Ухвала суду № 63612752, 20.12.2016, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"20" грудня 2016 р. справа № 5027/805-б/2012

За заявою управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях, м.Чернівці

до державного підприємства Дослідне господарство Центральне, м.Чернівці

про визнання банкрутом

Суддя Дутка В.В.

представники:

від кредитора ОСОБА_1, довіреність від 09.03.2016р., ОСОБА_2, довіреність від 26.04.2016р.

від банкрута ОСОБА_3, ліквідатор

СУТЬ СПОРУ: Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 09.11.2012р. за заявою управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства Дослідне господарство Центральне.

Ухвалою від 12.12.2013р. введено процедуру санації.

Ухвалою від 16.06.2014р. затверджено план санації державного підприємства Дослідне господарство Центральне та продовжено строк санації до 12.06.2015 року.

Постановою від 22.09.2016р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3

18.11.2016р. господарським судом отримано заяву Чернівецької обєднаної державної податкової інспекції про визнання грошових вимог в сумі 1217387,09 грн. грн.

Ухвалою від 21.11.2016р. розгляд заяви призначений на 05.12.2016р.

Ліквідатор у запереченнях від 02.12.2016р. стверджує, що заявлені грошові вимоги є необґрунтованими та не відповідають дійсності.

У судовому засіданні 05.12.2016р. оголошувалась перерва до 20.12.2016р.

19.12.2016р. через канцелярію суду надійшли письмові пояснення Чернівецької обєднаної державної податкової інспекції до заяви про визнання кредиторських вимог.

У судовому засіданні 20.12.2016р. представники кредитора просили визнати заявлені грошові вимоги до банкрута. Ліквідатор заперечував проти обґрунтованості грошових вимог з підстав, викладених у запереченнях на заяву.

Розглянувши заяву і додані до неї документи, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно до абз. 9 п.1 ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п. п 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі-Кодекс) платники податків і зборів зобов'язані сплачувати податки в строки та розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Чернівецька обєднана державна податкова інспекція звернулася з грошовими вимогами до банкрута в розмірі 1 217 387,09 грн. При цьому кредитор, стверджує про виникнення податкових зобов'язань банкрута під час процедури розпорядженням майном у справі про банкрутство ДП ДГ «Центральне», в тому числі: по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 24 789,27 грн., податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються із доходів платника податку у вигляді зарплат на загальну суму 934 728,98 грн. та по єдиному соціальному внеску на суму 257 868,84 грн.

Як встановлено судом, заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у сумі 24789,27 грн. підтверджується декларацією з плати за землю за 2016р. № НОМЕР_1 від 15.02.2016р. Заборгованість по єдиному соціальному внеску в сумі 257868,84 грн. обґрунтована звітами нарахування єдиного внеску № НОМЕР_2 від 12.05.2015р., № НОМЕР_3 від 09.06.2015р., № НОМЕР_4 від 09.07.2015р., № НОМЕР_5 від 11.08.2015р., № НОМЕР_6 від 07.09.2015р., № НОМЕР_7 від 07.10.2015р., № НОМЕР_8 від 09.11.2015р., № НОМЕР_9 від 07.12.2015р., № НОМЕР_10 від 29.12.2015р., № НОМЕР_11 від 12.02.2016р., № НОМЕР_12 від 10.03.2016р., № НОМЕР_13 від 04.04.2016р., № НОМЕР_14 від 05.05.2016р., № НОМЕР_15 від 06.06.2016р., № НОМЕР_16 від 15.07.2016р., № НОМЕР_17 від 08.08.2016р., № НОМЕР_18 від 07.09.2016р.

Таким чином, грошові вимоги кредитора в частині заборгованості банкрута по земельному податку з юридичних осіб у сумі 24789,27 грн. та по єдиному соціальному внеску в сумі 257868,84 грн. підтверджені документально, є поточними вимогами та підлягають визнанню судом.

З приводу заявлених грошових вимог у сумі 934728,98 грн. заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, суд зазначає таке.

ДПІ у м.Чернівцях проведено документальну позапланову перевірку ДПДГ «Центральне» за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р. за результатами якої складено акт від 15.03.2013р. №398/17-518/00729876.

На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.03.2013р. №0002281750, яким визначено грошове зобовязання банкрута в розмірі 752314,69 грн. за основним платежем та 184 452,16 грн. штрафних санкцій та на якому грунтуються заявлені грошові вимоги до банкрута в сумі 934 728,98 грн. по податку на доходи фізичних осіб.

Проте, як вбачається з акту перевірки від 15.03.2013р. №398/17-518/00729876, до основного платежу в сумі 752314,69 грн. включено податковий борг 559207,89 грн., який значився станом на 01.07.2010р., тобто виник до порушення провадження у справі про банкрутство.

Так, ухвалою господарського суду Чернівецької області від 14.05.2013р. визнані вимоги державної податкової інспекції у Чернівцях до боржника частково в сумі 1366825,82 грн., з них основний борг 1212902,00 грн., неустойка (штраф, пеня) 153923,82 грн. Відмовлено у визнанні поточних вимог в сумі 80123,43 грн. Приймаючи зазначену ухвалу суд вказав, що вимоги кредитора до боржника виникли до порушення провадження у справі про банкрутство (до 09.11.2012р.), зокрема заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника у вигляді заробітної плати становить 649045,17 грн., з них 559753,64 грн. основного боргу та 89291,53 грн. пені. У підтвердження основного боргу 559753,64 грн. надана декларація №9000511893 від 18.02.2011р.

Отже, визначена в акті сума боргу 559207,89 грн. з податку на доходи фізичних осіб та включена в податкове повідомлення-рішення від 28.03.2013р. №0002281750 в основний платіж 752314,69 грн. є грошовою вимогою до банкрута, яка виникла до порушення провадження у справі про банкрутство та визнана ухвалою від 14.05.2013р. та включена до реєстру вимог кредиторів, а тому помилково заявлена як поточна вимога та підлягає відхиленню судом.

Таким чином, поточні вимоги кредитора до банкрута в частині основного платежу з податку на доходи фізичних осіб складають (750276,82-559207,89) 191068,93 грн. і підлягають визнанню.

Вимоги в частині 184452,16 грн. штрафних санкцій, зазначених в податковому повідомленні-рішенні від 28.03.2013р. №0002281750 не підлягають визнанню з огляду на таке.

Зобов'язання банкрута перед Чернівецькою обєднаною державною податковою інспекцією є поточними, а тому на них поширюється дія введеного у справі про банкрутство мораторію.

Частиною четвертою статті 12 Закону про банкрутство (в редакції до 19.01.2013р.) встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону про банкрутство протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто наведена норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів не нараховується в силу прямої заборони законом.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування, суд відхиляє вимоги кредитора до боржника у сумі 184452,16 грн. штрафних санкцій, що нараховані в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника у даній справі та не є поточними вимогами у розумінні Закону.

Отже, вимоги Чернівецької обєднаної державної податкової інспекції до банкрута в сумі 1217387,09 грн. підлягають визнанню частково в сумі (24789,27+191068,93+257868,84) 473727,04 грн., які виникли під час процедури банкрутства та є обґрунтованими. Решта вимог у сумі 743660,05 грн. не є поточними в розумінні Закону та підлягають відхиленню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 38, 40 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1.Визнати поточні вимоги Чернівецької обєднаної державної податкової інспекції до банкрута в сумі 473727,04 грн., які підлягають задоволенню у третю чергу.

2.Відхилити решту вимог у сумі 743660,05 грн.

3.Судовий збір в сумі 2756,00 грн. за наслідком розгляду заяви кредитора про визнання кредиторських вимог покласти на банкрута та погашати у першу чергу.

4.Зобов'язати ліквідатора ОСОБА_3 внести відомості про визнання вимог кредиторів до реєстру вимог кредиторів банкрута та подати суду реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

5.Копії ухвали надіслати сторонам.

Суддя В.В.Дутка