Постанова № 63612835, 20.12.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2016 року Справа № 904/6265/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Науменка І.М, ОСОБА_1

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник ( дов. від 27.05.2016 р. )

від відповідача: представник в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Управління соціального захисту населення

Верхньодніпровської районної державної адміністрації

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2016 р. у справі

за позовом Дочірнього підприємства "Васильківкатеплоенерго"

Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго"

Дніпропетровської обласної ради",

смт. Васильківка, Дніпропетровська область

до Управління соціального захисту населення

Верхньодніпровської районної державної адміністрації,

м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 136 058 грн. 39 коп., пені у розмірі 19 296 грн. 94 коп., інфляційної складової у розмірі 3 935грн. 51коп. та 3% річних у розмірі 1515 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Васильківкатеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради звернулось до Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації з позовом про стягнення основного боргу за поставлену теплову енергію в розмірі 136 058 грн. 39 коп., пені в розмірі 19 296 грн. 94 коп., 3 % річних в розмірі 1 515 грн. 00 коп. та суми інфляційної складової в розмірі 3 935 грн. 51 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2016 р. ( суддя Новікова Р. Г. ) у справі № 904/6265/16 позовні вимоги задоволено частково - стягнуто з Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації на користь Дочірнього підприємства "Васильківкатеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради суму основного боргу за поставлену теплову енергію в розмірі 136 058 грн. 39 коп., пеню в розмірі 19 296 грн. 94 коп., 3 % річних в розмірі 1 515 грн. 00 коп., суму інфляційної складової в розмірі 3 874 грн. 93 коп. та судовий збір в розмірі 2 411 грн. 18 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин доведеності не виконання Відповідачем перед Позивачем зобовязань за Договором про закупівлю теплової енергії для потреб опалення № 26 від 24.01.2016 р. Також суд не прийняв доводи Відповідача, щодо непідвідомчості справи господарському суду Дніпропетровської області.

Не погодившись з даним рішенням, Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Так, в апеляційній скарзі, в обгрунтування своїх доводів, Відповідач посилається на те, що розгляд справи відбувався без участі його представника та з порушенням предметної підсудності при розгляді адміністративної справи за правилами господарського судочинства у вирішенні спірних відносин сторін, про що зазначалося Відповідачем в запереченні на позов.

Скаржник вважає, що спірні договірні відносини із суб'єктом владних повноважень, повинні вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, передбачені ст. 18 КАС України, який, в даному випадку, являється спеціальною нормою.

У відзиві на апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Васильківкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, оскільки вважає, що господарський суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку, який повністю відповідає матеріалам справи.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_3

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 р. прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді - Кощеєва І.М., суддів - Євстигнеєва О.С., Науменка І.М. Розгляд скарги призначено на 20.12.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 19.12.2016 р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, у звязку з перебуванням у відпустці судді Євстигнеєва О.С.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_3 у складі колегії суддів: Науменка І.М.,Вечірко І.О.

Від Відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації

У судовому засіданні 20.12.2016 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника Позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Ст. 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи - 24.01.2016 р. між Дочірнім підприємством "Васильківкатеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради ( Постачальник ) та Управлінням соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації ( Споживач ) укладений Договір про закупівлю теплової енергії для потреб опалення № 26, за умовами якого Постачальник здійснює послуги з постачання пари та гарячої води по обєктах Споживача в 2016 р., а Споживач приймає та зобовязується оплатити теплову енергію на умовах даного договору.

П. 1.2 договору передбачено, що теплова енергія постачається Споживачу в обсязі до 48,83Гкал з моменту підписання договору.

Згідно з п. 1.8 договору обсяги закупівлі теплової енергії можуть бути збільшені залежно від фактичного споживання теплової енергії, про що складається додаткова угода, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.6 договору Постачальник на протязі 5-ти днів з дня отримання від Споживача документів, передбачених пунктами 5.3, 5.5 цього договору, виставляє Споживачу рахунки на сплату та акти надання послуг з коригуванням фактично спожитої теплової енергії. Зазначені рахунки повинні бути сплачені Споживачем не пізніше 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

За приписами п. 4.7 договору обовязок з отримання рахунків покладається на Споживача.

Положеннями п. 5.1 договору визначено, що поставка теплової енергії здійснюється щомісячно в обсягах, що передбачені пунктом 1.2 договору, з 01.01.2016 р. по 31.03.2016 р. протягом опалювального періоду.

П. 5.2 договору визначено місце поставки теплової енергії: м. Верхньодніпровськ, пл. Щербицького, 5.

Згідно з п. 5.3 договору облік спожитої теплової енергії проводиться за комерційними приладами обліку або розрахунковим способом.

Відповідно до п. 7.3.7 договору за несвоєчасну сплату спожитої теплової енергії, передбачену п. 4.6 договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На виконання умов договору Постачальник здійснив поставку Споживачу теплової енергії за період з 01.01.2016 р. по 08.04.2016 р. на загальну вартість 136 058 грн. 39 коп., що підтверджується складеними Позивачем актами виконаних робіт ( наданих послуг ): № 106 від 04.02.2016 р., № 124 від 04.03.2016 р., № 139 від 04.04.2016 р. та № 151 від 04.05.2016 р., а також відповідними рахунками на оплату вказаних актів виконаних робіт, а саме: рахунок № 106 від 04.02.2016 р., рахунок № 124 від 04.03.2016 р., рахунок № 139 від 04.04.2016 р. та рахунок №151 від 04.05.2016 р., які Відповідач, враховуючи положення пунктів 4.6 та 4.7 договору був зобовязаний сплатити: вартість теплової енергії, отриманої згідно акту виконаних робіт ( наданих послуг ) № 106 від 04.02.2016 р. в строк до 15.02.2016 р. (включно); згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) № 124 від 04.03.2016 р. в строк до 15.03.2015 р. ( включно ); згідно акту виконаних робіт ( наданих послуг ) № 139 від 04.04.2016 р. в строк до 15.04.2016 р. ( включно ); згідно акту виконаних робіт ( наданих послуг ) № 151 від 04.05.2016 р. в строк до 15.05.2016 р. ( включно ).

Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач, посилаючись на порушення Відповідачем зазначених приписів чинного законодавства та умов названого договору щодо оплати, звернувся до господарського суду з даним позовом та просить стягнути з Відповідача суми боргу у розмірі 136 058 грн. 39 коп., пеню за загальний період з 16.02.2016 р. по 26.07.2016 р. в розмірі 19 296 грн. 94 коп., на підставі ст. 625 ЦК України суму інфляційних витрат в розмірі 3 935 грн. 51 коп. за загальний період з березня 2016 р. по липень 2016 р. та 3 % річних в розмірі 1 515 грн. 00 коп. за загальний період з 16.02.2016 р. по 26.07.2016 р.

Зважаючи на вказані обставини, з посиланням на норми ст. ст. 20, 173, 174, 193, 230-232, 275-277 ГК України та ст. ст. 530, 625, 629 ЦК України, суд першої інстанції оскаржуваним рішенням задовольнив частково позов ( в сумі основного боргу - 136 058 грн. 39 коп., пеню в розмірі 19 296 грн. 94 коп., суму 3% річних в розмірі 1 515 грн. 00 коп. ), зменшивши суму інфляційної складової до 3 874 грн. 93 коп., відмовивши в задоволенні позовних вимог про стягнення суми інфляційної складової в розмірі 60 грн. 58 коп.

Апеляційний господарський суд вважає такий висновок місцевого господарського суду обґрунтованим, у звязку з наступним.

Обставини, на які посилається Позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з Відповідача суми боргу у розмірі 136 058 грн. 39 коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані Відповідачем.

З огляду на положення умов договору про закупівлю теплової енергії для потреб опалення № 26 від 24.01.2016р. строк виконання Відповідачем грошових зобовязань з оплати теплової енергії, поставленої за період з 01.01.2016 р. по 04.08.2016 р. є таким, що настав.

Згідно з Розпорядженням голови районної державної адміністрації м. Верхньодніпровськ № Р-143 від 07.04.2016 р. "Про припинення в районі опалювального сезону 2015-2016 років" 08.04.2016 р. було припинено опалювальний сезон 2015-2016 рр. в м. Верхньодніпровськ.

Відповідно до акту про зупинення подачі теплоносія від 08.04.2016 р., 08.04.2016 р. було припинено постачання теплової енергії Управлінню соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації за адресою м. Верхньодніпровськ, пл. Щербицького, 5.

Отже, фактично поставка теплової енергії Відповідачу здійснювалась до 08.04.2016 р.

Доказів звернення Відповідача до Позивача з вимогою припинити постачання теплової енергії згідно договору про закупівлю теплової енергії для потреб опалення № 26 від 24.01.2016 р., суду надано не було.

П. 10.1 договору передбачено, що відповідно до ст. 631 ЦК України та 180 ГК України цей договір набирає чинності з 01.01.2016 р. і діє до 31.12.2016 р., а в частині розрахунків за спожиту теплову енергію до їх повного здійснення.

За наведених обставин, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що поставка Позивачем теплової енергії Відповідачу з 01.04.2016 р. по 08.04.2016 р. здійснювалась на підставі договору про закупівлю теплової енергії для потреб опалення № 26 від 24.01.2016 р.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач на підставі п. 7.3.7 договору нарахував пеню за загальний період з 16.02.2016 р. по 26.07.2016 р. в розмірі 19 296 грн. 94 коп.

За результатами зробленого місцевим судом розрахунку, пеня через несплату суми боргу за загальний період з 16.02.2016 р. по 26.07.2016 р. становила суму в більшому розмірі ніж заявлено Позивачем до стягнення. Оскільки суд не наділений правом збільшувати розмір позовних вимог, це виключне право Позивача, тому стягнення суми в меншому розмірі є його правом.

На підставі ст. 625 ЦК України Позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 3 935 грн. 51коп. за загальний період з березня 2016 р. по липень 2016 р. та 3 % річних в розмірі 1 515 грн.00 коп. за загальний період з 16.02.2016 р. по 26.07.2016 р.

Перевіривши розрахунок суми інфляційної складової, судом першої інстанції було встановлено помилку. За результатом зробленого судом розрахунку, стягненню з Відповідача підлягає сума інфляційної складової в розмірі 3 874 грн. 93коп., відповідно в задоволенні решти суми інфляційної складової в розмірі 60 грн. 58 коп. слід відмовити.

За результатами зробленого судом розрахунку, сума 3 % річних через несплату суми боргу за загальний період з 16.02.2016 р. по 26.07.2016 р. становила суму в більшому розмірі ніж заявлено Позивачем до стягнення.

Щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, то місцевий господарський суд дав правильну оцінку підвідомчості справи господарському суду Дніпропетровської області, пославшись на те, що спір виник внаслідок неналежного виконання Відповідачем умов договору про закупівлю теплової енергії для потреб опалення № 26 від 24.01.2016 р.

Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації належним чином своїх зобовязань щодо оплати отриманої теплової енергії не виконало, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед Позивачем в розмірі 136 058 грн. 39 коп.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Договір про закупівлю теплової енергії для потреб опалення № 26 від 24.01.2016 р., укладений між суб'єктом владних повноважень і суб'єктом господарської діяльності за правилами Цивільного та Господарського кодексів України, за яким договірні відносини сторін ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності. Тому вказаний договір не відноситься до адміністративних договорів.

Укладені суб'єктами владних повноважень, їх посадовими чи службовими особами на реалізацію своїх повноважень, відносяться до адміністративних договорів. Якщо обов'язковим учасником договору відповідно до законодавства повинен бути суб'єкт владних повноважень, то такий договір є адміністративним, оскільки суб'єкт владних повноважень у такому випадку діє від імені держави (територіальної громади), в її інтересах чи для забезпечення їх, а не для своїх власних потреб ( п. 15 Постанови Пленуму Вищого госопдарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 « Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» ).

Не знайшли свого підтвердження і факти викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувався без участі представника Відповідача. Так, з самого рішення суду та матеріалів справи вбачається, що справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 16.08.2016 р., 26.09.2016 р. та 12.10.2016 р.

15.09.2016 р. на адресу господарського суду надійшло клопотання Відповідача про відкладення судового засідання, призначеного на 16.08.2016 р., на іншу дату у звязку з перебування повноважного представника у відпустці. Вказане клопотання було задоволено судом, розгляд справи відкладений, а 09.09.2016 р. Відповідач надав відзив на позов.

В судове засідання від 12.10.2016 р. представник Відповідача не з'явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 5160001399689. На день розгляду справи у судовому засіданні 12.10.2016 р. будь-яких письмових заяв та клопотань від Відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 22.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На думку судової колегії місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, які фактично повторюють доводи викладені ним у відзиві на позов і яким місцевий суд дав належну оцінку, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2016 року у справі № 904/6265/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 21.12.2016 року

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

СуддяІ.О. Вечірко

СуддяІ.М. Науменко