Рішення № 63613290, 20.12.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

« 20»грудня 2016 року Справа №927/1039/16

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»,

бульвар Шевченка, 18, м. Київ, 01601

В особі: Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»,

проспект Миру, 28, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000

Відповідач: ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради, вул. Шевченка, 44, м. Чернігів, Чернігівська область, 14027

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 державної казначейської служби України у місті Чернігові Чернігівської області, вул. Київська, 9, м. Чернігів, Чернігівська область, 14005

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 1280417,80 грн.

Суддя Мурашко І.Г.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_2, довіреність № 2081 від 28.12.2015, представник

від відповідача:ОСОБА_3 довіреність № 12-08/2259 від 09.02.2016, представник

ОСОБА_4. довіреність № 12-08/26214 від 15.12.2016, представник

від третьої особи:ОСОБА_5 довіреність № б/н від 04.01.2016 за№1, представник

В судовому засіданні 20.12.2016 року, після закінчення перерви в судовому засіданні 28.11.2016 року, оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» подано позов до ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про стягнення заборгованості в сумі 1280417,80 грн. по компенсації вартості телекомунікаційних послуг наданих пільговим категоріям громадян за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2016 року.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 28.11.2016 за клопотанням відповідача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 державної казначейської служби України у місті Чернігові Чернігівської області (а.с.33, 62-64).

Позивач в судовому засіданні 20.12.2016, з посиланням на ст. 63 ЗУ «Про телекомунікації», п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ № 295 від 11.04.2012, ч. 6 ст. 48, підпункту б пункту 4 частини 1 ст. 89, ст. 102 Бюджетного кодексу України, Постанову КМУ № 256 від 04.03.2002 «Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзивом на позов та повноважні представники відповідача в судовому засіданні 20.12.2016 проти позову заперечили, зазначивши, що системний аналіз норм Бюджетного кодексу України та Постанови КМУ від 04.03.2002 за № 256 «Про затвердження порядку видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету України» прямо свідчать, що компенсація вартості послуг звязку наданих пільговим категоріям громадян має здійснюватися виключно за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік. У той же час Законом України «Про державний бюджет на 2016 рік» відповідні субвенції передбачені не були, у звязку з чим місцевий бюджет на 2016 рік не передбачає відповідних видатків. Відповідач зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. Однак, з огляду на те, що відповідач не має бюджетних призначень щодо розпорядження бюджетними коштами на компенсацію пільг у сфері послуг звязку у спірному періоді (2016 рік), останній вважає що він не є розпорядником бюджетних коштів, а тому, заявлені вимоги є безпідставними і в позові має бути відмовлено (а.с.34-35). Відповідач надав додаткові пояснення від 15.12.2016 за № 12-08/26221 по суті спору, наголосивши на тому, що ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради не відповідає за виконання або неналежне виконання Державного бюджету України (а.с.70). Крім того, на його думку відповідача, позовна заява не визначає якими діями чи бездіяльністю Управляння праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради порушило права позивача. Відповідач наголосив на тому, що за відсутності субвенцій з Державного бюджету на компенсацію пільг, у тому числі пільг на послуги звязку, останній не може відповідати перед позивачем за невідшкодування вартості наданих послуг звязку на пільговій основі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача надала письмові пояснення по суті спору, зазначивши що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення, тобто безпосередньо відповідач по справі. Третя особа на стороні відповідача ствердила, що саме ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради як головний розпорядник коштів місцевих бюджетів здійснює розрахунки з постачальниками відповідних послуг і веде облік за видами пільг (а.с.90-91).

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, заслухавши повноважних представників сторін та третьої особи, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 за № 2017 ІІІ.

Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що виключно Законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг звязку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обовязковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Публічне акціонерне товариство „Укртелеком", в особі Чернігівської філії, надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах мешканцям Деснянського району м. Чернігова, які підпадають під дію п.19 ч.1 ст.12, п.10 ч.1 ст.13, п.18 ч.1 ст. 14, п.20 ч.1 ст.15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3552-XII (далі Закон № 3552-XII);п. 18 ст.6-1, п. 10 ст. 6-2, п. 17 ст. 6-3, п. 19 ст. 6-4 Закону України Про жертви нацистських переслідувань від 23.03.2000 № 1584 -ІІІ (далі - Закон № 1584-ІІІ); п. 11ст. 20 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " від 28.02.1991№796-XII (далі Закон № 796-XII); п. 6 ч.1 ст.6 Закону України „Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.1998№203/98-ВР (далі Закон №203/98-ВР);ч.5 ст.12 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) та п. 4 ч.3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 за № 2402-ІІІ (далі - Закон № 2402-ІІІ).

Згідно п.19 ч. 1 ст.12 Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за № 3551-XII, учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонентна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Відповідно до п.10 ч. 1 ст.13 Закону № 3551-XII інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: позачергове безплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв'язку. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів, а для інвалідів Великої Вітчизняної війни та війни з Японією зі 100-процентною знижкою від затверджених тарифів.

Пунктом 18 ч. 1 ст.14 Закону № 3551-XII передбачене надання учасникам війни (статті 8, 9) таких пільг: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонентна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Згідно п.20 ч. 1 ст.15 Закону №3551-XII особам, на яких поширюється чинність цього Закону (стаття 10), надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонентна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Порядок користування послугами зв'язку та оплати за встановлення квартирних телефонів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 18 ст.6-1Закону України Про жертви нацистських переслідувань від 23.03.2000 р. № 1584-ІІІ, колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, надаються пільги, зокрема, позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата в розмірі 20 відсотків тарифів на основні та 50 відсотків - на додаткові роботи). Абонентна плата за користування телефоном установлюється в розмірі 50 відсотків затверджених тарифів.

Пунктом 10 ст. 6-2 ЗУ від 23.03.2000 за № 1584-ІІІ, колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років), в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаними інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, надаються такі пільги:позачергове безоплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв'язку. Абонентна плата за користування квартирним телефоном установлюється в розмірі 50 відсотків затверджених тарифів.

Виходячи зі змісту п. 17 ст. 6-3 ЗУ від 23.03.2000 за № 1584-ІІІ колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни; особам, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням, надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язкута позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 відсотків тарифів на основні та 50 відсотків - на додаткові роботи). Абонентна плата за користування телефоном установлюється в розмірі 50 відсотків затверджених тарифів.

Пунктом 19 ст. 6-4 ЗУ від 23.03.2000 за № 1584-ІІІ передбачено, що дружинам (чоловікам) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата в розмірі 20 відсотків від тарифів на основні та 50 відсотків - на додаткові роботи). Абонентна плата за користування телефоном установлюється в розмірі 50 відсотків затверджених тарифів.

Згідно п.11 ст.20 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " від 28.02.1991р. №796-XII, особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема: 50-процентна знижка плати за користування телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч.1 ст.6 Закону України „Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист " від 24.03.1998 №203/98-ВР, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються пільги: 50-відсоткова знижка плати за користування квартирним телефоном ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і членами їх сімей, які проживають разом з ними.

Згідно абз. 2 ч.5 ст.12 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей № 2011-ХІІ від 20.12.91, особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за встановлення і користування квартирним телефоном.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.01 за № 2402-ІІІ багатодітним сімям надаються пільги, зокрема, позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.

Згідно ст. 17 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за №3551-XII, фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Частиною 6 статті 6 Закону України Про жертви нацистських переслідувань від 20.03.2000 р. № 1584 -ІІІ передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з наданням пільг жертвам нацистських переслідувань, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Згідно ст. 63 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991№ 796-XII, фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист " від 24.03.1998 №203/98-ВР, реалізація обов'язкових цільових державних і місцевих програм соціального захисту ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-ХІІ , а саме статтею 23 передбачено, що фінансове забезпечення витрат, повязаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

За приписами ч. 3 ст. 63 Закону України „Про телекомунікації" від 18.11.2003 за № 1280-IV та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.2012 за № 295, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обовязок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільгові послуги звязку визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обовязок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

В силу ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно - правового акта, що регулює господарську діяльність.

Зі змісту підпункту б пункту 4 частини 1 ст. 86 та ст. 102 Бюджетного кодексу України вбачається, що до видатків місцевих бюджетів належать, в тому числі видатки на відшкодування вартості послуг звязку наданих пільговим категоріям громадян, що проводяться за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 за № 256 було затверджено «Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» (надалі Порядок № 256) та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Таким чином, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги звязку пільговим категоріям громадян при цьому, зобовязання сторін по даній справі виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх бажання.

ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради згідно Положення про управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради, затвердженого рішенням районної у м. Чернігові ради від 30.12.2015 № 12-2/VІІ (далі Положення), є виконавчим органом районної у місті ради. ОСОБА_1 забезпечує на території району реалізацію державної політики у сфері соціально трудових відносин, оплати і належних умов праці, зайнятості, трудової міграції, пенсійного забезпечення, соціального захисту та соціального обслуговування населення, в тому числі громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також ведення обліку осіб, що мають право на пільги за соціальною ознакою (п. 2.1.1).ОСОБА_1 проводить нарахування та виплату усіх видів державної соціальної допомоги, компенсацій та житлових субсидій згідно з чинним законодавством (п. 2.2.24) (а.с.36-41).

Пунктом 3 Порядку № 256 визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення , тобто, в даному випадку є ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради (відповідач по справі).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2016 року було надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам, що проживають в Деснянському районі міста Чернігова, на загальну суму 1280417,80 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги (а.с.12-20), оригінали яких були оглянуті судом в судовому засіданні 28.11.2016. При цьому із змісту зазначених актів вбачається, що відповідач обліковує більшу суму вартості наданих позивачем послуг пільговим категоріям населення у спірному періоді. Так, за даними відповідача вартість таких послуг у період з 01.01.2016 по 30.09.2016 складає 1286666,03 грн. При цьому суд розглядає позов в межах заявлених вимог.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи вищезазначене, саме відповідачем має бути компенсована вартість телекомунікаційних послуг, наданих позивачем на пільгових умовах визначеній категорії населення на території Деснянської районної у місті Чернігові ради.

Відповідач у період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2016 року витрати понесені позивачем внаслідок надання послуг на пільгових умовах визначеним категоріям громадян на загальну суму 1280417,80 грн., не відшкодував.

Доводи відповідача щодо відсутності бюджетних асигнувань, за рахунок яких останнім мають бути компенсовані витрати позивача, судом до уваги не можуть бути прийнятними, так як відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобовязання.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Так, Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України (від 18.10.2005) та у справі Бакалов проти України (від 30.11.2004) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності. Окрім того, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 зазначено, що на підставі частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 року, - відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

За таких обставин, ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради відповідає за своїми зобовязаннями, що виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.

При цьому, згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобовязання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із Законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

У відповідності до листа Міністерства фінансів України від 30.06.2011 за № 31-07310-10-24/16584 «Щодо порядку обліку бюджетних зобовязань» згідно із статтею 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобовязань минулих років, узятих на облік органами Державного казначейства України. Разом з тим, деякі програми, які відносяться до програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів). У звязку з цим та згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобовязання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово комунальних послуг та послуг звязку (в частині абонентської плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно з законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Крім того судом встановлено, що згідно рішення Деснянської районної ради від 30.12.2015 року за № 25-2/VІ «Про районний у місті бюджет на 2016 рік» (2 сесія 7 скликання) в рамках Програми надання деяких пільг передбачених чинним законодавством України на 2016-2017 роки, ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення районної у м. Чернігові ради було виділено 1865900,00 грн.(стаття видатків «Пільги окремим категоріям громадян з послуг звязку»). Виконавцем Програми надання деяких пільг передбачених чинним законодавством України на 2016 -2017 роки за всіма напрямками, в тому числі пільг в сфері користування послугами звязку, визначено ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради разом з фінансовим управлінням Деснянської районної у м. Чернігові ради.

Таким чином, враховуючи що позивачем фактично надані послуги звязку на пільгових умовах визначеним категоріям громадян у спірному періоді, суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін та третьої особи, дійшов висновку, що заявлений позов є обґрунтованим, правомірним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 1280417,80 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача з урахуванням приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 22, 27, 33, 34, 49, 82-85Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради (14027, м. Чернігів, вул. Шевченка, 44, р/р 35453016007921 в ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 03196191) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Шевченка, 18, р/р 26003113058 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 21560766) 1280417,80 грн. боргу та 19206,27 судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 21.12.16

Суддя І.Г. Мурашко