Ухвала суду № 63613618, 13.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/12013/2016 Головуючий у 1-й інстанції - Маліновська В.М.

Доповідач - Рубан С.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.

при секретарі Перетятько А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» - СтрюковоїІрини Олександрівни на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України про припинення зобов'язання за договорами застави та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 травня 2016 року позов ОСОБА_2 до ПАТ «Комерційний банк «Надра», ДП «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України про припинення зобов'язання за договорами застави та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано припиненими зобов'язання ОСОБА_2 перед ПАТ «Комерційний банк «Надра» за Договором кредитної лінії №07/МК23/2007-840 від 27.02.2007 року.

Визнано припиненим право застави по Договору застави автомобіля від 27.02.2007 року, що укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Комерційний банк «Надра» та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шнирьовою Г.М. та зареєстрований в реєстрі за №351.

Визнано припиненим право застави по Договору застави товарів в обігу б/н від 27.02.2007 року, що укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Комерційний банк «Надра».

Визнано припиненим право застави по Договору застави особистого майна б/н від 27.02.2007року, що укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Комерційний банк «Надра».

Зобов'язано ДП «НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ або будь-якого реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження за реєстраційним записом №13968083 (контрольна сума: 42ДГ2Е0Д84) по Договору застави автомобіля від 27.02.2007року, укладеному між ОСОБА_2 та ВАТ «Комерційний банк «Надра», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шнирьовою Г.М., зареєстрований в реєстрі за №351.

Зобов'язано ДП «НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ» або будь-якого реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження за реєстраційним записом №13968085 (контрольна сума: 8Г1828Г230) по Договору застави товарів в обігу, б/н, від 27.02.2007року, укладеному між ОСОБА_2 та ВАТ «Комерційний банк «Надра».

Зобов'язано ДП «НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ» або будь-якого реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження за реєстраційним записом №13968086 (контрольна сума: Д63А49В1АА) по Договору застави особистого майна, б/н, від 27.02.2007року, укладеному між ОСОБА_2 та ВАТ «Комерційний банк «Надра».

Стягнуто з ПАТ «Комерційний банк «Надра на користь ОСОБА_2

2 436 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» - Стрюкова І.О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ДП «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України про припинення зобов'язання за договорами застави та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.02.2007 року між ним та Відповідачем-1, яке на той час було ВАТ КБ «Надра», було укладено Кредитний договір №07/МК23/2007-840, відповідно до якого Банк відкрив Позичальнику кредитну лінію в сумі 34 000 дол. США 00 центів, на термін з 27.02.2007 року по 15.02.2010 року, із сплатою 14,5 відсотків річних, видача кредиту здійснюється окремими траншами. Того ж дня - 27.02.2007 року Сторонами було підписано Графік повернення кредиту та сплати відсотків до Кредитного договору №07/МК23/2007-840, який визначає умови користування траншем в розмірі 34 000 дол. США 00 центів, який отриманий згідно заяви на видачу готівки №NL-1 від 27.02.2007 року. У подальшому 30.05.2007 року Банк надав Позивачу транш у розмірі 40500дол. США 00 центів лише на підставі заяви на видачу готівки №274 від 30.05.2007року. При цьому Позивач наголошує на тому, що Додаткову угоду та Графік повернення кредиту з урахуванням суми траншу на 40 500 дол. США він не підписував, однак сплатив кошти на повернення траншу і відсотків у розмірі 14,5 % річних.

Крім того, 27.02.2007 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено договір застави автомобіля, договір застави товарів в обігу та договір застави особистого майна, за якими відповідно в заставу банку передано автомобілі Volkswagen, модель Т.4, рік випуску 2000, реєстрац. НОМЕР_4, та Renault, модель Kangoo, рік випуску 2006, реєстрац. НОМЕР_5, які належать ОСОБА_2; товари в обігу - модулі пам'яті, процесори, блоки безперебійного живлення, акустичні системи, дисководи та аксесуари; особисте майно - ноутбуки згідно переліку, комунікатори, карточки плазму, електростанцію, кондиціонер.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ним погашено заборгованість за кредитним договором від 27.02.2007року, ще 30.08.2011 року, оскільки повернуто кредит та сплачено всі відсотки за Кредитним договором, а тому відсутні будь-які правові підстави для знаходження записів у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна по договорах застави.

Позивач посилається на факт неналежного виконання Відповідачем 1 своїх обов'язків, оскільки останній ігнорує всі звернення Позивача щодо видачі довідки про погашення всіх зобов'язань по Кредитному договору та не вчиняє дії, направлені на внесення записів про припинення обтяжень та зняття обтяжень з рухомого майна, чим порушує права Позивача.

Строки позовної давності щодо сум траншів, наданих Банком по кредитній лінії, сплинули ще у 2013році.

Враховуючи те, що Позивачем виконані зобов'язання за Кредитним договором, а строки позовної давності за ним вже також сплинули, то Позивач посилаючись на положення ст.391 ЦК України, Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.2004 року №830, за яким відомості про припинення обтяжень вносяться до Реєстру безоплатно, Позивач просить: - визнати припиненими зобов'язання за Кредитним договором №07/ МК23/2007-840 від 27.02.2007р., договором застави автомобіля від 27.02.2007 року договором застави особистого майна від 27.02.2007 року, договором застави товарів в обігу від 27.02.2007 року; - припинити обтяження застав автомобілів; - припинити обтяження застави товарів в обігу; - припинити обтяження застави особистого майна; - зобов'язати ДП «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України внести до Державного реєстру запис про припинення обтяжень та зняття обтяження, які зареєстровані 22.10.2013 року за №13968083, №13968085, №13968086.

Крім того, Позивачем у квітні 2016 року подано до суду заяву, в якій викладено пояснення щодо того, що вимоги до Відповідача2 підлягають саме розгляду у порядку цивільного судочинства.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Як вбачається з позовної заяви, Позивач звернувся до суду з позовом про визнання зобов'язань за Кредитним договором №07/МК23/2007-840 від 27.02.2007року припиненими виконанням на підставі статті 599 ЦК України та відповідно про визнання припиненим права застави за Договором застави автомобіля, Договором застави товарів в обігу та Договором застави особистого майна від 27.02.2007року на підставі частини 1 статті 593 ЦК України.

За приписами статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою (п.1 ч.1 ст.593ЦК України).

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності прав і обов'язків сторін, слід дійти висновку про те, що в разі невизнання Відповідачем 1 вищевказаних прав Позивача, такі права підлягають захисту судом. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 04.02.2015 № 6-243цс14.

У вказаній правовій позиції Верховний Суд України зазначив, що встановивши факт припинення основного зобов'язання належним його виконанням, суд на підставі статті 599, частини першої статті 559, пункту першого частини першої статті 593 ЦК України обґрунтовано визнав припиненими й додаткові (акцесорні) зобов'язання за договорами іпотеки і поруки.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.02.2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «КБ «Надра» був укладений Договір кредитної лінії №07/МК23/2007-840, відповідно до якого Банк відкрив Позичальнику кредитну лінію в сумі 34 000 дол. США 00 центів, на термін з 27.02.2007 року по 15.02.2010 року, зі сплатою 14,5% річних (п. 1.1.-1.2 Кредитного договору). Видача кредиту має здійснюватись відповідними траншами після підписання окремих додаткових угод з дотриманням умов п.1.4. даного Договору і після проведення оцінки платоспроможності Позичальника. За п.1.4 Кредитного договору сума кожного Траншу, терміни користування Траншем, а також інші умови, що можуть виникнути протягом дії даного Договору, обумовлюються окремими додатковими угодами до даного Договору, що є його невід'ємною частиною. Згідно п.1.5 Договору повернення кожного Траншу та сплата відсотків здійснюється відповідно до графіків, які встановлюються у додатках до даного Договору і є його невід'ємною частиною (а.с. 19-21).

Також, судом встановлено, що 27.02.2007 року сторонами було підписано Графік повернення кредиту та сплати відсотків до Кредитного договору №07/МК23/2007-840 від 27.02.2007 року (а.с.21), згідно якого останньою датою сплати платежу та відсотків є 15.02.2010 року.

Зазначені вище документи, визначають умови користування траншем в розмірі 34 000 дол. США, який отриманий згідно заяви на видачу готівки №NL-1 від 27.02.2007 року. (а.с.22).

Наступний транш, у рамках відкритої кредитної лінії в розмірі 40 500 дол. США Позивачеві було надано 30.05.2007 року. на підставі заяви на видачу готівки №274 від 30.05.2007 року. (а.с.23).

Позивач у позовній заяві стверджував про те, що Додаткової угоди та Графіка погашення кредиту після отримання суми траншу на суму 40 500 дол. США 00 центів він не підписував.

На момент розгляду справи зі сторони Відповідача1 не надано суду будь-яких доказів, які б спростовували обставини, викладені Позивачем, а саме відсутність підписаної сторонами Додаткової угоди №2 та Графіку повернення кредиту до Кредитного договору, які визначають умови користування траншем в розмірі 40 500 дол. США 00 центів, хоча у заяві на видачу готівки від 30.05.2007 року №274 у графі зміст операції вказано - видача готівки ОСОБА_2 згідно Дод.№2 від 30.05.2007 року до договору кредитної лінії №07/МК23/2007-840 від 27.02.07 року.

Позивач стверджуючи про те, що ним у повному обсязі виконані зобов'язання за Кредитним договором як по тілу, так і по оплаті відсотків надав до суду копії квитанцій, а у позовній заяві зазначив у вигляді таблиці дати та суми платежів (а.с.3-4, 35-66), за якими останній платіж Позивачем здійснено 30.08.2011року, а загальна сума сплачених коштів становить 91 186, 92 дол США.

Як встановлено судом Відповідачем 1 не надано суду належних та допустимих доказів того, що Позивачем не проведено повне виконання зобов'язань за Кредитним договором, а з урахуванням сум, отриманих Позивачем Траншів, та загальної суми сплачених коштів, суд дійшов висновку, що Позивачем виконано зобов'язання повністю.

Згідно ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 27.02.2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено договір застави автомобіля, відповідно до якого останній передав у заставу: - автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель Т4, рік випуску-2000, білого кольору, заводський номер кузова НОМЕР_1 ВАНТАЖО ПАСАЖИРСЬКИЙ, тип ТЗ МІКРОАВТОБУС, об'єм двигуна 2461 куб.см.О, реєстраційний НОМЕР_4, зареєстрований МРЕВ-5 м. Києва ДАІ ГУ-УМВС України 08.10.2005 року, який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію серія НОМЕР_6, виданого тією ж установою того ж дня; - автомобіль марки RENAULT, модель KANGOO, рік випуску-2006, сірого кольору, заводський номер кузова НОМЕР_2, тип ТЗ ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ, об'єм двигуна 1390, реєстраційний НОМЕР_8, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 21.04.2006 року, який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_7, виданого тією ж установою того ж дня (а.с.24).

27.02.2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено договір застави товарів в обігу, відповідно до якого останній передав у заставу модулі пам'яті, процесори, блоки безперебійного живлення, акустичні системи, дисководи та аксесуари на загальну суму 13000 (тринадцять тисяч)доларів США (а.с.25-27).

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 27.02.2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено договір застави особистого майна, відповідно до якого останній передав у заставу ноутбук Asus A3500Н 15»-400,00дол. США; ноутбук Asus A6В00L 15,4»-300,00дол. США; ноутбук Asus A3500Е 15»-350 дол.США; ноутбук Asus A6В00R 15,4»-350,00дол. США; ноутбук Dell Inspiron1300 15,4»-200,00дол. США; ноутбук Asus W3H00V 14»-550,00дол. США; ноутбук Sony VGN-TX750P\B 11,1»-800,00дол. США; ноутбук Dell Inspiron1300 15,4»-150,00дол. США; ноутбук Compaq Presario 2500 15`-100,00 дол. США; ноутбук Dell Inspiron1300 15,4»-150,00дол.США; ноутбук Fujitsu-Siemens 15` -150,00дол.США; ноутбук ACER 14,1»-250,00дол. США; ноутбук Asus A6500R 15,1»-300,00дол. США; ноутбук NEC Versa iSelect M5210 15»-200,00дол. США; ноутбук Toshiba A55-S106 15`-200,00дол. США; ноутбук Dell Inspiron1300 15,4»-150,00дол.США; ноутбук Dell Inspiron1300 15,4»-150,00дол.США; ноутбук Dell Inspiron1300 S\N Y27H0212713043438-150,00дол.США; ноутбук Dell Inspiron1300 15,4»-300,00дол.США; ноутбук Dell Inspiron1300 15,4»-150,00дол.США; комунікатор Qtec S200, карточка SD 4 GB 150x Transcend-200,00 дол. США; плазма NEC 42XR4+подставка-650 дол.США; електростанція EP 7000 Honda- 650,00 дол.США; кондиціонер LG S18LHP 3 шт.-650,00дол.США (а.с.28-30).

На підставі Договору застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 22.10.2013 року був внесений реєстраційний запис №13968083 (контрольна сума: 42ДГ2Е0Д84) по Договору застави автомобіля, 351, від 27.02.2007року (боржник: ОСОБА_2, код НОМЕР_3, 02140, АДРЕСА_1), що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 42260895 від 22.10.2013 (а.с. 3 1).

На підставі Договору застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 22.10.2013 року був внесений реєстраційний запис №13968085 (контрольна сума: 8Г1828Г230) по Договору застави товарів в обігу, б/н, від 27.02.2007 року (боржник: ОСОБА_2, код НОМЕР_3, 02140, АДРЕСА_2), що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 42260906 від 22.10.2013 року (а.с.33).

На підставі Договору застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 22.10.2013 року був внесений реєстраційний запис №13968086 (контрольна сума: Д63А49В1АА) по Договору застави особистого майна, б/н, від 27.02.2007 року (боржник: ОСОБА_2, код НОМЕР_3, 02140, АДРЕСА_2), що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 42260912 від 22.10.2013 року (а.с. 32).

На підтвердження позову Позивачем надано до суду копії квитанцій, в якості доказів повного погашення заборгованості за кредитним договором №07/МК23/2007-840 від 27.02.2007року, тобто, Позивачем повернуто кредит та сплачено відсотки за Кредитним договором.

Судом не встановлено доказів наявності у позивача заборгованості за Кредитним договором та Відповідачем-1 протилежного не доведено, тому суд дійшов вірного висновку, що відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання Позивача по цим договорам є припиненими виконанням проведеним належним чином.

Позивач неодноразово звертався до Відповідача-1 з метою врегулювання спірного питання у грудні 2012 року, лютому 2013 року, вересні 2014 року, вересні 2015 року, однак на його звернення Відповідач-1 не реагував, що підтверджується наданими в матеріали справи доказами (а.с.69-75).

Крім того, судом враховано, що з урахуванням умов Кредитного договору щодо передбаченого строку повернення кредитних коштів - 15.02.2010 року, а також останнього платежу, здійсненого Позивачем на повернення грошових коштів - 30.08.2011 року фактично до правовідносин, які виникли між сторонами, у випадку пред'явлення Банком будь-яких вимог до Позивача, підлягають застосуванню положення п. 5 ст.261 ЦК України.

Будь-яких доказів того, що на даний час наявне рішення суду, яким би встановлювалась заборгованість Позивача перед Відповідачем1, як і доказів того, що в суді на даний час розглядається будь-яка справа щодо стягнення з Позивача певних сум за Кредитним договором, де Банк звернувся до суду в межах строків позовної даності з вимогою до Позивача, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.3 статті 3 Закону України «Про заставу» застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Статтею 28 зазначеного Закону передбачено, що застава припиняється, зокрема, з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.593 ЦК України, яка кореспондується з положеннями ст. 28 Закону України «Про заставу» право застави припиняється у разі, зокрема, припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

На підставі наведеного, суд дійшов правильного висновку, що оскільки зобов'язання Позивача перед Відповідачем-1 за Кредитним договором №07/МК23/2007-840 від 27.02.2007року є припиненими, то відповідно і застава, яка має похідний характер від зобов'язань за кредитним договором, є припиненою в силу приписів ст. 28 Закону України «Про заставу».

Наведений правовий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України у постанові від 11.11.2015 року у справі № 6-2127цс15.

Таким чином, вимоги Позивача про визнання припиненим права застави по Договорах застави від 27.02.2007року, що укладені між ОСОБА_2 та ВАТ «КБ «Надра», підлягають задоволенню.

Як встановлено судом, на підставі Договорів застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 22.10.2013 року було внесені реєстраційні записи №13968083, №13968085, №13968086 за яким обтяжено Предмети застави (вид обтяження: приватне обтяження; обтяжувач: ПАТ «Комерційний банк «Надра»; боржник: ОСОБА_2).

Оскільки судом встановлено, що зобов'язання Позивача перед Відповідачем-1 за Кредитним договором №07/МК23/2007-840 від 27.02.2007року є припиненими виконанням, а відповідно і застава, яка має похідний характер від зобов'язань за кредитним договором, є припиненою, то правові підстави для обтяження Предметів застави за Договорами застави відсутні.

Згідно ч. 3 ст. 593 ЦК України, у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносять відповідні дані.

З метою реалізації свого права власності на Предмети застави щодо володіння, користування та розпорядження цим майном, Позивач, звернувся до Відповідача-1 з письмовою Вимогою від 17.09.2015 року, яка зареєстрована Відповідачем-1 за вх. №58197, відповідно до якої вимагав від ПАТ «КБ «Надра» здійснити всі необхідні заходи щодо припинення обтяження згідно Договорів застави та вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Однак, Відповідач-1 не відреагував на вимогу Позивача та не подав до реєстратора заяви про припинення обтяження. Вказані обставини свідчать про те, що Позивачем вжито всіх можливих заходів щодо вирішення безпосередньо з обтяжувачем - ПАТ «КБ «Надра» - питання щодо зняття обтяження з належного йому рухомого майна в позасудовому порядку.

Згідно наказу Міністерства юстиції України "Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна" від 07.07.2006 року № 57/5 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 25.06.2015 № 1059/5), реєстраторами Державного реєстру обтяжень рухомого майна є Державне підприємство "Національні інформаційні системи", державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.

Відповідно до п. 25 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.2004 року № 830 визначено, що реєстратор вносить до Реєстру відомості про припинення обтяження в день надходження заяви чи рішення уповноваженого органу.

З наданого заперечення Відповідача -2, судом встановлено, що станом на 06.05.2016 року, а рівно як і станом на час вирішення спору по суті, обтяження за Договорами застави не припинені та не вилучено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до статті 11 вказаного Закону обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно статті 42 цього Закону держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України. До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Держатель Державного реєстру виконує, зокрема, такі функції: організує ведення Державного реєстру; приймає заяви і вносить записи до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно ч. 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Таким чином, враховуючи наведені правові норми та встановивши станом на час вирішення спору по суті відсутність правових підстав для обтяження Предметів застави за Договорами, а також не вчинення Відповідачем-1 необхідних заходів щодо припинення обтяжень, згідно Договорів застави та вилучення відповідних реєстраційних записів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, відповідно до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"», суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Позивача про зобов'язання Відповідача-2 вчинити певні дії підлягають задоволенню шляхом зобов'язання безпосередньо Відповідача-2 або будь-якого реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна (будь-яку державну нотаріальну контору або будь-якого приватного нотаріуса) вилучити з Державного реєстру обтяжень реєстраційні записи обтяжень майна належного позивачу по договорам застави укладеним позивачем.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до розрахунку заборгованості, який надано скаржником лише до суду апеляційної інстанції, у позивача, нібито, існує заборгованість у сумі 13 836,61 доларів США. Скаржником зазначено, що позивач сплатив суму кредиту лише по першому траншу у сумі 34 000 доларів США, і лише декілька платежів по другому траншу, тобто зазначена сума заборгованості виникла у зв'язку з несплатою позивачем траншу у розмірі 40 500 доларів США.

Такі доводи скаржника не відповідають фактичним обставинам, оскільки судом першої інстанції встановлено, що транш у рамках відкритоїкредитної лінії у розмірі 40 500 доларів США позивачеві було надано30.05.2007 року на підставі заяви на видачу готівки №274 від 30.05.2007 року (а.с. 23).

На момент розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції скаржником не надано до суду будь-яких доказів, які б свідчили про підписання Додаткової угоди №2 та Графіку повернення кредиту до Кредитного договору, які визначають умови користування траншем у розмірі 40 500 доларів США, хоча у заяві на видачу готівки від 30.05.2007 року №274 у графі зміст операції вказано - «видача готівки ОСОБА_2 згідно Дод№2 від 30.05.2007 року до договору кредитної лінії № 07/МК23/2007-840 від 27.02.07 року».

Незважаючи на відсутність підписаної Додаткової угоди №2 та Графіку повернення кредиту до Кредитного договору, які визначають умови користування траншем у розмірі 40 500 доларів США, позивач у повному обсязі виконав зобов'язання, як по тілу, так і по відсотках, сплативши 14,5 (чотирнадцять цілих п'ять десятих) відсотків річних за користування зазначеним вище траншем.

Крім цього, в усіх квитанціях про оплату, в графі «призначення платежу» зазначено: «погашення кр. ОСОБА_2 згідно дог. № 07/МК23/2007-840-2768909250-0000555028-574972»,тобто, не конкретизовано по першому чи по другому траншу проведена оплата. Однак, згідно Графіку повернення кредиту до Кредитного договору, який визначає умови користування траншем у розмірі 34 000 доларів США встановлено суму щомісячного платежу, яка складала 1170 доларів США. Виходячи з наявних квитанцій на оплату, сума щомісячного платежу по траншу в розмірі 40 500 доларів США складає 1490 доларів США. Так, наприклад, 13.06.2007 року позивачем здійснено оплату по першому траншу в розмірі 1170 доларів США та по другому траншу розмірі 1490 доларів США. Крім того, в більшості квитанціях, які додано до заперечень, оплату здійснено на суму 2660 доларів США, з поміткою, що зазначена цифра складається з : «1170 доларів США + 1490 доларів США», тобто оплата по першому і другому траншу проведена одночасно (копії квітанцій долучено до матеріалів справи).

Позивачем проведено оплати (копії квитанцій наявні у справі) по траншу у рамках відкритої кредитної лінії у розмірі 40 500 доларів США, який було надано30.05.2007 року на підставі заяви на видачу готівки №274 від 30.05.2007 року (а.с. 23)».

Тобто, за траншем у рамках відкритої кредитної лінії у розмірі 40 500 доларів США, який було надано 30.05.2007 року на підставі заяви на видачу готівки №274 від 30.05.2007 року проведено оплату в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги про те, що ДП «Національні інформаційні системи» є суб'єктом владних повноважень колегія суддів не приймає до уваги, оскільки у даній справі спір стосується договірних правовідносин позивача та відповідача 1, які стосуються отримання кредитних коштів під заставу рухомого майна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владніуправлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Проте ДП «НАІС» не відноситься ні до суб'єктів владних повноважень, ні до суб'єктів із делегованими владними повноваженнями.

У Статуті ДП «НАІС» визначено, що Підприємство є юридичною особою, яка діє на принципах госпрозрахунку, самофінансування, самоокупності та функціонує як самостійний суб'єкт господарювання. Основним предметом діяльності ДП «НАІС» є технічне та технологічне створення, запровадження,експлуатація програмно-інформаційних комплексів системного введення автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, що створюються відповідно до наказів Міністерства юстиції України, а також інших електронних баз даних, що створюються відповідно до законодавства України, надання доступу фізичним та юридичним особам до автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, отримання прибутку від здійснюваної діяльності.

Отже, із Статуту підприємства не вбачається, що Міністерство юстиції України делегувало частину своїх владних повноважень. Таким чином, ДП «НАІС» не здійснює будь-яких управлінських функцій та не приймає будь-яких управлінських рішень, а діє виключно для задоволення суспільних потреб шляхом систематичного здійснення господарської діяльності.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» - Стрюкової ІриниОлександрівни - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий

Судді