Ухвала суду № 63620357, 20.12.2016, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 415/4432/13-к

Провадження № 11-кп/782/227/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Рябчун О.В.,

суддів: Люклянчука В.Ф., Юрченка А.В.

з секретарем Поповою Д.М.

за участю прокурора Ігнатенко Н.Я.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6

законного представника ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку Луганської області апеляційні скарги прокурора Рубіжанського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_8, захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 22.06.2016 року по кримінальному провадженню № 12013030240000700.

Зазначеним вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, який має середньо-спеціальну освіту, не одружений, раніше не судимий, не працюючий, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

засуджений за ч. 2 ст. 189 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 1 ст. 353 КК України до покарання у виді арешту на строк 6 місяців; за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією 1/2 частини всього належного йому майна; за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 10 місяців з конфіскацією 1/2 частини всього належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 10 місяців з конфіскацією 1/2 частини всього належного йому майна.

Запобіжний захід в вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін.

Строк відбування покарання обчислено з дня винесення вироку, тобто з 22.06.2016 року, зараховано в строк відбуття покарання строк перебування обвинуваченого під вартою з 23.05.2013 року по 22.06.2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, який раніше навчався в Лисичанському нафтохімічному технікумі, не одружений, раніше не судимий, не працюючий, проживаючий: ІНФОРМАЦІЯ_5,

засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 189 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна; за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 3 місяці без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_4 покарання в виді позбавлення волі на строк 8 років 3 місяці без конфіскації майна.

Запобіжний захід в вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін.

Строк відбування покарання обчислено з дня винесення вироку, тобто з 22.06.2016 року, зараховано в строк відбуття покарання строк перебування обвинуваченого під вартою з 07.06.2013 року по 22.06.2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вирок суду щодо обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_6 ва ОСОБА_10 ніким із учасників кримінального провадження не оскаржений.

Стягнуто з ОСОБА_9, ОСОБА_5 ОСОБА_4, ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_11 матеріальну шкоду в сумі 3416,61 грн., моральну шкоду в сумі 15000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_12 моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 солідарно на користь Луганської обласної клінічної лікарні витрати на лікування ОСОБА_13 в сумі 256,53 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 солідарно на користь управління охорони здоровя Рубіжанської міської лікарні витрати на лікування ОСОБА_14 в сумі 934,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_6 солідарно на користь Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради витрати на лікування ОСОБА_15 в сумі 915,74 грн., з ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_6 на лікування ОСОБА_11С, - 1996, 92 грн., на лікування ОСОБА_16 - 133 1.28 грн.

Стягнуто судові витрати: за проведення дактилоскопічних експертиз №102 від 17.04.2013 р., №174 від 30.05.2013 р. в сумі 489 грн. та 782.40 грн., за проведення товарознавчих експертиз №288-98/7 від 15.05.2013 р., №425/7 від 26.06.2013 р. в сумі 611,80 грн. та 342,30 грн., експертизи №133 від 15.05.2013 р. в сумі 293,40 грн. з ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 в дольовому розмірі, виходячи з рівних часток (по 629,73 грн. з кожного) в доход держави.

Стягнуто судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №281-95/7 від 15.05.2013 р. в сумі 489,44 грн. з ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_6 в дольовому розмірі, виходячи з рівних часток (по 163,15 грн. з кожного) в доход держави.

Стягнуто судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №295-100/7 від 16.05.2013 р. в сумі 611,80 грн. з ОСОБА_9, ОСОБА_4 в дольовому розмірі, виходячи з рівних часток (по 305,90 грн. з кожного) в доход держави.

Стягнуто судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №1305283/254 від 29.05.2013 р. в сумі 343 грн. з ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 в дольовому розмірі, виходячи з рівних часток (по 114 гри. з кожного) в доход держави.

Питання про речові докази вирішені.

Вироком суду ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 визнані винними у скоєнні кримінальних правопорушень за таких обставин.

15.02.2013 р. в денний час ОСОБА_9, перебуваючи в приміщенні Лисичанського нафтохімічного технікуму, розташованого за адресою: м. Лисичанськ, вул. Генерала Потапенка, 47, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, звернувся до неповнолітнього ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_6 із пропозицією посприяти в зменшенні оплати означеної раніше іншій особі грошової суми - 7000 грн., яку ОСОБА_17 мав сплатити для безперешкодної відмови від торгівлі наркотичними засобами. На дану пропозицію ОСОБА_17 погодився.

В цей же день, ОСОБА_9, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, намагаючись підсилити переконання ОСОБА_17 у вигідності передачі йому грошей; зателефонував останньому, повідомивши йому неправдиві відомості, а саме, що про його причетність до розповсюдження наркотичних засобів стало відомо правоохоронним органам, та що для уникнення кримінальної відповідальності слід тепер передати йому 3000 грн. На дану пропозицію ОСОБА_17 погодився та в період часу з 15 лютого 2013 р. по початок березня 2013 р. передав ОСОБА_9 в приміщенні Лисичанського нафтохімічного технікуму грошові кошти в сумі 500 грн. в районі магазина „Бегемот" по вул. Свердлова м. Лисичанська - 1000 грн., пояснивши, більше грошей в нього немає. Отриманим від ОСОБА_17 майном, ОСОБА_9 розпорядився за власним, розсудом, чим завдав йому майнової шкоди на суму 1500 грн.

На початку березня 2013 p., точніша дата та час в ході досудового слідства не встановлені, ОСОБА_9, повторно, за попередньою змовою зі ОСОБА_5, продовжуючи реалізовувати умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою н/л ОСОБА_17, зателефонував до нього та повідомив неправдиві відомості, а саме, що фактом розповсюдження ним наркотичним засобом відомо окремим особам, які бажають розказати про це батькам ОСОБА_17 та, що для уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_17 необхідно передати йому 1500 грн. та запропонував зустрітися.

В цей же день, ОСОБА_9 та ОСОБА_5, перебуваючи в районі центральної міської поліклініки, розташованої по вул. Свердлова м. Лисичанська, реалізуючи свій злочинний умисел, зустрілися з ОСОБА_17, якому ОСОБА_5 представився співробітником СБУ та підтвердив, що для уникнення кримінальної відповідальності слід передати йому гроші в сумі 1500 грн. Після того, як ОСОБА_17 відмовився передати гроші, ОСОБА_9 продовжив вимагати від ОСОБА_17 передати йому 1500 грн., погрожуючи в противному випадку повідомити про його протиправну діяльність його близьким родичам, які будуть вимушені оплатити вже більше суму. ОСОБА_5, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на вимогу передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод і законних інтересів ОСОБА_17С, представляючись співробітником СБУ, висловив погрозу заарештувати його.

Остерігаючись реалізації висловлених погроз, ОСОБА_17 погодився пізніше відшукати гроші та передати їх ОСОБА_5 та ОСОБА_9

В період часу з початку березня 2013 р. по 06 березня 2013 р. ОСОБА_17 в м. Лисичанську передав ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 150 грн. та ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 800 грн., якими ОСОБА_5 та ОСОБА_9 розпорядились за власним розсудом, чим завдали ОСОБА_17 майнової шкоди на суму 950 грн.

01 березня 2013 р., приблизно о 20 годині 40 хвилин, ОСОБА_9, повторно, вступивши в попередню змову з н/л ОСОБА_4, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись в районі б. №5 на кварталі Молодіжний м. Лисичанська, побачили потерпілу ОСОБА_18 .І.О. ОСОБА_4, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_18, товкнув останню руками, від чого ОСОБА_18 впала, а ОСОБА_9 відкрито викрав сумку останньої вартістю 288 грн., в якій знаходились гаманець, вартістю 108 грн., парфумна вода, вартістю 148 грн., губна помада, вартістю 9 грн., 2 шт. губні помади, вартістю 14 грн. кожна на суму 28 грн., гроші в сумі 65 грн., 2 пачки морозива, по ціні 5 грн. кожне на суму 10 грн., 0,5 кг печива, вартістю 15 грн., пачка сигарет, вартістю 10 грн., заподіявши потерпілій майнову шкоду на загальну суму 681 грн.

16.03.2013 р. близько 14 годині. ОСОБА_9, повторно, вступивши в попередню змову зі ОСОБА_5, н/л ОСОБА_4, які також діяли повторно, та невстановленою в ході слідства особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, маючи умисел на вимагання чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, на автомобілі НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5. вивезли н/л ОСОБА_12 на відкриту ділянку місцевості, розташовану в районі р. ОСОБА_19 м. Лисичанська, де стали разом з ОСОБА_9 вимагати передати гроші в сумі 3000 гри., при цьому погрожуючи насильством відносно нього - спричиненням тілесних ушкоджень. Оскільки потерпілий ОСОБА_12 відмовлявся виплачувати гроші, ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_5, ОСОБА_4 та невстановленою в ході слідства особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, зв'язав потерпілому руки клейкою стрічкою та наніс декілька ударів предметом, схожим на дерев'яну биту в область ніг, спини, голови та по пальцям рук ОСОБА_12, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження в вигляді забоїв та саден спини, лівого стегна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після спричинення тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_12 погодився виплатити гроші в сумі 3000 грн. ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9, ОСОБА_5 та невстановленою в ході слідства особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження., продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, на автомобілі ВАЗ 21099 д/н. ВВ 9293 СА, під керуванням ОСОБА_5, повезли н/л ОСОБА_12 до дому за адресою: м. Лисичанськ, вул. Фрунзе, 29, по дорозі примусили написати розписку про неіснуючий борг перед ОСОБА_4 на суму 3000 грн.

21.03.2013 р. приблизно о 21 год. 30 хвилин. ОСОБА_5, вступивши в попередню змову з неповнолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_6, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, на автомобілі ВАЗ 21099 під його керуванням, приїхали у м. Рубіжне Луганської області, де ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на місцевості, розташованій між б. №2 по вул. 30 років Перемоги та б. №73 б по вул. Визволителів в м. Рубіжне побачили ОСОБА_14 Діючи за попередньою змовою, ОСОБА_4 наніс потерпілій ОСОБА_14 удар дерев'яною битою по голові, від чого остання впала на землю, ОСОБА_4 наніс ще не менш одного удару в область голови потерпілої, після чого ОСОБА_6 відкрито заволодів сумкою потерпілої ОСОБА_14, вартістю 180 грн.. в якій знаходилися: жіночий гаманець, вартістю 63 грн., гроші в сумі 2 грн. Після чого, ОСОБА_5 зустрів на автомобілі ОСОБА_4 та ОСОБА_6, де ті передали викрадене майно ОСОБА_5, який розпорядився майном на свій розсуд.

В результаті потерпілій ОСОБА_14 було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 245 грн. та спричинені тілесні ушкодження в вигляді: підшкірної гематоми волосистої частини голови, лоба праворуч, параорбітальної гематоми праворуч, забою головного мозку 2-3 ступеня, епідуральної гематоми правої лобової області, субарахноїдального крововиливу, які в своїй сукупності склали тяжку ЗЧМТ, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння; синця в правій лопатковый області, забиття правої половини грудної клітини, забиття, саден поперекової області, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

24.03.2013 р. приблизно о 20 год. ОСОБА_9, вступивши в попередню змову зі ОСОБА_5, н/л ОСОБА_4 та н/л ОСОБА_6, які раніше скоїли розбій, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, на автомобілі НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, приїхали у м. Луганськ, де ОСОБА_4 і ОСОБА_6 вийшли із автомобіля в районі готельного комплексу „Дружба" по вул. П.Сороки, 16а, направились на вул. Московську м. Луганська, з метою знайти особу, в відношенні якої вчинити злочин.

У той же день, приблизно о 20-30 год., ОСОБА_4 та ОСОБА_6, біля б. №3 по вул. Московській м. Луганська, побачили ОСОБА_13

Діючи за. попередньою змовою, н/л ОСОБА_4 наніс потерпілій ОСОБА_13 удар гумовим молотком по голові, від чого остання впала на землю. ОСОБА_4 наніс ще не менше одного удару в область голови потерпілої, після чого ОСОБА_6 відкрито заволодів сумкою потерпілої ОСОБА_13, вартістю 130 грн., в якій знаходився мобільний телефон „Самсунг C250", вартістю 80 грн., гаманець, вартістю 70 гри., окуляри, вартістю 100 грн. та гроші в сумі 150 грн.

Після чого, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_5 зустріли на автомобілі ОСОБА_4 та ОСОБА_6, де ті передали викрадене майно ОСОБА_9, який розпорядився ним на власний розсуд.

В результаті чого потерпілій ОСОБА_13 було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 530 грн. та спричинені тілесні ушкодження, в вигляді перелому нижньої щелепи в області 35 зуба. Забиття (набряк) м'яких тканин коловушно-жувальної області справа. Закритої черепно-мозкової травми. Струсу головного мозку, які належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, необхідного для повного одужання.

28.03.2013 р. приблизно о 20 год. 15 хвилин. ОСОБА_9, який раніше вчинив розбій, вступивши у попередню змову з н/ми ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які раніше також вчинили розбій, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, знаходячись біля будинку №35, розташованому на кварталі ОСОБА_20 революції в м. Лисичанську, побачили ОСОБА_15 Діючи за попередньою змовою, ОСОБА_4 наніс потерпілий ОСОБА_15 удар предметом, схожим на дерев'яну биту по голові, після чого, ОСОБА_6, відкрито заволодів сумкою потерпілої ОСОБА_15, яка внаслідок зносу не представляє для потерпілої матеріальної цінності, в якій знаходились: мобільний телефон „LG КF 300"; вартістю 250 грн. та гроші в сумі 400 грн. Після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зустрілися з ОСОБА_9, якому передали викрадене майно та останній розпорядився ним на власний розсуд.

В результаті чого потерпілій ОСОБА_15 завдана матеріальна шкода на загальну суму 650 грн., спричинені тілесні ушкодження в вигляді: ЗЧМТ, набряку м'яких тканин, саден, підшкірної гематоми лівої орбіти, набряку м'яких тканин, підшкірної гематоми, садна правої потиличної області, посттравматичного розриву правої барабанної перетинки, підгостри субдуральної гематоми зліва, лінійного переламу зліва в області скроневої частини черепу з переходом на пірамідку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння.

30.03.2013 р. приблизно о 19 год. ОСОБА_9, вступивши в попередню змову з неповнолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_6, повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, знаходились біля б. №24, розташованому на кв. Ленінського комсомолу в м. Лисичанську, побачили потерпілу ОСОБА_21, яка йшла попереду. ОСОБА_4 з метою заволодіння чужим майном, схопив потерпілу ОСОБА_21 ззаду за капюшон куртки, поваливши на землю, після чого, наніс їй не менше 4 ударів ногами в область голови, спричинивши ОСОБА_21 тілесні ушкодження в вигляді забиття правого ліктьового суглоба, обширної підшкірної гематоми, підшкірних гематом в області правого стегна, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджені Після чого ОСОБА_6 відкрито заволодів сумкою ОСОБА_21, вартістю 136 грн., в якій знаходились гроші в сумі 12 грн., пляшка мінеральної воді, вартістю 5 грн., заподіявши потерпілій майнової шкоди на загальну суму 153 грн. Після скоєння злочину, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 передали майно ОСОБА_9, який розпорядився ним на свій розсуд.

30.03.2013 р. приблизно о 19 год 30 хвилин, ОСОБА_9, раніше вчинивши розбій, вступивши в попередню змову зі ОСОБА_5, н/л ОСОБА_4 та н/л ОСОБА_6, які раніше вчинили розбій, маючи умисел на напад з метою заволодіти чужим майном, на автомобілі НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, приїхали на мікрорайон РТІ м. Лисичанська, де ОСОБА_4 та ОСОБА_6, знаходячись біля б. 13, розташованому на кварталі 40 років Перемоги в м. Лисичанську, побачили потерпілу ОСОБА_16 Діючи за попередньою змовою, ОСОБА_4 наніс потерпілій ОСОБА_16 два удари предметом, схожим на дерев'яну биту по голові та удар по тілу, після чого ОСОБА_6 відкрито заволодів сумкою потерпілої ОСОБА_16, яка внаслідок зносу, не представляє матеріальної цінності, в якій знаходились гроші: сумі 180 грн. Після чого ОСОБА_9 разом зі ОСОБА_5 зустріли на. автомобілі ОСОБА_4 та ОСОБА_6, де ті передали викрадене майно ОСОБА_9, який розпорядився ним на власний розсуд.

В результаті нападу потерпілій ОСОБА_16 була завдана матеріальна шкода на суму 180 грн. та спричинені тілесні ушкодження в вигляді синця лівої половини грудної клітини, який відноситься до легких тілесних ушкоджень, ЗЧМТ, струсу головного мозку, посттравматичного середнього отиту праворуч, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

31.03.2013 р. приблизно о 18 год., ОСОБА_9, раніше вчинивши розбій, вступивши в попередню змову зі ОСОБА_5, неповнолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які раніш також вчинили розбій, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, на автомобілі ВАЗ 21099 під керуванням ОСОБА_5, разом, приїхали в район вул. Красної м. Лисичанська, де побачили ОСОБА_11, яка йшла по вулиці в сторону вул. Філонова м. Лисичанська. Діючи за попередньою змовою, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 пройшли за ОСОБА_11Є до двору будинку №67 по вул. Філонова, де ОСОБА_4 наніс потерпілій ОСОБА_11 два удари предметом, схожим на дерев'яну биту по голові та удар по правій руці, після чого відкрито заволодів сумкою потерпілої, вартістю 30 грн., в якій знаходились жіночий гаманець, вартістю 252 грн.. шкіряна ключниця, вартістю 72 грн. та гроші в сумі 2520 грн. Після чого ОСОБА_9 разом зі ОСОБА_5 зустріли на автомобілі ОСОБА_4 та ОСОБА_6, де ті передали викрадене майно ОСОБА_9, який розпорядився ним на власний розсуд.

В результаті нападу потерпілій ОСОБА_22 була завдана матеріальна шкода на загальну суму 2874 грн. та спричинено тілесні ушкодження в вигляді: забитої рани волосистої частини голови, підшкірної гематоми верхньої губи, ЗЧМТ, струсу головного мозку, які відносяться на до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; саден правого колінного суглоба, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, закритого перелому; діафізу лівої ліктьової кістки, закритого перелому основної фаланги 2 пальця лівої кисті, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 просить змінити вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 22 червня 2016 року щодо ОСОБА_5, виправдавши його за предявленим обвинуваченням у скоєнні злочинів, передбачених ст.187 ч.2 КК України, ст. 187 ч.4 КК України та призначити інше покарання відповідно до доведеності його вини та його особистості.

Стверджує, що судом невірно відображена позиція ОСОБА_5 щодо визнання ним вини за епізодами №3 та №5.

Вважає, що за епізодами №№ 6, 7, 10, 11 обґрунтування винуватості ОСОБА_5 викликає сумніви у доведеності причетності підзахисного до скоєння цих злочинів, а саме: чи було обговорення потреби ОСОБА_5 у грошах взагалі; чи отримав він ці гроші від кого не будь; що саме, і від кого він нібито знав про можливість скоєння злочинів при поїздках на автомобілі з ним ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_9; де, як і навіщо він нібито вказував на біту у машині.

Також зазначає, що ОСОБА_5 в усіх епізодах скоєння розбійних нападів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 жодного разу не був співвиконавцем здійснюваних злочинів, в суді не було відомостей про іншу його роль у скоєнні тих злочинів, крім того, що сам ОСОБА_5 визнавав використання його як водія-таксиста у доставлянні ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до місць скоєння ними злочинів, за що вони розраховувалися з ним як за використання таксі. Вважає, що ані в матеріалах досудового розслідування, ні в обвинувальному акті, ані у вироку суду не наводиться аналізу чи доказів ролі ОСОБА_5 як співучасника.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 просить помякшити йому покарання за ч.2 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК України, застосувавши до нього вимоги ст. 69 КК України

Вважає, що суд безпідставно не прийняв до уваги його показання щодо дійсних, на його думку, обставин скоєння злочинів, так і показання обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_4.

Впевнений, що показання обвинуваченого ОСОБА_6, які суд поклав в основу вироку, могли бути надані ним під тиском працівників прокуратури.

Також вказує, що суд не врахував в якості обставини, що помякшує покарання, його стан здоровя.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 також просить помякшити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Обґрунтовує тим, що суд, призначаючи покарання не врахував, на його думку, позитивну характеристику, відсутність судимостей, а, також, обставин, що обтяжують покарання.

Апеляційна скарга прокурора Рубіжанського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_8 відкликана до початку апеляційного перегляду матеріалів справи, про що свідчить відповідна письмова заява.

Вирок суду щодо обвинуваченого ОСОБА_9 та ОСОБА_6 ніким із сторін не оскаржений.

У судовому засіданні апеляційної інстанції:

Обвинувачений ОСОБА_5, та його захисник ОСОБА_3, а, також, обвинувачений ОСОБА_4 підтримали доводи своїх апеляційних скарг у повному обсязі.

Прокурор Ігнатенко Н.Я. , захисник ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_6 із законним представником ОСОБА_7 не погодились із доводами апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та його захисника, просили залишити вирок без змін як законний та обґрунтований.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження у межах поданих на вирок суду апеляційних скарг та обговоривши їх доводи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_3 задоволенню не підлягають за таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.

Виходячи із змісту апеляційних скарг сторін, колегія суддів вважає недоцільним переглядати матеріали кримінального провадження у частині встановлених судом фактичних обставин щодо скоєних обвинуваченим ОСОБА_5 злочинних дій щодо неповнолітнього ОСОБА_17 15.02.2013 року (епізод № 1), та на початку березня 2013 року ( епізоди №№ 2-3), кваліфікованих за ч.1 ст. 353 та ч.2 ст. 189 КК України, оскільки ці обставини ніким не оскаржені.

Переглядаючи матеріали кримінального провадження у іншій частині , колегія суддів вважає, що провина обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованих ним кримінальних правопорушень підтверджена сукупністю зібраних по справі доказів, які були безпосередньо оголошені та досліджені у судовому засіданні, належним чином мотивовані та викладені у вироку суду, зокрема,

Зокрема,за епізодом розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_14 21.03.2013 року:

Показаннями у суді обвинуваченого ОСОБА_6 ва Т.С., який, визнавши себе винним у скоєнні зазначеного злочину, пояснив, що вони із ОСОБА_4 знаходились у м. Лисичанську. Після дзвінка ОСОБА_5 пішли додому до ОСОБА_4, де взяли биту. На автомобілі ОСОБА_5, разом з ним, приїхали до м. Рубіжне, довго блукали із битою по вулицях міста, як побачили ОСОБА_14 із подругою. Дочекавшись, поки жінка буде сама, ОСОБА_4 вдарив її битою по голові, а він, ОСОБА_6, вирвав сумку. Наперед не домовлялись, оскільки вже скоювали злочини і знали про свої ролі самі. Куди необхідно їхати вирішував ОСОБА_5;

Висновком судово-медичної експертизи № 166 від 24.05.2013 року, відповідно до яких у ОСОБА_14 виявлена складна закрита черепно-мозкова травма, яка віднесена до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для здоровя у момент заподіяння, синці у правій лопатковій області, забиття правої половини грудної клітини, забиття та садна поперекової області ( а.п. 161-163 т.4);

Даними слідчого експерименту від 29.05.2013 року, під час проведення якого ОСОБА_5 пояснив про обставини скоєного ним разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_4 злочину щодо потерпілої ОСОБА_14 ( а.п. 181-186 т.4);

Даними протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_5 та ОСОБА_4, із зєднанням із телефоном ОСОБА_6 ва у м. Рубіжне Луганської області ( а.п.3-20,24-73 т.4).

За епізодом розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_13 24.03.2013 року:

Показаннями у суді обвинуваченого ОСОБА_4, який пояснив, що 24.03.2013 року він разом із ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 приїхали до м. Луганська, із метою скоєння злочину. Разом із ОСОБА_6 блукали по дворам , поблизу готелю «Дружба», маючи при собі гумовий молоток для укладання плитки.. Побачили раніше незнайому їм потерпілу, вдарили її молотком по голові, а ОСОБА_6 забрав сумку. Разом зі всіма на автомобілі повернулись до м. Лисичанську;

Показаннями у суді обвинуваченого ОСОБА_6, який доповнив, що разом із ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 їхали до м. Луганську. Всі знали та розуміли, що їдуть скоювати злочин. Коли вони із ОСОБА_4 здійснили напад та заволоділи сумкою потерпілої, ОСОБА_9 у салоні автомобілю почав розглядати вміст сумки, забрав собі гроші, а сумку разом із телефоном викинув по дорозі додому, у лісопосадці;

Висновком судово-медичної експертизи № 844 від 15.05.2013 року, відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_13 встановлені тілесні ушкодження у вигляді переламу нижньої щелепи, закритої черепно-мозкової травми, які відносяться до категорії середньої тяжкості та утворені від дії тупого твердого предмету ( а.п. 179-180 т.5);

Даними протоколу слідчого експерименту від 27.05.2013 року, під час проведення якого ОСОБА_6 зазначив про обставини скоєння ним розбійного нападу на ОСОБА_13 та показав їх на місцевості ( а.п. 188-197 т.5);

Даними протоколів огляду мобільних телефонів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із зєднаннями з телефоном ОСОБА_6 ва та ОСОБА_4 на території м. Луганська 24.03.2013 року ( а.п.3-20, 77-118 т.6).

За епізодом розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_15 28.03.2013 року:

Показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні, який пояснив, що у зазначений день, 28.03.2013 року, гуляв із ОСОБА_6 по м. Лисичанську, із битою у руці. Помітили жінку, він наніс їй удар по голові, від чого та впала. ОСОБА_6 вихватив у неї сумку. Викрадене вони оглянули біля гаражів РТІ, гроші поділили.;

Показаннями ОСОБА_6, який зазначив суду, що злочин скоювали троє він, ОСОБА_4 та ОСОБА_9. Запропонував скоїти грабіж ОСОБА_9, оскільки йому були потрібні гроші.. Побачили біля «Нової пошти» жінку і ОСОБА_9 наказав прямувати за нею. ОСОБА_4 вдарив жінку по голові битою, яку вони взяли із дому ОСОБА_4, а він вирвав сумку, яку віддав ОСОБА_9. ОСОБА_9 із ОСОБА_4 стали оглядати сумку, де були 200-250 грн, а потім викинув через паркан, а биту на покрівлю гаражу у районі РТІ;

Поясненнями у суді потерпілої ОСОБА_15, яка зазначила, що ввечері йшла додому, побачила, як ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ( яких вона згодом впізнала) йшли за нею. Відчула удар та втратила свідомість. Відчуває різке погіршення здоров1я після нападу;

Даними протоколу огляду місця події біля будинку № 35 по кв. ОСОБА_20 м. Лисичанська де на сходах підїзду знайдені та вилучені жіночі рукавички та 8 плям бурого кольору, схожих на кров ( а.п. 125-129,140 т.1), яка належала ОСОБА_15 ( висновок експерта № 40 від 30.04.2013 року);

Даними слідчого експерименту від 17.04.2013 року, під час якого ОСОБА_6 зазначив про обставини скоєння ним та ОСОБА_4, ОСОБА_9 розбійного нападу на ОСОБА_15 та показав на місцевості деталі скоєння злочину ( а.п. 176-184,194 т.1);

Висновком судово-медичного експерта № 207 від 31.05.2013 року, відповідно до якого ОСОБА_15 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, підшкірної гематоми, саден потиличної області, пост травматичного розриву правої барабанної перетинки, лінійного переламу зліва у ділянці скроневої частини черепу, які віднесені до категорії тяжких ( а.п.100-102 т.3) і утворені від дії тупого твердого предмету, схожого на биту;

Протоколом огляду мобільних телефонів ОСОБА_9 та ОСОБА_4, із зєднаннями із телефоном ОСОБА_6 ва за 28.03.2013 року ( а.п. 77-118 т.2).

За епізодом відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_21 30.03.2013 року:

Показаннями у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_4, який пояснив, що, знаходячись у цей день разом із ОСОБА_6 поблизу магазину «7 Днів» м. Лисичанська, побачили жінку, пішли за нею у двір, потягли за капюшон, від чого вона впала. ОСОБА_6 схопив сумку, а він наніс потерпілій удар ногою по голові. Знайшли у сумці невелику кількість грошей;

Показаннями у суді обвинуваченого ОСОБА_6 ва, який додав, що скоїти грабіж їм із ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_9. У іншій частині надав аналогічні із ОСОБА_4 пояснення щодо обставин скоєння злочину;

Поясненнями потерпілої ОСОБА_21, яка суду зазначила, що помітила двох хлопців ще у приміщенні магазину «? Днів». Коли вийшли, почула позаду швидкий біг. Не встигла озирнутись, як її потягли за капюшон і вона впала на землю. Відчула сильні удари по голові, стала кричати. Коли піднялась речей вже не було. Зі слів сусідки дізналась, що нападників було двоє;

Даними протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_6, під час якого на місці, зазначеному обвинуваченим, була знайдена жіноча сумка, яка належала потерпілій ОСОБА_21 ( а.п.225-239 т.1, 65-67 т.3);

Висновком судово-медичного експерта № 200 від 10.05.2013 року, відповідно до якого у ОСОБА_21 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забиття ліктьового суглобу, підшкірної гематоми правого стегна, які віднесені до категорії легких тілесних ушкоджень та утворились від не менше 3 контактів із тупим твердим предметом( а.п. 91-92 т.3);

Даними протоколами огляду мобільних телефонів ОСОБА_4 та ОСОБА_9 із відповідними зєднаннями від 30.03.2013 року ( а.п. 24-73 т.6, 77-118);

За епізодом розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_16 30.03.2013 року:

Показаннями обвинуваченого ОСОБА_6, даними у судовому засіданні, де він пояснив, що разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_4 знаходились поблизу РТІ м. Лисичанська. За дзвінком ОСОБА_5 сіли у його автомобіль ВАЗ 21099. ОСОБА_5 із ОСОБА_9 розмовляли про потребу знайти гроші, щоб викупити золото із ломбарду. Після чого ОСОБА_9 зазначив про необхідність скоїти грабіж. ОСОБА_5 вказав на деревяну биту, що лежала на задньому сидінні та була замотана у спортивні брюки, лакова, чорного кольору.

ОСОБА_5 довіз їх із ОСОБА_4 до магазину «АТБ» і залишився чекати із ОСОБА_9 у автомобілі. Побачили жінку, наздогнали її у дворі, де ОСОБА_4 вдарив битою по потилиці, а він схопив сумку. По дорозі зателефонували ОСОБА_5 і він їх забрав на обговореному місці. ОСОБА_9 порахував гроші, які були у сумці, а знайдені пігулки валеріани випив ОСОБА_4;

Показаннями потерпілої ОСОБА_16, яка суду пояснила, що проходила повз кіосків, бачила двох хлопців, чула від них слово «пішли». Вони пропустили її та пішли ззаду. Відчула удар двічі по голові та по ребрах, коли прийшла до тями стала кричати. У неї не було шапки та сумку із грошима.;

Даними слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 ( а.п. 225-239 т.1);

Висновком судово-медичного експерта № 201 від 14.05.2013 року, відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_16 встановлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми пост травматичного середнього отиту, синця правої половини грудної клітини, які віднесені до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинила короткочасний розлад здоровя , отриманих у результаті не менше 2-х контактів із тупим твердим предметом( а.п.21-22 т.3);

За епізодом розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_11 31.03.2013 року:

показаннями допитаного у суді ОСОБА_4, який зазначив, що 31.03.2013 року забрав у автомобілі ОСОБА_5 биту, що лежала під склом. Побачивши на вулиці жінку, вони із ОСОБА_6 пішли за нею, він вдарив потерпілу битою по голові, а ОСОБА_6 вирвав сумку. Їм довелося бігти до автомобілю під кермуванням ОСОБА_5, оскільки за ними хтось біг;

показаннями ОСОБА_6, який суду пояснив, що за пропозицією ОСОБА_9 вони зібрались всі разом він, ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. У салоні автомобілю ОСОБА_9 зазначив, що їм необхідні гроші і потрібно діяти за звичайною схемою скоїти злочин. Виконавцями визначили його та ОСОБА_4. Побачили жінку, ОСОБА_4 її вдарив битою по голові і вона впала. Оскільки він розгубився, то ОСОБА_4 сам вирвав сумку. ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_5, щоб той із ОСОБА_9 забрали їх. За ними біг молодий хлопець. Оскільки автомобіль ОСОБА_5 зупинився, та не міг рухатися, то ОСОБА_5 із ОСОБА_9 наказали їм тікати. Гаманець залишився у ОСОБА_9. Сумку на бігу викинули поблизу ринку;

показаннями потерпілої ОСОБА_11 , яка зазначила, що поблизу будинку № 67 по вул. Українській м. Лисичанська побачила дві темні постаті у капюшонах, які занесли над нею темний предмет. Відчула удар важким предметом, від якого впала та отримала переломи. У неї висмикнули сумку. Підійшли два чоловіки, спитали що сталося, один з них побіг за нападниками, інший викликав швидку допомогу та міліцію, запамятали номер автомобілю;

показаннями свідка ОСОБА_23, який суду зазначив, що здалеку побачили, як двоє хлопців вдарили жінку, яка впала. Підійшовши до неї, вони побачили закривавлену голову, викликали швидку. Його знайомий ОСОБА_24 побіг за нападниками, запамятав номер автомобілю, у який вони застрибнули;

показаннями свідка ОСОБА_25, який повідомив суду, що на горищі старої будівлі колгоспного ринку була знайдена деревяна бита, замотана у спортивні штани;

даними протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 від 16.04.2013 року, під час проведення якого за вказівкою ОСОБА_6 ва на території колгоспного ринку була знайдена жіноча сумка, із пластиковими картками на імя ОСОБА_11, її паспорт, гаманець тощо;

висновками судово-медичного експерта № 183 від 15.05.2016 року, відповідно до якого у ОСОБА_11 встановлені тілесні ушкодження у вигляді закритого переламу лівої ліктьової кістки, закритого переламу фаланги лівого пальця, які віднесені до категорії середньої тяжкості, а, також,закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які віднесені до категорії легких тілесних ушкоджень, повязаних із короткочасним розладом здоровя ( а.п.118-120 т.1);

даними протоколів оглядів мобільних телефонів ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 із зєднаннями між ними на території м. Лисичанська, Рубіжного (а.п. 3-20 т.6, 24-73, 77-118).

Таким чином, суд правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, у тому числі, і показанням усіх обвинувачених., та, докладно мотивуючи та аналізуючи свої висновки, надав правильну юридичну кваліфікацію діям, зокрема, ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 189, ч.1 ст. 353,ч.2 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК України, та ОСОБА_4 за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК України.

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 щодо недоведеності провини його підзахисного ОСОБА_5 у скоєнні низки розбійних нападів у співучасті із іншими обвинуваченими колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони протирічать зібраним по справі доказам та показам самого ОСОБА_5, наданими ним під час судового розгляду справи.

Відповідно до ст.26 КК України співучасть у скоєнні злочину це умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Під час розгляду справи, дослідження сукупності зібраних по справі доказів, показань обвинуваченого ОСОБА_6, ОСОБА_4, потерпілих та свідків судом встановлено, що у березні 2013 року чотирма особами - ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_9, за попередньою або мовчазною домовленістю між собою, з аналогічним характером та перебігом вже узгоджених, звичних дій та знаряддям злочину - було скоєно низку розбійних нападів у містах Луганської області та у м. Луганську на раніше незнайомих їм потерпілих.

Визнавальні показання ОСОБА_26 та частково визнавальні показання ОСОБА_4 щодо: осіб-ініціаторів скоєння злочинів( ОСОБА_5 та ОСОБА_9), обставин, часу, знаряддя та способу вчинення злочинних дій, локалізації нанесення тілесних ушкоджень повністю співпадають із показаннями потерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_27,ОСОБА_28, ОСОБА_29, показаннями свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, даними щодо з'єднань мобільних телефонів обвинувачених саме у місцях та у час скоєння злочинів.

Крім того, на вказаних ОСОБА_26 та ОСОБА_4 місцях, під час проведення процесуальних дій були знайдені викинуті ними знаряддя злочинів ( дерев'яна бита) та викрадені у потерпілих предмети .

Характер дій всіх обвинувачених, системність та частота скоєння аналогічних злочинів, свідчать про високу ступінь їх узгодженості, яка не потребувала в окремих випадках зі сторони ОСОБА_5 та ОСОБА_9 з одного боку, та ОСОБА_26 і ОСОБА_4 - з іншого деталізації та обговорення поведінки всіх співвиконавців. Та обставина, що ОСОБА_5 кермував транспортним засобом під час скоєння розбійних нападів ОСОБА_26 та ОСОБА_4, не виключає доведеність його провини у якості співвиконавця злочину, оскільки він був обізнаний про наявність спільного для всіх злочинного наміру скоїти злочини; дерев'яна бита, якою ОСОБА_26 та ОСОБА_4 спричиняли потерпілим тілесні ушкодження, знаходилась у салоні його автомобіля, він сприяв якнайшвидшому переміщенню інших співвиконавців із місць скоєння злочину та переміщення їх у інші населені пункти для продовження злочинної діяльності, отже, його дії були об'єднані единим злочинним умислом з іншими обвинуваченими та спрямовані на досягнення единої з іншими корисливої мети.

У вироку суду наведені достатні, переконливі та належним чином мотивовані висновки про повну доведеність вини ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованих злочинів.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та помякшують покарання.

Як вбачається із змісту вироку, суд, призначаючи покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 врахував та зазначив, що обидва вони скоїли низку особливо тяжких та тяжких умисних злочинів, суспільно-небезпечні наслідки для потерпілих та думку самих потерпілих, які наполягали на призначенні суворого покарання, а, також, у цілому позитивні характеристики, спосіб життя та поведінки.

У якості обставин, що помякшують покарання, суд врахував часткове визнання провини ОСОБА_4 за деякими епізодами скоєних злочинів та відсутність щиросердного каяття у скоєному у ОСОБА_5

Розмір та вид призначеного покарання обом обвинуваченим, на думку колегії суддів, відповідає кількості та тяжкості скоєних злочинів, характеристикам особи обвинувачених і є необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження скоєння нових злочинів.

Підстав, передбачених ст. 69 КК України, та призначення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 більш мякого покарання не вбачається.

Керуючись ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 22 червня 2016 року, яким ОСОБА_9 визнаний винним та засудженим за ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК України; ОСОБА_5, який визнаний винним та засудженим за ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 353, ч.2 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК України; ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_26 ва Т.С., який визнаний винним та засуджений за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187, ч.4 ст. 187 КК України, залишити без змін, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_3, обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 без задоволення.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_4А строк попереднього увязнення, з 22 червня 2016 року по день набрання чинності вироком суду 20 грудня 2016 року, із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена сторонами кримінального провадження у касаційному порядку, до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, у спосіб та порядку, передбаченому ст.. 424-427 КПК України.

Судді