Ухвала суду № 63615075, 21.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 664/819/16-а

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Савчак С.П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у місті Херсоні на постанову Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до інспектора 3 роти Управління патрульної поліції у місті Херсоні рядового ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття справи про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до інспектора 3 роти Управління патрульної поліції у місті Херсоні рядового ОСОБА_3 з вимогами про скасування постанови від 31.03.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постановою від 31.03.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності (серія ПСЗ № 079529) ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн., за те, що він керуючи транспортним засобом Honda Civic, номерний знак НОМЕР_1, о 13 год. 20 хв. в м. Херсон, вул. 40 років Жовтня здійснив стоянку ближче ніж 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушив пункт 15.9 г Правил дорожнього руху, чим суттєво перешкодив розїзду транспортних засобів та руху пішоходів.

Зазначену постанову ОСОБА_2, вважає протиправною, оскільки він не керував транспортним засобом, а це здійснив його родич, який після паркування автомобіля передав йому ключі, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та попросив його після закінчення занять у Херсонському державному університеті забрати автомобіль.

Крім того, винесена постанова не містить дати розгляду справи, оскільки розгляд справи не проводився, постанову йому було оголошено на місці її складення, йому не було надано можливості ознайомитися з матеріалами справи, а його пояснення, що це не він вчинив адміністративне правопорушення не були прийняті до уваги. Крім того, постанова не містить відомостей щодо технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис порушення, саме правопорушення не зафіксоване.

Також позивач пояснив, що 31.03.2016 року він перебував на занятті у Херсонському державному університеті, в період часу з 11 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. до нього зайшла жінка його батька ОСОБА_4, віддала йому ключі від автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та просила забрати автомобіль після занять, після чого відлучилась у своїх справах. По закінченню занять він вийшов до автомобіля, біля автомобіля було декілька поліцейських, він спробував перепаркувати автомобіль, але йому цього не дали зробити поліцейські та склали постанову про вчинення адміністративного порушення з накладенням штрафу. Крім того, його пояснення що не він керував автомобілем не було враховано.

Згідно наданих заперечень відповідач позов не визнав з тих підстав, що під час патрулювання о 12 годині дня виявлено транспортний засіб Хонда Сивик, державний номер НОМЕР_2, який здійснив зупинку ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушено п. 15.9 «г» ПДР України, факт вчинення правопорушення підтверджується поясненнями свідків. Крім того, постанова відповідає вимогам законодавства, поліцейський не зобовязаний надавати докази правопорушнику, протокол про адміністративне правопорушення у даному випадку не складається. У задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

Постановою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23.09.2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до інспектора 3 роти Управління патрульної поліції у місті Херсоні рядового ОСОБА_3 задоволено частково.

Скасовано постанову інспектора 3 роти Управління патрульної поліції у м. Херсоні рядового ОСОБА_3 у справі про адміністративне правопорушення від 31 березня 2016 року (серія ПСЗ № 079529) про визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.

Стягнуто з Управління патрульної поліції у місті Херсоні Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 копійок. В рещті позовних вимог відмовлено.

Управління патрульної поліції у місті Херсоні звернулось до суду з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХТ 863762, власником транспортного засобу Honda Civic, реєстраційний номер НОМЕР_2, є ОСОБА_4, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, ж/м Житлове селище 1173.

Згідно довідки Херсонського державного університету, який знаходиться за адресою м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27 від 08.08.2016 року № 01-27/1162, ОСОБА_2 є випускником 2016 року, який навчався в 13-11-521 групі юридичного факультету заочної форми навчання, 31.03.2016 року, був присутній на І, ІІ, ІІІ парі, тобто у період з 08:30 по 13:10 год.

Відповідно до заяви ОСОБА_4, 31.03.2016 року ОСОБА_2 знаходився на заняттях у ХДУ, приблизно о 12:00 годині вона підїхала до університету та зупинилась справа перед світлофором. Потім віддала ключі ОСОБА_2 та просила його забрати автомобіль, а сама в цей час поїхала по своїм справам. Вказане може підтвердити ОСОБА_5. Ввечері ОСОБА_2 повідомив їй, що відносно нього було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що він є знайомим ОСОБА_2, 31.03.2016 року він перебував у м. Цюрупинськ та йому було необхідно передати папери ОСОБА_2 Він на автомобілі під керуванням жінки на імя ОСОБА_4 (прізвище та по батькові її не знає, але знає, що це жінка батька ОСОБА_2В.) підїхали до Херсонського державного університету. Вказана жінка припаркувала автомобіль, але розмітки про пішохідний перехід на дорозі не було. Після цього вони разом піднялись до аудиторії де навчався ОСОБА_2 і він йому передав папери. Жінка передала ОСОБА_2 ключи від автомобіля та ще щось. З ОСОБА_2 він домовився, що після закінчення занять вони разом поїдуть до м. Цюрупинськ. Після цього він пішов до екологічного факультету по своїм справам. Після закінчення занять він разом з ОСОБА_2 підійшли до автомобіля, біля якого вже перебували поліцейські. Він зрозумів, що це надовго та оскільки йому необхідно було швидко потрапити до м. Цюрупинськ, він покинув ОСОБА_2

Згідно пояснень допитаного в якості свідка ОСОБА_6, він перебував біля свого підїзду по вулиці Старостіна в м. Херсоні, до нього підїхали два чоловіка, які не були одягненні у форму поліцейських та не були на поліцейському автомобілі. Вони попросили його піднятися до адміністративної будівлі, поряд з його будинком, де проводяться медичні експертизи та щось довго йому пояснювали, після цього він підписав якісь папери. ОСОБА_2 він не знає, щодо порушення ним правил дорожнього руху біля університету пояснити ні чого не може. На письмових поясненнях стоїть його підпис, але написаний текст від його імені не визнає, зазначаючи що про написане нічого не знає.

Колегія суддів не вбачає підстав сумніватися в правдивості наданих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 пояснень, оскільки вони були допитані у судовому засіданні в якості свідків, їм були розяснені положення ст. 65 КАС України, вони склали присягу свідка та були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, а також відмову від надавання показань, за ст.ст. 384, 385 КК України.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 19.12.2008 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи позивача про відсутність доказів, якими засвідчується факт вчинення саме ним порушення п. 15.9 «г» ПДР України.

Пояснення позивача відповідають показанням свідка ОСОБА_5, письмовим поясненням власника транспортного засобу ОСОБА_4 та довідці Херсонського державного університету. Зазначені докази у своїй сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_2 не вчиняв порушення Правил дорожнього руху, а його було притягнено до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення без наявності достатніх доказів його вини.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_2 порушення вимог пункту 15.9 «г» ПДР України, а його вина не може ґрунтуватись на припущеннях, постанова серії ПСЗ № 079529 від 31 березня 2016 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення підлягає скасуванню.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Херсоні залишити без задоволення, а постанову Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: А.В. Крусян