Вирок № 63620820, 23.12.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/10167/15-к

1-кп/639/117/16

В И Р О К

Іменем України

23 грудня 2016 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федюшина М.В.,

секретаря Кузнецова М.І.,

прокурора Лазарєва А.А.,

адвоката Сметаніна Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому у ЄРДР 21.09.2015р. за №12015220500001742, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, із середньою технічною освітою, не працюючого, розлученого, раніше судимого: 22.03.2016 року Ленінським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.164 КК України до 1 року обмеження волі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.186 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_2, 21 вересня 2015 року, приблизно об 11 годині 40 хвилин, перебував на території Григорівського бору в м. Харкові, поблизу господарської будівлі, помітив раніше йому незнайому ОСОБА_3, яка йшла в зустрічному напрямку.

Саме в той час ОСОБА_2 помітив на ній прикраси з золота і в нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння зазначеним майном ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2, підійшов ззаду до ОСОБА_3 та діючи умисно, з корисливих мотивів, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, схопив правою рукою потерпілу за шию та тією ж рукою, ривком зірвав з її шиї золотий ланцюжок 583 проби, вагою 5, 5 грамів, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4411 від 12.10.2015р. - 2483 грн. 80 коп. із хрестиком з золота, вартість якого в ході досудового розслідування не встановлена, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Крім того ОСОБА_2, 24 вересня 2015 року, приблизно о 08 годині 40 хвилин, перебував в районі вул. Метизної м. Харкова, де поблизу будинку № 3 помітив раніше йому незнайому ОСОБА_4, яка йшла в зустрічному напрямку.

В цей час ОСОБА_2 помітив на ній прикраси із золота і у нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння зазначеним майном ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2, порівнявшись із ОСОБА_4, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, правою рукою, ривком, зірвав з шиї ОСОБА_4 золотий ланцюжок, 583 проби, вагою 11 грамів, вартістю 4932 грн. 51 коп., із хрестиком з золота, 585 проби, вагою 2 грами, вартістю 899 грн. 90 коп., після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_2, завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 5832 грн. 41 коп., що підтверджено висновком судово -товарознавчої експертизи № 4243 від 29.09.2015р.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186, ч.2 ст.186 КК України визнав частково та пояснив суду, що 21 вересня 2015 року, приблизно об 11 годині він, перебував в районі Південного Вокзалу в м. Харкові. До подій пов'язаних із пограбуванням ОСОБА_3 він, не причетний, грабіж відносно неї не скоював, провину у вчиненні цього злочину не визнає, оскільки вважає, що був оговорений потерпілою, яка впізнала його за фотографією, та свідками по справі, які були присутніми при проведенні слідчим цієї слідчої дії, вважає, що слідчим вказані докази по справі сфальсифіковані.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків не визнає, судові витрати також.

24 вересня 2015 року, приблизно о 08 годині він, перебував в районі вул. Метизної в м. Харкові, поблизу одного з будинків помітив жінку, яка йшла йому на зустріч, у неї на шиї побачив прикраси з золота та вирішив їх забрати.

Він, порівнявшись із жінкою, правою рукою зірвав з її шиї ланцюжок, після чого побіг звідти, але його наздогнав незнайомий чоловік збив з ніг та затримав, після чого його передали співпрацівникам міліції. Ланцюжок випав у нього з рук коли він впав на землю. Провину визнає повністю у скоєному щиро кається, злочин вчинив через скрутне матеріальне становище, оскільки не може знайти роботу та у той час доглядав хворого діда.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення матеріальних збитків, судові витрати, визнає в повному обсягу.

Суд критично ставиться до зазначених вище пояснень обвинуваченого ОСОБА_2 щодо обставин скоєння злочину відносно потерпілої ОСОБА_3 та вважає, що такі його пояснення викликані бажанням уникнути покарання за скоєння злочину, оскільки його провина у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.186, ч.2 ст.186 КК України, повністю доведена дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 21 вересня 2015 року, близько 12 годині вона йшла додому по Григоровському Бору в м. Харкові. В неї на шиї був золотий ланцюжок 583 проби вагою 5,5 грамів, довжиною 57 см., на якому був золотий хрестик, вагою 2 грами з каменем - Фіанітом посередині, які вона придбала близько 5 років тому.

У бору, біля стадіону вона відчула, що позаду неї хтось перебуває, це був чоловік, який обігнав її, обернувся і запитав чи є в неї анальгін, на що вона відповіла, що немає. Чоловік пішов вперед, потім вийшов з - за кута і запитав в неї де знаходиться аптека, на що вона відповіла йому. Далі чоловік підійшов до неї і різко обхопив правою рукою за шию, цією ж рукою схопив ланцюжок разом з хрестиком, зірвав його і встав попереду неї, вона, добре його роздивилася і запам'ятала його обличчя, чоловік був на зріст 165 - 170 см., худорлявої статури, віком 30-35 років, із темними очима, мав неохайний зовнішній вигляд. Вона почала кричати, на що чоловік, схопив її за праву руку, стиснув її та сказав, щоб вона замовкла, після чого втік звідти.

Після того, як цей чоловік втік, вона звернулась до міліції із заявою про злочин.

Пограбування відносно неї було скоєно саме обвинуваченим, якого вона впізнала в ході проведення слідчим впізнання за фотознімками, в ході якого, в якості понятих були присутні жінки, які допитані судом в якості свідків. Раніше, при її допиті в судовому засіданні вона, вказувала на те, що в якості понятих були присутні чоловіки через хвилювання та оскільки з дня пограбування минуло багато часу, наполягає на тому, що понятими при проведенні слідчим вказаних слідчих дій були саме ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Цивільний позов до обвинуваченого про стягнення матеріальних збитків підтримує в повному обсягу. Щодо призначення обвинуваченому покарання покладається на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 24 вересня 2015 року, приблизно о 09 годині вона йшла по вул. Метизній в м. Харкові, поблизу будинку № 3 помітила двох чоловіків, які йшли їй на зустріч.

Коли вона порівнялася із ними, один з чоловіків зірвав з її шиї золотий ланцюжок, 583 проби, вагою 11 грамів із хрестиком з золота, 585 проби, вагою 2 грами, які вона придбала у 2010 році та побіг звідти. Другий чоловік зупинився та знаходився поруч.

Вона почала кричати та побігла за цим чоловіком, якого невдовзі зупинили перехожі та затримали, після чого викликали міліцію.

Чоловік, який зірвав ланцюжок був на зріст 165 - 170 см, худорлявої статури, віком 30-35 років, із темними очима, одягнений був у одежу чорного кольору.

Обвинуваченого вона впізнала в ході проведення слідчим впізнання за фотознімками.

Цивільний позов до обвинуваченого про стягнення матеріальних збитків підтримує в повному обсягу. Щодо призначення обвинуваченому покарання покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що 21 вересня 2015 року вона, приблизно об 11-00 год., перебувала у Григорівському бору, розташованому поблизу гімназії №65 в м Харкові, де збирала для дитини шишки.

На галявині, біля футбольного поля вона, побачила незнайомого чоловіка, одягненого в чорне вбрання, з щетиною, невисокого на зріст, худорлявої статури, на вигляд 35 - 38 років, якого добре запам'ятала, оскільки він весь час озирався і вона його злякалася. Він, пройшов неподалік від неї і вона роздивилася його обличчя, особливо очі, як були темного кольору. Цей чоловік попрямував в бік футбольного поля, після чого вона пішла додому.

Через деякий час її викликали до слідчого у міліцію, де вона у присутності понятих, за фотографіями впізнала цього чоловіка. Як їй повідомили цей чоловік був причетний до пограбування.

Раніше, при її допиті в судовому засіданні вона, вказувала на те, що в якості понятих були присутні чоловіки через те, що з дня проведення впізнання минуло багато часу, наполягає на тому, що понятими при проведенні слідчим вказаної дії були жінки.

Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що 24 вересня 2015 року він, приблизно о 08-40 год. знаходився біля вул. Метизної в м. Харкові та побачив жінку, яка кликала на допомогу, кричала, що у неї зірвали ланцюжок. Попереду неї біг чоловік у одягу чорного кольору, за яким також бігли люди. Він побіг за ними та побачив, що цього чоловіка затримали інші перехожі на вул. Тельмана. Жінка розповіла, що цей хлопець зірвав з неї ланцюжок із хрестиком. Після цього була викликана міліція.

Аналогічні пояснення надані суду свідками ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, підтвердили в судовому засіданні, що були присутні при проведенні слідчим міліції 06.10.2015 року та 16.10.2015 року відповідно, впізнання за фотокартками за участю: потерпілої ОСОБА_14 та свідка ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні прказала, що під час досудового розслідування кримінального провадження №12015220500001742, яке знаходилося в її провадженні, нею у якості понятих при проведенні слідчої дії - впізнання особи за фотокартками за участю потерпілої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_10, були залучені сторонні особи жіночої статі.

Окрім наведених вище пояснень потерпілих та свідків провина обвинувачених також підтверджується наступними письмовими доказами дослідженими в судовому засіданні.

Фактом впізнання 06 жовтня 2015 року, потерпілою ОСОБА_3, ОСОБА_2, за фотознімками, як особи, яка 21.09.2015 року, заволоділа її майном, зафіксованому у відповідному протоколі та фототаблиці до нього.

Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи НДЕКЦ № 4411 від 12.10.2015 року, вартість золотого ланцюжка 583 проби, вагою 5, 5 грамів, як лому, станом на момент скоєння злочину складає - 2483 гривні 80 коп.

Фактом вилучення слідчим в ході огляду місця події біля будинку №21 по вул. Тельмана в м.Харкові: мобільного телефону «Нокіа Е5-00» білого кольору, належного ОСОБА_2 та золотого ланцюжка вагою 11 грамів із пошкодженим замком, належного ОСОБА_4, зафіксованому у протоколі від 24.09.2015 року і фототаблиці до нього.

Фактом впізнання 24 вересня 2015 року, потерпілою ОСОБА_5, ОСОБА_2, як особи, яка 24.09.2015 року, заволоділа її майном, зафіксованому у відповідному протоколі та фототаблиці до нього.

Згідно з висновком судово - товарознавчої експертизи НДЕКЦ № 4243 від 29.09.2015 року, ринкова вартість золотого ланцюжка, 583 проби, вагою 11 грамів, як лому, станом на момент скоєння злочину, складає - 4932 гривні 51 коп., золотого хрестика, вагою 2 грами, 585 проби - 899 гривень 90 коп.

Речовими доказами по справі: золотим ланцюжком, 583 проби, вагою 11 грамів та мобільним телефоном «Нокіа Е5-00» білого кольору, вилученими при огляді місця події за адресою: м.Харків, вул. Тельмана, 21.

Суд відповідно до вимог ст.89 КПК України, визнає недопустимим в якості доказу по справі протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.10.2016 року, проведеного слідчим Чуменко Т.М. за участю свідка ОСОБА_16, оскільки вказаний процесуальний документ не підписаний слідчим, який його склав.

Оцінюючи вищевказані докази в сукупності суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень повністю доведена в ході судового слідства і підтверджується сукупністю належних доказів, досліджених і оголошених в судовому засіданні, які узгоджуються із показаннями потерпілих і свідків, даними ними в ході судового слідства.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2:

за епізодом заволодіння майном ОСОБА_3 за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж);

за епізодом заволодіння майном ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він, із середньою технічною освітою, офіційно не працевлаштований, розлучений, раніше судимий: 22.03.2016 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.164 КК України до 1 року обмеження волі, має постійне місце реєстрації та мешкання у м. Харкові, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує, що ним вчинені злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин, дані про особу обвинуваченого, ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів і, вважає необхідним і достатнім призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, з призначенням остаточного покарання за сукупністю злочинів, згідно з вимогами ч.4 ст.70 КК України, оскільки зазначені злочини були вчинені ним до винесення вироку Ленінським районним судом м.Харкова від 22.03.2016р., шляхом часткового складання знову призначеного покарання із невідбутою частиною покарання за попереднім вироком суду, з урахуванням вимог ст.72 КК України щодо складання покарань.

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 матеріальних збитків в сумі 8000 гривень, підлягає частковому задоволенню з урахуванням представлених суду доказів - документів про вартість викраденого майна.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 матеріальних збитків в сумі 2000 гривень, підлягає повному задоволенню з урахуванням доказів про вартість викраденого майна та позицією обвинуваченого щодо повного визнання позовних вимог потерпілої.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили суд залишає без змін, у вигляді тримання під вартою.

Суд вирішує питання про речові докази на підставі вимог ст.ст. 98, 100 КПК України.

Судові витрати, вартість проведення експертних досліджень по справі суд, на підставі вимог ст.124 КПК України покладає на обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186, ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.186 КК України у вигляді - 3 (трьох) років позбавлення волі;

за ч.2 ст.186 КК України - у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді - 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70, ч.1 ст.72 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання знову призначеного покарання з невідбутою частиною покарання за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 22.03.2016 року, у вигляді 2 (двох) місяців позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років і 2 (двох) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком суду законної сили міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 залишити без змін, у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27.

Термін відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання, як зазначено в ухвалі слідчого судді, тобто з 11 листопада 2015 року.

Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання, термін його попереднього ув'язнення з 11.11.2015 року по день винесення вироку, а також 1 день затримання, відповідно до протоколу від 24.09.2015 року, з урахуванням вимог ч.5 ст.72 КК України, за співвідношенням день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення з матеріальних збитків задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальних збитків - 2483 гривні 80 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення з матеріальних збитків задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на відшкодування матеріальних збитків - 2000 гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за експертні послуги (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, МФО 851011, код банку 37999680 УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова), в сумі - 368 гривень 28 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню: золотий ланцюжок, 583 проби, вагою 11 грамів, який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5, - повернути останній, як законному власнику;

мобільний телефон марки «Нокіа Е5», який знаходиться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_17, - повернути останньому, як законному власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обвинуваченим ОСОБА_2, який утримується під вартою, у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Федюшин М.В.