Постанова № 63613452, 20.12.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2016 р.Справа № 916/2224/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Лисенко В.А., Гладишевої Т.Я.,

секретар судового засідання Молодов В.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 21/р8-086, дата видачі : 15.06.16р.;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 129, дата видачі : 21.01.16р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 відділу м. Одеси

на рішення господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2016 року

по справі №916/2224/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання"

до ОСОБА_3 відділу м.Одеси

про стягнення 207 629,88 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 відділу м. Одеси про стягнення 226 487,15грн. заборгованості за договорами на постачання газу від 22.09.2015 року та від 31.03.2016 року, а також нарахованих на нею пеню, інфляцію та 3% річних.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2016 року по справі №916/2224/16 (суддя Оборотова О.Ю.) позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 відділу м. Одеси на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ суму основної заборгованості у розмірі 182 437,84 грн., пеню у розмірі 20 465,27 грн., 3% річних у розмірі 3 294,71 грн. та інфляційні збитків у розмірі 1432,06 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3114,45 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 182 437,84 грн., пені у розмірі 20 465,27 грн., 3% річних у розмірі 3 294,71 грн. та інфляційні збитки у розмірі 1 432,06 грн., підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та не спростовані відповідачем.

Судом здійснено перерахунок пені у розмірі 20 465,27 грн., 3% річних у розмірі 3 294,71 грн. та інфляційні збитків у розмірі 1 432,06 грн., за наслідками перерахунку суд вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_3 відділ м. Одеси звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати та скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові ТОВ «Одесагаз-Постачання», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що договорами встановлено ціну 500 000 грн., 100 000 грн. та 298 515 грн. Зазначені кошти було сплачено відповідачем позивачу, на сплату інших коштів поза договорами відповідач не має бюджетних асигнувань.

Отже, апелянт вважає, що оскільки усі виставлені рахунки сплачені, то відповідно немає підстав для стягнення додаткових коштів, заборгованість перед позивачем відсутня.

Також апелянт просив зменшити розмір штрафних санкцій, оскільки основну заборгованість сплачено в повному обсязі, а стягнення штрафних санкцій є збагаченням рахунків комерційного підприємства за рахунок державного бюджету.

В судовому засіданні 20.12.2016 року представники сторін підтримали свої правові позиції, представник позивача не погоджується з доводами апеляційної скарги, та просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до вимог ст.85 ГПК України, в судовому засіданні 20.12.2016 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено під час апеляційного перегляду, 22.09.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ (далі Позивач, Постачальник), ПАТ Одесагаз (Газорозподільне підприємство) та ОСОБА_3 відділом м. Одеси (далі Відповідач, Споживач,) укладено договір № 008409(3)-БТ. на постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів на пункт споживання за адресою: вул. Пироговська, 2, м. Одеса (ВМКЦ ПР) на термін до 31 грудня 2015 року, а у частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення. Даний Договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01 липня 2015 р. згідно Цивільного кодексу України ст. 631 п. 3.(п. 11.1 Договору від 13.07.2015р.).

Відповідно до п.2.4 договору, його предметом є постачання природного, скрапленого або в газоподібному стані газу Споживачу в пункт споживання за адресою: вул. Пироговська, 2, м. Одеса (ВМКЦ ПР).

Відповідно до умов Договору від 22.09.2015р., Постачальник зобовязується надати Споживачу послуги з постачання та розподілу природного газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених Договором та погоджених Оператором, а Споживач зобовязується сплатити вартість послуги з постачання та розподілу природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, передбаченими умовами Договору.

Пунктом 2.1 Договору від 22.09.2015р. визначено, що Постачальник постачає газ природний, скраплений або в газоподібному стані Споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 5.1. Договору від 22.09.2015р., передбачено що розрахунки за реалізований газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Пунктом 5.3. Договору від 22.09.2015р. передбачено, що Постачальник зобовязується розміщувати інформацію про ціну газу та її складові на своєму офіційному веб-сайті та засобах масової інформації.

Згідно п.5.5. договору, вартість послуг по договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу і складає 500 000 грн., у т.ч. ПДВ 20№ 83 333,33 грн.

Відповідно до п. 5.6 Договору від 22.09.2015 р., оплата за спожитий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється Споживачем грошовому коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100 % вартості запланованих обсягів газу.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу заявленого на наступний розрахунковий період.

У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ, Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунка-фактури.

Пунктом 3.6. Договору від 22.09.2015р. передбачено, що обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаними Сторонами актами прийому-передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами, що оформляються на підставі даних комерційних вузлів обліку.

Пунктом 3.9 Договору від 22.09.2015р. встановлено, що акти прийому-передачі газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Відповідно до додаткової угоди від 09.02.2016р. до Договору від 22.09.2015 р. зазначено, що дія Договору про закупівлю може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у Договорі, укладеному в попередньому році, сторони домовились продовжити термін дії Договору до 31.03.2016р. Загальна вартість послуг за договором на початок 2016 року узгоджена у сумі 100 000 грн.

В подальшому, між сторонами укладено договір №008409-БО.Пир. від 31.03.2016 року, на тих же умовах, що і попередній.

Згідно п.3.8 договору від 31.03.16р., постачальник здійснює постачання природного газу на протязі року в обсязі 35,0 тис. м.куб. Споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу в порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи.

Пунктом 5.4 договору сторони визначили, що вартість послуг по договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу та орієнтовно складає 298 515,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 49 752,50 грн.

Пунктами 5.6. Договорів №008409(3)-БТ від 22.09.2015р. та від 31.03.2016р. передбачено, що оплата за спожитий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється шляхом поточного перерахування протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу, але не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Судом встановлено, що на виконання умов Договорів від 22.09.2015р. і від 31.03.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Одесагаз-Постачання поставило до пунктів споживання, а Споживач прийняв природний газ на загальну суму 1 196 484,25 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу та довідками про вартість газу:

за договором № 008409(3)-БТ від 22.09.2015р. 109200м3 на загальну суму 960 075,01грн., а саме:

-у липні 2015р. - 9182м3 за ціною 8 961,12грн. за 1000м3 на суму 82 281,0грн.;

-у серпні 2015р. - 7932м3 за ціною 8 961,12грн. за 1000м3 на суму 71 079,61грн.;

-у вересні 2015р. - 8907м3 за ціною 8 961,12грн. за 1000м3 на суму 79 816,69грн.;

-у жовтні 2015р. - 18478м за ціною 8 958,84грн. за 1000м3 на суму 165 541,45грн.;

у листопаді 2015р. - 14454м за ціною 8 799,20грн. за 1000м3 на суму 127 184,56грн.;

у грудні 2015р. - 13851м за ціною 8 804,60грн. за 1000м3 на суму 121 952,72грн.;

у січні 2016р. - 11833м за ціною 8 700,60грн. за 1000м3 на суму 102 954,19грн.;

у лютому 2016р. - 12137м3 за ціною 8 509,80грн. за 1000м3 на суму 103 283,44грн.;

у березні 2016р. - 12426м3 за ціною 8 529,00грн. за 1000м3 на суму 105 981,35грн.;

за договором № 008409-БО від 31.03.2016р. 29986м3 на загальну суму 236 409,24грн., а саме:

у квітні 2016р. - 11064м3 за ціною 8122,80грн. за 1000м3 на суму 89 870,66грн.;

у травні 2016р. - 11180м3 за ціною 8122,80грн. за 1000м3 на суму 90 812,90грн.;

у червні 2016р. - 7742м3 за ціною 7197,84грн. за 1000м3 на суму 55 725,68грн. (а.с.31-41, 114-124).

Посилаючись на неповну оплату відповідачем поставленого газу, ПАТ «Одесагаз-постачання» звернулось до господарського суду Одеської області за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судовою колегією, що згідно актів прийому-передачі природного газу та довідок про вартість газу позивачем поставлено газ на загальну суму 1 196 484,25 грн.

Зазначені обставини підтверджуються також актами наданих послуг з прийому-передачі природного газу за період з 31.07.2015 року по 30.06.2016 року, підписаного представниками обох сторін та скріплених печатками підприємств, наданих до суду позивачем при апеляційному перегляді.

Судовою колегією прийняті вказані акти, оскільки позивач в обґрунтування неможливості їх надання до суду першої інстанції послався на талон-повідомлення №001517 про прийняття заяви про втрату сумки з документами ТОВ «Одесагаз-постачання».

Оплата здійснена відповідачем 17.11.2015 року 410 371,89 грн., 14.12.2015 року 89628,11 грн., 25.02.2016р. 100 000 грн., 28.04.2016р. 298 515,00 грн. на загальну суму 898515 грн. Також позивачем зараховано оплату, проведену відповідачем 01.02.2016 року у сумі 115 531,41 грн. за рахунок коштів, сплачених за іншим договором.

Таким чином, станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 182 437,84 грн., що було вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено під час апеляційного перегляду.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта про те, що ним було сплачено усі рахунки, виставлені позивачем, та за відсутності бюджетних асигнувань відсутня заборгованість відповідача, виходячи з наступного.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК).

Як було зазначено вище, обсяг поставок газу та його вартість підтверджується актами прийому-передачі природного газу, підписаними представниками обох сторін та газорозподільного підприємства, а також довідками про вартість газу.

Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК і статтею 193 ГК встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має викопуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта про відсутність зобовязань щодо оплати заборгованості за відсутності виставлених рахунків та актів прийому-передачі природного газу, оскільки, по-перше, позивачем надано до суду акти наданих послуг з прийому-передачі природного газу на загальну суму 1 196 484,25 грн., тобто наявність заборгованості підтверджується належними та допустимими доказами.

По-друге, відповідно до умов п.5.6 договорів від 22.09.2015 р. та від 31.03.2016 року, оплата за спожитий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється Споживачем протягом місяця поставки 100 % вартості запланованих обсягів газу. При цьому, Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу заявленого на наступний розрахунковий період.

Крім того, відповідно до ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, на підставі частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_1 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках ОСОБА_3 відділу м. Одеси не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного суду України від 15 травня 2012 року у справі №11/446.

Отже, заборгованість в сумі 182 437,84 грн. підлягає стягненню з відповідача відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України.

При цьому, судова колегія, враховуючи правову позицію, яка була викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі №11/446, дійшла висновку, що КЕВ м. Одеси, як юридична особа, згідно ч. 1 ст. 96 ЦК України самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 5.6. Договорів №008409(3)-БТ від 22.09.2015р. та від 31.03.2016р. оплата за спожитий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється шляхом поточного перерахування протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу, але не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Перевіривши розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, судова колегія доходить висновків про обґрунтованість їх нарахування, та правомірність стягнення з ОСОБА_3 відділу м. Одеси на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ пені у розмірі 20 465,27 грн., 3% річних у розмірі 3 294,71 грн. та інфляційних збитків у розмірі 1 432,06 грн.

За положеннями статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладено обов'язок доведення належними та допустимими доказами обставин, на які вони посилаються у підтвердження своїх вимог та заперечень.

Судова колегія зазначає, що апелянтом не доведено обґрунтованість підстав для зменшення штрафних санкцій, не доведено скрутного фінансового становища КЕВ м. Одеси, не надано жодних доказів в підтвердження можливості зменшити суму пені, тому клопотання про зменшення штрафних санкцій на підставі ст.83 ГПК України залишається без задоволення.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.99, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відділу м. Одеси залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2016 року по справі №916/2224/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 22.12.2016 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя В.А. Лисенко

СуддяТ.Я. Гладишева