Ухвала суду № 63613546, 19.12.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"19" грудня 2016 р. Справа № 906/1091/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Демидюк О.О. , судді Дужич С.П.

розглянувши апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 29 листопада 2016 року у справі № 906/1091/14

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Малинтеплоенерго" (м.Малин, Житомирська область)

про стягнення 89 337,84 грн (скарга на дії ДВС)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 29 листопада 2016 року у справі №906/1091/14 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Малинтеплоенерго" про стягнення 91279,83 грн. було задоволено скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області; визнано незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, які полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.10.2016 року ВП №45621197 з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області №906/1091/14 від 30 жовтня 2014 року; визнано недійсною постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 04 жовтня 2016 року ВП №45621197 з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області №906/1091/14 від 30 жовтня 2014 року.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 29 листопада 2016 року №906/1091/14 та відмовити в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Відповідно до частини 3 статті 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази, зокрема, сплати судового збору.

До апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, але в апеляційній скарзі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби є структурним підрозділом Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, яке в свою чергу є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань, а законодавством передбачені досить стислі строки подачі апеляційних скарг на судові рішення.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до пункту 3 листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 року, №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 N 484-VIII)" за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Частиною 1 статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 1 статті 43 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 2 статті 43 ГПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Однак, апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору в установленому порядку і розмірі.

Крім того, закріплене статтею 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком.

Оскільки клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі в силу статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтоване та не підтверджене належними та допустимими доказами колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду відмовляє у його задоволенні.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Управлінню державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області повернути заявникові без розгляду.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 7 арк., в тому числі конверт

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Дужич С.П.