Рішення № 63613217, 20.12.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

20 грудня 2016 року справа № 927/1120/16

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова Аграрна Компанія, місцезнаходження: вул. Мельникова, 12, м. Київ, 04050;

адреса для листування: вул. Борисоглібська, 6Б, м. Київ, 04070

відповідач:Державне підприємство Дослідне господарство Деснянське Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України,

вул. Шевченка, буд. 26-А, с. Новоселівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15502

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Національна академія аграрних наук України

вул. Суворова, 9, м. Київ, 01010

предмет спору: про стягнення 11646,22 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №17/08/16-07 від 17.08.2016 року, представник

від відповідача: не зявився

від третьої особи: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова Аграрна Компанія подано позов про стягнення з відповідача Державного підприємства Дослідне господарство Деснянське Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України 10800,00 грн боргу, 568,17 грн, інфляційних нарахувань та 278,05 грн 3% річних за неналежне виконання договору поставки насіння №ПН-05/09/11-01 від 05.09.2011.

Відповідач та третя особа належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень від 30.11.2016, а саме № 0101035694847 (третя особа) та № 1402000479696 (відповідач) .

Представник третьої особи в судове засідання 20.12.2016 не з`явився, причин неявки не повідомив, доказів поважності таких причин суду не надав, заяв та клопотань від нього не надходило.

В судовому засіданні 20.12.2016 року представник позивача підтримав раніше подане клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

20.12.2016 до початку судового засідання, через канцелярію суду, від відповідача надійшло клопотання № 52 від 19.12.2016 про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням директора відповідача на лікарняному, що унеможливлює надання останнім документів, витребуваних судом.

Позивач проти клопотання відповідача заперечував.

Дане клопотання відхилене судом, з огляду на те, що коло осіб, які мають право представляти інтереси підприємств відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, не обмежується. Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, ними можуть бути керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені установчими документами та документами, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства. Повноважним представником відповідача є керівник підприємства, установи, організації, який має право, а не зобовязаний направляти іншого повноважного представника в судове засідання. Відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічна позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції.

У клопотанні про відкладення розгляду справи відповідач вказує на те, що керівник знаходиться на лікарняному, проте доказів, які підтверджують факт знаходження директора на лікуванні на час розгляду справи, а саме 20.12.2016, суду не надано.

Отже, в порушення ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують неможливість явки повноважного представника в судове засідання та надання витребуваних судом документів.

Також слід зазначити, що ухвалою суду від 08.12.2016 явка представника відповідача в судове засідання не визнавалася обов'язковою.

В судовому засіданні 20.12.2016 представником позивача подано клопотання № 15/12/16-03 від 15.12.2016 про залучення до матеріалів справи виписку по особовим рахункам позивача за 25.10.2011 від 14.12.20016, копій витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо відповідача №1101834561 і № НОМЕР_1 від 13.12.2016

Суд задовольнив клопотання позивача та долучив документи до матеріалів справи.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

Ухвалами суду від 30.11.2016 та від 08.12.2016 сторони були повідомлені, що не з`явлення в судове засідання повноважних представників сторін не є перешкодою для розгляду справи по суті.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Смірнова проти України).

Враховуючи те, що суд неодноразово відкладав розгляд даної справи, явка представника відповідача обовязковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторони, а тому господарський суд вважає можливим прийняти рішення по даній справі за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 20.12.2016 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

05.09.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова Аграрна Компанія" (позивачем) та державним підприємством «Дослідне господарство «Деснянське» Національної академії аграрних наук України (відповідачем) було укладено договір поставки насіння №ПН-05/09/11-01.

Згідно із наданим позивачем витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо відповідача № НОМЕР_1 від 13.12.2016 найменування Державного підприємства «Дослідне господарство «Деснянське» Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00497348) змінено на Державне підприємство «Дослідне господарство «Деснянське» Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00497348).

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пп. 1.1., 1.2. договору поставки насіння №ПН-05/09/11-01 від 05.09.2011 року, постачальник (позивач) зобовязується передати у власність покупця (відповідач) насіння сільськогосподарських культур урожаю 2011 року (надалі - товар), а покупець прийняти і оплатити товар в умі строки та на умовах, визначених цим договором. Найменування товару, його кількість, номенклатура, асортимент, ціна одиниці товару та загальна вартість товару, строк та базис поставки товару, а також інші умови, визначаються сторонами в додатку (-ах), який є невідємною частиною цього договору.

Пунктами 1.3., 1.4. договору поставки насіння №ПН-05/09/11-01 від 05.09.2011 року визначено, що товар за своїми якісними характеристиками відповідає ДСТУ 2240-93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови» та в залежності від сорту та класу товару, підтверджено атестатом на насіння або свідоцтвом на насіння з чим покупець погоджується. Товар постачається на умовах франко-склад постачальника за (відповідно до Інкотермс 2010), що розташований за адресою, яка зазначається в додатку (-ах) до цього договору.

Товар поставляється на умовах 100% передоплати шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата проводиться протягом 3 банківських днів з моменту отримання від постачальника рахунку-фактури (пп. 2.1., 2.2. договору поставки насіння №ПН-05/09/11-01 від 05.09.2011 року).

У відповідності до пп. 2.3-2.5. договору поставки насіння №ПН-05/09/11-01 від 05.09.2011 року, в ціну товару входить вартість тари, упаковки, маркування товару на базисі поставки. Загальна орієнтовна вартість цього договору встановлюється сторонами в сумі 24166,67 грн, ПДВ 4833,33 грн., разом складає 29000,00грн. Кінцева загальна вартість договору визначається сторонами за підсумками всіх укладених сторонами додатків, які є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до умов договору сторонами було підписано додаток №1 специфікація № 00000000006 від 05.11.2011 до договору поставки насіння №ПН-05/09/11-01 від 05.09.2011, пунктом 1 якої сторони визначили, що постачальник зобовязався поставити, а покупець прийняти і оплатити товар: жито озиме «Синтетик 38» еліта, 2011 у кількості 10,000т., ціна за од. виміру товару без ПДВ 2416,67 грн, ПДВ за од. виміру 483,33 грн, сума з ПДВ 29000,00грн, термін поставки до 06.09.2011, базис поставки франко склад постачальника за адресою: Чернігівська обл., Борзнянський р-н., с. Іванівка.

Загальна вартість товару за цим додатком складає 29000,00 грн. Загальна вартість товару, поставленого постачальником по даному договору, з урахуванням всіх укладених додатків, складає 29000,00грн. (пп. 2, 4 додатку №1 до договору поставки насіння №ПН-05/09/11-01 від 05.09.2011 специфікації № 00000000006 від 05.11.2011).

Додатком № 2 до договору поставки насіння №ПН-05/09/11-01 від 05.09.2011 року сторони погодили і підписали специфікацію № 00000000096 від 01.03.2012, пунктом 1 якої сторони визначили, що постачальник зобовязався поставити, а покупець прийняти і оплатити товар: овес «Нептун» еліта, 2011 у кількості 6,500т., ціна за од. виміру товару без ПДВ 3333,33 грн, ПДВ за од. виміру 666,67 грн, сума з ПДВ 26000,00 грн, термін поставки до 05.03.2012, базис поставки франко склад постачальника за адресою: Чернігівська обл., Борзнянський р-н., с. Іванівка.

Загальна вартість товару за цим додатком складає 26000,00 грн Загальна вартість товару, поставленого постачальником по даному договору, з урахуванням всіх укладених додатків, складає 55000,00грн. (пп. 2, 4 додатку №2 до договору поставки насіння №ПН-05/09/11-01 від 05.09.2011 специфікації № 00000000096 від 01.03.2012).

Відповідно до п. 3.2 договору поставки насіння №ПН-05/09/11-01 від 05.09.2011, постачальник зобовязаний передавати покупцю разом із товаром: атестат на насіння або свідоцтво на насіння, що постачається; акт апробації насіння за формою, затвердженою Міністерством аграрної політики України; рахунок-фактуру виписану на імя покупця; видаткову та податкову накладні.

Пунктом 5.1. договору поставки насіння №ПН-05/09/11-01 від 05.09.2011 сторони погодили, що цей договір набуває чинності від моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за договором.

У відповідності до ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.1. договору поставки насіння №ПН-05/09/11-01 від 05.09.2011 визначено, що приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в день його отримання від постачальника. Покупець зобовязаний перевірити комплектність, цілісність упаковки, тари, наявність етикеток, а також відсутність наявних ознак пошкодження товару і у випадку їх виявлення, до закінчення приймання, письмово заявити постачальнику. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем як належний. Факт передачі товару покупцю підтверджується підписаною з боку представника покупця видатковою накладною та належним чином оформленою довіреністю встановленого зразка.

На виконання умов договору поставки №ПН-05/09/11-01 від 05.09.2011 року, позивачем було поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних: № 532 від 06.09.2011 на суму 29000,00 грн., в тому числі ПДВ 4833,33 грн, № 300 від 05.03.2012 року на суму 26000,00 грн, в тому числі ПДВ 4333,33 грн, які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.

Передача товару представнику покупця, відповідно до п. 4.1. договору поставки насіння №ПН-05/09/11-01 від 05.09.2011 року, зокрема, відбувається за умови надання останнім належним чином оформленої довіреності на отримання товару.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреностями: № 0257 від 05.09.2011, виданої ОСОБА_2 на отримання озимого жита «Синтетик 38» у кількості 10 тон; № 0004 від 05.03.2012, виданої ОСОБА_3 на отримання овса «Нептун» еліта у кількості 6500 кг.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.2. договору поставки №ПН-05/09/11-01 від 05.09.2011 року, оплата товару проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання від постачальника рахунку фактури.

Як свідчать матеріали справи , позивачем було виписано відповідачу на оплату рахунок № 601 від 05.09.2011 на суму 29000 грн та рахунок № 521 від 01.03.2012 на суму 29000 грн.

10.11.2015 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу № 09/11/15-03 від 09.11.2015 в якій позивач вимагає від відповідача здійснити протягом 7 банківських днів погашення відповідачем існуючої заборгованості в сумі 10800,00 грн. До вказаної вимоги позивачем додані рахунки № 601 та № 521 .

Факт направлення вказаної вимоги підтверджується фіскальним чеком 10.11.1015 та описом вкладення до цінного листа від 10.11.2015, копії яких додані до матеріалів справи.

Отже відповідач зобов'язаний був розрахуватись протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання від постачальника рахунку фактури.

Відповідач в порушення взятих на себе зобовязань за поставлений товар розрахувався частково, сплативши 25.10.2011 року 29 000 грн (з призначенням платежу «за жито озиме «Синтетик 38» еліта згідно рахунку № 601 від 05.09.2011» ) та 26.10.2012 року - 15200 грн ( з призначенням платежу «кредиторська заборгованість за насіння овса на 26.10.2012 згідно договору 05/09/11-01 від 05.09.2011»), що підтверджується наданими позивачем виписками по особовому рахунку за 25.10.2011 та за 26.10.2012. Відповідно заборгованість відповідача перед позивачем по договору поставки №ПН-05/09/11-01 від 05.09.2011 року становить 10800,00 грн.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 10800,00 грн підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 01.05.2014, який підписано повноважними представниками та скріплено печатками сторін (а.с. 27-28).

Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 278,05 грн за період з 26.11.2015 по 04.10.2016 та 568,17 грн втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції за період з 26.11.2015 по 04.10.2016, які нараховані на залишок заборгованості 10800 грн.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати товару, тому суд доходить висновку, що вимога позивача щодо стягнення відповідача 3% річних в сумі 278,05 грн за період з 26.11.2015 по 04.10.2016 є правомірною і підлягає задоволенню. Вимога позивача щодо стягнення з відповідача втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції за період з 26.11.2015 по 04.10.2016 підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог, а саме: 568,17 грн.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за поставлений товар в установлений строк не сплатив, позовні вимоги не оспорив, суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10800,00 грн боргу , 278,05 грн 3% річних, та 568,17 грн втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник у звязку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір від 08.07.2011 року №3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 7 Закону України „Про судовий збір, ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Деснянське» Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, вул. Шевченка, 26А, с. Новоселівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15502 (р/р 260048948 в АТ „Райффайзен Банк „Аваль м.Чернігів, ідентифікаційний код 00497348, МФО 353348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Аграрна Компанія», місцезнаходження: вул. Мельникова, 12, м. Київ, 04050; адреса для листів: вул. Борисоглібська, 6Б, м. Київ, 04070 (відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код 37469662) 10800 грн боргу, 568,17 грн інфляційних нарахувань, 278,05 грн 3% річних та 1378 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 21.12.2016.

Суддя Л.М. Лавриненко