Ухвала суду № 63615068, 21.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 499/659/16-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Погорєлов І.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 на постанову Іванівського районного суду Одеської області від 20 вересня 2016 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, скасування постанов про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору,

В С Т А Н О В И В :

08 липня 2016 року УПФУ в Іванівському районні Одеської області звернулось з адміністративним позовом до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 про визнання неправомірними дії державного виконавця та скасування постанови про накладення штрафу від 04 липня 2016 року.

23 серпня 2016 року УПФУ в Іванівському районні Одеської області звернулось з адміністративним позовом до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій старшого виконавця та скасування постанов про накладення на позивача подвійного штрафу та про стягнення з управління ПФУ в Іванівському районі Одеської області виконавчого збору.

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області суду від 14 вересня 2016 року зазначенні позови були обєднані в одне провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Іванівського районного суду Одеської області за наслідками розгляду адміністративної справи № 2-а-125/10 за адміністративним позовом ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії до управління ПФУ в Іванівському районі Одеської області зобовязано перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_3 з 1 січня 2000 року у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законами України на відповідний рік, та починаючи з 01.01.2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, з наступними змінами згідно Законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

На виконання вищевказаної постанови видано виконавчий лист, який було направлено на виконання до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області, яким винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50506304 та зобовязано рішення суду виконати в добровільному порядку.

21.01.2016 року Управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 за весь період зазначений у постанові по справі. Завірену копію розпорядження про перерахунок пенсії ОСОБА_3 від 25.03.2016 року № 540/03 направлено до відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Одеської області.

Постановою виконавця від 17.02.2016 року на Управління накладено штраф у розмірі 850,00 грн. по виконавчому провадженню ВП № 50506304 у звязку із відмовою добровільно виконати рішення суду.

Постановою виконавця від 21.07.2016 року на Управління накладено штраф у подвійному розмірі 1360,00 грн. по виконавчому провадженню № 50506304 у звязку з повторною відмовою добровільно виконати рішення суду.

Також постановою виконавця від 21.07.2016 року з Управління постановлено стягнути виконавчий збір у розмірі 1360,00 грн., у звязку з невчасним виконанням виконавчого листа.

Вважаючи вказані постанови незаконними та безпідставними, позивач просив визнати дії виконавця незаконними, протиправними та скасувати постанови, оскільки рішення він виконав добровільно у межах наданих йому повноважень.

Постановою Іванівського районного суду Одеської області від 20 вересня 2016 року адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 на постанови про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору - задоволено.

Визнано неправомірними дії державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Одеській області Коренюка О.В. щодо винесення постанов від 04.07.2016 року, від 21.07.2016 року про накладення штрафів на управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області та щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 21.07.2016 року з управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області по виконавчому провадженні №50506304.

Скасовано постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Одеській області Коренюка О.В. від 04.07.2016 року про накладення штрафу в сумі 850,00 грн. по виконавчому провадженню ВП № 50506304 на управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області.

Скасовано постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Одеській області Коренюка О.В. від 21.07.2016 року про стягнення виконавчого збору у сумі 1360,00 грн. по виконавчому провадженню ВП № 50506304 з управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Одеської області.

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що постановою державного виконавця ВПВР відділу ДВС ГУЮ у Одеській області було відкрито виконавче провадження ВП № 50506304 по виконанню виконавчого листа № 2-а-125/10/1509 від 17.02.2016 року, виданого Іванівським районним судом на виконання постанови Іванівського районного суду, якою зобовязано управління перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_3 з 1 січня 2000 року у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законами України на відповідний рік, та починаючи з 01.01.2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, з наступними змінами згідно Законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2016року.

04 липня 2016 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Одеській області Коренюком О.В. винесено постанову про накладення штрафу на управління Пенсійного фонду України в Іванівському районні Одеської області в сумі 850,00 грн., посилаючись на те, що боржником не в повній мірі виконано рішення суду, не надано документ, який підтверджує факт виконання рішення в частині проведення виплати нарахованих сум, що підтверджується копією постанови, долученої до матеріалів справи.

21 липня 2016 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Одеській області Коренюком О.В. винесено постанову про накладення штрафу на управління Пенсійного фонду України в Іванівському районні Одеської області в сумі 1360,00 грн., посилаючись на те, що боржником повторно не в повній мірі виконано рішення суду, не надано документ, який підтверджує факт виконання рішення в частині проведення виплати нарахованих сум, що підтверджується копією постанови, долученої до матеріалів справи.

21 липня 2016 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Одеській області Коренюком О.В. винесено постанову про з управління Пенсійного фонду України в Іванівському районні Одеської області виконавчого збору в сумі 1360,00 грн., посилаючись на те, що боржником не виконано виконавчий лист у встановлений строк, що підтверджується копією постанови, долученої до матеріалів справи.

Відповідно частини 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Своєю заявою від 25.03.2016 року Миргородське обєднане управління Пенсійного фонду України повідомляло відділ примусового виконання рішень ГУЮ в Одеській області про добровільне виконання постанови суду шляхом прийняття розпорядження про перерахунок пенсії ОСОБА_3 та направило копію розпорядження.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХIV «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб)це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконання рішень, за якими боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, здійснюється відповідно до статті 75 Закону № 606-ХIV.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 Закону № 606-ХIV.

За змістом частини першої статті 89 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника у відповідному розмірі, передбаченому в цій же статті.

Таким чином, законодавець передбачив негативні наслідки (штрафні санкції) за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення, за умови його невиконання без поважних причин.

При цьому, у звязку з фактичною неможливістю виконання бюджетними державними органами судових рішень про стягнення, виплату коштів Верховною Радою України 5 червня 2012 року було прийнято Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до положень частини першої статті 3 якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Отже, списання коштів з рахунків державного органу на виконання судових рішень проводиться лише за умови наявності таких коштів.

У даному випадку колегією суддів встановлено, що позивач частково виконав рішення суду, а саме: провів перерахунок пенсії в розмірі визначеному у постанові суду, що підтверджується розпорядженням № 540/03 від 25.03.2016 року.

Однак, виплата донарахованих сум, які перевищують бюджетні призначення на поточний рік, буде здійснена за наявності відповідного фінансування з державного бюджету, про що було повідомлено державного виконавця.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що часткове невиконання судового рішення з боку УПФУ з незалежних від останнього причин (через відсутність відповідного фінансування із державного бюджету) є поважною причиною у розумінні статей 75 та 89 Закону № 606-ХIV, а відтак прийняття державним виконавцем оскаржуваних постанов про накладення штрафу стягнення виконавчого збору є неправомірними та підлягають скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 09 червня 2015 року у справі 21-658а 15, яка відповідно до вимог ст. 244-2 КАС України має обовязково враховуватися судами при прийнятті рішень.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Іванівського районного суду Одеської області від 20 вересня 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: А.В. Крусян