Постанова № 63613549, 14.12.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 903/211/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі судового засідання Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 25.10.2016р.,

відповідача: ОСОБА_2, паспорт №АС 562260 від 23.06.99р.,

ОСОБА_3, посвідчення № 1184 від 15.07.16р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Волинської області від 14.11.16р. у справі № 903/211/16 (суддя Кравчук Антоніна Михайлівна)

за позовом Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" в особі Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до відповідача ОСОБА_4 особи- підприємця ОСОБА_2

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_2 звернувся в господарський суд Волинської області із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 11.05.2016 року у справі № 903/211/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" до підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою до завершення досудового розслідування кримінального провадження №12016030180000411 від 07.10.2016 року (т.1, а.с. 184-190).

Ухвалою господарського суд Волинської області від 14.11.2016 у справі № 903/211/16 у задоволенні вищевказаної заяви відмовлено (т.1, а.с.257-259).

Ухвала суду мотивована тим, що заявником не обґрунтовано пов'язаність кримінального провадження № 12016030180000411 від 07.10.2016 року щодо осіб, які не є власниками чи користувачами спірної земельної ділянки та кіоску, із виконанням рішення суду, за яким ОСОБА_2 зобов'язаний демонтувати кіоск. Крім того, суд прийшов до висновку, що заявник, посилаючись на конкретні обставини, не довів суду їх винятковість, пов'язаність з даною справою, наявність ускладнення виконання рішення суду визначеними способом та порядком.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суд Волинської області від 14.11.2016 у справі № 903/211/16, заявник звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дану ухвалу та винести постанову, якою відстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 11 травня 2016 року у справі № 903/211/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" до підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою до завершення досудового розслідування кримінального провадження №12016030180000411 від 07.10.2016 року (т.2, а.с. 5-13).

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, із неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи, прийнято до уваги обставини, які не є доведеними.

Зокрема апелянт посилається на ту обставину, що спірне майно, яке підлягає демонтуванню, не належить на праві власності ОСОБА_2, і на даний час на розгляді у Рожищенському районному суді розглядається цивільна справа за позовом власника майна про визнання права користування та володіння тимчасовою спорудою, рішення у якій прямо вплине на стан виконавчого провадження, в частині визначення особи, яка повинна провести демонтаж торгового павільйону на спірній земельній ділянці та при цьому не порушить права приватної власності особи.

Крім того, апелянт вказує, що у провадженні слідчого відділу Рожищенського відділення Ківерцівського відділу поліції ГУНП у Волинській області перебуває кримінальне провадження №1201603180000411 за ознаками кримінального правопорушення за фактом незаконного перешкоджання здійснення господарської діяльності, зловживання повноваженнями службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, вчинене юрисконсультом юридичного сектору підрозділу Рівненської дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" та начальником юридичного сектору. На даний час досудове розслідування за даним фактом триває, що є поважною обставиною, яка ускладнює виконання судового рішення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 особи-підприємця ОСОБА_2 прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 14 грудня 2016 року на 12.00 год. (т.2, а.с.2).

09.12.2016 через канцелярію суду на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшов відзив Позивача на апеляційну скаргу, у якому останній заперечує її доводи, просить залишити дану апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Позивач у відзиві посилається на те, що кримінальне провадження № 1206030180000411 щодо певних осіб, яким не пред»явлено на даний час підозру, і які не є власниками чи користувачами земельної ділянки та кіоску, ніяким чином не впливає на виконання судового рішення у даній господарській справі.

Також позивач зазначає, що відповідачем (заявником) у заяві про відстрочку виконання судового рішення не наведено конкретних обставин, які згідно вимог статті 121-2 ГПК України, можуть ускладнити виконання рішення.

14.12.2016 на адресу суду надійшло клопотання апелянта про здійснення технічної фіксації судового засідання.

В судове засідання, яке відбулось 14 грудня 2016 року, з»явились представники позивача та відповідача (заявника).

В судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задоволити та скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 14.11.2016 р., винести постанову, якою відстрочити виконання судового рішення від 11 травня 2016 року у справі № 903/211/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" до підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою до завершення досудового розслідування кримінального провадження №12016030180000411 від 07.10.2016 року.

Представник Позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, ухвалу господарського суду Волинської області без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення апелянта, позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області від 11.05.2016 року у справі № 903/211/16 позов задоволено, зобов'язано підприємця ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтування тимчасової споруди кіоску за адресою Волинська область, м.Рожище, вул.Привокзальна, 13.

На виконання рішення видано наказ № 903/211/16-1 від 08.06.2016 року.

Постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 року, а також Вищого господарського суду України від 31.10.2016 року рішення господарського суду від 11.05.2016 року №903/211/16 залишено без змін.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Отже підставою для надання відстрочки у виконанні рішення є не лише неможливість виконання його у строк, встановлений судовим актом, а також надання доказів на підтвердження обов"язковості його виконання у пізніший строк. Водночас заявник не надає доказів на підтвердження обставин, які призведуть до виконання рішення в майбутньому.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що заявником не обгрунтовано пов'язаність кримінального провадження № 12016030180000411 від 07.10.2016 року щодо осіб, які не є власниками чи користувачами спірної земельної ділянки та кіоску, із виконанням рішення суду, за яким ОСОБА_5 зобов'язаний демонтувати кіоск.

Аналогічного висновку дійшов Рівненський апеляційний господарський суд у постанові від 24.12.2013 року № 5004/1588/11.

Призначення земельно-технічної експертизи у справі № 167/76/16-ц за позовом ОСОБА_6 до Рожищенскої міської ради, ПАТ "Укрзалізниця" про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права користування та володіння тимчасовою спорудою по вул.Привокзальна, 13 в м.Рожище, та зустрічним позовом ПАТ "Укрзалізниця" до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою не впливає на розгляд справи, стан виконавчого провадження у даній справі, і не є підставою для невиконання рішення суду, яке набрало чинності 24.05.2016 року.

Не є підставою для відстрочення виконання рішення суду і наявність кримінальної справи та підготовка документів для перегляду рішення господарського суду Волинської області №903/254/14 від 01.10.2014 року.

Колегія суддів звертає увагу також на те, що заявником не зазначено конкретний термін, на який має бути відстрочено виконання судового рішення, що в свою чергу не відповідає вищевказаним нормам законодавства п.7.1.1,7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Надання розстрочки та відстрочки, у т. ч. зміна способу та порядку виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду. Посилання заявника на обставини, які не пов'язані з виконанням рішення суду, не вказують на ускладнення або неможливість його виконання.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів, беручи до уваги наведені нормативні приписи, аналіз суб'єктного складу і характер правовідносин сторін, оцінюючи обґрунтування зазначеної заяви приходить до висновку, що заявник, посилаючись на конкретні обставини, не довів суду їх винятковість, пов'язаність з даною справою, наявність ускладнення виконання рішення суду визначеними способом та порядком, а тому заява ОСОБА_8 про відстрочку виконання рішення суду від 11.05.2016 року не підлягшає задоволенню.

Відтак, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали повновно та всебічно розглянув обставини, що мають значення для справи, надав їм правильну правову оцінку, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням усього вищевикладеного, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а оскаржувану ухвалу господарського суду такою, що відповідає чинному законодавству, так як відсутні підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування відповідної ухвали.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 особи-підприємця ОСОБА_2 від 21.11.16р. залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 14 листопада 2016 року у справі №903/211/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №903/211/16 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.