Рішення № 63612469, 14.12.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2016 р.Справа № 916/2913/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Чебан К.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність б/н від 02.12.2016р.);

від відповідача не з`явився

розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю БРІВЕР

до відповідача закритого акціонерного товариства ОДЕСАКОНДИТЕР

про стягнення 72 219,56 грн., -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю БРІВЕР звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з закритого акціонерного товариства ОДЕСАКОНДИТЕР 50 000 грн. основної заборгованості, 24 560,06 грн. пені, 26 126,95 грн. інфляційних втрат, 2 913,61 грн. 3 % річних та 5 000 грн. витрат на послуги адвоката. Також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ БРІВЕР посилається на порушення ЗАТ ОДЕСАКОНДИТЕР умов укладеного між сторонами договору поставки № 310 від 01.06.2015р. щодо здійснення своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.11.2016р. порушено провадження у справі № 916/2913/16 за даним позовом, розгляд справи призначено на 23.11.2016р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.11.2016р. розгляд справи відкладено на 14.12.2016р., в зв`язку з неявкою в судове засідання представників сторін та ненаданням всіх витребуваних судом доказів.

12.12.2016р. до канцелярії господарського суду Одеської області від ТОВ БРІВЕР надійшло уточнення позовної заяви (вх. № 2-6552/16), відповідно до якого позивач, зменшивши розмір позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 39 000 грн. основної заборгованості, 23 286,46 грн. пені, 6 957,49 грн. інфляційних втрат, 2 975,61 грн. 3 % річних та 5 000 грн. витрат на послуги адвоката.

В судовому засіданні 14.12.2016р. представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судових засідань належним чином, що вбачається з поштових повідомлення про вручення ухвал суду, наявних в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 14.12.2016р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд встановив наступне.

01.06.2015р. між ТОВ БРІВЕР (Постачальник) та ЗАТ ОДЕСАКОНДИТЕР (Покупець) було укладено договір поставки № 310 (Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору ТОВ БРІВЕР зобовязалось поставити ЗАТ ОДЕСАКОНДИТЕР харчові добавки (Товар), а ЗАТ ОДЕСАКОНДИТЕР зобовязалось прийняти та оплатити Товар, відповідно до умов даного Договору.

Згідно до розділу 4 Договору:

-Постачальник поставляє Товар партіями своїм транспортом та за свій рахунок, на умовах СРТ м. Одеса (відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової плати ІНКОТЕРМС-2010). Сторони у замовленні можуть узгодити інші умови поставки (п. 4.1 Договору).

-Поставка кожної партії Товару здійснюється на підставі накладної згідно погодженої сторонами заявки (п. 4.2 Договору).

-Датою поставки партії Товару Сторони визнають дату зазначену Покупцем у видатковій накладній, а в разі її відсутності дату виписки накладної Постачальником (п. 4.3 Договору).

П. 5.2 Договору визначено, що оплата проводиться протягом 14 банківських днів з дати поставки партії Товару. Умови оплати визначаються у Специфікації до даного договору.

У випадку несвоєчасної сплати кожної партії Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка була встановлена і діяла в період прострочення, від загальної вартості несвоєчасно оплаченої партії Товару за кожен день прострочення оплати (П. 6.3. Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору, він набирає чинності з моменту підписання та діє по 31.12.2015р., але в будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами зобовязань по цьому Договору. Дія договору автоматично вважається продовженою до 31.12.2016р., якщо жодна зі сторін письмово за 15 днів до його закінчення не повідомила іншу про припинення його дії.

На виконання умов договору поставки № 310 від 01.06.2015р., позивач 24.06.2015р. поставив ЗАТ ОДЕСАКОНДИТЕР 200 кг агар-агару на загальну суму 117 000грн., що підтверджується видатковою накладною № 1011 від 24.06.2015р. підписаною повноважними представниками обох сторін, копія якої наявна в матеріалах справи.

Проте, за отриманий товар відповідач розрахувався лише частково, з огляду на що

ТОВ БРІВЕР 20.01.2016р. направило на адресу ЗАТ ОДЕСАКОНДИТЕР претензію, в якій просило сплатити існуючу заборгованість за поставлений за видатковою накладною № 1011 від 24.06.2015р. товар.

Повну вартість поставленого товару відповідач не сплатив, в зв`язку з чим ТОВ БРІВЕР і звернулось до господарського суду Одеської області з даним позовом та уточненнями до нього, в яких, окрім стягнення з відповідача 39 000 грн. основної заборгованості, просить суд стягнути ще 23 286,46 грн. пені, 6 957,49 грн. інфляційних втрат, 2 975,61 грн. 3 % річних та 5 000 грн. витрат на послуги адвоката.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2015р. між ТОВ БРІВЕР (Постачальник) та ЗАТ ОДЕСАКОНДИТЕР (Покупець) було укладено договір поставки № 310, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 117 000грн., що підтверджується видатковою накладною № 1011 від 24.06.2015р.

Відповідно до п. 5.2 Договору оплата проводиться протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з дати поставки партії Товару.

Проте, відповідач в період з 06.08.2015р. по 18.11.2016р. розрахувався за поставлений товар лише частково - в сумі 78 000грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача, наявними в матеріалах справи, з огляду на що за ним рахується заборгованість в сумі 39 000грн.

Вищезазначене свідчить, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором поставки № 310 від 01.06.2015р., а саме: не розрахувся в повному обсязі за отриманий товар в передбачені договором строки, з огляду на що господарський суд вважає цілком обґрунтованими позовні вимоги ТОВ БРІВЕР щодо стягнення з ЗАТ ОДЕСАКОНДИТЕР 39 000 грн. суми основної заборгованості за договором поставки № 310 від 01.06.2015р.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас, вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

П. 6.3. Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної сплати кожної партії Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка була встановлена і діяла в період прострочення, від загальної вартості несвоєчасно оплаченої партії Товару за кожен день прострочення оплати

Розрахунок пені в загальній сумі 23 286,46 грн., здійснений позивачем за період з 15.07.2015р. по 19.01.2016р., перевірено господарським судом та встановлено його вірність та відповідність вимогам договору та чинного законодавства щодо нарахування пені.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача за період з 15.07.2015р. по 08.12.2016р. 3% річних у розмірі 2 975,61 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 6 957,49 грн., судом також встановлено його вірність та відповідність вимогам чинного законодавства.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ БРІВЕР зі стягненням з ЗАТ ОДЕСАКОНДИТЕР заборгованості за договором поставки № 310 від 01.06.2015р. в сумі 39 000 грн., пені в сумі 23 286,46 грн., 3% річних в сумі 2 975,61 грн., інфляційних нарахувань в сумі 6 957,49 грн.

Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування як судових витрат, так і сум, що були сплачені стороною за отримання послуг адвоката.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З наданих позивачем документів на підтвердження понесених ним судових витрат на оплату послуг адвоката у справі вбачається, що позивач ТОВ БРІВЕР уклало договір № 25/10/16-Б від 25.10.2016р. про надання юридичних послуг з приватним підприємством «Аудиторська фірма «Партнери». На підставі платіжного доручення № 400 від 25.10.2016р. підприємством отримано гонорар за юридичні послуги від ТОВ БРІВЕР у розмірі 5 000 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору та витрати на послуги адвоката покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства ОДЕСАКОНДИТЕР (65007, м. Одеса, 3-й Водопровідний провулок, 9, код ЄДРПОУ 32833927) на користь товариства з обмеженою відповідальністю БРІВЕР (73000, м. Херсон, вул. Декабристів, 49, офіс 7, код ЄДРПОУ 38207273) 39 000 (тридцять девять тисяч) грн. основної заборгованості, 23 286 (двадцять три тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 46 коп. пені, 6 957 (шість тисяч девятсот пятдесят сім) грн. 49 коп. інфляційних втрат, 2 975 (дві тисячі девятсот сімдесят пять) грн. 61 коп. 3 % річних, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. витрат по сплаті судового збору, 5000 (пять тисяч) грн. витрат на послуги адвоката.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2016р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко