Постанова № 63612946, 15.12.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2016 р. Справа№ 911/1719/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Разіної Т.І.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Андрущенко Є.Ю.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід»

на рішення господарського суду Київської області від 15.09.2016р.

по справі № 911/1719/16 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маїсадур Семанс Україна»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід»

про стягнення 2 334 570,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 15.09.2016р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Маїсадур Семанс Україна» 1 622 107,51 грн. основної заборгованості, 379 942,29 грн. пені, 69 038,70 грн. інфляційних збитків, 263 482,28 грн. 30 % річних та судові витрати 35 018,56 грн. судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 15.09.2016р. у справі №911/1719/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» на рішення господарського суду Київської області від 15.09.2016р. по справі № 911/1719/16 прийнято до провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маїсадур Семанс Україна» заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві.

Від товариства з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю бути присутнім представника.

Позивач заперечує проти відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:

1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;

1-1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

2) неподання витребуваних доказів;

3) необхідність витребування нових доказів;

4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Таким чином, відповідач мав право направити керівника або іншого представника, задля швидкого здійснення правосуддя.

Київський апеляційний господарський суд звертає увагу апелянта на обмежений процесуальний строк розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

27.02.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Маїсадур Семанс Україна» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агробонус Схід» укладено договір поставки №АВ _ Skhid _ 270215, за умовами якого постачальник зобов'язався постачати товари, визначені у додатку №1 «специфікація», а покупець оплатити поставлений товар. /а.с. 12/.

Умови поставки встановлені розділом 2 договору.

Згідно п. 3.1. договору загальна ціна договору визначається як загальна вартість усього товару, поставленого за цим договором, що визначається відповідно до ціни та вартості, зазначеної у відповідних накладних, з урахуванням можливих знижок, які можуть надаватися за договором та призводити до зміни ціни товару та договору після поставки товару.

Згідно п. 4.1. договору розрахунок здійснюється у безготівковій формі, в гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника. Зобов'язання з оплати товару вважається виконаним в день надходження коштів на рахунок постачальника.

Згідно п. 4.2. договору сторони домовились, що розрахунок за кожну партію товару здійснюється покупцем на одній з таких умов:

4.2.1. попередня оплата 100 % вартості замоленого товару, або

4.2.2. оплата 50 % вартості товару до поставки товару (попередня оплата) та 50 % вартості товару (відстрочення платежу) - до «31» жовтня 2015 року, включно, якщо інший строк не зазначений постачальником у видатковій накладній та рахунку.

4.2.3. оплата 30 % вартості товару до поставки товару (попередня оплата) та 70 % вартості товару (відстрочення платежу) - до «31» жовтня 2015 року, включно, якщо інший строк не зазначений постачальником у видатковій накладній та рахунку. Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2015р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами їх обов'язків, які виникли з договору протягом строку його дії. (п. 7.1. договору).

По видатковим накладним №5170002142 від 27.02.2015р., № 5170002164 від 12.03.2015р., №5170002166 від 12.03.2015р., №5170002170 від 17.03.2015р., №5170002240 від 24.03.2015р., №5170002507 від 05.05.2015р. та №5170002523 від 13.05.2015р. позивач поставив відповідачу насіння на загальну суму 4 605 704,04 грн., видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток сторін. /а.с. 23-29/.

За отриманий товар відповідача розрахувався частково на суму 2 983 596,53 грн.

За статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів погашення заборгованості на спірну суму матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно п. 6.3. договору у випадку прострочення оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми коштів, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочення, протягом всього періоду прострочення без обмеження тривалості такого періоду, тобто починаючи з першого дня прострочення і до дня оплати простроченого платежу або до дня подання постачальником позову про стягнення боргу.

Перевіривши правильність нарахування пені, суд визнає розрахунок позивача обґрунтованим та арифметично вірним.

Разом з цим, відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору, п. 6.4., сторони встановили, що відповідно до статей 536, 625, 694 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що якщо покупець прострочить оплату товару або його частини, то на прострочену суму нараховуються 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми коштів від дня, коли товар було поставлено до дня фактичної оплати або до дня подання постачальником позову про стягнення боргу.

Перевіривши правильність нарахування 30% річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку про обґрунтованість зазначених вимог.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, позовні вимоги документально обґрунтовані, підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Київської області від 15.09.2016р. у справі №911/1719/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 15.09.2016р. у справі №911/1719/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи № 911/1719/16 повернути до господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Т.І. Разіна

М.Л. Яковлєв