Рішення № 63613611, 08.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2/756/6041/15 № апеляційного провадження: 22-ц/796/10380/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Луценко О.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Болотова Є.В., Поліщук Н.В.

при секретарі: Горбачовій І.В.

за участю: відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_4 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 7 грудня 2015року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_5 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Мотивуючи свої вимоги тим, що між ПАТ СК «Українська страхова група» та ОСОБА_6 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0101-11-8628, за умовами якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1. У період дії договору страхування застрахований автомобіль був пошкоджений внаслідок ДТП. Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 08.11.2012 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Позивачем за заявою страхувальника відшкодовано суму страхового відшкодування у розмірі 180 164 гривень. На момент ДТП цивільно - правова відповідальність відповідача була застрахована в «ЦрАТ «СК ПУ Україна». 29.03.2013 року та 30.05.2013 року ПрАТ «СК ПУ Україна» здійснило виплату позивачу страхове відшкодування на загальну суму 100 939,36 гривень. За таких обставин, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 79 224,64 гривень на відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 7 грудня 2015 року позов було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» витрати по сплаті страхового відшкодування у сумі 79 224,64 гривень.

Вирішено питання розподілу судового збору.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення було відмовлено.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду представник відповідача подав апеляційну скаргу. Де ставив питання про скасування рішення суду та постановлення нового про відмову у задоволенні позову. Мотивуючи тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Вказуючи на те, що матеріали справи не містять доказів про отримання судової повістки відповідачем про виклик його до суду на 07.12.2015 року, коли було прийнято заочне рішення. ОСОБА_3 07.08.2015 року на один календарний рік (відповідно до ЗУ «Про мобілізацію») був призваний до Збройних сил України, а саме проходив службу у військовій частині В 0941. Вказана обставина була обов'язковою для зупинення розгляду справи. Відповідне клопотання було подане на розгляд суду, однак залишено судом поза увагою.

Крім того, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ СК «ПЗУ Україна» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № АВ 0245220. А відтак, на думку представника відповідача нести відповідальність за завдані збитки має саме ПрАТ СК «ПЗУ Україна», як страхова компанія, що застрахувала цивільно-правову відповідальність відповідача. Відповідно до страхового акту, страхова сума за договором страхування цивільно-правової відповідальності відповідача становила 150 000 гривень, що мало би вистачити для покриття усім вимог позивача.

Представник відповідача та його представник у судовому засіданні підтримали подану апеляційну скаргу.

Представник позивача будучи належним чином повідомленою про розгляд справи не з'явилася у судове засідання, подала заяву в якій просила суд розглядати справу у відсутності їх представника у зв'язку з великою завантаженістю (а.с. 179).

Судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача в силу вимог ст. 305 ЦПК України враховуючи при цьому її повторну неявку.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої задовольняючи вимоги з урахуванням положень ст. 990, 993, 998 ЦК України та Закону України «Про страхування» виходив з того, що до ПАТ СК «Українська страхова група», яке здійснило виплату страхового відшкодування, перейшло право вимоги, яке має до особи, відповідальної за завдання збитків, тобто до відповідача ОСОБА_3

Проте, погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення яким, суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, судом при розгляді справи було встановлено, що між ПАТ СК «Українська страхова група» та ОСОБА_6 було укладено договір добровільного страхування № 28-0101-11-8628 від 01 грудня 2011 року, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією забезпеченого наземного транспортного засобу автомобіля «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1.

05 жовтня 2012 року сталася дорожньо - транспортна пригода за участю транспортного засобу «Хонда Акорд» під керуванням водія ОСОБА_6, транспортного засобу «Ауді» під керуванням водія ОСОБА_7 та транспортного засобу «Міцубісі» під керуванням ОСОБА_3

Відповідно до постанови Соломянськогорайонного суду м. Києва від 08.11.2012 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124, ст.130 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Розмір страхового відшкодуваннявнаслідок ДТП був визначений позивачем у страховому акті від 07.11.2012 року № ДККА-20838 та складав 180 164 гривень, яке в подальшому було перераховано и на користь ОСОБА_8., згідно видаткового касового ордеру від 07.11.2012 року(а.с. 63).

Як вбачається із матеріалів справи за результатами розгляду якої судом було постановлено заочне рішення. Дане рішення, було прийнято на підставі матеріалів та доказів наданих лише позивачем.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою відповідач вказував на те, що на момент ДТП його цивільно - правова відповідальність була застрахована в ПрАТ СК ПЗУ «Україна» згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № АВ/0245220.Додаючи до матеріалів справи також копії страхових актів та копію розрахунку страхового відшкодування до страхового акту.

Згідно яких вбачається, що 29.03.2013року та 30.05.2013 року ПрАТ « СК ПЗУ Україна» здійснило позивачу виплату страхового відшкодування на загальну суму 100 939,36 гривень.

При цьому слід зазначити, що у відповідності до умов договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та договору від нещасного випадку на транспорті «Легкий захист», які були укладені між відповідачем та ПрАТ СК ПЗУ «Україна» страхова сума становила - 150 000 гривень.

Зазначене вище свідчить про те, що сума страхового відшкодування мала б бути сплачена страховою компанією відповідача в межах 150 000 гривень.

Позивач отримавши від страхової компанії відповідача страхову суму що складала лише 100 939,36 гривень при тому що ліміт страхової відповідальності визначений сторонами як 150 000 гривень з будь-якими вимогами до страхової компанії відповідача не зверталася. Тобто фактично погодилася з таким рішенням і в установленому законом порядку його не оскаржувала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України - особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідач в судовому засіданні не визнаючи позов, вважав, що його страхова компанія в повному обсязі виконала умови договору та виплатила на користь позивача таку суму страхового відшкодування, яку б повинен був сплатити сам позивач у разі належного виконання ним умов договору добровільного страхування № 28-0101-11-8628 від 01 грудня 2011 року укладеного між ПАТ СК «Українська страхова група» та ОСОБА_6

Так як із змісту договору вбачається, що вартість застрахованого транспортного засобу «Хонда Акорд» державний реєстраційний знак НОМЕР_2, що належав на праві власності ОСОБА_6 при укладенні договору добровільного страхування була визначена 263 340 гривень.

Розмір страхового відшкодуваннявнаслідок ДТП даного автомобіля був визначений позивачем у страховому акті від 07.11.2012року № ДККА-20838 та складав 180 164 гривень.

Хоча у відповідності до п. 12.4 договору добровільного страхування № 28-0101-11-8628 від 01 грудня 2011 рокуукладеного між ПАТ СК «Українська страхова група» та ОСОБА_6 - у разі конструктивної загибелі застрахованого ТЗ ( якщо згідно з актом авто товарознавчої експертизи вартість відновлювального ремонту перевищує 60% дійсної вартості застрахованого ТЗ на дату настання страхового випадку), розмір страхового відшкодування розраховується за вибором Страхувальника по одному з наступних варіантів ( визначені п.п. 12.4.1; 12.4.2 ).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач незважаючи на те, що згідно даних висновку № 6310 від 17.10.2012 року експертного дослідження автомобіля вартість відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля перевищувала 60 % його дійсної вартості, не визнав даний автомобіль конструктивно загиблим не здійснивши в подальшому розрахунок страхового відшкодування у відповідності до умов укладеного договору за вибором страхувальника.

Судом апеляційної інстанції з урахуванням положень ч. 4 ст. 10 ЦПК України неодноразово здійснювалися звернення до позивача по справі щодо його явки в судове засідання та надання страхової справи для перевірки і огляду. Позивач отримуючи повідомлення суду обмежився лише надісланим проханням до суду щодо розгляду справи за відсутністю їх представника з наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не було доведено безспірність правових підстав заявлених позовних вимог, стягнення 79 224, 64 гривни як відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП з підстав того, що розмір страхового відшкодування перевищує ліміт відповідальності страховика ( відповідача по справі) з урахуванням умов договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та договору від нещасного випадку на транспорті «Легкий захист», які були укладені між відповідачем та ПрАТ СК ПЗУ «Україна»( а.с. 151 - 155).

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду як таке що постановлено з порушенням норм матеріального права підлягає скасуванню з постановленням нового за правилами ст. 309 ЦПК України, за яким позивачу слід відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог з зазначених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 309, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представникаОСОБА_5 - ОСОБА_4 задовольнити.

Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 7 грудня 2015року скасувати та постановити нове, за яким:

Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Українська страхова група» відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: