області - Соколовської О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

Неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Лозова Харківської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, незаміжньої, непрацюючої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в:

Неповнолітня обвинувачена ОСОБА_2,05.03.2016 року близько 17:00 години, знаходилась на вул. Привокзальна ( колишня вул.. К. Маркса) в м.Лозова,Харківської області поблизу колишнього автомобільного ринку,де спільно гуляла з неповнолітньою ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2. Після чого, ОСОБА_2 попросила у ОСОБА_6 мобільний телефон марки « Рrestigio Multi Рhone РAР 5451 Duo», який знаходився у її тимчасовому користуванні та належить її матері - ОСОБА_7, для того. щоб завантажити з мобільного телефону ОСОБА_6 на свій мобільний телефон музичні композиції. Далі, ОСОБА_2 отримавши у своє користування мобільний телефон від ОСОБА_6, відійшла на деякий час на невизначену відстань, щоб остання не могла її бачити. Після того, як ОСОБА_2 повернулась, ОСОБА_6 попросила її повернути мобільний телефон. ОСОБА_2, діючи з прямим умислом на заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, зловживаючи довірою ОСОБА_6, отримавши у своє користування мобільний телефон під приводом завантаження музичних композицій, повідомила ОСОБА_6 про те,що начебто загубила мобільний телефон марки « Рrestigio Multi Рhone РAР 5451 Duo», вартістю 1005,00грн, тим самим незаконно заволоділа мобільним телефоном, який перебував у користуванні неповнолітньої ОСОБА_6 та належить ОСОБА_7, чим спричинила майнову шкоду потерпілій на вказану суму.

З місця вчинення злочину ОСОБА_2 зникла, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.

Неповнолітня обвинувачена ОСОБА_2 винною себе визнала повністю та пояснила у судовому засіданні, що дійсно скоїла інкримінований їй злочин при зазначених обставинах. У скоєному щиро кається.

Потерпіла в судове засідання не з»явилася, надала заяву, в якій прохала кримінальне провадження розглядати за її відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої немає.

Враховуючи показання обвинуваченої, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченої та дослідженням даних, які характеризують її особу.

В судовому засіданні встановлено, що неповнолітня ОСОБА_2, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою(шахрайство).

Відповідно до ч.2 ст. 12 КК України неповнолітнія обвинувачена ОСОБА_2 скоїла злочин невеликої тяжкості.

Дослідженням даних про особу обвинуваченої неповнолітньої ОСОБА_2, встановлено, що вона раніше не судима, на обліку у лікарів - нарколога та психіатра не перебуває, виховувалась в повній сім'ї, на даний час батьки розлучені, проживає разом з батьком, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в регіональному представництві кримінальної інспекції не перебуває.

При обрані обвинуваченій міри покарання суд враховує її відношення до вчиненого, матеріали, що її характеризують.

Відповідно до ст.103 КК України при призначені покарання неповнолітній суд, крім обставин, передбачених у ст.ст.65-67 цього Кодексу, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винної, обставини,що пом»якшують та обтяжують покарання, також враховуються умови життя та виховання неповнолітньої, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітньої.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання неповнолітній обвинуваченій ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання неповнолітній обвинуваченій ОСОБА_2, судом не встановлено.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, даних про особу обвинуваченої, обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин,що обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд вважає можливим призначити обвинуваченій покарання в межах санкції ч.1 ст.190 КК України і приходить до висновку про те,що виправлення обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства,із застосуванням міри покарання у вигляді громадських робіт,оскільки саме таке покарання, на думку суду,є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нового злочину.

Підстав для застосування до обвинуваченої ст.ст.69,69-1.75,76 КК України - не вбачається.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Запобіжний захід відносно неповнолітньої ОСОБА_2 в ході досудового розслідування не обирався.

Судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1730 від 21.03.2016 року в сумі 263,88грн. суд покладає на обвинувачену.

Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 103,104 КК України, ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_2 винною в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст.190 КК України та призначити покарання у вигляді громадських робіт на строк 120 годин.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер невідомий, уродженки м.Лозова Харківської області, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи в сумі 263,88 грн. (р/р 31419544700005, одержувач УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова, МФО 851011,код банку 37999680, код доходів 24060300).

Речовий доказ: мобільний телефон марки « Рrestigio Multi Рhone РAР 5451 Duo» вважати повернутим законному власнику ОСОБА_7

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя М.О.Дегтярчук