Рішення № 63615462, 15.11.2016, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/ 9984/16-ц

провадження № 2/200/3177/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Кудрявцевої Т.О.

при секретарі - Власенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, третя особа - Третя дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 03.01.2010 року померла його мати ОСОБА_3, після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку № 90, розташованого по Токарному провулку в м. Дніпропетровську. Він не прийняв спадщину після смерті матері з поважних причин, зважаючи на наступне. В квітні 1977 року його батько ОСОБА_4 розірвав з його матір"ю шлюб та було вирішено, що він залишається проживати з батьком у м. Дніпропетровську за адресою вул. Янгеля, 8/74. З того часу стосунки повністю припинилися і його вихованням до його повноліття займався виключно батько та його нова жінка. Через свою незгоду з позицією батька та постійні конфлікти він пішов з дому та тривалий час вів асоціальний спосіб життя, проживаючи у різних областях України, в тому числі і АР Крим, після чого він неодноразово проходив курс соціальної реабілітації, стояв на обліку безпритульних осіб. Під час проходження військової служби у зоні проведення антитерористичної операції він познайомився з військовослужбовцем ОСОБА_5 мешканцем м. Дніпропетровська, який повідомив його, що деякі особи шукають можливих спадкоємців майна, а саме житлового будинку № 90, розташованого по Токарному провулку в м. Дніпропетровську та спитав у нього чи є він родичем ОСОБА_3, яка померла майже шість років тому назад. Ці відомості його з0найомий отримав від своєї тітки, яка є сусідкою і проживає біля будинку його матері по провулку Токарний, буд. 100. Будучи у відпустці, він звернувся до сусідів - мешканців прилеглих будинків по Токарному провулку біля будинку його матері, які передали йому ключі та документи. Посилаючись на зазначене, позивач просить визначити йому додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_3, померлої 03.01.2010 року.

В судове засідання позивач не з"явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій просив розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкоємцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, що пропустив термін для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий термін, достатній для подачі їм заяви про прийняття спадщини.

У відповідності до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.2 цієї статті особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.57 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим статтею 61 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 - докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Згідно до ч.3, 4 цієї статті - доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач є сином ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-КИ № 352301, виданим 17.05.1995 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ленінської районної ради народних депутатів, актовий запис № 1899.

03.01.2010 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 321914, виданим 05.01.2010 року Відділом реєстрації смерті ОСОБА_2 міського управління юстиції, актовий запис № 56. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку № 90, розташованого по Токарному провулку в м. Дніпропетровську.

В квітні 1977 року батько позивача ОСОБА_4 розірвав з його матір"ю шлюб та було вирішено, що він залишається проживати з батьком у м. Дніпропетровську за адресою вул. Янгеля, 8/74. З того часу стосунки позивача з матір"ю повністю припинилися і його вихованням до повноліття займався виключно батько та його нова жінка. Через свою незгоду з позицією батька та постійні конфлікти позивач пішов з дому та тривалий час вів асоціальний спосіб життя, проживаючи у різних областях України, в тому числі і АР Крим, після чого він неодноразово проходив курс соціальної реабілітації, стояв на обліку безпритульних осіб, про що має відповідні відмітки.

В 2015 році позивач приймав участь в антитерористичній операції, що підтверджується Рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справ України від 12.05.2015 року № 5/1/ІУ/39, відповідно до якого ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій.

Під час проходження військової служби у зоні проведення антитерористичної операції позивач від мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 - військовослужбовця ОСОБА_5, дізнався, що деякі особи шукають можливих спадкоємців майна, а саме житлового будинку № 90, розташованого по Токарному провулку в м. Дніпропетровську та який спитав чи є він родичем ОСОБА_3, яка померла майже шість років тому назад. Ці відомості він отримав від своєї тітки, яка є сусідкою і проживає біля будинку його матері по провулку Токарний, буд. 100. Будучи у відпустці, позивач звернувся до сусідів - мешканців прилеглих будинків по Токарному провулку біля будинку його матері, які передали йому ключі та документи.

Позивач є єдиними спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_3 Проте, із вищенаведених підстав звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері у передбачений законодавством шестимісячний строк позивач не мав можливості.

В травні 2016 року позивач звернувся до Третьої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері. Того ж дня нотаріусом була відкрита спадкова справа №371/2016 та винесена постанова від 31.05.2016 року про відмову у вчинені нотаріальної дії у звязку з пропуском позивачем строку для прийняття спадщини, передбаченого ч.1 ст.1270 ЦК України.

Відповідно до спадкової справи № 371/2016, яка була заведена в Третій дніпропетровській державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_3, померлої 03.01.2010 року, з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори звернувся лише ОСОБА_1

З урахуванням викладеного, суд вважає, що строк для прийняття спадщини позивачем пропущений з поважних причин і йому необхідно визначити додатковий строк в один місяць для подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої 03.01.2010 року, який обчислювати з дня набрання законної сили рішенням суду.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне витрати по справі віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, додатковий строк в один місяць для подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої 03.01.2010 року, який обчислювати з дня набрання законної сили рішенням суду.

Витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання його копії.

Суддя Т.О. Кудрявцева